Мала хорея (хорея Сиденгама) – недуга ревматичної етіології, в основі розвитку якого лежить ураження підкіркових вузлів головного мозку. Характерний симптом розвитку патології у людини – порушення рухової активності. Недуга вражає переважно маленьких дітей. Дівчатка хворіють частіше, ніж хлопчики. Середня тривалість захворювання – від трьох до шести місяців.

Види

Класифікують кілька етапів перебігу хвороби:

  • латентне (приховане). При латентній стадії мала хорея проходить абсолютно безсимптомно, що утруднює діагностику;
  • підгострий. На цьому етапі мала хорея протікає з менш вираженими симптомами. Але вже можна помітити сіпання лицьових м’язів і посмикування кінцівок;
  • гостре. При гострій стадії всі симптоми виражені яскраво і вимагають негайного лікування;
  • рецидивуючий. В даному випадку через деякий час мала хорея знову може вразити людину.

Етіологія

Основна причина розвитку малої хореї — це зараження гемолітичним стрептококом групи А.

Фактори ризику розвитку хвороби:

  • генетична схильність у дітей;
  • ревматизм (запалення сполучної тканини);
  • психологічна травма;
  • підвищена збудливість нервової системи;
  • ангіна (хронічний тонзиліт);
  • ускладнення після респіраторних хвороб (ГРВІ);
  • імунодефіцит;
  • карієс.

Частіше за все ця недуга вражає дітей від 6 до 15 років.

Симптоми

На початкових стадіях симптоми розвитку малої хореї можуть бути менш вираженими. Також вони можуть бути відсутніми при прихованій формі недуги. Тривалість перебігу хвороби залежить від стану пацієнта, особливостей його організму, тяжкості патології і від причин, які спровокували прогресування малої хореї. Важливо при перших симптомах захворювання відразу ж звернутися до висококваліфікованого лікаря, який зможе призначити адекватне лікування.

Для захворювання характерні такі симптоми:

  • підвищена температура тіла, 37-38 (в окремих випадках);
  • порушення координації рухів;
  • сіпання лицьових м’язів (моргання, посмикування куточка рота, блазнювання);
  • мимовільні посмикування ніг і рук (нервові тики);
  • посмикування плечима;
  • посмикування голови;
  • безсоння (порушення режиму сну);
  • порушення ходи (танцююча хода);
  • порушення мовної мови (нечітке формулювання викладаються слів);
  • порушення пам’яті;
  • дратівливість;
  • підвищена збудливість (нервозність, агресія);
  • судомні напади;
  • постійна слабкість і сонливість;
  • порушення слуху і зору;
  • утруднення при ковтанні.

Мала хорея (хорея Сиденгама): симптоми і лікування
Мала хорея

Діагностика

Від того, наскільки рано був виявлений недуга залежить і успіх подальшого лікування. Діагностика включає в себе наступні лабораторні та інструментальні методики:

  • аналіз крові. Його використовують для того, щоб дізнатися точний вміст маркерів стрептококової інфекції в організмі. Це допоможе не тільки підтвердити діагноз, але і виявити причину його прогресування. Для призначення подальшого плану лікування це дуже важливо;
  • ЕЕГ (электроэнцефалограмма) — сучасна методика оцінки стану головного мозку;
  • ЕМГ (електроміографія);
  • КТ.

Лікування

Лікування даної хвороби включає в себе кілька етапів. У першу чергу потрібно виключити всі чинники, які негативно впливають на психічний стан пацієнта. Полягає це в виявленні та усуненні причин, що порушують спокій. Найчастіше подразниками виступають звуки, яскраве освітлення та інше. Пацієнту рекомендується постільний режим. Також лікарі призначають дієту, яка передбачає обмежене вживання продуктів з високим вмістом вуглеводів. Дітям не рекомендуються фізичні навантаження, які можуть ускладнити перебіг хвороби. Лікування хореї Сиденгама рекомендовано проводити в умовах стаціонару, але при легкому перебігу захворювання хворий може перебувати вдома.

Пацієнту обов’язково призначають медикаментозне лікування. У терапії використовуються такі синтетичні медичні препарати:

  • седативні засоби і транквілізатори застосовуються для нормалізації роботи ЦНС (центральної нервової системи);
  • ацетилсаліцилову кислоту;
  • бутадієн;
  • димедрол;
  • препарати кальцію;
  • вітаміни групи В і полівітаміни;
  • антибіотики;
  • антигістамінні препарати;
  • у складних ситуаціях для лікування можуть застосовуватися гормональні препарати (рідко використовуються для лікування дітей).

Профілактика

Профілактика захворювання полягає в своєчасної санації порожнини рота і носоглотки, особливо при ангіні. Необхідно своєчасно діагностувати і вилікувати ревматизм (якщо такий є), так як хвороба часто розвивається саме на його тлі. Важливо вести здоровий спосіб життя і правильно харчуватися.

Аптека доброго дня - Акційні пропозиції