Конюнктивіт у дітей: симптоми і лікування

422

Кон’юнктивіт у дитини зазвичай вражає відразу обидва ока. Хоча нерідкі випадки, коли хвороба протікала асиметрично – ураження одного ока більше, ніж іншого. За статистикою, 30% офтальмологічних захворювань у дітей до 4 років становить кон’юнктивіт. При своєчасно розпочатому лікуванні не викликає суттєвих ускладнень. Однак якщо вчасно не звернутися за медичною допомогою і не почати лікування, в подальшому це може позначитися на якості зору дитини.

  • Діагностика
  • Лікування
  • Прогноз
  • Профілактика
  • Етіологія

    Етіологія цього патологічного процесу добре вивчена. Розвитку бактеріального кон’юнктивіту у дитини може слугувати наступне:

    • наявність гнійно-септичних недуг — отит, синусит, тонзиліт;
    • механічне пошкодження ока;
    • дуже ослаблена імунна система;
    • алергічні захворювання;
    • часті вірусні недуги;
    • наявність у матері венеричного захворювання (кон’юнктивіт у новонародженого);
    • реакція дитячого організму на тривалий прийом медикаментозних препаратів.

    Слід зазначити, що кон’юнктивіт у дитини на тлі перенесених раніше вірусних або хронічних захворювань, може виникнути тільки в тому випадку, якщо сильно ослаблена імунна система.

    Класифікація недуги

    Розрізняють наступні види кон’юнктивіту у дітей:

    • бактеріальний;
    • гнійний;
    • алергічний.

    Практично в 90% всіх випадків, алергічний кон’юнктивіт супроводжується ринітом, дерматитом. Не виняток ускладнення у вигляді бронхіальної астми.

    Загальна симптоматика

    Клінічна картина цього захворювання у дітей може відрізнятися в залежності від типу захворювання. В цілому можна виділити такі симптоми:

    • підвищена сльозотеча;
    • боязнь світла;
    • набряклість очного століття;
    • відчуття стороннього тіла в оці.

    У деяких випадках загальні симптоми можуть доповнитися підвищеною температурою тіла.

    Кон’юнктивіт у новонародженого можна помітити до розвитку вищеописаних симптомів. Як правило, дитина починає неспокійно себе вести, часто плакати і намагатися потерти очі кулачками.

    Слід зазначити, що у більшості випадків розвиток кон’юнктивіту у дітей може супроводжуватися погіршенням зору. При адекватному і своєчасному лікуванні після закінчення захворювання нормальний зір відновлюється.

    Бактеріальний кон’юнктивіт

    При бактеріальному кон’юнктивіті у дітей спочатку уражається тільки одне око. Приблизно через 2-3 дні інфекція переходить на інший. При цьому спостерігаються наступні симптоми:

    • виділення гнійної рідини від жовтого до зеленого кольору;
    • засихання скоринки на повіках;
    • незначне підвищення температури;
    • світлобоязнь.

    Бактеріальний кон’юнктивіт небезпечний своїми ускладненнями. Якщо лікування не буде розпочато своєчасно, в подальшому це може істотно позначитися на зір дитини.

    Алергічний кон’юнктивіт

    За статистикою, алергічний кон’юнктивіт частіше всього зустрічається у дитячому віці. В основі етіології цього захворювання лежить гостра сприйнятливість дитячого організму до тих чи інших факторів — квітучим рослинам, пилу, шерсті домашніх тварин, продуктів харчування, лікарських препаратів і так далі.

    Клініцисти відзначають, що у більш рідкісних випадках причиною розвитку бактеріального або алергічного кон’юнктивіту у дітей може стати попадання стороннього тіла в око, механічна травма, яка не була своєчасно оброблена. У такому разі алергени можуть мати паразитарну або грибкову природу.

    Алергічний кон’юнктивіт у дітей розрізняють таких типів:

    • сінної;
    • весняний;
    • інфекційно-алергічний;
    • лікарський.

    Примітно те, що симптоми цього виду захворювання проявляються досить швидко — від однієї години до доби. На відміну від бактеріального типу недуги, в патологічний процес залучаються відразу два ока. При цьому можна спостерігати такі симптоми:

    • опухлі повіки дитини;
    • рясне сльозотеча;
    • інтенсивний свербіж.

    При такій клінічній картині дитину слід негайно показати дитячого офтальмолога і почати лікувати тільки в суворій відповідності з рекомендаціями лікаря. Також не можна давати малюкові терти очі, так як такі дії тільки погіршують розвиток клінічної картини.

