Геміпарез: симптоми і лікування

Геміпарез, або центральний параліч, проявляється в обмеженому русі м’язів правої або лівої половини тіла. Прогресує таке захворювання з-за негативного впливу на нейрони і аксони мозку. Стадія ураження визначається лікарем за виявленою симптоматикою. Виявляється патологія в правосторонньому або лівосторонньому, верхньому або нижньому ураженні кінцівок.

Етіологія

Параліч формується в результаті порушеною функціональності центральних рухових нейронів і аксонів. Тобто уражаються нервові клітини і їх відростки, які локалізуються в головному і спинному мозку. Найчастіше патологія вражає одне з півкуль головного мозку. Якщо недуга вражає праве півкуля, то слабкість м’язів з’являється в лівій половині тіла, і навпаки – при ураженні лівої півкулі, відбувається порушення рухової функції правих кінцівок. Такий процес пов’язаний з тим, що нервові волокна розташовані перехресним чином на виході з мозку.

Порушення мозкового кровообігу прогресує з різних причин. Найчастіше провокуючими факторами є:

• новоутворення в головному мозку;
• енцефаліт;
• черепно-мозкові травми;
• епілептичні напади;
• розсіяний склероз;
• енцефалопатія;
• мігрень;
• гостре порушення мозкового кровотоку (ГПМК).

Згадані причини стають чинниками розвитку набутої форми патології. Доктора її діагностують у дорослій віковій категорії. Найчастіше у дорослих зустрічається правобічний геміпарез, при якому швидко пошкоджується рухова активність правої половини тіла.

Але іноді лікарі діагностують повільне прогресування патології. Причини можуть ховатися в таких недугах:

• зростають повільно пухлини;
• атрофія кори головного мозку;
• розсіяний склероз;
• радіаційна мієлопатія;
• сифіліс.

Іноді патологія формується на основі психічних проблем або стресових ситуацій. В такому випадку пацієнту ставиться діагноз «псевдопарез», який проходить після усунення провокуючих факторів.

Різновиди парезів

Правосторонній або лівобічний геміпарез у дітей розвивається у вигляді вродженого недуги, причинами появи якого стає аномальна функціональність і будова головного мозку чи травми при пологах. У медичній термінології це захворювання називається дитячий церебральний параліч (ДЦП).

Формується ДЦП за дисциркуляторних порушень кровообігу головного мозку. Такий розлад приводить до пошкодження або неправильного формування мозкових структур плода на різних етапах внутрішньоутробного розвитку.

Симптоматика

Клінічні прояви спастичного геміпарезу залежать від місця локалізації патологічного вогнища і ступеня ураження головного мозку.

При повільному прогресуванні, в перші місяці ураження головного або спинного мозку у хворого наростає м’язовий тонус, що тягне за собою спастіку, тобто верхня і нижня кінцівка однієї із сторін стають напруженими, з’являється відчуття скутості в рухах. Прогресувати клінічна картина починає при неправильному або повній відсутності лікування.

При паралічах пацієнт відзначає такі характерні симптоми:

• агнозия – порушення сприйняття;
• порушена мова;
• емоційно-особистісні розлади;
• порушена чутливість в області іннервації;
• розвиток одностороннього або двостороннього бездіяльності;
• часті епілептичні припадки.

Досить часто згадані симптоми супроводжуються низкою менш специфічних проявів, які належать до більш загальної симптоматиці:

• тривалі головні болі;
• лихоманка;
• поганий апетит;
• втома;
• болі в суглобах;
• суттєве зменшення ваги.

Якщо у хворого ще проявляється спастика, то це інформує, що взаємодія між головним мозком і кінцівками присутній і можливо видужання.

При пошкодженні лівої півкулі у хворого з’являються характерні проблеми з нормальною роботою таких функцій:

• операції з послідовністю;
• лінійне подання;
• рахунок;
• аналіз;
• мова;
• логіка.

При порушенні функціональності правої половини головного мозку, у пацієнта відбуваються наступні помилки:

• дезорієнтація в просторі;
• тривимірного сприйняття;
• уяви;
• сприйняття кольору.

Дитини при розвитку ДЦП долають різні симптоми, які більш активно проявляються коли дитина починає ходити. На ранньому етапі прояви недуги формуються такі ознаки:

• асиметричні рухи кінцівок;
• вимушене положення рук;
• дитині важко спиратися на ноги;
• при горизонтальному положенні на животі, уражена верхня кінцівка погано витягується і відзначається слабкість м’язів;
• порушується дрібна моторика кисті;
• неправильна постава;
• поступово формується сколіоз.

Дитина з ДЦП

Діагностика

Для своєчасної діагностики недуги лікарі радять регулярно проходити обстеження і стежити за власним здоров’ям. При виявленні навіть слабких вищезгаданих проявів, потрібно звернутися до невролога.

При об’єктивному огляді лікар оцінює ослаблення м’язової сили, яка вимірюється за 6-бальною системою:

• 0 балів – повна відсутність рухової активності;
• 1 бал – незначні скорочення м’язів з трохи помітним шевелением;
• 2 бали – повноцінний рух з опорою;
• 3 бали – повний обсяг активного руху кінцівок;
• 4 бали – легке зниження статичної м’язової сили;
• 5 балів – повноцінне збереження активності кінцівок.

Для встановлення правильного діагнозу хворому проводять загальноклінічне лабораторне обстеження. Після здачі аналізів обов’язково проводяться інструментальні обстеження. Щоб встановити діагноз «центральний геміпарез» потрібно досліджувати головний мозок такими методами:

• КТ або МРТ;
• доплерографія судин головного мозку;
• електроенцефалографія.

Під час діагностики лікарю потрібно швидко визначити причину появи недуги, так як від цього залежить подальша терапія хвороби.

Лікування

Лікування геміпарезу призначається медиком після визначення першоджерела недуги. Кожного пацієнта підбирається індивідуальна схема терапії, яка полягає у вживанні медикаментів та проведенні заходів для поліпшення м’язового тонусу. У зв’язку з цим курс лікування полягає в таких методах:

• прийом медичних препаратів;
• заняття лікувальною гімнастикою;
• водна фізкультура;
• скандинавська ходьба;


Скандинавська ходьба

• лікувальні грязі і масаж;
• рефлексотерапія.

Якщо патологія була виявлена в дитячому віці, то при дотриманні всіх рекомендацій лікаря, хворий може повністю одужати.

Особливе місце при геміпарезі займає ЛФК. Лікування пацієнта включає такі процедури:

• плавання;
• помірний масаж;
• вправи на фітболі;
• загартовування;
• обливання;
• душ Шарко.

При появі ускладнень і тяжких стадій недуги, хворому призначаються ліки з групи міорелаксантів, досить часто їх використовують при ДЦП.

Після виписки з лікарні пацієнту потрібно продовжувати робити процедури, особливо масажі. Вони відмінно допомагають розслабити спазмовані м’язи, поліпшити кровообіг і метаболізм на пошкодженій половині тіла. Рекомендується використовувати релаксуючі технології проведення масажу з погладжують, розтираючими і разминающими рухами.

Ускладнення

Якщо не почати вчасно проводити терапевтичні процедури, то у хворого може сформуватися повний параліч, що призведе до необоротної інвалідизації. При правильному і своєчасному лікуванні у пацієнта зростають шанси на повне одужання з поверненням втрачених рухових функцій.