Періодонтит – поширене захворювання, яке вражає сполучну тканину, розташовану між кісткою лунки і цементом кореня зуба. У медичній літературі також використовується термін – «апікальний періодонтит». Така недуга може почати прогресувати як у дорослої людини, так і у дитини.
Стимулом для його розвитку може стати маса причин, але найчастіше це різні травми, прийом певних сильнодіючих медичних препаратів, проникнення інфекції.
Апікальний періодонтит в рідкісних випадках розвивається первинно. Більш часто він є ускладненням хронічного пульпіту або ж прогресує внаслідок неякісного лікування кореневих каналів в зубі.
Етіологія
Основна причина прогресування апікального періодонтиту у пацієнта – проникнення інфекції в періодонтальні простір унаслідок вже наявного пульпіту. Як результат, під впливом токсинів і мікроорганізмів, формується запальний процес, який охоплює не тільки один хворий зуб, але і тканини періодонта.
Також досить часто зустрічаються такі ситуації, коли періодонтит розвивається на тлі вже наявних в організмі інфекційних патологій. У такому разі патогенна мікрофлора потрапляє в тканини періодонту гематогенним шляхом. Розвиток апікального періодонтиту може спровокувати постійна травматизація зуба.
Шкідливі звички можуть стати причиною прогресування періодонтиту. До них відносять такі звички:
- відкушувати зубами нитки;
- курити люльку. Під час куріння людина прикушує мундштук;
- розкушувати горіхи;
- гризти олівці або ручки.
Основна причина розвитку медикаментозного періодонтиту – потрапляння в тканини пародонту певних хімічних речовин:
- формаліну;
- фенолу;
- миш’яковистої пасти;
- евгенолу;
- йоду.
Класифікація
Ознаки періодонтиту
В медицині використовують класифікацію періодонтитів, яка ґрунтується на локалізацію запального процесу, його походження, клінічному перебігу захворювання, а також на зміни в апікальних тканинах.
Класифікацію періодонтитів по причині прогресування:
- інфекційний;
- медикаментозний;
- травматичний.
За течією пат. процесу:
- гострий періодонтит;
- хронічний періодонтит;
- загострений хронічний періодонтит.
По локалізації:
- верхівковий періодонтит;
- крайовий періодонтит.
За характером зміни в апікальних тканинах:
- хронічний фіброзний періодонтит;
- хронічний гранулирующий періодонтит;
- хронічний гранулематозний періодонтит.
Особливо варто звернути увагу на гранулематозний періодонтит. При розвитку цієї форми патології спостерігається формування вогнища, який від тканин обмежене капсулою зі сполучної тканини. Таку освіту називають гранульома, звідси й термін – «гранулематозний періодонтит». Формування даного утворення відбувається повільно. Варто відзначити, що гранульома може досягати великих розмірів. На рентгенівському знімку її можна легко побачити, так як вона має вигляд темної плями за верхівкою кореня з чіткими кордонами. В залежності від будови, гранульома буває кистовидной, простий і епітеліальної.
Симптоматика
Симптоми періодонтиту безпосередньо залежать від форми патології, яка розвинулася у людини, а також від його імунної системи і особливостей організму. У деяких пацієнтів симптоми виражені більш яскраво, у інших взагалі можуть бути відсутніми.
Гостра форма
Основний і найбільш важливий симптом гострого періодонтиту – мимовільна сильний біль. Її різкий характер і больові відчуття мають тенденцію до наростання. Різні температурні подразники при гострому періодонтиті не роблять впливу на хворий зуб. Але деякі пацієнти все ж наголошують, що при прийомі теплої їжі або пиття больові відчуття можуть посилюватися, а при вживанні холодних напоїв біль стихає. Больовий синдром при гострому періодонтиті обумовлений накопиченим в периодонтальном просторі ексудатом.
Хворий зуб рухливий і дещо змінений в кольорі. В ньому локалізується каріозна порожнина, але бувають випадки, коли такий порожнини немає. При зондуванні не виникає хворобливих відчуттів. При проведенні перкусії відзначається виникнення різкого болю. Також зміни виникають і в слизовій. В області перехідної складки відзначається набряклість, гіперемія. При пальпації слизова болюча.
Додаткові симптоми:
- млявість;
- підвищення температури;
- загальна слабкість;
- збільшення регіонарних лімфовузлів.
Хронічна форма
Симптоми хронічного періодонтиту виражені слабо. Больові відчуття практично відсутні. Лише зрідка при накусывании на зуб пацієнт може відзначати появу неприємних відчуттів, а також почуття розпирання в області локалізації ураженого зуба. Об’єктивні ознаки такі ж, як і при гострому періодонтиті. На десні біля зуба може виникати патологічний свищ, з якого сочиться гнійний ексудат – це характерна ознака хронічного періодонтиту. Але також часто зустрічаються випадки, коли слизова у зуба абсолютно не змінюється.
Додаткові симптоми:
- стомлюваність;
- нездужання;
- симптоми загальної інтоксикації;
- збільшення лімфовузлів також спостерігається при хронічному періодонтиті.
Гострий апікальний серозний періодонтит
При такому апикальном періодонтиті пацієнт починає скаржитися на відчуття розпирання в зубі, болі при накусывании на нього. Іноді можуть з’являтися больові відчуття ниючого характеру. Як правило, локалізуються вони тільки в одному зубі. Часто пацієнти відзначають, що всі ці неприємні симптоми проявляються у них після того, як поставили на зуб пломбу або накрили його коронкою. Всі зазначені ознаки мають тенденцію до посилення.
