Ентерит: симптоми і лікування

761

Ентерит — це гостре запальне ураження тонкого кишечника, що призводить до прямих порушень його функціональності і дистрофічних порушень в слизовій оболонці шлунка. У більш важких випадках може розвинутися дистрофія всього ШКТ хворого. Недуга може вразити як дорослої людини, так і дитини. Найбільш часто діагностується хронічний ентерит.

  • Діагностика
  • Лікування
  • Дієта
  • Профілактика
  • Етіологія

    Гострий ентерит може утворитися внаслідок таких причин:

    • захворювання вірусного походження;
    • неправильне харчування – переїдання жирного, гострого, зловживання алкоголем;
    • отруєння отруйними продуктами;
    • отруєння токсичними речовинами;
    • інфекційне захворювання ШКТ.

    Крім цього, гострий ентерит, також як і хронічний ентерит, може розвинутися на тлі таких захворювань:

    • гостра ниркова недостатність;
    • атеросклероз;
    • променева хвороба;
    • аутоімунні процеси.

    Зловживання алкоголем і постійне споживання грубої їжі (напівфабрикати, фастфуд, жирне і гостре) практично завжди призводить до проблем ШКТ, в тому числі і до хронічного ентериту.

    Загальна симптоматика

    Симптоми ентериту яскраво виражені. Однак багато на початковій стадії розвитку захворювання плутають це з харчовим отруєнням і не звертаються до лікаря вчасно.

    Спостерігаються такі симптоми ентериту:

    • рідкий стілець (до 10-15 разів на день);
    • підвищена температура;
    • головний біль, слабкість;
    • білий наліт на язиці;
    • бурчання в кишечнику.

    Ентерит: симптоми і лікування
    Ентерит

    При хронічному ентериті симптоматика ще більш виражена:

    • біль у нижній частині живота;
    • метеоризм;
    • слабкість, знесилення;
    • рясний наліт на язиці.

    У деяких випадках може спостерігатися різке підвищення артеріального тиску і тремор кінцівок. Тому при таких симптомах слід негайно звернутися до лікаря. Особливо, якщо симптоматика спостерігається у дітей. Дитина молодшого шкільного віку найбільш схильний до розвитку такої недуги, оскільки організм ще не виробив потрібної захисної реакції.

    Типи захворювання

    У медицині розрізняють такі типи ентериту:

    • парвовирусного ентерит;
    • коронавирусный;
    • гранулематозний;
    • ротавірусний ентерит.

    Варто відзначити, що не усі вищеназвані форми становлять небезпеку для життєдіяльності людини. Парвовирусного ентерит небезпечний тільки для домашніх тварин – кішок і собак. Як правило, він передається людині дуже рідко.

    Коронавирусный ентерит спостерігається тільки у домашніх вихованців і для життя людини ніякої загрози не представляє. Так само, як і у випадку з парвовирусным ентеритом, лікування слід почати негайно.

    Ротавірусний підтип

    Ротавірусний ентерит — це інфекційне захворювання тонкого кишечника. Як правило, недуга цього типу діагностується у дітей, дуже рідко у людей похилого віку. Найчастіше недуга діагностується у дитини до 3 років.

    Симптоматика при такому типі захворювання повністю відповідає загальній клінічній картині, описаної вище. Інфекційний збудник може передаватися трьома шляхами:

    • через побутові прилади, продукти харчування;
    • від хворої людини до здорової;
    • через воду (річки, озера, басейни загального користування).

    У більшості випадків у дітей, які перехворіли ротавирусным ентеритом, виробляється імунітет.

    Інкубаційний період, як правило, триває від 15 годин до 2 днів. Найбільш гостра клінічна картина спостерігається у перші години розвитку. У дітей може спостерігатися сильна інтоксикація, і навіть втрата свідомості на кілька хвилин. Дитина потребує негайної медичної допомоги, так як може початися процес зневоднення, з-за частого, рідкого стільця.

