Перламутрові папули: симптоми і лікування

1220

Перламутрові папули – являють собою численні, але невеликі прозорі або білясті новоутворення, що локалізуються переважно на голівці статевого члена. Вони носять доброякісний характер, але можуть викликати сильний психологічний і косметичний дискомфорт.

Точні причини розвитку такого захворювання в даний час залишаються невідомими. Однак у клініцистів є кілька теорій щодо їх походження, наприклад, проліферація епітелію пеніса або дисфункція сальних залоз.

Такі утворення, сформовані на крайньої плоті чоловіка, не викликають появи больових або інших неприємних відчуттів. Тим не менш, є кілька клінічних ознак, які повинні стати поштовхом до звернення за кваліфікованою медичною допомогою.

Остаточний діагноз ставиться на підставі фізікального огляду статевого члена. Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження необхідні для диференціальної діагностики.

Щоб лікувати перламутрові папули, часто немає необхідності, але при бажанні пацієнта їх висічення здійснюється малоінвазивними хірургічними методиками.

Етіологія

Точні причини, чому формуються перламутрові папули у чоловіків, на сьогоднішній день залишаються невідомими. Тим не менше фахівці з області урології вважають, що в якості факторів можуть виступати:

  • розростання тканин статевого члена, що є результатом розмноження клітин;
  • порушення функціонування сальних залоз;
  • закупорка або набряклість пір описуваного органу;
  • підвищений рівень тестостерону;
  • період статевого дозрівання у підлітків.

Варто відзначити, що поява таких утворень не пов’язано з недостатньою гігієною або безладними статевими контактами. Украй рідко подібні нарости виявляються у представників чоловічої статі, які пройшли процедуру «обрізання».

Діагнозом «перламутрові папули статевого члена мають від 10 до 40% представників чоловічої статі. При цьому найбільш часто страждають від такого порушення дорослі чоловіки. У осіб у віці від 15 до 20 років частота зустрічальності становить у середньому 20%, а від 20 до 30 років – лише 10%.

Симптоматика

Перламутрові перлинні папули в період свого формування відрізняються повною відсутністю симптоматики. Навіть після завершення освіти, при їх натисканні не з’являються больові відчуття, свербіж або печіння.

У 80% випадків вони локалізуються лише на головці або на крайній плоті. Це вказує на те, що вони вкрай рідко з’являються на члені по всій довжині.

Такі нарости за зовнішнім виглядом нагадують маленькі прищі, при цьому вони мають однакові розміри і щільно прилягають один до одного, тим самим формуючи намисто. Крім цього, перламутрові папули мають наступні характеристики:

  • колір – тілесний, білі або світло-коричневий;
  • кількість – індивідуально для кожного представника чоловічої статі (мінімальне число може становити 5-6 штук, а максимальний – кілька десятків, дуже рідко з’являються поодинокі освіти);
  • розміри можуть коливатися від 1-2 міліметрів до 5-6 міліметрів;
  • гладка і блискуча поверхня;
  • м’яка консистенція;
  • виділення рідини білого кольору – виражається такою ознака в одиничних випадках.

Перламутрові папули: симптоми і лікування
Перламутрові папули

Як і будь-яке інше доброякісне утворення, подібні папули можуть почати кровоточити, хворіти або свербіти тільки у випадках їх драматизації. Крім цього, тривожними симптомами виступають:

  • різка зміна відтінку новоутворень;
  • зростання обсягів наростів;
  • хаотичне розташування на статевому члені;
  • поява великої кількості творожистой рідини або виділень іншої консистенції;
  • неприємні відчуття в області вузликів.

При виникненні одного або кількох із таких симптомів, чоловікам варто якомога швидше проконсультуватися у уролога.

Діагностика

З встановленням правильного діагнозу часто не виникає проблем, оскільки такі папули мають кілька відмітних характеристик. Однак для диференціальної діагностики може знадобитися здійснення наступних діагностичних заходів:

  • вивчення історії хвороби;
  • збір і аналіз життєвого анамнезу;
  • ретельний огляд і пальпація проблемної області;
  • детальне опитування пацієнта – для отримання клініцистом інформації про повній клінічній картині і ступеня вираженості симптомів при їх присутності;
  • дерматоскопія – процедура просвічування папул за допомогою спеціального приладу, який також багаторазово збільшує зображення (для перлинних наростів характерно наявність одиничного посудини, який має вигляд крапки або комою);
  • загальноклінічний та біохімічний аналіз крові – для виключення ІПСШ;
  • ПЛР тести на вірус папіломи людини;
  • біопсія вузликів для подальшого гістологічного вивчення (під час мікроскопічного дослідження виявляють судини і розростання фібробластів, що володіють зірчастої формою).

Подібні новоутворення слід диференціювати від таких проявів, як

  • гострокінцеві кондиломи;
  • генітальні бородавки;
  • контагіозний молюск.

Лікування

У переважній більшості випадків видалення перламутрових папул здійснюється не за показаннями лікаря, а за бажанням самого пацієнта. Це обумовлено тим, що чоловікам вони приносять естетичний і психологічний дискомфорт.

Для позбавлення від таких наростів застосовують:

  • Лазерну коагуляцію діоксидом вуглецю – промінь проникає вглиб шкірного покриву і нагріває папули, чому вона відпадає. При цьому здорові ділянки шкіри залишаються недоторканими. Такий метод лікування не має протипоказань.
  • Електрокоагуляцію – припікання наростів за допомогою електричного струму. Такий спосіб усунення ефективний, але є болючим, тому потрібно застосування знеболюючих речовин. Післяопераційний період короткий і передбачає догляд за голівкою пеніса;
  • Кріотерапію – в таких випадках відбувається заморожування папул рідким азотом, після чого вони самостійно відпадають. Процедура абсолютно безболісна, пацієнти можуть відчувати лише холод і оніміння.
  • Звичайний скальпель – використовується вкрай рідко.
  • Косметологічну операцію.

Для профілактики розвитку ускладнень від таких хірургічних процедур, рекомендується приймати «Фурамаг».

Необхідно відзначити, що лікування обмежується тільки вищезгаданими методиками – на сьогоднішній день не існує спеціальних медикаментів для позбавлення від таких наростів. Папули в домашніх умовах за допомогою народних засобів усувати заборонено, оскільки це може викликати опік шкірного покриву і пов’язані з цим ускладнення:

  • нагноєння;
  • кровотечі;
  • формування шрамів.

Профілактика і прогноз

Оскільки провокатори того, що формуються перламутрові папули на головці або крайньої плоті статевого члена залишаються невідомими, то і специфічних профілактичних заходів не існує.

Єдине, що рекомендується представникам чоловічої статі будь-якого віку – регулярне відвідування уролога.

Що стосується прогнозу, то він сприятливий. Такі утворення не призводять до розвитку ускладнень навіть при відсутності терапії, а також мають доброякісний перебіг, і деякими спеціалістами вважаються варіантом фізіологічної норми. Якщо виникли перламутрові папули, позбутися від них чи ні – вирішує лише пацієнт. Лікарським показанням до висіченню виступає лише появі тривожних симптомів.