Афазія – патологічний процес, при якому спостерігається повна або часткова втрата можливості говорити. При цьому хворий не може самостійно висловлювати свої думки в словах і розуміти зверненої до нього мови. Афазія виникає при ураженні кори головного мозку. При найбільш складних формах розвитку цього патологічного процесу клінічна картина доповнюється психіатричними порушеннями і погіршенням функціонування опорно-рухового апарату. Лікування комплексне. Потрібна консультація невролога, психотерапевта та логопеда.
Етіологія
До етіологічних чинників, які можуть спровокувати розвиток цього захворювання, слід віднести:
- гостре і хронічне порушення мозкового кровообігу;
- пухлина головного мозку;
- утворення абсцесу головного мозку;
- серйозні серцево-судинні недуги – інсульт, інфаркт міокарда;
- інфекційні захворювання, які вражають органи центральної нервової системи;
- розсіяний склероз;
- енцефаломієліт;
- дегенеративні патології;
- епілепсія;
- отруєння токсичними речовинами.
Крім цього, окремо слід виділити фактори ризику розвитку цього захворювання:
- порок серця вродженого або набутого характеру;
- атеросклероз;
- підвищений артеріальний тиск.
Також у групі ризику люди похилого віку.
Класифікація
В залежності від етіологічного фактора та патогенезу цього захворювання виділяють наступні види афазії:
- сенсорна афазія або афазія Верніке;
- амнестическая афазія;
- сенсомоторна афазія;
- семантична;
- динамічна;
- афферентно-моторна афазія.
Види афазий в залежності від локалізації ураження великих півкуль
За ступенем вираженості захворювання розрізняють такі форми афазії:
- тотальна афазія – повна порушення мови хворого;
- часткова – можливість висловлювати свої думки і говорити спостерігається частково.
Слід зазначити, що крім загальної клінічної картини, це захворювання буде доповнюватися специфічними ознаками, характер яких залежатиме від форми недуги.
Симптоматика
Першим і найбільш вірною ознакою розвитку амнестичним та інших форм афазії є порушення мовної функції. Подальша клінічна картина залежатиме від локалізації патології.
Сенсорна афазія характеризується наступними симптомами:
- хворий чує мова іншої людини як незрозумілий потік звуків;
- людина не розуміє значення вимовних слів;
- пацієнту важко концентрувати свою увагу;
- сам хворий може не сприймати свого дефекту.
При амнестичним афазії можуть спостерігатися такі клінічні ознаки:
- труднощі в позначенні предметів – хворий знає їх назву, але не може виразити словами;
- здатний адекватно вести діалог;
- періодично відчуває труднощі з побудовою речень.
При динамічній афазії у хворого спостерігається повний розпад мови, хоча зберігається ясність свідомості і адекватно сприйняття оточуючих.
Афазія Брока характеризується наступними симптомами:
- хворий розмовляє неприродним способом;
- замінює одні звуки іншими;
- під час розмови може різко переключатися з одного слова на інше;
- явно виражені грубі порушення читання і письма.
При семантичній формі афазії хворий практично не сприймає логіко-граматичні конструкції, не може побудувати їх самостійно. В деяких випадках людина може просто не сприймати слова.
При наявності вищеописаних симптомів слід негайно звертатися за медичною допомогою, а не займатися самолікуванням.
Діагностика
Для постановки точного діагнозу і визначення коректного курсу лікування може знадобитися консультація невролога, логопеда і психотерапевта. У програму діагностики може входити наступне:
- об’єктивний огляд, збір анамнезу і з’ясування скарг, часу початку клінічної картини;
- неврологічний огляд хворого;
- електроенцефалографія;
- КТ головного мозку;
- магнітно-резонансна томографія.
Крім цього, може проводитися психодіагностика, огляд у логопеда для оцінки мовної функції.
На підставі отриманих результатів обстежень ставиться остаточний діагноз і призначається коректний курс лікування.
Лікування
В основі лікування амнестичним афазії та інших форм цього захворювання лежить усунення основного захворювання, на тлі якого розвинулася афазія. Слід зазначити, що консервативні методи лікування не завжди ефективні, тому може знадобитися операція.
В цілому лікування цього захворювання може включати в себе наступне:
- оперативне видалення пухлинного утворення в головному мозку;
- прийом протисудомних засобів, якщо причиною захворювання стала епілепсія;
- стабілізація артеріального тиску і ін
Що стосується психотропних препаратів, то їх призначають тільки в разі крайньої необхідності. Режим і тривалість прийому таких засобів призначається строго лікуючим лікарем.
Відновлення мовлення при афазії здійснюється під час занять у логопеда. Програма вправ розписується в індивідуальному порядку, і багато в чому буде залежати від форми та ступеня розвитку захворювання. Однак потрібно розуміти і те, що ефективність цього виду терапії багато в чому буде залежати від відновлення функцій головного мозку.
Крім прописаного лікарем курсу лікування, також мають місце бути загальні рекомендації:
- стимулювання письмової та усної мови, самостійного читання;
- хворого потрібно захистити від стресів і нервового напруження, негативної психоемоційної обстановки;
- лікування краще проводити вдома, у звичній для людини обстановці;
- так як часто хворий не може самостійно висловити свої думки, потреби, важлива підтримка близьких людей;
- щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
- соціальна адаптація хворого.
Слід розуміти, що таким хворим може знадобитися постійний догляд, особливо якщо це люди похилого віку.
Прогноз
Прогноз цього захворювання буде залежати від етіології та форми захворювання. Слід розуміти і те, що на відновлення мовлення може знадобитися кілька місяців, так і декілька років.
Профілактика
Цілеспрямованих рекомендацій немає, так як більша частина етіологічних факторів не піддається профілактиці. Знизити ризик розвитку такого захворювання можна, якщо вести правильний спосіб життя і стежити за своїм фізіологічним і психологічним здоров’ям. При перших же тривожних симптомах слід звертатися до лікаря.
