Стеатоз печінки – патологічний процес, який пов’язаний зі скупченням жирів в клітинах цього органу. Захворювання буває як самостійним, так може розвиватися на тлі інших розладів. Поряд з такою недугою, досить часто зустрічається стеатоз підшлункової залози. Крім цього, недуга може бути вогнищевим, тобто відкладення жиру сконцентровані в одному місці, і дифузним – коли жир поширюється по всій поверхні того чи іншого органу.
Захворювання проявляється незалежно від вікової групи, але найбільш часто діагностується у людей у віці старше сорока п’яти років. Жінки страждають такою недугою частіше через ожиріння, а чоловіки — через зловживання алкоголем. Оскільки стеатоз розвивається досить повільно, нерідко діагностується хронічна форма змін структури печінки і підшлункової. Основними симптомами хвороби є загальна слабкість організму, поява жовтих плям на шкірному покриві, значне зниження імунітету, болі в області правого підребер’я і постійна нудота.
Методиками діагностики патології є УЗД і лапароскопія внутрішніх органів. Лікування стеатозу комплексне, і складається з прийому медикаментів, дотримання спеціальної дієти, використання народних засобів медицини.
Етіологія
В основному стеатоз печінки або підшлункової залози виявляється на тлі двох основних причин надмірного вживання алкоголю і порушення метаболізму. Сприятливими факторами для прояву симптомів захворювання служать:
- цукровий діабет;
- висока маса тіла людини;
- різке та значне зниження ваги на тлі тривалого відмови від їжі;
- харчування в обхід ШКТ;
- отруєння медикаментами, зокрема антибіотиками, гормональними речовинами, а також нестероїдними протизапальними засобами;
- проведені раніше операції на одному з органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- генетична схильність;
- вік людини старше сорока п’яти років. Але в медицині зафіксовані випадки, коли жирова дистрофія печінки була зареєстрована у молодих людей і навіть дітей.
За медичною статистикою неалкогольний стеатоз підшлункової залози і печінки зустрічається набагато частіше.
Різновиди
Стеатоз
Найпоширеніша класифікація захворювання:
- алкогольний стеатоз, пов’язаний з вживанням великої кількості спиртних напоїв протягом довгих років;
- неалкогольний – виник на тлі інших причин;
- фокальний – доброякісне новоутворення на тому чи іншому органі.
За ступенем поширення жирових клітин таке захворювання буває:
- вогнищевим – коли скупчення жирів локалізовано в одній частині органу;
- дифузним – жирові скупчення виявляються в усьому органі.
Залежно від етіологічного чинника, стеатоз печінки або підшлункової залози буває:
- первинними – розвивається унаслідок вродженої патології обміну речовин;
- вторинними – формується на тлі інших розладів.
По мікроскопічній картині протікання недуга ділиться на:
- мелкокапельный – просте ожиріння. Це сама початкова стадія хвороби, на якій вже формуються патологічні зміни, але тканини печінки або підшлункової не пошкоджуються;
- крупно-крапельний – спостерігається пошкодження клітин даних органів.
Незважаючи на широку класифікацію захворювання, прогноз при своєчасному лікуванні сприятливий.
Симптоми
У більшості випадків захворювання протікає безсимптомно, особливо на початкових стадіях, тому зазвичай воно діагностується в хронічній формі при проходженні профілактичного огляду або діагностики зовсім іншого захворювання. По мірі прогресування стеатозу підшлункової залози або печінки починають виражатися наступні симптоми:
- дискомфортні відчуття, тяжкість і біль у животі в області правого підребер’я. Нерідко болючі спазми мають оперізувальний характер. Прояв болю ніяк не пов’язане з прийомом їжі;
- зниження або повна відраза до їжі;
- сильна слабкість організму;
- постійна нудота, лише періодично закінчується блювотою. Блювотні маси можуть мати домішка жовчі;
- яскраво виражений жовтий відтінок шкірного покриву і слизових оболонок очей або ротової порожнини;
- знижений імунітет. На тлі цього людина піддається великій кількості запальних або інфекційних процесів;
- свербіння та печіння шкіри.
Ускладнення
При несвоєчасному лікуванні жирової дистрофії печінки або підшлункової залози, при інтенсивному прояві симптомів можуть розвинутися такі ускладнення:
- гостре запалення печінки або стеатогепатит;
- фіброз печінки;
- цироз;
- порушення утворення, виділення і надходження жовчі в дванадцятипалу кишку;
- внутрішні кровотечі.