    По мірі розвитку хвороби, алергічний кон’юнктивіт може протікати як у гострій формі (з різкою зміною симптомів), так і в хронічній (з затяжної клінічною картиною).

    Конюнктивіт у дітей: симптоми і лікування
    Види кон’юнктивіту

    Гнійний кон’юнктивіт

    Етіологією гнійного кон’юнктивіту виступають наступні фактори:

    • недотримання особистої гігієни малюка;
    • зараження дитини від матері з венеричним захворюванням (найчастіше це провокує хламідіоз);
    • попадання інфекції в організм при слабкому імунітеті дитини.

    Гнійний кон’юнктивіт у дітей може проявлятися у вигляді наступних симптомів:

    • почервоніння очного яблука;
    • виділення гнійного характеру;
    • утворення кірочок на століттях. Особливо добре вони видні після пробудження;
    • погіршення сну;
    • примхливість дитини, млявість (особливо це стосується немовлят).

    Що стосується дітей старшого віку, то тут можуть спостерігатися такі додаткові ознаки:

    • відчуття стороннього тіла в оці;
    • погіршення зору;
    • печіння та свербіж.

    Конюнктивіт у дітей: симптоми і лікування
    Виділення з очей при кон’юнктивіті

    При таких симптомах слід негайно звернутися за медичною допомогою і почати коректне лікування.

    Самостійно лікувати це захворювання у немовляти настійно не рекомендується. Такі маніпуляції можуть привести до значного погіршення зору дитини в подальшому.

    Діагностика

    При підозрі на кон’юнктивіт у новонародженого чи дитини більш старшого віку, слід негайно звернутися до офтальмолога. Після особистого огляду лікар може призначити додаткові аналізи або прописати відразу коректний курс лікування. Для уточнення діагнозу лікар може призначити такі інструментальні методи дослідження:

    • серологічний тест;
    • культуральний метод дослідження;
    • ПЛР.

    На підставі особистого огляду, оцінки анамнезу та отриманих результатів дослідження призначається коректний курс лікування.

    Лікування

    Лікувати дитячий кон’юнктивіт слід тільки в суворій відповідності до рекомендацій офтальмолога. Особливо якщо це кон’юнктивіт у новонароджених.

    Спочатку з конъюнктивной порожнини видаляють механічним шляхом виділення. Для того щоб цей процес для дитини проходив максимально безболісно, використовують краплі-антисептики.

    Щоб зняти запалення лікар прописує спеціальні краплі, які потрібно капати кілька разів в добу, згідно з програмою лікування. У деяких випадках можуть прописуватися спеціальні мазі для нанесення на ніч. Таким чином, запалення буде спадати, а дитина зможе спати спокійно.

    Також при бактеріальному або алергічному кон’юнктивіті в програмі лікування завжди присутні медикаменти для поліпшеної регенерації рогівки. Офтальмолог може прописати такі препарати:

    • розчин тауфона;
    • ретинол ацетату;
    • пальмітат.

    Процентне співвідношення, дозування і частоту прийому також може призначати тільки лікар. Самостійно лікувати кон’юнктивіт строго не рекомендується.

    Прогноз

    Якщо лікування розпочато вчасно, то ускладнень не виникає. Слід зазначити і те, що лікувати захворювання народними засобами або просто на свій розсуд значить піддавати ризику здоров’я своєї дитини.

    При запущеній формі або неправильному лікуванні може розвинутися синдром «сухого ока». Як правильно лікувати захворювання цієї етіології може сказати тільки компетентний медичний спеціаліст.

    Профілактика

    Щоб не довелося лікувати кон’юнктивіт у дитини, слід ретельно дотримуватися особистої гігієни і стежити за здоров’ям малюка. Крім цього, потрібно дотримуватися наступних правил:

    • виключати дратівливі чинники для зору дитини — яскраве світло, вплив на очі малюка хімічних речовин, звести до мінімуму механічні пошкодження;
    • своєчасне і правильне лікування усіх інфекційних і вірусних захворювань;
    • лікувати всі недуги у відповідності з рекомендаціями лікаря, а не з застосуванням народних засобів і порад зі сторони.

    При перших же симптомах хвороби слід негайно звертатися до лікаря, а не займатися домашнім лікуванням.

    Дотримуючись такі прості заходи профілактики можна якщо не виключити, то звести до мінімуму ризик розвитку недуги у дитини. Попередити хворобу набагато простіше, ніж потім її лікувати.