Цистит: симптоми і лікування

Цистит є досить поширеним захворюванням, що виникає в результаті запалення слизової оболонки сечового міхура. Цистит, симптоми якого в переважній більшості випадків зазнають на собі представниці слабкої статі у віці від 16 до 65 років, може бути діагностований і у чоловіків – у цьому випадку захворювання найчастіше розвивається в осіб від 40 років і старше.

Загальний опис

Як уже зазначено, захворювання хоча і зустрічається у пацієнтів обох статей, але жінки, тим не менш, схильні до нього більшою мірою. Більш того, на підставі даних ВООЗ відомо, що хоча б раз у своєму житті кожній пацієнтці доводилося переносити це захворювання, в той час як кожна восьма переносить цистит в хронічній формі, тобто на протязі всього життя.

Пояснюється схильність жінок до циститу анатомічними особливостями, характерними для будови сечовипускального каналу (уретри), який дещо коротший саме у них, що, в свою чергу, є сприяючим чинником для швидкого попадання в організм інфекції. Ця інфекція, що вже також зазначено, що протікає в комплексі з запаленням, якому підлягає слизова сечового міхура, з порушенням властивих йому функцій і з певними змінами, яких зазнає осад сечі. Чимала роль відводиться також і розташуванню уретри щодо заднього проходу.

Будова сечостатевої системи чоловіків і жінок

У більшості випадків цистит є захворювання інфекційної природи, тобто провокується він мікроорганізмами, які потрапляють в порожнину сечового міхура за допомогою уретри. Ці мікроорганізми відносяться до групи умовно-патогенних, що визначає необхідність впливу певних додаткових чинників для розвитку запалення, на тлі якого, в свою чергу, обумовлюється розглянуте нами захворювання. У переважній більшості випадків в якості таких мікроорганізмів виступає кишкова паличка (від 70 до 95%), далі виділяють сапрофітний стафілокок (в межах 5-20%), а також деякі інші форми патогенних мікроорганізмів (що, відповідно вказаній частоті, відбувається значно рідше).

Спровокувати запалення може занесення інфекції при проведенні тих чи інших лікувальних заходів (у т. ч. це стосується інструментальної діагностики), також в якості способу занесення інфекції розглядається механічне пошкодження. Симптоми при циститі можуть бути викликані не тільки впливом інфекцій, але також і грибків, мікоплазми, трихомонади, хламідії, віруси тощо

У жінок при вагітності, а також після пологів актуальне зниження м’язового тонусу також стає провокуючим фактором у розвитку властивого циститу запального процесу.

В якості причин, що провокують цистит у чоловіків, можна виділити, наприклад, запалення передміхурової залози, сім’яних пухирців, придатків яєчок або сечовипускального каналу, однак, як уже зазначено, інфікування сечового міхура у них виникає не так часто.

Виділимо інші можливі причини, провокуючі цистит:

• Захворювання верхніх дихальних шляхів (грип, гайморит тощо). Зв’язок дихальної системи з сечовим міхуром в даному випадку цілком з’ясовна: циркуляція крові відбувається по всьому організму, отже, патогенні мікроорганізми можуть легко опинитися за допомогою перенесення струмом крові в тих або інших органах, власне, сечовий міхур у цій схемі не є винятком.
• Запальні процеси, пов’язані з кишечником. Зв’язок сечового міхура і кишечника є досить тісним, а тому наявність в останньому якого-небудь патологічного запального процесу може стати причиною розвитку циститу.
• Запори. Їх часте поява також може стати причиною розвитку циститу, що, знову ж таки, диктується тісним зв’язком кишечника з сечовим міхуром.
• Неправильність очищення області анального отвору при дефекації. Виконується рух при очищенні спереду і назад (або знизу вгору).
• Знижений імунітет. Змінений стан імунітету може бути спричинене різними факторами, наприклад, актуальним для пацієнта цукровий діабет, вагітністю, прийомом иммуносупрессорных препаратів і т. д.
• Порушення використання прокладок і тампонів при менструаціях. При менструаціях жінкам важливо пам’ятати, що заміна прокладок повинна проводитися не рідше одного разу в 4 години, а заміна тампонів – не рідше одного разу на 2-3 години.
• Початок статевого життя. Цьому сприяє потрапляння безлічі чужорідних для організму бактерій, на тлі чого розвивається запалення, і, відповідно, цистит.
• Тривале носіння тісного одягу. В даному випадку відбувається здавлення сечового міхура, на тлі чого і розвивається цистит.

