Сечокислий діатез – не самостійний недугу. Це патологічний стан, що характеризується скупченням в тілі хворого великої кількості сечової кислоти, яка має особливість кристалізуватися. Невеликі сольові кристали вимиваються кожен раз під час процесу випускання сечі. Така хвороба у людини протікає безболісно і без дискомфортних відчуттів. Осад солей такий кислоти нагадує за зовнішнім виглядом невеликі червонуваті піщинки. Відзначити їх можна тільки в тому випадку, якщо людина помочитися в певну ємність.
Патологічний стан може виникати як у дорослих, так і у дітей. У жінок сечокислий діатез часто з’являється під час клімаксу у чоловіків частіше виявляється після сорока років. Захворювання має власний код за міжнародною класифікацією хвороб (МКХ 10) – Е79.
Етіологія
Причинами виникнення сечокислого діатезу нирок можуть стати:
- порушення харчування. Особливо у випадку споживання у великій кількості м’яса;
- генетика;
- часті стресові ситуації;
- гепатит;
- цукровий діабет;
- панкреатит;
- опромінення організму при лікуванні раку;
- неконтрольоване вживання спиртних напоїв;
- аномальна вироблення нирками білків;
- неправильне годування дітей на перших роках життя. Батьки намагаються давати дитині якомога більше м’яса, помилково вважаючи, що воно має безліч корисних для дитини компонентів. Для малюка буде набагато краще, якщо в його харчуванні будуть переважати свіжі фрукти та овочі;
- недостатнє вживання рідини в добу, внаслідок чого виділяється мала кількість сечі;
- патологія будови чи функціонування нирок;
- надмірні фізичні навантаження;
- хвороботворні бактерії в організмі, які впливають на роботу нирок і печінки;
- інтоксикації організму;
- тривалий відмова від їжі.
Під час вагітності (на перших місяцях) у жінок може спостерігатися сечокислий діатез, але він самостійно проходить у другому триместрі.
Симптоми
Ознаки сечокислого діатезу досить різнобічні. Варто зазначити, що симптоми патології значною мірою впливають на роботу внутрішніх органів і психічний стан дорослих і дітей.
Основними симптомами захворювання є:
- дратівливість, тривожність, агресія – все це може перерости в депресію;
- сильні головні болі;
- підвищений тиск;
- спалахи астми;
- блювання;
- порушення сну;
- зростання температури тіла;
- запори;
- стрибки в масі тіла;
- занепад сил;
- втрата апетиту;
- відчуття запаху ацетону під час дихання хворої людини.
Симптоми сечокислого діатезу можуть проявлятися не весь час, а носити періодичний характер.
Ускладнення
Серед наслідків протікання сечокислого діатезу у дорослих і дітей, можуть бути:
- камені в нирках, так як солі сечової кислоти можуть спочатку виглядати як пісок, але пізніше формують конгломерати;
- ниркова недостатність;
- гостра нефропатія;
- порушення функціонування ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- сечокислий інфаркт.
Якщо вчасно не діагностувати сечокислий діатез, то подальший перебіг цієї хвороби призведе до порушення функціонування всього організму, а також до порушення психічного стану людини. Абсолютно всі ускладнення легко піддаються лікуванню і не вимагають хірургічного втручання.
Діагностика
Діагностика та огляд хворого проводиться урологом, з додатковими консультаціями нефролога. Фахівці можуть призначити хворому:
- загальний аналіз крові – для визначення концентрації кислоти;
- обширний аналіз сечі;
- добове спостереження за складом сечі;
- УЗД органів, які беруть участь у процесі випускання сечі.
Крім того, діагностика полягає у детальному опитуванні хворого, збір інформації про те, які симптоми він відчуває, передбачувані причини виникнення такої хвороби.
Діагностика проводиться також для того, щоб виключити інші запальні процеси в нирках, сечовому міхурі, сечівнику.
Лікування
Основним засобом лікування сечокислого діатезу є спеціалізована дієта, яка спрямована на:
- обмежене вживання білків. Необхідно стежити за їх надлишком або недостатністю. На один кілограм ваги людини припадає один грам білка;
- збільшення споживання рідини (від двох літрів і більше);
- обмеження вмісту солі в їжі.
Лікарські засоби призначають для:
- зниження концентрації сечової кислоти в сечі;
- пониження кислотності сечі;
- запобігання кристалізації кислоти.
Крім клінічного лікування, від сечокислого діатезу можна вилікуватися або зменшити прояв симптомів, народними засобами. Такі методи включають в себе відвари і настоянки сечогінної дії. Їх готують з:
- мучниці звичайної;
- пташиного горця;
- остудника;
- польового хвоща;
- пирію;
- березових нирок;
- листя брусниці;
- плодів шипшини.
Для дітей і вагітних жінок призначення будь-якого методу лікування проводиться тільки після здачі аналізів сечі за добу і їх ретельного дослідження. Терапія буде проходити в полегшеному, але не менш ефективному варіанті.
Профілактика
Основним методом профілактики сечокислого діатезу вважається спеціальна дієта.
Дієта передбачає виключення з раціону харчування:
- риби;
- бобових культур;
- субпродуктів;
- жирних бульйонів;
- рису;
- дріжджів.
Згідно дієті, слід категорично утриматися від:
- гострих соусів і приправ;
- спиртних напоїв;
- копчених продуктів;
- консерви;
- різносолів.
При дієті дозволено споживати такі продукти:
- молоко та молочні продукти;
- свіжі фрукти та овочі;
- сухофрукти;
- неміцний чай;
- каші;
- вироби з борошна;
- мед;
- горіхи;
- варення, повидло, джеми;
- фреші, морси, компоти;
- олія рослинне і вершкове.
Через тиждень дотримання такої дієти дозволено почати вживання вареної курятини і риби. Незважаючи на суворість дієти, кількість калорій, споживаних продуктів в день повинно знаходитися в нормі.
Крім дієти, профілактика полягає у:
- помірних щоденних фізичних навантаженнях;
- своєчасному лікуванні органів, що беруть участь у виведенні сечі;
- правильному харчуванні;
- споживання рідини не менше півтора літра в день;
- відмову від спиртного.