Уражений зуб змінює свій колір. При візуальному огляді в ньому можна відзначити велику каріозну порожнину. При зондуванні пацієнт не відчуває болю. Десна може бути зовсім не змінена або ж відзначається легка гіперемія і болючість.
Гострий апікальний гнійний періодонтит
При цій формі апікального періодонтиту патологічний процес вражає всі частини пародонту. Хворий скаржиться на болі, що локалізуються тільки в одному зубі. Зазвичай вони стучащего, що рве або пульсуючого характеру. Поступово больовий синдром посилюється. При найменшому дотику до зуба відмічається посилення болю. Також такий апікальний періодонтит супроводжується головними болями.
Основні симптоми апікального періодонтиту гнійного характеру:
- зуб змінений у кольорі;
- асиметрія обличчя. Як правило, відзначається припухлість щоки в області локалізації ураженого зуба;
- збільшення підщелепних лімфовузлів;
- в зубі є каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною самого зуба;
- слизова гіперемована, болюча і набрякла.
Хронічний фіброзний періодонтит
Види періодонтиту
При прогресуванні хронічного фіброзного періодонтиту скарги у пацієнта відсутні. У деяких може спостерігатися незначна чутливість при накусывании.
- в зубі є каріозна порожнина;
- колір тканин зуба змінюється;
- під час зондування каналів не відзначається хворобливих відчуттів;
- немає реакції на температурні подразники;
- перкусія негативна або можуть виникати слабкі больові відчуття;
- десна не змінена;
- лімфовузли не збільшені;
- симптомів інтоксикації при такому хронічному періодонтиті немає.
Хронічний гранулирующий періодонтит
Хронічний гранулематозний періодонтит найчастіше протікає без вираженої симптоматики. Але варто відзначити, що посилення симптомів може спостерігатися при переохолодженні або підвищенні навантаження на зуб.
- болі при накусывании;
- іноді виникають мимовільні ниючі болі;
- зуб кілька рухливий і в ньому є порожнина;
- в каналах можна виявити наявність гнійного ексудату з неприємним запахом;
- немає реакції на температурні подразники;
- відзначається виражений набряк слизової в області ураженого зуба. Також на ній локалізується або один, або кілька нориць, з яких сочиться гнійний ексудат;
- млявість;
- слабкість;
- сильний головний біль;
- лімфовузли збільшені.
Хронічний гранулематозний періодонтит
При гранулематозному періодонтиті пацієнт пред’являє скарги на зміну зуба в кольорі, підвищення його чутливості, а також на відчуття розпирання в щелепи. Як правило, раніше у нього спостерігалися гострі болі, які поступово стихли. Іноді симптоми гранульоматозне форми недуги можуть зовсім відсутні.
При гранульоматозне формі патології спостерігається:
- каріозний процес повністю зруйнував тканини зуба;
- каріозна порожнина сполучається з порожниною зуба;
- десна не змінена в кольорі;
- перкусія негативна;
- головний біль;
- млявість і слабкість;
- лімфовузли не збільшуються.
Загострення хронічного періодонтиту
Загострення хронічного періодонтиту по симптоматиці схоже з гнійною формою патології. Як правило, в анамнезі пацієнта вже є вказівки на те, що раніше вже загострювався. Загальний стан хворого погіршується. Головні болі і болі в області хворого зуба посилюються. Десна гіперемована і набрякла. На ній видніються сліди від раніше там утворених свищів. Підвищується температура тіла.
Періодонтіт у дітей
Періодонтіт у дітей може розвиватися. Протікає він як у гострій, так і в хронічній формі. Якщо розвивається гостра форма, то дитина починає скаржитися на появу болю при натисканні на хворий зуб. Десна припухає і спостерігається погіршення загального стану. В деяких випадках навіть підвищується температура тіла.
Ознаки періодонтиту у дітей:
- зуб рухливий;
- десна і розташовані поруч тканини набрякають;
- збільшення лімфовузлів;
- обличчя асиметричне за припухлості тканин.
Хронічна форма розвивається після того, як пульпа вже повністю зруйнувалася і інфекція перемістилася в періодонт. Больових відчуттів немає, як і реакції на температурні подразники. Єдино вірний спосіб лікування у цьому випадку – видалення тимчасового зуба.
Лікування
Лікування періодонтиту
Лікування періодонтиту – процес досить складний і вимагає високого професіоналізму від стоматолога. Зазвичай періодонтит консервативне лікування передбачає, що дозволяє зберегти зуб.
Процес лікування періодонтиту полягає в повному видаленні запалених тканин пульпи з кореневих каналів, повне їх очищення і подальше пломбування.
Лікувати гостру форму більш складно. Спочатку потрібно розкрити порожнину зуба. Це необхідно, що вся рідина із запалених тканин вийшла. Тільки після цього можна приступати до лікування періодонтиту. Канали очищаються від залишків пульпи, і в них закладається спеціальне протизапальний засіб. Якщо після цього стан зуба покращиться, то ставлять постійну пломбу.
Лікувати періодонтит найкраще тільки у кваліфікованого стоматолога, так як неправильна терапія може не тільки погіршити перебіг патологічного процесу, але і призвести до втрати зуба.