Значно рідше цистит розвивається при пієлонефриті, чого супроводжує занесення інфекції за допомогою струму сечі від нирок до сечового міхуру. Також спровокувати цистит може низку практично стандартних для розвитку багатьох захворювань факторів, а це переохолодження, хронічна перевтома і знаходження в стані хронічного стресу, нестача вітамінів і ін.

Види циститу

У відповідності з формою перебігу захворювання, цистит може проявлятися у формі гострої або хронічної. Виникнення циститу в гострій формі характеризується раптовістю, а також появою різко вираженої болючості при сечовипусканні, свербінням і палінням, а в деяких випадках – температурою. Що стосується хронічної форми, то вона, насамперед, є рецидивуючої, а це означає, що захворювання періодично дає про себе знати знову. Періодичність проявів строго індивідуальна, вона визначається впливом провокуючих факторів. Що стосується особливостей виникнення, то хронічний цистит в основному розвивається на тлі гострої форми захворювання. У цьому випадку розглядаються ситуації з неправильним лікуванням, недолеченным станом та ін.

На жаль, на вказаних варіантах різновиди циститу не закінчуються, подальший поділ здійснюється на підставі обліку тих причин, які спровокували цистит.

Так, наприклад, інфекційний цистит є формою захворювання, при якій запалення слизової сечового міхура розвивається в результаті попадання на неї патогенних мікроорганізмів.

Наступний вид циститу – травматичний цистит. Його розвиток диктується ситуаціями, при яких відбувається того або іншого масштабу травмування. Слід зауважити, що навіть поява мікротріщини може послужити основою для створення ідеального середовища для бактерій, що, відповідно, визначає можливість їх подальшого розмноження і розвитку циститу. Отримати травму слизової міхура можна, наприклад, за допомогою катетера або цистоскопа.

Променевий цистит виникає на тлі проведення променевої терапії пацієнтам, що зокрема актуально при наявності пухлинного захворювання. Хімічний цистит, що розвивається в результаті попадання отруйних речовин безпосередньо на слизову сечового міхура, що також призводить і до запалення. Дана форма захворювання на практиці зустрічається виключно рідко.

Алергічний цистит стає результатом подразнюючого впливу на слизову оболонку міхура певних речовин, які виступають в якості алергенів, з-за чого, знову ж таки, виникає запальний процес.

Гиперкальцеурический цистит. Ця форма циститу актуальна в деяких різновидах захворювань нирок, при яких відбувається виділення ними значної кількості сольових кристалів, у результаті впливу яких піддається травмуванню сечовий міхур і, власне, розвивається цистит.

Паразитарний цистит з’являється в результаті впливу особливого типу глистів, це збудники шистосоматозу. Даний вид паразитів є «привізним», бо як середовище його типового проживання – тропіки.

Також існує і дві інші форми циститу, які стоять дещо осібно в розгляді його різновидів, зокрема це інтерстиціальний цистит, а також так званий цистит «медового місяця».

У першому випадку, яким виділено інтерстиціальний цистит, розглядається досить рідкісна форма цього захворювання. Більше того, визначення природу визначити його досі не вдалося. Передбачається, що в основі виникнення захворювання – вродженого типу аномалія розвитку, причому відповідати вона може різного ступеня тяжкості. Нарівні з визначенням природи інтерстиціального циститу, лікування його також принаймні ускладнено.

Що стосується другої форми, в якості якої нами виділено цистит «медового місяця», то в цьому випадку мається на увазі такого роду запальний процес, при якому сечовий міхур зазнає поразки через дефлорації (втрати цноти). Відповідно, це цистит, симптоми якого актуальні для жінок, виникає він із-за попадання в піхву в цей момент маси різних бактерій, чужорідних для організму. Згодом ці бактерії потрапляють в сечовий міхур при попередньому їх розповсюдження до уретрі, через що і починається роздратування з подальшим запальним процесом.

Гострий цистит: симптоми

Основні ознаки циститу зводяться до наступних станів:

• почастішання сечовипускання;
• поява виражених больових відчуттів при сечовипусканні;
• поява тяжкості внизу живота;
• печіння, загальний дискомфорт, що виникають в області розташування сечовипускального каналу;
• поява гнійних або кров’янистих виділень.

У частих випадках передує розвитку гострого циститу фактором стає переохолодження, слідом за яким і проявляється характерна для нього симптоматика.

