Ентеровірусна інфекція: симптоми і лікування

470

Ентеровірусна інфекція представляє собою групу інфекційних захворювань гострого перебігу, які вражають не тільки дорослих, але і дітей. Характерною особливістю такого розладу є те, що ентеровіруси спочатку розмножуються в органах ШКТ, але не викликають вираження симптомів кишкових захворювань. Друге місце локалізації розмноження бактерій – слизові оболонки дихальних органів. Часто бактерії поширюються і вражають шкірний покрив, серце, або спинний головний мозок. Активність вірусів може викликати сильне погіршення стану здоров’я дитини, так і стати причиною незначного нездужання. Інкубаційний період становить від двох до тридцяти днів, але найчастіше становить не більше тижня. Найчастіше схильні недузі діти або люди молодого віку.

Основними способами передачі захворювання є недотримання особистої гігієни, забруднені руки або предмети, які діти найчастіше тягнуть в ротову порожнину. Крім цього, є можливість інфікування даними недугою вже від зараженої людини – повітряно-крапельним шляхом. Існує ймовірність наявності вродженого захворювання, коли мати є переносником патологічного вірусу.

Ентеровірусна інфекція у дорослих і дітей характеризується виникненням висипань на шкірному покриві, значним зростанням температури тіла, нездужанням і діареєю. До захворювань даної групи відносяться – ентеровірусна лихоманка, герпангіна, серозний менінгіт, міокардит, кон’юнктивіт, увеїт. В кілька разів рідше зустрічаються такі форми, як нефрит, панкреатит, енцефаліт і перикардит. Лікування спрямоване на вживання спеціально призначених лікарських засобів і дотримання дієти.

Етіологія

Існує кілька способів передачі або попадання вірусу в організм людини. Основним шляхом вважається зараження від іншої людини, що є носієм хвороби або потрапляння в організм продуктів, рідини або грунту (що найбільш характерно для дітей) з високим вмістом хвороботворних бактерій. Це обумовлюється тим, що вірус може довго зберігати свою життєздатність у навколишньому середовищі. Другим по значимості вважається повітряно-крапельне інфікування. У таких випадках вірус розмножується в дихальних шляхах і передається через кашель або чхання. Крім цього, не останню роль у зараженні грає забруднена стічна вода, якою поливають овочі або фрукти. Також висока ймовірність того, що людина захворіє при купанні в забруднених водоймах і при випадковому попаданні такої рідини в організм дорослого або дитини.

Ентеровірусна інфекція вважається высокозаразной хворобою, оскільки існує більше сімдесяти типів вірусів. Пік захворюваності спостерігається в теплу пору року. Зафіксовано велику кількість випадків виникнення хвороби у дітей віком від трьох до десяти років. Після одужання у людей формується імунітет до того типу вірусу, який став збудником хвороби. Підлітки і люди середньої вікової групи хворіють набагато рідше — інфікування може бути обумовлено відсутністю імунітету до того чи іншого виду бактерій.

Ентеровірусна інфекція: симптоми і лікування
Патогенез ентеровірусної інфекції

Різновиди

По тривалості перебігу симптомів таке розлад поділяється на кілька стадій і може бути:

  • гострим – тривалість не більше одного місяця;
  • затяжним – тривалість не менше трьох місяців;
  • хронічний — від трьох і більше місяців.

Існує класифікація хвороби за місцем локалізації патологічного процесу. Таким чином, ентеровірусна інфекція у дітей і людей старшого віку може стати причиною:

  • серозного менінгіту – спостерігається запалення твердих тканин мозку;
  • герпетичної ангіни – характеризується запаленням слизової оболонки ротової порожнини і мигдаликів;
  • ентеровірусної лихоманки – внутрішні органи не залучаються до хвороботворний процес, але спостерігається різке зростання температури тіла;
  • епідемічної міалгії – відрізняється наявністю м’язової слабкості;
  • ентеровірусної екзантеми – виникнення висипань та новоутворень на шкірі;
  • энтеровирусного енцефаліту;
  • енцефаломіокардиту у новонароджених відрізняється залученням до хвороба серця і головного мозку у малюків;
  • паралічів – полягає в ураженні спинного мозку та нервів;
  • ентеровірусної діареї.

Досить рідко спостерігається запалення інших внутрішніх органів, а також поєднання декількох форм недуги.

Симптоми

Для кожного типу і місця виникнення недуги існують характерні ознаки. Симптоми ентеровірусної інфекції, які характерні для всіх варіантів перебігу патології:

  • зростання показників температури тіла від незначних цифр до гарячкового стану;
  • слабкість організму;
  • зниження або повна відраза до їжі;
  • озноб;
  • сильне занепокоєння у дорослих;
  • підвищена плаксивість у дітей.

Крім цього, для цього захворювання характерно хвильовий протягом, яке обумовлюється удаваним полегшенням і одужанням, змінюється різким погіршенням стану хворого.

Крім цього, для ентеровірусної лихоманки характерні такі ознаки як:

  • напади головного болю;
  • спазми в животі;
  • постійна нудота;
  • відчуття болючості у м’язах.

Герпетична ангіна характеризується такими симптомами:

  • сильна біль у горлі;
  • виникнення на слизовій оболонці рота невеликих бульбашок з каламутною рідиною в середині. Після того, як вони лопаються і на їх місці залишаються невеликі рани;
  • вираз подібних висипань на шкірному покриві.

