Трихоцефальоз (трихиуриаз, трихуроз) – захворювання паразитарної природи, яке призводить до порушення функціонування органів травної та нервової систем. Причина розвитку хвороби полягає в патологічний вплив хвороботворного мікроорганізму. Основну групу ризику складають діти та особи підліткового віку.
Недуга виражається у великій кількості неспецифічних симптомів, серед яких больовий синдром в області живота, розлад шлунку, нудота і блювання, порушення сну та головні болі.
Поставити правильний діагноз і виявити збудника хвороби можна тільки за допомогою лабораторних досліджень. Лікування у дорослих і у дітей обмежується такої консервативної методикою, як прийом медикаментів.
Етіологія
Патологічним агентом, що викликає хворобу, є круглий гельмінт — волосоголовець, який в довжину може перевищувати п’ять сантиметрів. Життєдіяльність паразита в організмі людини починається зі сліпої кишки, однак при масивній інвазії збудник може мешкати у всіх відділах товстого кишечника.
Самка волосоголовця щодня виділяє більше трьох тисяч яєць, які потрапляють в ґрунт з калом зараженого. У такому середовищі личинки досягають своєї інвазійних стадії. Життєдіяльність такі мікроорганізми зберігають протягом двох років. У зовнішньому середовищі знешкодити їх може тільки сильна посуха і інсоляція.
Трихоцефальоз у людини
Шлях зараження трихоцефалезом фекально-оральний. Зрілі яйця можуть потрапити в людський організм наступним чином:
- через забруднені руки;
- вживанням в їжу заражених ягід, фруктів, овочів і зелені;
- розпиванням води сумнівної якості.
Збудник проникає в організм з продуктами харчування і рідинами в ШКТ. Після того як личинки вийдуть з яєць вони впроваджуються в стінки сліпої кишки і протягом півтора місяців трансформуються у дорослих особин.
Головною частиною свого тіла волосоголовець проникає крізь стінку цього ураженого органу, а його вільний кінець звисає в просвіт кишечника. Тривалість паразитування на людині може тривати до семи років.
У переважній більшості випадків хвороби піддаються діти, з причини того, що у них можуть бути не до кінця сформовані гігієнічні звички, а також люди, які мають постійний контакт з грунтом.
Крім цього, спостерігається взаємозв’язок між частотою інфікування і порою року. Захворюваність значною мірою зростає у весняно-осінній період.
Класифікація
Захворювання існує в декількох формах:
- гострої;
- хронічною.
По мірі свого прогресування трихиуриаз проходить кілька стадій:
- компенсовану;
- субклінічну – спостерігається при помірній глистової інвазії і виражається лише в незначній больовому синдромі в правій здухвинній зоні;
- маніфестну;
- ускладнену.
Симптоматика
В клінічній картині трихуроза переважають ознаки порушення функціонування ШЛУНКОВО-кишкового тракту і нервової системи. Розвиток такої симптоматики обумовлюється наступним патогенним впливом паразитів:
- травмування слизової оболонки кишечника – на цьому тлі починають утворюватися осередки крововиливів та ерозій. На тлі впливу специфічного речовини, яка виділяє збудник, оболонка цього органу набуває напіврідке стан, придатний для харчування паразита;
- порушення процесу всмоктування води в товстому кишечнику – з-за цього з’являються проблеми зі стільцем – зазначається його розрідження;
- розвиток алергічних реакцій, що відбувається внаслідок впливу продуктів життєдіяльності хвороботворного організму. З-за виділення токсинів відбувається порушення функціонування нервової системи;
- пошкодженні кровоносних судин, що тягне за собою розвиток залізодефіцитної анемії.
Таким чином, у людини спостерігаються наступні симптоми трихоцефальозу з боку органів травної системи:
- зниження або повна відсутність апетиту;
- нудота, яка закінчується блювотними позивами, поліпшують стан людини;
- підвищене виділення слини;
- чергування запорів і діареї;
- поява домішок крові в калових масах;
- хворобливі і часто помилкові позиви до спорожнення кишечника;
- випадіння прямої кишки;
- сильний больовий синдром, який в одних пацієнтів не має чіткої локалізації, а в інших – відчувається в епігастрії або в правій здухвинній ділянці;
- здуття живота.