Перший симптом циститу, як, власне, й позначено у виділеному нами списку, полягає в збільшенні частоти сечовипускання. Якщо мова йде про тяжкій формі перебігу гострого циститу, то поява позивів до сечовипускання в цьому випадку може відзначатися з інтервалом практично в кілька хвилин. В результаті за частотою сечовипускання може бути виділена цифра в межах 100 позивів до нього за добу, в той час як обсяги виділеної сечі кожен раз практично незначні – близько 10-20 мл Крім цього, не виключається можливість появи нічних позивів до сечовипускання, що визначається як ніктурія. В даному випадку можливість довільного утримання сечі різким чином знижується, через що пацієнти, можна сказати, втрачають контроль над власним сечовим міхуром, причому подібний стан може досягти навіть нетримання сечі (тобто енурезу) у деяких пацієнтів.

Ігнорування необхідності лікування призводить до того, що починає проявлятися і інша симптоматика циститу. Тут вже виникає хворобливість і утруднене сечовипускання, причому переноситься ця симптоматика вкрай важко. Відчуття, що виникають при сечовипусканні, дуже чітко це підтверджують. Так, нерідко пацієнтами наводиться аналогія сечовипускання з проходженням через сечовипускальний канал битого скла. Цистит у чоловіків, і симптоми, пов’язані з сечовипусканням зокрема, проявляється нерідко у поєднанні з больовими відчуттями, що виникають в самому підставі статевого члена (що визначається як странгурия).

Крім зазначеної симптоматики майже у всіх пацієнтів при гострому циститі з’являється виражена болючість внизу живота, а також в області попереку. Не виключається можливість затримки в сечовому міхурі сечі (що особливо часто є скаргою серед літніх пацієнтів).

Симптоми циститу також в більшості випадків поєднуються із загальним погіршенням стану хворих, іноді – у підвищеній температурі (в межах до 38 градусів), а також у появі нудоти, блювоти і ознобу. Пальпація (обмацування) живота дозволяє визначити деяку болючість в області над лоном.

Перебіг захворювання може супроводжувати появу в сечі крові. Кров в сечі при циститі відзначається невеликою її кількістю (порядку декількох крапель), з’явитися кров також може і після сечовипускання. При значній кількості крові в комплексі з симптоматикою, що вказує саме на актуальність циститу, можна припустити, що почався геморагічний цистит, при якому відбувається руйнування кровоносних судин стінки сечового міхура. Також подібне протягом дозволяє зробити припущення щодо можливого переходу гострої форми захворювання в хронічну при поширенні захворювання до нирок. В цілому ж, якщо мова не йде про перехід до хронічній формі циститу, симптоматика, йому властива, проявляється протягом 7-10 діб, потім настає поліпшення стану (все це, природно, досягається при відповідному лікуванні захворювання і безпосередньо підходом до лікувальних заходів з боку самого пацієнта).

Хронічний цистит: симптоми

Що стосується симптоматики, актуальною для хронічної форми перебігу циститу, то вона визначається фазою цього захворювання. Так, наприклад, фаза, в рамках якої спостерігається загострення циститу, тут проявляються симптоми аналогічні перерахованих симптомів гострого циститу (можливо і в менш вираженій формі). Фаза ремісії, при якій захворювання затихає, протягом хронічного циститу характеризується практичною відсутністю симптоматики, і єдиним проявом, актуальним для хворих, може стати лише прискорене сечовипускання.

Враховуючи той факт, що хронічний цистит виникає нерідко при недолеченном гострому циститі або при відсутності лікування як такого, терміни для нього можуть бути визначені різні. Тобто тривати хронічний (рецидивуючий) цистит може протягом багатьох років, причому без прояву будь-якої симптоматики (до виникнення загострень у своєму перебігу).

Окрему увагу важливо приділити протягом циститу питання переривання курсу запропонованої лікарем терапії, а також питання, що стосується самолікування. Цистит, лікування народними засобами при якому пацієнти починають без уточнення специфіки перебігу цього захворювання конкретно в їх випадку, а також, що не менш критично, лікування з використанням препаратів, що широко рекламуються в ЗМІ та по телебаченню – все це може лише погіршити стан. І, звичайно ж, перехід до хронічного перебігу захворювання в цьому випадку розглядається як один з можливих варіантів наслідків.