Симптоми энтеровирусного серозного менінгіту:

  • підвищена чутливість шкіри до зовнішніх подразників;
  • підвищена сприйнятливість до занадто яскравого сонячного або штучного світла;
  • втрата свідомості, непритомність. Нерідко спостерігається кома;
  • судоми;
  • у новонароджених різкі крики, пульсація тім’ячка;
  • сильне збудження, що переміняється апатією.

Основні ознаки енцефаломіокардиту новонароджених:

  • діарея;
  • нежить;
  • почастішання серцевого ритму;
  • виникнення синюватого відтінку на шкірному покриві;
  • задишка;
  • набряклість верхніх і нижніх кінцівок.

При тяжкій формі перебігу захворювання настає смерть дитини. Даний результат спостерігається в половині випадків.

Для перикардиту і міокардиту притаманні хворобливість в області серця і грудної клітки, прискорений пульс і біль у м’язах. Ентеровірусна діарея відрізняється такими ознаками як:

  • пінисті і рідкі калові маси, які нерідко мають зелений відтінок;
  • сильна болючість в животі;
  • часті блювотні позиви.

Для інших форм, характерне мішане вираження симптомів ентеровірусної інфекції у дітей та дорослих, а також поразка органів зору, їх слизової або райдужної оболонки, та печінки.

Ускладнення

Практично у всіх випадках захворювання даної групи протікають без виникнення будь-яких ускладнень і мають сприятливий прогноз. Можливими наслідками можуть бути:

  • зростання внутрішньочерепного тиску;
  • зниження гостроти слуху;
  • незначний параліч;
  • ослаблення однієї половини тіла;
  • напади слабкості і мігрені;
  • епілепсія;
  • смерть найчастіше настає при ураженні головного мозку або паралічах.

Діагностика

Група даних захворювань у дітей і людей старшого віку діагностується на тлі прояву специфічних ознак. Для встановлення точного діагнозу лікар повинен вивчити всю історію хвороби пацієнта, дізнатися тривалість протікання симптомів ентеровірусної інфекції. Обов’язковими для визначення діагнозу є лабораторні дослідження, що включають в себе аналізи крові і калових мас, виділюваної рідини кон’юнктиви, зішкріб з висипань на шкірному покриві, а також вивчення спинномозкової рідини, яка береться за допомогою пункції.

Якщо пацієнтами є діти, то вони можуть потребувати додаткових оглядів дитячого педіатра, кардіолога, невролога, отоларинголога та офтальмолога. Крім цього, необхідно провести диференціальну діагностику з такими захворюваннями, як кір, поліомієліт, краснуха, скарлатина або ГРВІ.

У всіх випадках проводять апаратні обстеження пацієнта як дорослого, так і дитини. Проводиться це для виявлення форми цієї недуги. До них відносять:

  • электроэнцефалографию – при підозрах на енцефаліт;
  • ехокардіографію – призначається у випадках припущення лікарем міокардиту;
  • рентгенографію грудної клітки;
  • огляд у офтальмолога за допомогою спеціальної лампи.

Лікування

Ентеровірусна інфекція: симптоми і лікування
Профілактика ентеровірусної інфекції

Лікування ентеровірусної інфекції полягає в зменшенні ступеня прояву симптомів та ліквідації вірусу, який призвів до появи того або іншого захворювання. Часто призначаються такі медикаменти, як протизапальні та жарознижувальні, спазмолітики та антигістамінні речовини. У випадках виникнення вторинного інфекційного процесу призначаються антибіотики. Якщо уражена нервова система, пацієнту необхідно приймати кортикостероїди і сечогінні препарати. Крім цього, можна використовувати відвари ромашки, шипшини і журавлини, які містять велику концентрацію вітаміну С. На легких стадіях призначення препаратів здійснюється індивідуально для кожного пацієнта. При цьому фахівець ґрунтується на формі хвороби і ступеня вираження симптомів.

У важких випадках лікування ентеровірусної інфекції у дітей та дорослих здійснюється в умовах стаціонару. Для цього проводять ін’єкції сольових розчинів, вітамінних комплексів і глюкози. Також призначаються антибактеріальні речовини, але тільки у випадках приєднання вторинного запального процесу.

Не останню роль в терапії відіграє дієта при ентеровірусної інфекції у дітей, людей середнього і старшого віку. Основу її становить рясне пиття очищеної теплою водою, компотів, морсів, неміцного чаю, але ні в якому разі не солодкої газованої води. Це необхідно робити для того, щоб відновити водний баланс, який порушується в організмі на тлі частого діареї і блювоти. Перевагу в харчуванні варто віддати відварною, приготованим в духовці або на пару страв, а також першим стравам, звареним на нежирному бульйоні. Вживання їжі при цьому має відбуватися невеликими порціями по п’ять разів на день. При цьому вона не повинна бути занадто холодною або занадто гарячою. При своєчасному лікуванні, у більшості випадків, настає повне одужання і відновлення нормального плину життя.

Особливої профілактики цього захворювання не існує, необхідно лише ретельно мити руки, овочі та фрукти перед їжею, відмовитися від купання в забруднених річках, озерах або фонтанах. Потрібно привчати дитину до загартовування та уникнення сильних переохолоджень організму. Своєчасно лікувати ГРВІ та інші вірусні захворювання і приймати вітамінні комплекси в холодну пору року. Слід обмежитися від будь-якого контакту із зараженим ентеровірусною інфекцією людиною.