Цистит у жінок – запальний процес, що вражає слизовий шар сечового міхура. Даний недуга характеризується частими і болісними позивами до випущення урини. Після процесу спорожнення сечового міхура жінка може відчувати печіння і гострі різі, відчуття недостатнього спустошення. Часто урина виходить разом зі слизом або кров’ю. Діагностика і лікування циститу у жінок складається з цілого комплексу засобів. Проводити такі заходи, а також пояснювати, як лікувати цистит у жінок може тільки висококваліфікований лікар-уролог. Крім цього, проводити профілактику цієї недуги можливо самостійно в домашніх умовах.
Цистит – найпоширеніше інфекційне розлад сечовивідного каналу, яке зустрічається практично у кожної другої представниці слабкої статі. Частота прояву у жінок обумовлюється коротким і широким сечівником. Причинами хвороби є бактерії і запальні захворювання органів, які беруть участь у процесі випускання сечі. У багатьох представниць жіночої статі недуга протікає в хронічній формі, з частотою загострень кілька разів на рік. Найчастіше зустрічається у період репродуктивного віку — від двадцяти до сорока п’яти років.
Етіологія
Оскільки уретра у жінок і дівчат має свої анатомічні характерні риси, а близьке розташування з заднім проходом сприяє потраплянню бактерій або вірусів в сечовивідні шляхи, нерідко у них і прогресує цю недугу. Крім цього, причинами циститу у жінок вважаються:
- різні кишкові інфекції та стафілококи;
- перенесення вірусу або бактерії з потоком крові;
- запалення статевих органів;
- ослаблений імунітет;
- гормональні перепади;
- алергічні реакції;
- вплив опромінення або радіації на лобкову зону;
- вплив хімічних речовин;
- тривалий вплив холодних температур, переохолодження внаслідок носіння короткого одягу, яка не прикриває поперек;
- безладні статеві стосунки чи відсутність охорони під час цього процесу;
- недотримання особистої гігієни;
- носіння дискомфортного або вузького нижньої білизни;
- неповне спорожнення сечового міхура — найчастіше спостерігається у вагітних;
- анальний секс;
- сильна перевтома;
- недостатність вітамінів в організмі;
- широкий спектр інших захворювань внутрішніх органів, зокрема статевих органів;
- ускладнення від гінекологічного втручання;
- чужорідні предмети в сечовому каналі;
- нездоровий спосіб життя;
- зміни в жіночому організмі, що відносяться до періоду вагітності.
Поєднання кількох факторів може призвести до прояву циститу у жінок — саме з цієї причини даний розлад широко поширене. Усунення симптомів в домашніх умовах, без відома лікарів, може призвести до утворення ускладнень.
Різновиди
По мірі протікання захворювання класифікується на:
- гостре – характеризується різким проявом симптомів, а також частим відвідуванням туалетної кімнати і погіршенням загального стану здоров’я;
- хронічне – для його появи необхідний інший запальний процес.
Залежно від чинників виникнення, розлад буває:
- бактеріального характеру – викликане бактеріями або вірусами;
- небактериальным – сформована за будь-якого іншого патогенного впливу.
Щодо змін у структурі ураженого внутрішнього органу недуга ділиться на:
- катаральний – запалення спостерігається на верхніх шарах сечового міхура;
- геморагічний цистит у жінок – при виділенні в урині спостерігаються домішки крові;
- кістозний – починають формуватися кісти;
- виразковий;
- флегмонозний – сечовий канал атакують лейкоцити;
- гангренозний – при якому зменшується об’єм міхура;
- інкрустують – на виразках починають відкладатися частинки солі;
- гранулематозний – з’являється від грибків;
- пухлиноподібні – виникнення новоутворень на стінках органу;
- інтерстиціальний – зараження відбулося немикробным шляхом. Спостерігається зменшення сечового міхура.
Інтерстиціальний цистит
Симптоми
Основною ознакою хвороби вважаються часте бажання до випущення урини. Крім цього, симптомами циститу у жінок можуть бути:
- сеча виділяється невеликими частинами;
- неприємні відчуття печіння безпосередньо в процесі спорожнення;
- часте відвідування туалету вночі;
- виділення каламутні, нерідко з домішками слизу чи крові;
- постійне відчуття важкості в сечовому міхурі або неповного його спустошення;
- перед процесом випускання сечі жінці необхідно тужитися;
- нетримання урини (спостерігається в рідкісних випадках);
- слабкість організму;
- підвищення температури до сорока градусів;
- сеча приймає різкий неприємний запах;
- поява болю в нирках і хребті.