Ознаки недуги у дитини або дорослого з боку ураження ЦНС:
- безпричинна слабкість організму;
- безсоння;
- інтенсивні головні болі і запаморочення;
- підвищена дратівливість;
- переднепритомний стан.
Трихоцефальоз у дітей, крім вищевказаних проявів, виражається в:
- втрати свідомості;
- судомних нападах;
- яскраво виражених ознаках відставання у фізичному розвитку дитини.
Діагностика
Для виявлення причини появи перерахованих вище симптомів у пацієнта лікаря спочатку необхідно:
- уточнити скарги хворого – для виявлення першого часу появи та оцінювання ступеня вираженості симптомів хвороби;
- зібрати анамнез захворювання та життя пацієнта – для виявлення шляхи зараження;
- провести ретельний фізикальний огляд, який обов’язково повинен включати в себе пальпацію передньої стінки черевної порожнини.
Для діагностики трихоцефальозу призначаються наступні лабораторні методи обстеження:
- клінічний і біохімічний аналіз крові покаже на можливу наявність анемії, лейкоцитозу і зростання ШОЕ;
- загальний аналіз сечі;
- мікроскопічні вивчення калових мас на приховану кров і виявлення наявності частинок найпростіших або глистів.
Інструментальна діагностика хвороби у дорослих і дітей передбачає проведення:
- УЗД черевної порожнини;
- колоноскопії;
- ректороманоскопії.
Ректороманоскопія
Крім встановлення правильного діагнозу, подібне обстеження допоможе диференціювати трихоцефальоз від таких недуг:
- гастроентерит вірусної або бактеріальної природи;
- неспецифічний виразковий коліт;
- запалення червоподібного відростка;
- інші форми гельмінтозу.
Лікування
Діагноз «трихоцефальоз» не передбачає госпіталізації пацієнта, але винятком може служити наявність важких супутніх захворювань або ускладнень.
Лікування такого захворювання грунтується на прийомі антигельмінтних препаратів, яких існує декілька типів:
- перші безпосередньо впливають на паразита, призводячи до змін в тканинах і загибелі. Часто достатньо трьох діб медикаментозної терапії, для того щоб все волосоголовці загинули;
- друга категорія антибактеріальних ліків також впливає на паразита, але вже на його гладку мускулатуру, тим самим викликаючи її скорочення. Це призводить до того, що збудник не може більше утримувати своє тіло у стінці кишечнику, на тлі чого покидає організм людини природним шляхом, тобто з калом.
Клініцист в індивідуальному порядку для кожного пацієнта підбирає добову норму препаратів і тривалість курсу медикаментозної терапії, що залежить від декількох факторів:
- вікова категорія хворого;
- стан імунної системи;
- наявність супутніх захворювань або ускладнень.
На додаток до антигельмінтною лікарських речовин, медикаментозне лікування також включає в себе прийом:
- вітамінних комплексів;
- ферментів;
- препаратів заліза;
- пробіотиків.
Ефективність лікування оцінюють за допомогою лабораторного вивчення калових мас, яке виконується через два тижні, і через місяць після початку лікування хвороби.
Можливі ускладнення
Наслідки ігнорування симптомів і пізно розпочатого лікування захворювання у дитини або дорослого розвиваються рідко. Однак ускладненнями прийнято вважати:
- виразкові ураження ДПК або шлунка;
- дисбактеріоз кишечника;
- сильне виснаження пацієнта;
- анемію;
- гострий апендицит.
Профілактика і прогноз
Щоб уникнути зараження волосоголовцем необхідно дотримувати кілька нескладних загальних правил. Таким чином, профілактика трихоцефальозу складається з:
- вживання в їжу вимитих овочів та фруктів, а також після проходження ними термічної обробки;
- розпивання води з перевірених джерел;
- дотримання особистої гігієни;
- регулярне повне профілактичне медичне обстеження.
Прогноз хвороби сприятливий, оскільки трихоцефальоз добре піддається консервативної терапії і не передбачає проведення хірургічного втручання.
