Ентерит — це гостре запальне ураження тонкого кишечника, що призводить до прямих порушень його функціональності і дистрофічних порушень в слизовій оболонці шлунка. У більш важких випадках може розвинутися дистрофія всього ШКТ хворого. Недуга може вразити як дорослої людини, так і дитини. Найбільш часто діагностується хронічний ентерит.
Етіологія
Гострий ентерит може утворитися внаслідок таких причин:
- захворювання вірусного походження;
- неправильне харчування – переїдання жирного, гострого, зловживання алкоголем;
- отруєння отруйними продуктами;
- отруєння токсичними речовинами;
- інфекційне захворювання ШКТ.
Крім цього, гострий ентерит, також як і хронічний ентерит, може розвинутися на тлі таких захворювань:
- гостра ниркова недостатність;
- атеросклероз;
- променева хвороба;
- аутоімунні процеси.
Зловживання алкоголем і постійне споживання грубої їжі (напівфабрикати, фастфуд, жирне і гостре) практично завжди призводить до проблем ШКТ, в тому числі і до хронічного ентериту.
Загальна симптоматика
Симптоми ентериту яскраво виражені. Однак багато на початковій стадії розвитку захворювання плутають це з харчовим отруєнням і не звертаються до лікаря вчасно.
Спостерігаються такі симптоми ентериту:
- рідкий стілець (до 10-15 разів на день);
- підвищена температура;
- головний біль, слабкість;
- білий наліт на язиці;
- бурчання в кишечнику.
Ентерит
При хронічному ентериті симптоматика ще більш виражена:
- біль у нижній частині живота;
- метеоризм;
- слабкість, знесилення;
- рясний наліт на язиці.
У деяких випадках може спостерігатися різке підвищення артеріального тиску і тремор кінцівок. Тому при таких симптомах слід негайно звернутися до лікаря. Особливо, якщо симптоматика спостерігається у дітей. Дитина молодшого шкільного віку найбільш схильний до розвитку такої недуги, оскільки організм ще не виробив потрібної захисної реакції.
Типи захворювання
У медицині розрізняють такі типи ентериту:
- парвовирусного ентерит;
- коронавирусный;
- гранулематозний;
- ротавірусний ентерит.
Варто відзначити, що не усі вищеназвані форми становлять небезпеку для життєдіяльності людини. Парвовирусного ентерит небезпечний тільки для домашніх тварин – кішок і собак. Як правило, він передається людині дуже рідко.
Коронавирусный ентерит спостерігається тільки у домашніх вихованців і для життя людини ніякої загрози не представляє. Так само, як і у випадку з парвовирусным ентеритом, лікування слід почати негайно.
Ротавірусний підтип
Ротавірусний ентерит — це інфекційне захворювання тонкого кишечника. Як правило, недуга цього типу діагностується у дітей, дуже рідко у людей похилого віку. Найчастіше недуга діагностується у дитини до 3 років.
Симптоматика при такому типі захворювання повністю відповідає загальній клінічній картині, описаної вище. Інфекційний збудник може передаватися трьома шляхами:
- через побутові прилади, продукти харчування;
- від хворої людини до здорової;
- через воду (річки, озера, басейни загального користування).
У більшості випадків у дітей, які перехворіли ротавирусным ентеритом, виробляється імунітет.
Інкубаційний період, як правило, триває від 15 годин до 2 днів. Найбільш гостра клінічна картина спостерігається у перші години розвитку. У дітей може спостерігатися сильна інтоксикація, і навіть втрата свідомості на кілька хвилин. Дитина потребує негайної медичної допомоги, так як може початися процес зневоднення, з-за частого, рідкого стільця.
Лікування ротавірусного ентериту у дітей комплексне — дієта та патогенетична терапія. На початковій стадії розвитку захворювання інфекція добре лікуватися і ніяких ускладнень не викликає. Але для того, щоб призначити коректний, результативний курс лікування, слід провести обстеження і з’ясувати причину розвитку патології.
Варто звернути особливу увагу, що істотне поліпшення самопочуття при ротавирусном ентериті спостерігається вже після 5-6 днів лікування. Але карантин слід продовжити не менше ніж на 2 тижні.
Гранулематозний підтип
Гранулематозний ентерит властивий домашніх тварин і худоби. У людини ця форма захворювання іменується як хвороба Крона. Клінічна картина практично повністю відповідає хронічного ентериту. Однак у дітей до 5 років, на початковому етапі розвитку, недуга може практично ніяк не проявлятися. Особливо важко діагностувати захворювання у новонароджених.
Причинами недуги може бути наступне:
- генетична схильність;
- неправильне харчування;
- інфекційні захворювання ШКТ.
У дітей можуть спостерігатися позакишкові симптоми:
- стоматит;
- кон’юнктивіт;
- тремор кінцівок.
Якщо помічені будь-які ознаки ентериту як у дорослих, так і у дітей, слід негайно звернутися до лікаря. Самолікування може тільки погіршити становище і привести до серйозних ускладнень.
Діагностика
Ендоскопічне дослідження
Як правило, ретельного огляду та анамнезу хвороби достатньо для первинної постановки діагнозу. Крім цього, додатково призначаються лабораторні аналізи:
- копрограма;
- абсорбційний тест;
- загальний аналіз крові.
Тільки після цього гастроентеролог може призначити правильне лікування ентериту.
Так як початкові ознаки ентериту схожі з харчовим отруєнням, хворий не звертається до лікаря своєчасно, що значно погіршує становище справ — гостра стадія хвороби може перейти в хронічний ентерит.
Лікування
Якщо у хворого діагностується ентерит як у гострій, так і в хронічній формі, лікування проводиться тільки в стаціонарі. Крім медикаментозного лікування обов’язкова жорстка дієта і постільний режим.
Так як в період прогресування захворювання спостерігається істотний недолік ферментів, призначаються спеціальні препарати для відновлення роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту:
- панкреатин;
- фестал;
- панцитрат.
Зверніть увагу, що дозування препаратів, режим їх прийому призначає тільки лікар. Самовільне прийом препаратів неприпустимий.
Дієта
Крім медикаментозних препаратів хворий повинен дотримувати строгу дієту і постільний режим. Дієта при ентериті виключає прийом такої їжі:
- гостре, солоне;
- алкоголь;
- солодке;
- напівфабрикати;
- молоко;
- їжу, приготовлену на жирному бульйоні;
- копчене.
Замість цього, дієта при ентериті передбачає включення в щоденний раціон таких продуктів:
- каші на воді;
- кисломолочні продукти (молоко виключається);
- міцний, не солодкий чай;
- рясне питво.
Якщо лікувати ентерит правильно, з прийомом всіх прописаних препаратів і дотриманням режиму дієти, то гостра симптоматика зникає вже на 4-5 день. Повне одужання настає після 1,5–2 тижнів перебування в стаціонарі.
Займатися самолікуванням, навіть народними засобами, неприпустимо. Лікувати недугу потрібно тільки після точної постановки діагнозу, і тільки в стаціонарі. Абсорбуючі препарати і строга дієта практично завжди дають позитивний результат.
Профілактика
Профілактика цієї недуги досить проста. Для цього слід дотримуватися кількох нескладних правил:
- раціональне харчування;
- дотримання всіх гігієнічних норм;
- ретельна обробка всіх продуктів.
Якщо ж інфекція потрапила в організм, слід негайно звернутися до гастроентеролога, з’ясувати причини розвитку патології і почати правильне лікування.