При першому ж виявленні одного або декількох ознак циститу у жінок в домашніх умовах, особливо крові в сечі, необхідно одразу ж звертатися за допомогою в клініку.
Ускладнення
При неправильної або несвоєчасної терапії або частих рецидивах можуть сформуватися наступні ускладнення:
- перехід цієї недуги в хронічну форму;
- просування інфекції на інші внутрішні органи, що може стати приводом до появи пієлонефриту, уретриту і вагінального вульвіта;
- зменшення розмірів органу, в якому збирається сеча;
- рефлюкс – вміст міхура викидається вгору по сечоводах;
- абсцес нирок;
- прорив міхура – найрідкісніша з наслідків.
Захворювання характеризується частими рецидивами, особливо в перший рік після одужання, тому необхідно постійно стежити за прозорістю та наявністю домішки крові в урині.
Діагностика
Визначення циститу у жінок засноване на таких дослідженнях:
- загальний аналіз сечі, в якому при цьому недугу будуть виявлені – підвищена концентрація лейкоцитів і білка, еритроцитів і солей. Також будуть виявлені кров і слиз. Крім цього, оцінюються обсяги виділеної рідини і її щільність;
- посів урини — проводиться для виявлення збудників розлади;
- аналізи для виявлення інфекцій, які могли передатися статевим шляхом;
- лабораторні дослідження мазків із статевих органів;
- вивчення потоку сечі;
- цистоскопія виявляє наявність онкологічних пухлин, кісти, виразок, чужорідних предметів або каміння;
- біопсія – при якій береться проба слизової оболонки сечового міхура для подальшого лабораторного вивчення;
- УЗД органів сечовипускального каналу;
- огляд акушером-гінекологом пацієнтки на гінекологічному кріслі.
Після проведення повного огляду і отримання результатів усіх аналізів, урологом призначаються методики терапії циститу.
Лікування
Лікування циститу у жінок проводиться цілим комплексом заходів і проходить під повним контролем гінеколога та уролога. Терапія захворювання у звичайних випадках не перевищує десяти днів, протягом яких необхідно:
- призначення антибіотиків при циститі у жінок. Саме такі фармацевтичні засоби відіграють найважливішу роль в лікуванні недуги;
- при сильних болях застосувати анальгетики;
- промивання противоинфекционными препаратами;
- при потребі хірургічне втручання. Але такий метод передбачається тільки при зменшенні сечового міхура (проводять штучне збільшення, проводиться спеціальним розчином), для усунення джерела захворювання, а також у випадках, коли необхідно перевстановити уретру з піхви під клітор або для ліквідації неповного випорожнення міхура.
Схема лікування циститу
Крім цього, в лікуванні застосовується дієта, якої жінка повинна дотримуватися в домашніх умовах. Дієта при циститі у жінок полягає в:
- вживання молочних продуктів і каш. Саме ці продукти повинні становити більшу частину раціону харчування;
- прийом рідини не менше двох літрів на день – морсів, компотів, фрешів;
- відмову від гострих, пересолених і смажених страв;
- виключення поглинання газованих і алкогольних напоїв.
Крім цього, в домашніх умовах можливо користуватися засобами народної медицини, які включають в себе:
- відвар із звіробою і ромашки;
- настоянку з м’яти, васильків і молодих бруньок тополі;
- вживання теплого молока з медом та часником;
- використання ножних ванн з ромашки, шипшини, бруньок берези;
- фітотерапія з ефірними маслами ялівцю, шавлії, ромашки, ехінацеї.
Але, перш ніж користуватися засобами народної терапії в домашніх умовах, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Профілактика
Заходи щодо запобігання циститу у жінок складаються з:
- виконання всіх правил гігієни статевих органів;
- своєчасної зміни нижньої білизни;
- раціонального харчування, збагаченого вітамінами;
- уникнення переохолодження організму;
- відмови від незручного і обтягуючого одягу;
- спостережень за своїми виділеннями. Якщо жінка чи дівчина в сечі виявив кров, їй необхідно негайно звернутися за допомогою до фахівців;
- регулярного відвідування гінеколога — раз в три місяці.
