Соціофобія: симптоми і лікування

548

Соціофобія – психічне порушення, що виражається в тривожному страху, що паралізує волю і думки людини при його контактах з іншими людьми. Люди, які страждають цим розладом, часто уникають товариства, ніколи не виступають публічно і страшенно бентежить при нових знайомствах. До недавнього часу терміна соціофобія у медичній практиці не існувало – лікарі вважали, що якась відчуженість і сором’язливість є всього лише рисою характеру людини. Однак сьогодні лікарям стало зрозуміло, що соціофобія – це таке ж розлад особистісного поведінки, як будь-які інші фобії, тому дане порушення з успіхом лікується, причому лікувати його можна як за допомогою психіатра і психотерапевта, так і самостійно.

Причини

Причини даного психологічного порушення зазвичай криються в дитинстві, коли дитина не отримував належного схвалення своїх дій і визнання своєї особистості. Якщо батьки завжди порівнювали дитини з іншими дітьми, завищуючи значущість їхніх здобутків, і занижуючи значимість того, що він робить, у такої дитини не буде впевненості в своїх силах і в самому собі. Це стає причиною глибокої невпевненості і заниженої самооцінки.

Також призвести до розвитку такого порушення може гіперопіка, так як зайва турбота про дитину «говорить» про те, що він самостійно не здатний що-небудь зробити. Звідси, знову-таки, невпевненість в собі і своїх силах.

Існують і спадкові причини такого порушення, як соціофобія. Тобто, якщо в сім’ї хто-небудь з родичів страждає цим розладом, цілком ймовірно, що дитина теж буде мати схильність до такого порушення, як соціофобія. Причому не завжди схильність передається через гени – іноді від порушення страждають діти, усиновлені, тобто у розвитку захворювання має місце сімейний фактор.

Причини розвитку порушення можуть також полягати у впливі на людину несприятливих життєвих чинників. Наприклад, якщо людина пережив хворобливе розставання, розлучення, звільнення з роботи – сильний стрес може стати причиною розвитку соціофобії. Також у 60% людей розвивається соціофобія після травмуючих подій, під час яких вони пережили приниження. Наприклад, якщо були висміяні прилюдно або зазнали насильства на очах у значущих людей (особливо часто це зустрічається сьогодні серед підлітків, які, ображаючи собі подібних, підвищують свій статус у колективі).

Страждають від цього порушення в дорослому віці і ті люди, які в дитинстві були відкинуті однолітками. Наприклад, дівчинка, яка була непопулярною в школі, не прагне проявити себе в суспільстві, а ховається від своєї соціофобії у ролі зразкової домогосподарки. Непопулярні й відкинуті хлопчики часто намагаються впоратися зі своєю психологічною проблемою за допомогою наркотичних засобів або алкоголю, які на час дають їм можливість відчути свою значущість у цьому світі і перестати боятися суспільства.

Одним словом, причини цього порушення завжди криються глибоко в особливостях особистості людини, і тому, щоб вилікувати розлад, необхідно усвідомити їх, як би вони не маскувалися.

Симптоми

Для того щоб зрозуміти, як позбутися від соціофобії, необхідно знати, як хвороба проявляється, адже не знаючи симптомів можна все життя прожити, вважаючи, що тобі просто не пощастило і у тебе такий сором’язливий характер.

Всі симптоми цього розладу можна поділити на кілька категорій, серед яких:

  • фізичні;
  • когнітивні;
  • психологічні;
  • поведінкові.

Фізичні симптоми – це явні прояви тривожного стану, які характеризуються:

  • на підвищену пітливість долонь;
  • почервонінням шкіри;
  • появою тремору;
  • почастішанням серцебиття;
  • розвитком ступору;
  • невиразною мовою;
  • розвитком панічних атак і навіть тимчасового заїкання.

Всі ці симптоми виникають у людини в тих ситуаціях, коли йому необхідно контактувати з незнайомими людьми або виступати перед публікою і т. д.

До когнітивних ознак, що характеризує даний розлад, відносяться:

  • бажання завжди добре виглядати;
  • підвищені вимоги, в першу чергу, до себе, а потім і до оточуючих;
  • почуття жаху при думці про те, що за його поведінкою може хтось спостерігати;
  • думки про себе в негативному ключі.

Психологічні ознаки даного розладу полягають у постійному почутті страху і переживання сильного стресу при необхідності вийти зі своєї зони комфорту.

Поведінкові симптоми, властиві даному порушенню, полягають у уникнення людиною галасливих компаній і масових скупчень людей, сором’язливості і скутості в спілкуванні. Тобто індивід уникає будь-яких ситуацій, що викликають у нього страх або тривогу. При спілкуванні він ніколи не дивиться в очі, так боїться побачити в очах співрозмовника осуд чи несхвалення. Всіх оточуючих така людина сприймає як ворогів.

Звичайно ж, симптоми такого розладу, як соціофобія, можуть проявлятися в тій чи іншій мірі. У деяких вони явно виражені, аж до того, що людина стає відлюдником або спивається, намагаючись заглушити свої страхи алкоголем. У інших симптоми неявні – вони лише відчувають почуття дискомфорту при спілкуванні з людьми. І лікувати порушення краще всього при незначно вираженою симптоматикою, оскільки в цьому випадку можна позбутися від патології назавжди. З хворобою на цій стадії навіть можна впоратися самостійно, використовуючи техніки релаксації, аутотренінгу і рекомендації психолога щодо зміни поведінки. У запущених випадках необхідно постійно контролювати свої емоції і періодично пити антидепресанти, які дозволять людині відчувати себе нормальною.

Особливості лікування

Лікування соціофобії буває медикаментозних і немедикаментозних. При медикаментозному людині прописують антидепресанти, бета-блокатори, бензодіазепіни, інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інші лікарські засоби, необхідні для одужання пацієнта. Найчастіше на початкових стадіях, коли людина не може впоратися з розладом самостійно, лікарі призначають саме антидепресанти, дозволяють побачити світ без емоцій, а значить, і без негативного забарвлення.

Також лікування соціофобії може бути немедикаментозним, тобто з допомогою поведінкової психотерапії. Проводити сеанси повинен кваліфікований фахівець – він зобов’язаний виявити причини розвитку порушення і допомогти людині усвідомити їх. Крім того, його завданням є перепрограмування негативних установок, наявних у мозку пацієнта, на позитивні.

На початкових стадіях такого порушення, як соціофобія, кожна людина може сам перепрограмувати свої думки і емоції, але для цього йому доведеться уважно стежити за ними, відбираючи ті, які покращують якість його життя, і, ігноруючи ті, які погіршують її. Якщо людина докладе певних зусиль у боротьбі зі своєї патологією, йому не потрібні антидепресанти і більш важкі медикаменти, і життя повернеться радість.

Таким чином, знаючи як позбутися від соціофобії, кожна людина може почати лікування при появі початкових симптомів, і впоратися з хворобою самостійно, повернувши собі радість життя і почуття контролю.