Вірусний менінгіт – це гостре запальне захворювання, яке вражає переважно м’яку оболонку головного мозку. В основній групі ризику-діти до 10 років. Але, захворювання може вражати і молодих людей до 30 років. Хвороба може бути як самостійним, так і бути наслідком перенесених раніше важких інфекційних захворювань.
Етіологія
Основним етіологічним фактором вірусного менінгіту, як і серозного, є ентеровірус. Крім цього, збудниками для розвитку інфекції можуть виступати такі фактори:
- вірусні та інфекційні захворювання (грип, ГРВІ);
- краснуха;
- сильно ослаблена імунна система;
- тривале лікування важкими медикаментами;
- епідемічний паротит.
Тут слід зазначити, що потрапляння в організм вищевказаного вірусу може спровокувати та серозний менінгіт. Але при міцної імунної системи запальний процес не розвивається.
Способи зараження
Передаються віруси цього типу повітряно-крапельним шляхом: при чханні і кашлі. Також вірус може передатися при близькому контакті з вже хворою людиною. В окремих клінічних випадках хвороба може передаватися від матері до дитини плацентарно.
Найбільш небезпечний період для зараження – це літо і початок осені. Обумовлено це тим, що вірусні організми цього типу добре розмножуються в теплій середовищі.
Основним носієм вірусу є вже заражена людина. Тому після відвідування громадських місць, слід добре вимити руки з милом і прополоскати сольовим розчином ніс і горло.
Загальна симптоматика
Клінічна картина вірусного менінгіту, за своїми ознаками дуже схожа з серозним менінгітом. Інкубаційний період триває від 2 до 10 діб. У більшості випадків це 4 дні. Саме в цей період, заражена людина представляє найбільшу небезпеку для оточуючих.
На початковому етапі розвитку запального процесу хвороба може зовсім не подавати будь-яких ознак. Примітно те, що клінічна картина вірусного менінгіту у дітей більш яскраво виражена, ніж у дорослих.
Вірусний менінгіт
По мірі розвитку запального процесу, в м’якій оболонці головного мозку можуть спостерігатися такі симптоми вірусного менінгіту:
- розлади в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- судоми, частковий параліч;
- підвищений артеріальний тиск;
- головні болі;
- нудота і блювання.
Що стосується клінічної картини вірусного менінгіту у дорослих людей, то симптоматика практично ідентична серозному менінгіту в гострій стадії:
- підвищена температура до 40 градусів;
- болі в області шийних хребців;
- збільшені лімфатичні вузли;
- світлобоязнь;
- висипання на шкірі.
На початковій стадії розвитку вірусного менінгіту (так само як і у випадку з серозним) всі ознаки захворювання вказують на простий грип. Тому переважна кількість хворих не звертається за медичною допомогою своєчасно.
Діагностика
При перших же симптомах слід негайно звернутися до терапевта або невропатолога. Самовільне прийом медикаментів або народних засобів, у цьому випадку, неприпустимий.
При підозрі на вірусний менінгіт діагностика складається з лабораторних та інструментальних методів дослідження. Спочатку лікар проводить особистий огляд і з’ясовує анамнез хворого. Після цього проводиться комплексна діагностика.
У програму лабораторних досліджень входять такі заходи:
- загальний аналіз крові та сечі;
- біохімічне дослідження крові.
Що стосується інструментальних методів дослідження, то призначаються такі аналізи:
- пункція спинномозкової рідини;
- ПЛР-дослідження;
- КТ;
- МРТ.
Якщо при таких клінічних дослідженнях неможливо точно поставити діагноз і виявити причину захворювання, то використовуються методи диференційної діагностики.
Тільки на підставі отриманих результатів, компетентний фахівець може поставити точний діагноз. Самолікування загрожує важкими наслідками, аж до летального результату.
Лікування
Курс лікування та його тривалість призначає тільки лікар після комплексного обстеження. При вірусному менінгіті обов’язкова госпіталізація хворого.
Лікування вірусного менінгіту включає в себе тільки медикаментозну терапію. Але, так само як і при серозному менінгіті, у більш важких випадках хворому можуть проводити пункцію спинномозкової рідини. Відразу після відтоку зайвої спинномозкової рідини, хворому стає набагато легше.
Медикаментозна терапія включає в себе прийом таких препаратів:
- інтерферон;
- імуноглобуліни;
- ацикловір;
- противірусні препарати;
- для загального зміцнення імунної системи;
- кортикостероїди;
- анальгетики;
- препарати для блокування судом.
Частоту прийому і дозування призначає тільки лікар. При неможливості прийому медикаментів орально, їх можуть вводити внутрішньовенно.
Препарат «Інтерферон»
Крім прийому препаратів, хворий повинен строго дотримувати постільний режим і правильно харчуватися. Спеціальної дієти при вірусному менінгіті, як і при серозному, немає. Але їжа хворого повинна бути багата на білки і мати весь необхідний комплекс вітамінів. Само собою зрозуміло, що споживання важкої їжі і алкоголю повністю виключається.
По закінченні проходження медикаментозної терапії хворому потрібно пройти курс реабілітації. Оптимально цей період (один-два місяці) провести в спеціальному санаторії або профілакторії.
Якщо лікування розпочато вчасно, то тяжких наслідків можна уникнути. В середньому курс лікування триває від 10 до 15 днів.
Можливі ускладнення
Будь-яка хвороба, якщо її не лікувати вчасно, може мати важкі наслідки. Серозний і вірусний менінгіт не виняток.
У дітей молодшого шкільного віку можливі такі наслідки:
- порушення в роботі центральної нервової системи;
- проблеми з розвитком;
- розлади психологічного характеру.
Що стосується ускладнень у дорослих, то тут можливі такі наслідки:
- порушення в роботі головного мозку;
- ураження периферійної і центральної нервової системи.
У деяких клінічних випадках у людини, яка перехворіла на вірусний або серозним менінгітом, можуть тривалий час спостерігатися головні болі і нестабільний артеріальний тиск.
Всіх цих наслідків можна уникнути, якщо вчасно звертатися за медичною допомогою і лікувати до кінця всі вірусні захворювання. Тому при перших же симптомах слід звертатися за компетентної медичної допомогою.
Профілактика менінгіту
Зважаючи на те, що ця форма менінгіту носить вірусний характер, можна запобігти її освіта і уникнути тяжких наслідків.
Основні заходи профілактики вірусного або серозного менінгіту полягають у тому, що будь-які інфекційні або вірусні хвороби потрібно вчасно і до кінця лікувати.
Крім цього, слід на практиці застосовувати такі правила:
- дотримання правил особистої гігієни;
- регулярне вологе прибирання і провітрювання житлового приміщення;
- миття рук відразу після відвідування громадських місць;
- користування тільки своїми предметами для дотримання гігієни;
- зміцнення своєї імунної системи;
- помірні фізичні навантаження і збалансоване харчування.
Застосування таких правил на практиці допоможе уникнути не тільки серозного або вірусного менінгіту, але і багатьох інших вірусних захворювань.