Діагностика
Діагностичні заходи при стеатозі печінки або підшлункової залози включають в себе – проведення детального розпитування хворого для з’ясування можливих причин захворювання, таких як спадковість, цукровий діабет або інші захворювання, а також способи їх лікування. Лікарю необхідно з’ясувати час появи перших симптомів. Після цього фахівець повинен провести ретельний огляд хворого, в який входить пальпація живота, вивчення кольору шкірного покриву і слизових оболонок очей, ротової порожнини. Крім цього при огляді досвідчений лікар може виявити ознаки алкоголізму людини, що цілком могло призвести до такого розладу.
Додаткові обстеження пацієнта включають в себе:
- аналіз крові для загального та біохімічного вивчення – для виявлення запального процесу в печінці та виявлення збільшеної концентрації печінкових ферментів;
- проведення УЗД або КТ – для виявлення структурних змін печінки;
- біопсію, при якій береться невелика частинка органу для подальших лабораторних досліджень. Призначається тільки тим пацієнтам, яким не вдалося з’ясувати причини формування недуги;
- эластографию печінки – тобто вимір її еластичності. Для цього лікар натискає датчиком УЗД на цей орган;
- додаткові консультації терапевта, акушера-гінеколога, коли пацієнткою є вагітна жінка, і педіатра – у тих рідкісних випадках, коли пацієнтами є діти.
Після отримання всіх результатів обстеження фахівець призначає найбільш ефективну тактику лікування і спеціальну дієту при стеатозі печінки і підшлункової.
Лікування
Оскільки фактори виникнення хвороби для кожної людини різні, то і лікувати недугу необхідно індивідуально, з застосуванням різних медикаментів. В основному призначають такі лікарські препарати, як:
- гепатопротектори;
- речовини, які покращують жировий обмін. В основному це вітамінні комплекси;
- антибіотики;
- гепатопротектори;
- медикаменти, що містять урсодезоксихолевую кислоту.
Але основу лікування стеатозу підшлункової залози і печінки становить правильне харчування. Дієта передбачає відмову від таких продуктів:
- солодкі хлібобулочні і кондитерські вироби;
- бульйони, приготовані з жирних сортів м’яса або риби;
- яйця (в якому вигляді);
- овочі, такі як – цибуля, редька, щавель і редис;
- консерви;
- різносоли;
- копченості;
- кислі фрукти і ягоди;
- шоколад і морозиво;
- гострі приправи і соуси;
- напої з вмістом кофеїну;
- алкоголь.
Дієта при стеатозі печінки або підшлункової залози передбачає вживання в будь-яких кількостях:
- фруктових свіжовичавлених соків і морсів;
- житнього хліба;
- знежирених кисломолочних продуктів;
- перших страв на овочевому або нежирному бульйоні;
- вершкового масла;
- овочів і зелені, крім заборонених;
- будь каш;
- цукру, варення або меду.
Крім цього, важливу роль у лікуванні жирової дистрофії печінки і підшлункової залози відіграє застосування народних засобів медицини, але їх можна використовувати тільки після консультації з лікарем. Такі рецепти включають в себе відвари і настої з:
- висівок;
- календули, чистотілу, оману;
- аїру, м’яти і березових бруньок;
- пустирника, коренів кульбаби і пирію.
Важливо пам’ятати, що лікування народними засобами і дотримання дієти повинні використовуватися комплексно з прийомом медикаментів.
Профілактика
Профілактичні заходи при стеатозі печінки і підшлункової залози включають в себе дотримання нескладних правил:
- ведення здорового способу життя, необхідно повністю відмовитися від спиртних напоїв;
- завжди стежити за масою тіла;
- коригувати метаболізм;
- відмова від прийому ліків, які виникненню захворювання;
- проходження профілактичного огляду у клінічному закладі, особливо при цукровому діабеті;
- намагатися дотримувати дієту. Харчування повинно бути збалансованим, містити велику кількість вітамінів та поживних елементів. Їжу необхідно вживати тільки теплу, бажано невеликими порціями по п’ять разів на день.
Крім цього, важливо пам’ятати, що не можна використовувати народні засоби медицини без призначення лікаря.
