Безкамяного холецистит: симптоми і лікування

115

Безкам’яного холецистит — запалення органу без утворення каменів, яке характеризується відсутністю конкрементів в органі, на відміну від жовчнокам’яної хвороби. Найчастіше у людей зустрічається хронічний безкам’яного холецистит, але також він буває і гострої форми, і пов’язаний він з бактеріальних, вірусних або паразитарних інфікуванням органу. Частіше хворіють патологією представниці прекрасної статі, причому вік особливого значення не грає.

Одні фахівці вважають, що хронічного безкам’яного холецистит є передвісником ЖКБ, проте дослідження не підтверджують цього, так як у більшості пацієнтів з цим захворювання жовчнокам’яна хвороба так і не розвивається, тому інші вчені проти цієї теорії.

Причини

Якщо говорити про хронічний безкам’яного холецистит, то причини його розвитку — це попадання в орган інфекції гематогенним або лімфогенним шляхом з віддалених осередків хронічної інфекції в організмі людини. Зокрема, це захворювання часто виявляється у людей з:

  • пародонтозом;
  • пневмоніями хронічного перебігу;
  • апендицитом та іншими хворобами.

Гострий безкам’яного холецистит часто є наслідком попадання збудника безпосередньо в орган. Викликати захворювання може:

  • протей;
  • ентерокок;
  • кишкова паличка;
  • стафілокок та інші небезпечні патогенні мікроорганізми.

Ці збудники проникають в орган висхідним шляхом, при запальних процесах в кишечнику і інфекційних процесах.

Деякі хвороби також можуть ставати сприяючими факторами до розвитку цього захворювання. Наприклад, холестаз і дисфункція жовчних шляхів часто стають сприятливими факторами до розвитку цієї патології. Крім того, від неї страждають люди з ожирінням, дисменореєю і люди, що мають вогнища глистових інвазій в організмі.

Причини захворювання криються і в неправильному способі життя: в недостатній активності, неправильне харчування, зловживання алкоголем і тютюном і т. д. Тому лікування патології, насамперед, вимагає нормалізації способу життя пацієнта.

На відміну від гострої форми патології, при хронічній відбуваються запальні зміни не тільки у верхньому шарі слизової, але і у внутрішніх шарах, з утворенням спайок, абсцесів, перехолицист, псевдодивертикул.

Особливості класифікації

Хронічна форма патології буває декількох різновидів:

  • легкої;
  • середній;
  • важкою.

Крім того, класифікується патологічний стан по клінічним проявам, згідно з яким буває типовим і атиповим. Слід зазначити, що захворювання в хронічній формі має декілька стадій перебігу. Спочатку відзначається загострення симптоматики, потім її затихання, а після – період розвитку стійкої або нестійкої ремісії.

Гострий безкам’яного холецистит, як ясно з назви, має одну форму прояву – гостру, в період якої симптоми патології яскраво виражені.

Симптоматика хвороби

Слід сказати, що ознаки захворювання будуть ідентичними, незалежно від того хронічна це форма або гостра форма. Основні симптоми складаються з больового синдрому і диспептичних розладів. Тобто людина скаржиться на біль, що носить ниючий характер і може локалізуватися або в області епігастрію, або в правому підребер’ї. При вживанні солоної, гострої, жирної їжі, смажених продуктів больові відчуття посилюються.

Інші симптоми, пов’язані з наявністю больового синдрому при цьому патологічному стані, це:

  • дратівливість;
  • порушення сну;
  • сонливість і головний біль у денний час доби.

Симптоми диспептичного синдрому також вкрай виражені в гострій фазі патології. До них відносяться:

  • чергування проносів із запорами;
  • нудота;
  • блювання;
  • поява гіркого присмаку у роті;
  • метеоризм;
  • відрижка.

Хронічна форма захворювання протікає на тлі підвищеної температури, аж до лихоманки. Крім того, якщо лікування хвороби тривалий час не проводиться, може розвинутись, наприклад, емпієма жовчного міхура, яку характеризують симптоми жовтяниці.

Дуже часто симптоми таких патологій, як гострий безкам’яного хронічний холецистит або доповнюють симптоми ураження прилеглих органів внаслідок їх залучення в запальний процес. Це загрожує розвитком серйозних ускладнень, які погіршують прогноз захворювання і можуть становити загрозу для життя пацієнта.

Діагностика

Для того щоб поставити діагноз, лікар вислуховує скарги пацієнта і проводить його огляд. При пальпації живота відзначається болючість в області ураженого органу, яка посилюється при вдиху. Також у пацієнта спостерігається симптом Ортнера – посилення больових відчуттів при поколачивании по області правого підребер’я.

Для діагностики пацієнту призначають лабораторні аналізи, що дозволяють виявити запальний процес, а також проводять інструментальне дослідження:

  • УЗД;
  • холецистографию;
  • дуоденальне зондування та деякі інші методики (за приписом лікаря).

Безкамяного холецистит: симптоми і лікування
Проведення дуоденального зондування

Лікування

Переважно лікується це захворювання консервативним методом. Якщо у людини виявлено хронічний безкам’яного холецистит, лікування буде полягати в нормалізації способу життя і харчування. Показаний частий прийом їжі, але невеликими порціями. При цьому з раціону виключаються смажені та жирні продукти, гостре, солоне, копчене, алкоголь і газовані напої.

Коли пацієнта турбують сильні болі, показаний прийом спазмолітиків – краще за інших з больовим синдромом справляються платифілін і дротаверин. При гострому безкам’яному холециститі, а також при хронічному в стадії загострення, показане призначення антибактеріальних препаратів для знищення збудника. Застосовуються антибіотики широкого спектру, оскільки встановити вид збудника досить проблематично при цьому захворюванні – потрібно посів на мікрофлору жовчі. Поки результати аналізу не готові, найпоширенішими антибіотиками, які призначаються пацієнтам, є цефазолін, ампіцилін, амоксицилін. Коли ж збудник виділений, лікар корегує антибіотикотерапію, залишаючи або додаючи певні препарати.

Щоб нормалізувати травну функцію, показаний прийом ферментативних коштів. Крім того, потрібно приймати холеретики, щоб підсилити секрецію жовчі.

Хорошим допоміжним засобом лікування є фітотерапія. Деякі трави чудово знімають запалення і покращують струм жовчі по протоках, тому медикаментозна терапія часто доповнюється прийомом трав’яних настоїв. З цією метою можна використовувати ромашку, квіти календули, м’яти, шипшина, солодку та інші рослини.

У тих випадках, коли хвороба має затяжний перебіг і не піддається медикаментозному лікуванню, показана хірургічна операція. Також призначається операційне втручання тоді, коли із-за захворювання у пацієнта розвиваються важкі ускладнення, що загрожують його життю.

Прогноз недуги при легкій і середній формі – сприятливий. Важка форма небезпечна своїми ускладненнями, тому прогноз у цьому випадку залежить від своєчасності звернення до лікаря і компетентності лікарських дій.