До хронічного перебігу, як і до погіршення стану, може спричинити передчасне переривання лікування через поступового ослаблення симптоматики і навіть при її зникненні. У такому разі пацієнти достовірно знають про те, які симптоми циститу бувають, тому, за їх відсутності, вважають, що з їх зникненням зникла і сама хвороба. Тим не менш, поліпшення стану при лікуванні – не привід для його припинення, важливо пройти курс до призначеного моменту його завершення.

Цистит при вагітності: симптоми

Цистит, на жаль, не виключає можливості виникнення у вагітних жінок, більш того, вони знаходяться у своєрідній групі ризику. І справа не тільки в тому, що основою для розвитку цього захворювання стає те, що жіночий організм найбільшою мірою схильний до нього, але і в тому, що в рамках даного періоду відбуваються масштабні гормональні перебудови в ньому поряд із фізіологічними змінами. Дані статистики щодо поширеності циститу у вагітних вказують на те, що виникає це захворювання практично в кожному десятому випадку.

Цистит на ранніх термінах вагітності в деякому роді можна розглядати як закономірності. Справа в тому, що часто пацієнтки дізнаються про власну вагітності випадковим чином, саме при зверненні до лікаря з причини загострення циститу. З цієї причини цистит умовно відноситься до фахівцями ознаками вагітності в рамках початкових строків її виникнення. Отже, з чим це пов’язано?

Вагітні жінки досить часто стикаються з тим, що цистит розвивається в них огляду зазначених нами змін на гормональному рівні, а також зважаючи розвитку імуносупресії. Визначається імуносупресія як стану, при якому природним чином відбувається пригнічення імунної системи майбутньої матері, а це необхідно для того, щоб за рахунок її активності не відбулося відторгнення ембріона. Зворотною стороною цих процесів стає те, що послаблений стан імунної системи забезпечує можливість активного розмноження різних інфекцій, вони ж, опинившись у середовищі сечового міхура, провокують розвиток запального процесу в ньому.

На довершення до цього вже першим дням настання вагітності сприяє активізація минулих, наявних в анамнезі пацієнтки, захворювань. З цієї причини слід враховувати, що якщо в анамнезі є цистит в хронічній формі, то при вагітності симптоми можуть проявитися знову, як рецидиву захворювання.

Цистит у вагітних може відповідати гострій або хронічній формі перебігу. Гостра форма характеризується стандартним «набором» проявів симптоматики, а це:

• почастішання і болючість сечовипускання;
• поява болю внизу живота (вона може виявлятися з різною мірою інтенсивності і мати різний характер, проявляючись, наприклад, у формі тягнуть больових відчуттів, що виникають в цій області і в легкій формі хворобливості, завершальній акт сечовипускання або, навпаки, проявляючись у досить виснажливою і вираженій формі больових відчуттів при одночасній втраті можливості до утримання сечі);
• поява в сечі крові;
• можливе підвищення температури в деяких випадках.

Що стосується хронічної форми циститу і його загострення зокрема, то тут симптоматика має менш виражений характер прояву і визначається на підставі тих причин, які цю форму захворювання спровокували.

Нерідко симптоми циститу мають схожість з симптоматикою іншого типу захворювань, тому в будь-якому випадку слід звернутися до лікаря, щоб уникнути ускладнень. Слід зазначити, що ускладнення циститу у вагітних можуть мати вкрай серйозний характер. Так, при самолікуванні цього захворювання, а також при ігноруванні необхідності в його лікуванні може розвинутись пієлонефрит (захворювання, при якому відбувається інфікування нирок). Також цистит може стати причиною передчасних пологів ускладненого характеру або причиною народження дитини з низькою вагою. Важливо також пам’ятати, що будь-яке лікування і в будь-якому стані повинно бути призначене тільки лікарем.

Профілактика циститу під час вагітності вимагає дотримання деяких правил, які, в світлі можливих наслідків цього захворювання, складними вже точно не можна назвати. Полягають вони в наступному:

• необхідно прислухатися до всіх, навіть незначних проявів, які негативним чином позначається на загальному самопочутті, адже захворювання, цистит це чи ні, легше запобігти, ніж займатися його лікуванням;
• не допускати переохолоджень;
• регулярно здійснювати спорожнення сечового міхура, не терпіти при виникненні нагальної на те потреби;
• вживати рідину в достатній кількості, якщо, звичайно, на цей рахунок немає протипоказань;
• виконувати певні фізичні вправи, якщо, знову ж таки, відсутні протипоказання, що стосуються цього пункту.

