Лямбліоз – це досить поширене захворювання, що розвивається внаслідок ураження печінки і тонкого кишечника. Лямбліоз, симптоми якого провокують такі паразити, як лямблії, може протікати як легкої, так і важкої ступені власних проявів. Буває і так, що носії паразитів не хворіють, однак вільно заражають людей, що їх оточують, тому що їх тіло в цьому випадку виступає в якості достатньо зручного і безпечного контейнера для лямблій.
Загальний опис
Збудники захворювання потрапляють в організм різними шляхами, після чого локалізуються в області товстої або тонкої кишки, де відбувається їх інтенсивне розмноження. Зараження людини відбувається після того, як відбувся контакт із зараженим носієм інфекції. Між тим відомо і те, що носіями лямблій можуть бути кішки, собаки і гризуни. Крім цього, лямблії нерідко виявляються в середовищі забруднених водойм, в тому числі і у воді, яка доступна нам з-під крана.
Для початку розвитку лямбліозу достатньо, щоб в організм потрапило 10 цист лямблій, крім чого також досить розташовувати низьким ступенем кислотністю шлункового соку. У відповідності з особливостями проникнення в організм паразитів, виділяють такі шляхи:
- Водний – зараження відбувається при використанні недостатньо очищеної води, взятої з-під крана, а також при попаданні в організм води з середовища відкритого водоймища;
- Контактно-побутовий – накопичення збудників відбувається безпосередньо на предметах побуту у вигляді одягу, посуду, іграшок та інших;
- Харчової – в якості джерел зараження виступають найрізноманітніші продукти харчування. Особливо часто лямбліоз виникає після прийняття в їжу продуктів, що не пройшли відповідної термічної обробки (фрукти, овочі, ягоди).
Гострий лямбліоз: симптоми
Переважно ця форма лямбліозу спостерігається серед категорії дітей молодшого віку, а також серед осіб будь-якого іншого віку, у яких в значній мірі ослаблений імунітет. Для гострого лямбліозу характерним є прояв у вигляді яскраво вираженого диарейного синдрому, підвищеної температури і поразок тонкого кишечника. Серед інших симптомів виділяють наступні:
- лихоманка;
- блювання;
- поява висипки (аналогічної кору, краснухи);
- анорексія;
- різкі болі в середній і верхній епігастральній областях;
При адекватному і своєчасному лікуванні цієї форми лямбліозу одужання хворого настає вже через п’ять-сім днів з моменту прояву в нього першої клінічної симптоматики. Відсутність відповідного лікування переводить захворювання у підгостру стадію або в хронічну стадію, що відбувається найчастіше.
Характерні для захворювання прояви поновлюються з моменту зміни поживного раціону (вуглеводне харчування), а також після простудних захворювань та різного масштабу стресів – тобто, у тих станах, при яких істотно знижується імунний захист організму. Захворювання властивим є хвилеподібний перебіг, при поступове наростання неврологічної і алергічної симптоматики.
Хронічний лямбліоз: симптоми
Дана форма захворювання супроводжується комплексом синдромів у вигляді хронічної інтоксикації, диспепсії, гіповітамінозу і дисбактеріозу. Характерними проявами виступають симптоми з боку ШКТ, персистуюча діарея, проноси, що чергуються із запорами, синдром порушення всмоктування, що виникає в прямій кишці. Крім цього, відзначаються біль переймоподібного характеру, зосереджені в області живота, диспепсія виникає. Апетит у хворих знижується, часто з’являється нудота, а також симптоми, що вказують на порушення загального стану у вигляді головного болю, нездужання, дратівливості, емоційної нестабільності та ін.
Лямбліоз, симптоми у дорослих при якому досить часто виявляються також у вигляді болю, зосередженої в області правого підребер’я, особливо посилюються в разі прийому жирної їжі. Відзначається також сухість у роті, біль і нудота. Стілець нестійкий, часто виникають болі в області епігастрію, дещо рідше відзначаються болі в області навколо пупка. Апетит знижений, актуальні головні болі, запаморочення. У більшості випадків на мові утворюється жовтуватий наліт. Пальпація точки області проекції жовчного міхура і епігастрію визначає хворобливість відчуттів.
Практично у всіх хворих спостерігається блідість шкірних покривів, причому навіть у тих випадках, коли показники гемоглобіну відповідають досить високим позначок. Тривалий перебіг захворювання при одночасно високому ступені проявів інтоксикацій проявляється в різкої блідості шкіри носа.
Деякі хворі лямбліозом систематично відчувають лущення стоп і долонь. На кінцівках зазначається «гусяча шкіра», губи схильні до сухості і лущення. В куточках рота утворюються заїди і тріщини, актуально інтенсивне випадання волосся.
Часто захворювання супроводжується короткочасним помірним підвищенням температури (до 38 градусів). Погіршення характерних симптомів лямбліозу відбувається за рахунок виникнення атопічних захворювань (полінози, бронхіальна астма тощо).
Хронічна форма захворювання сама по собі є занедбаною, при цьому в основному вона діагностується серед дітей шкільного віку і, власне, серед дорослих. Важких випадків, які завершилися летальним результатом, навіть без застосування лікування відзначено не було.