    Лікування ротавірусного ентериту у дітей комплексне — дієта та патогенетична терапія. На початковій стадії розвитку захворювання інфекція добре лікуватися і ніяких ускладнень не викликає. Але для того, щоб призначити коректний, результативний курс лікування, слід провести обстеження і з’ясувати причину розвитку патології.

    Варто звернути особливу увагу, що істотне поліпшення самопочуття при ротавирусном ентериті спостерігається вже після 5-6 днів лікування. Але карантин слід продовжити не менше ніж на 2 тижні.

    Гранулематозний підтип

    Гранулематозний ентерит властивий домашніх тварин і худоби. У людини ця форма захворювання іменується як хвороба Крона. Клінічна картина практично повністю відповідає хронічного ентериту. Однак у дітей до 5 років, на початковому етапі розвитку, недуга може практично ніяк не проявлятися. Особливо важко діагностувати захворювання у новонароджених.

    Причинами недуги може бути наступне:

    • генетична схильність;
    • неправильне харчування;
    • інфекційні захворювання ШКТ.

    У дітей можуть спостерігатися позакишкові симптоми:

    • стоматит;
    • кон’юнктивіт;
    • тремор кінцівок.

    Якщо помічені будь-які ознаки ентериту як у дорослих, так і у дітей, слід негайно звернутися до лікаря. Самолікування може тільки погіршити становище і привести до серйозних ускладнень.

    Діагностика

    Ентерит: симптоми і лікування
    Ендоскопічне дослідження

    Як правило, ретельного огляду та анамнезу хвороби достатньо для первинної постановки діагнозу. Крім цього, додатково призначаються лабораторні аналізи:

    • копрограма;
    • абсорбційний тест;
    • загальний аналіз крові.

    Тільки після цього гастроентеролог може призначити правильне лікування ентериту.

    Так як початкові ознаки ентериту схожі з харчовим отруєнням, хворий не звертається до лікаря своєчасно, що значно погіршує становище справ — гостра стадія хвороби може перейти в хронічний ентерит.

    Лікування

    Якщо у хворого діагностується ентерит як у гострій, так і в хронічній формі, лікування проводиться тільки в стаціонарі. Крім медикаментозного лікування обов’язкова жорстка дієта і постільний режим.

    Так як в період прогресування захворювання спостерігається істотний недолік ферментів, призначаються спеціальні препарати для відновлення роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту:

    • панкреатин;
    • фестал;
    • панцитрат.

    Зверніть увагу, що дозування препаратів, режим їх прийому призначає тільки лікар. Самовільне прийом препаратів неприпустимий.

    Дієта

    Крім медикаментозних препаратів хворий повинен дотримувати строгу дієту і постільний режим. Дієта при ентериті виключає прийом такої їжі:

    • гостре, солоне;
    • алкоголь;
    • солодке;
    • напівфабрикати;
    • молоко;
    • їжу, приготовлену на жирному бульйоні;
    • копчене.

    Замість цього, дієта при ентериті передбачає включення в щоденний раціон таких продуктів:

    • каші на воді;
    • кисломолочні продукти (молоко виключається);
    • міцний, не солодкий чай;
    • рясне питво.

    Якщо лікувати ентерит правильно, з прийомом всіх прописаних препаратів і дотриманням режиму дієти, то гостра симптоматика зникає вже на 4-5 день. Повне одужання настає після 1,5–2 тижнів перебування в стаціонарі.

    Займатися самолікуванням, навіть народними засобами, неприпустимо. Лікувати недугу потрібно тільки після точної постановки діагнозу, і тільки в стаціонарі. Абсорбуючі препарати і строга дієта практично завжди дають позитивний результат.

    Профілактика

    Профілактика цієї недуги досить проста. Для цього слід дотримуватися кількох нескладних правил:

    • раціональне харчування;
    • дотримання всіх гігієнічних норм;
    • ретельна обробка всіх продуктів.

    Якщо ж інфекція потрапила в організм, слід негайно звернутися до гастроентеролога, з’ясувати причини розвитку патології і почати правильне лікування.