Цистит у чоловіків: симптоми

Як ми вже відзначили, цистит у чоловіків в основному проявляється у віці від 40 років, причому захворюваність на цистит в цілому по урології становить 0,5%. Те, що у чоловіків цистит розвивається не так часто, пояснюється особливостями, зворотними тим, за рахунок яких він розвивається у жінок. Так, чоловіча уретра має вузьким і довгим сечівником, до того ж він має вигнуту форму, за рахунок чого у переважній більшості випадків забезпечується достатня перешкода для недопущення входження в сечовий міхур інфекції. Одночасно з цим розвиток у чоловіків розглянутого нами захворювання відбувається в більшості випадків на тлі интравезикальной обструкції, яка полягає в стисненні сечових шляхів під міхуром (тобто або здавлювання відбувається в межах шийки сечового міхура, або в межах розташування уретри), в результаті чого порушується вільний відтік сечі.

Залежно від етіологічних факторів цистит може бути первинним або вторинним. Первинний цистит у чоловіків проявляється у формі гострого ураження сечового міхура або хронічного ураження. Гострий цистит може мати інфекційну природу (специфічну або неспецифічну), провокується він хімічним, термічним, аліментарним, токсичних і лікарських впливом. Хронічний цистит первинної форми може бути посттравматичним, інфекційних або паразитарних.

Між тим, переважно у чоловіків цистит проявляється в вторинної хронічної своїй формі, що виникає через актуальності урологічної патології, яка може бути локалізована в області міхура або за його межами. Залежно від ступеня поширення актуального поширення в області сечового міхура, цистит може бути дифузним, осередковим або шеечным.

Урологічні патології, що провокують цистит, як ми виділили, є основними причинами, що сприяють розвитку циститу, при цьому даного типу патології переважно супроводжуються застоєм сечі і интравезикальной обструкцією. В якості механічних перешкод, що сприяють порушенню відтоку сечі, можуть виступати камені сечового міхура і чужорідні тіла, пухлинні утворення, аденома простати, а також стриктура уретри. Цистит у хлопчиків нерідко супроводжує таку патологію як фімоз, при якій відбувається звуження крайньої плоті, а також нейрогенну дисфункцію міхура.

Розвитку інфекційної форми циститу сприяє наявність таких захворювань як простатит, орхіт, епідидиміт, везикуліт та ін. Аналогічно циститу у жінок це захворювання у чоловіків переважно виникає при впливі кишкової палички. Специфічні форми захворювання провокуються хламідіями, гонококом, трихомонадами, мікоплазмами та ін В якості рідкісних форм циститу у чоловіків виділяють шистосоматоз, актіномікоз та ін.

У виділенні факторів розвитку цієї патології можуть бути позначені травми хребта, стреси, цукровий діабет, проведення трансуретральних операцій, зловживання гострою їжею і алкоголем, переохолодження.

Що стосується безпосередньо симптоматики, то в якості ведучого прояви гострого циститу виступає почастішання сечовипускання (сюди ж відноситься ніктурія), ускладненість і болючість сечовипускання, помутніння сечі. Крім цього в якості супутніх проявів можуть виступати озноб, підвищена температура, знижена працездатність.

Больові відчуття при сечовипусканні, особливо в рамках початковій стадії захворювання і стадії кінцевої, супроводжуються печінням і різзю в уретрі. Крім прояви симптомів при сечовипусканні болючість також виникає і поза цієї дії, вона зосереджується в статевому члені, в паху, мошонці і в надлобковій області. Виділений обсяг сечі скорочується, аналогічно перебігу захворювання у жінок, до 10-20 мл, не виключається можливість появи нетримання сечі.

Важкі форми циститу супроводжуються інтоксикацією, що виникає з-за підвищеної температури тіла і олігурії (скорочення добового об’єму сечі, виділень шкірою). Сеча стає мутною, у неї з’являється гнилистый запах, відзначається домішка крові.

В хронічній формі перебігу цистит протікає при досить незначних проявах симптоматики, перебіг захворювання може бути або хвилеподібним або стабільно-безперервним. В даній формі сечовипускання не настільки болісний, прискорене і хворобливе, як при гострій формі.

Цистит у дітей: симптоми

Симптоматика захворювання у дітей визначається формою захворювання, а також віком дитини. Так, дітьми групи раннього віку не завжди можуть бути виражені і взагалі усвідомлені ті скарги, які супроводжують їх стан при захворюванні, чого не сказати про дітей більш старшого віку.