Лямбліоз: симптоми у дітей
Розвиток лямбліозу у дітей відбувається значно частіше, причому його перебіг у них більш важке, ніж у дорослих. Слід зауважити, що систематично проводяться дослідження виявляють зараження лямбліями серед близько 30% дітей категорії дошкільного віку, причому в переважній більшості випадків перебіг лямбліозу характеризується симптоматикою, що імітує інших видів захворювань, що суттєво ускладнює визначення дійсного захворювання, що стало причиною тих чи інших станів.
Широке поширення лямбліозу серед дітей пояснюється високим ступенем зараження цього захворювання, а також і тим, що тривалий безсимптомний його перебіг залишає хворих заразними при виділенні при цьому цист паразитів, які вражають здорове оточення.
Процесу життєдіяльності лямблій супроводжує виділення ними токсичних речовин, які, в свою чергу, сприяють найсильнішою алергізації організму хворої дитини. За рахунок цього його пригнічується імунітет і тому одними з найпоширеніших проявів, супутніх лямблиозу, стають бронхіальна астма, атопічний дерматит, часті застуди, сухий хронічний кашель і т. д.
Зважаючи суперечливого характеру симптоматики діти, хворі на лямбліоз, часто проходять безрезультатне і досить тривале лікування у різних спеціалістів (гастроентеролога, пульмонолога, алерголога та інших).
Симптоматика лямбліозу у дітей, як ми вже зазначили, найбільша. У числі основних проявів виділимо наступні:
- Хронічний запор або пронос;
- Систематична температура, що виникає, як здається, без особливих на те причин;
- Біль в області правого підребер’я і пупка;
- Нечутливий до проведеної терапії хронічний дисбактеріоз;
- Підвищена ступінь стомлюваності і апатія, зниження успішності в школі, зниження уваги;
- Ночами дитина скрипить зубами;
- Селезінка та печінка піддаються збільшення, лімфовузли також збільшуються;
- На шкірі з’являються хронічні висипання;
- Відзначаються напади задушливого кашлю;
- Еозинофіли в крові збільшуються в показниках.
Як бачите, симптоми лямбліозу у дітей не тільки мають значну схожість з симптомами захворювання у дорослих, але і мають вкрай неспецифічний характер, що і ускладнює діагностування основного захворювання.
Діагностування лямбліозу
Зважаючи властивого захворювання різноманіття, що відзначається в його клінічних проявах, а також через відсутність характерних патогномонічних симптомів, необхідно обов’язкове лабораторне підтвердження відповідного діагнозу. В якості матеріалу для досліджень виступають фекалії, а також дуоденальне вміст. Дуоденальне вміст дозволяє визначити трофозоиты лямблій, фекалії в оформленому вигляді – цисти, полуоформленные і рідкі фекалії визначають і цисти, і трофозоиты.
Лікування лямбліозу
Позбавлення від паразитів повинно проводитися в комплексному режимі. Лікування краще всього починати в процесі загострення захворювання – це дозволяє відстежувати зміни в ступені вираженості симптоматики, а також визначити, наскільки ефективні ті чи інші вироблені маніпуляції. Один з головних моментів, актуальних при лікуванні лямбліозу, полягає в дотриманні суворої дієти.
Зупинимося детальніше на застосовуваних сьогодні препаратах і технологіях. Так, у лікуванні лямбліозу в умовах клінік досить активно використовуються антипаразитные препарати, які проявили себе з досить ефективною сторони при боротьбі з дорослими особинами. Між тим, їх використання практично жодним чином не впливає на личинок і на маленьких лямблій. З цієї причини лікування захворювання має проводитися в комплексі зі спеціалізованими препаратами типу трихопол, фуразолідон, тинідазол.
Важлива роль відводиться також і ентеросорбентів, з допомогою яких з організму виводяться токсини, що утворюються в якості побічного продукту життєдіяльності паразитів. Дітям рекомендуються ентеросорбенти типу активованого вугілля, лактофільтруму, смекти.
Протягом останніх декількох років лікарями, в комплексі з традиційними методиками лікування лямбліозу застосовувалися і певні розробки інноваційного масштабу. Між тим, з найкращого боку себе проявили інгібітори тубуліну, що відносяться до бензимидазольному ряду. Вони більш безпечні в порівнянні з препаратами, що представляють групу метронидазолов, крім того, менш виражені у них і побічні ефекти.
Що стосується вже зазначеної дієти, яку важливо дотримуватися при лямбліозі, то вона, насамперед, має на увазі під собою відмову від вживання продуктів харчування, насичених простими вуглеводами. Саме за рахунок них створюються якнайкращі умови для життєдіяльності і розмноження паразитують організмів. Частковий (а краще – повний) заборона поширюється на ковбаси, молоко, хліб, макаронні вироби, солодощі і різні борошняні продукти.
Зазначимо також, що дієта, актуальна при лямбліозі, являє собою не тільки правильно підібраний склад продуктів харчування, але і правильність в їх приготуванні. Зокрема будь-які продукти, як і страви, повинні бути відповідним чином термічно оброблені. Фрукти і овочі ретельно промиваються з використанням теплої води.
Для діагностування лямбліозу у випадку прояву перерахованої симптоматики слід, насамперед, звернутися до інфекціоніста.