Симптоми циститу у дітей у віці до року проявляються в підвищеному занепокоєнні і плачі, з’являється темна сеча (визначити це можна при огляді підгузка). Також відзначається підвищення температури в межах до 39 градусів.

Що стосується дітей дошкільного віку, а також у підлітків, симптоми циститу у них проявляються в наступному:

• прискорене сечовипускання (у межах 3 разів за годину);
• нетримання сечі (зокрема це стосується випадків відсутності раніше у дітей такої проблеми);
• болі в області промежини, а також в області прямої кишки;
• болі внизу живота, посилення болю при сечовипусканні;
• помутніння сечі, домішки в ній крові (аналогія кольору з м’ясними помиями»);
• температура.

Хронічний цистит у дітей характеризується слабкою вираженістю симптоматики при її посиленні тільки при загостренні захворювання. Загострення циститу у дітей в цій формі характеризується симптоматикою, актуальною при гострій формі циститу.

Діагностування

Підтвердження діагнозу «гострий цистит» проводиться на основі двох основних критеріїв: типовість проявів симптоматики, характерної для циститу і швидке поліпшення загального стану хворого при використанні антибіотиків. При відсутності ефективності лікування захворювання, відбувається його перехід в хронічну форму, тобто воно стає затяжним в перебігу. У такому випадку дуже важливо визначити, у зв’язку з чим це відбувається, не менш важливо зробити і диференціювання хронічного циститу з іншого типу патологічними станами (рак сечового міхура та передміхурової залози, шистосоматоз, туберкульоз тощо). За рахунок цього можна буде призначити відповідне лікування при недопущенні ситуації з погіршенням стану на підставі вибору невірної тактики.

Для діагностики циститу відштовхуються від отриманих анамнестичних даних, а також від характерної симптоматики, що вже зазначено, і від результатів даних лабораторного дослідження сечі (мікро – і макроскопия). Крім цього, підставою для діагностики служать дані цистоскопії (одержувані після того, як актуальне гостре запалення трохи ослабне у власній інтенсивності), дані бактеріологічного дослідження, а також дані, отримані в результаті функціонального дослідження щодо стану сечовивідних шляхів. Жінкам настійно рекомендується в цьому випадку гінекологічне обстеження, в рамках якого може бути визначено те чи інше гінекологічне захворювання, на тлі якого і розвивається цистит.

Лікування

Лікування циститу здійснюється в домашніх умовах при дотриманні пацієнтами постільного режиму. Призначається дієта (виключення підлягають солоні та гострі страви, алкоголь тощо), а також рясне пиття. Зменшити больові відчуття при циститі можна за рахунок грілок, ванн. Показані до застосування відвари трав з сечогінним ефектом. Різко виражена форма хворобливості визначає необхідність у використанні засобів, за допомогою яких можливе зняття м’язового спазму в мускулатурі сечового міхура (препарати папаверин, дротаверин тощо). Використовуються антибактеріальні препарати, призначені лікарем.

У комплексі лікувальних і профілактичних заходів при циститі часто використовуються натуральні засоби на основі рослинних компонентів, таких як екстракти листя мучниці, хвоща польового і плодів журавлини.
Наприклад БАД до їжі «УРОПРОФИТ®», компоненти якого мають протимікробну, протизапальну та спазмолітичну дію.*
Комплекс біологічно-активних речовин, що входять до складу БАД до їжі «УРОПРОФИТ®» сприяє нормалізації сечовипускання, покращує функціональний стан нирок і сечових шляхів, а також зменшує ризик повторних загострень хронічного циститу.*

У лікуванні хронічного циститу важливо, насамперед, відновити нормальний струм сечі, що досягається при лікуванні супутнього захворювання (звуження уретри, аденома простати і т. д.). В обов’язковому порядку виявляються актуальні вогнища інфекції в організмі з наступним їх лікуванням. Антибіотики при циститі у хронічній формі призначаються тільки після виконання посіву сечі, визначення конкретного збудника, на тлі якого розвинулася інфекція, а також після визначення його чутливості щодо антибіотиків.

При появі симптомів, властивої циститу, необхідно звернутися до лікуючого педіатра (діти) або до терапевта, крім цього може знадобитися консультація гінеколога та уролога.

* Інструкція щодо застосування БАД до їжі УРОПРОФИТ®