Зоонозних інфекційне захворювання, областю ураження якого є переважно серцево-судинні, опорно-рухові, полові і нервові системи людини, іменується бруцельозом. Мікроорганізми цього захворювання були виявлені в далекому 1886 році, а першовідкривачем недуги є англійський вчений Брюс Бруцельоз.
Збудник бруцельозу широко розповсюджений у навколишньому середовищі, він пристосувався до виживання при низьких температурах, а також для нього властива можливість розмноження навіть в грунті і воді. Найкращою середовищем існування мікробактерії вважається м’ясо-молочна продукція, де збудник захворювання здатний жити до півроку. Збудники хвороби являють собою мікроорганізми, що складаються з поліморфної структури і володіють вирулентно-патогенними властивостями.
Бруцельоз у людини виникає після того, як в організм потрапляє збудник захворювання, який знаходиться в харчових продуктах. Найчастіше основними продуктами є м’ясо або молоко тварини, в яких розмножуються мікроорганізми Brucella. Збудники проникають в організм людини за допомогою дихальної чи травної систем. Людині властиво підхопити захворювання навіть через рану або синець на руці, після того як відбудеться контакт із зараженою твариною. У зону ризику входять люди, які мають постійний контакт з тваринами: ветеринари, фермери, доярки і зоотехніки.
Процес зараження зумовлюється попаданням збудника в організм людини, де бактерії накопичуються до певної кількості в лімфатичних вузлах, а після чого надходять в кров’яні потоки і розносяться по організму.
Причини виникнення
Причини виникнення бруцельозу у людей можна назвати самими банальними, бо до них відноситься найпростіше: вживання молочної продукції хворої тварини, яка не пройшла пастеризацію або обробку. Таким чином, джерелом захворювання є тварини, з якими відбувається щоденний контакт людини.
Заразитися можна не лише від великої рогатої худоби, в групу ризику входять всі хворі тварини, з якими відбувається контактування людини. Зараження здійснюється за допомогою трьох шляхів:
- контактного;
- аліментарного;
- аэрогенного.
Контактне зараження бруцельозом характеризується шляхом потрапляння бактерії на шкіру людини, де є найменша відкрита ранка. Прямий контакт обумовлюється допомогою слини або навколоплідної рідини тварини. Отелення, окоты, опороси тварин — все це відноситься до першоджерела зараження людини бруцельозом. Також контактний вид зараження виникає після вживання в їжу м’яса тварини, яке не пройшло певних ступенів обробки.
Контактне зараження бруцельозом
Алиментарному увазі властиво виникнення недуги через вживання молочної продукції, яка не була знезаражена і очищена. До цих продуктів відносяться: молоко, бринза, масло.
Аліментарне зараження бруцельозом
Аерогенний шлях обумовлюється зараженням через дихальну систему людини. За повітряно-крапельному шляху мікроорганізми активно переносяться в людський організм, де і обумовлюється їх подальший розвиток. Особливу небезпеку являє собою сире або недосмажене м’ясо, яке вживається в їжу.
Після забою хворого тваринного на його місці залишаються ці мікроорганізми-збудники, які знаходяться в підстилці, гної, кормі, землі і т. п. В організм людини збудник може потрапити навіть через ці заражені місця. Навіть за допомогою самого звичайного способу зараження — прибирання гною.
Не виключається і потрапляння бактерії в організм людини за допомогою роботи з вовною хворого тваринного. Якщо навіть людина буде мати засоби захисту у вигляді рукавичок, то не виключається шлях проникнення бактерій через дихальні органи.
Досить швидко заражається організм людини з ослабленою імунною системою. Але це не говорить про те, що людей зі стійким імунітетом збудник не вражає. Відмінність лише в швидкості поширення бактерій по організму і їх розмноження.
Позбутися самостійно від недуги практично неможливо, бо як сприйнятливість до микробактериям досить висока. Щоб правильно виявити перші ознаки захворювання, необхідно ознайомитися з симптоматикою нездужання.
Симптоми
Симптоми хвороби неспецифічні, тому як зараження організму збудниками обумовлено; поступовістю прояву ознак.
Ознаки зараження людини збудниками бруцельозу проявляються через виникнення гарячкового ознобу. Хворому властиво підвищення температури до 38, а часом і до 39 градусів. Перші симптоми зараження проявляються не раніше, ніж через 12-14 діб після безпосереднього контакту з твариною або вживання м’ясомолочної продукції. Нерідко симптоматика може проявитися і через місяць, але це свідчить про те, що у людини сильний імунітет.
Підвищення температури призводить до появи больових відчуттів в області голови, м’язах і шиї. Виникає загальна слабкість організму, приводить до появи рідкого стільця. Якщо при перших ознаках не здійснюються відповідні заходи по боротьбі з недугою, то захворюванню властиво переходити в наступну стадію.
Бруцельоз
Симптоми поглибленої стадії зараження бруцельозом характеризуються наступними проявами:
- Виникнення запорів, що приводить до частішання відвідування туалету;
- Пропадає апетит, що призводить до виснаження організму;
- З’являються посилені спазми в животі і біль у суглобах;
- Людині властиво відчуття депресії, дратівливості і слабкості.
Крім цього в людини, хворого на бруцельоз, порушується сон, що викликає недосипання і дратівливість. Протягом усього часу температура може триматися на позначці 38 градусів, але вже через 5-7 діб вона спадає. Це основні симптоми недуги, але виділяють три форми захворювання, які характеризуються ступенем вираженості та активністю запального процесу. Ці форми захворювання носять назву:
Розглянемо докладніше симптоматику кожної форми.
Симптоми гострої форми
Симптоми гострої форми бруцельозу
Гостра форма характеризується; поступовістю розвитку недуги, що частіше властиво літнім людям. У дітей гостра форма протікає в більш активному вигляді. Крім вищевказаних симптомів у хворого виникає збільшення лімфатичних вузлів, наростання ознак інтоксикації і пітливості. Внутрішні органи, такі як печінка і селезінка збільшуються в розмірах, що спостерігається за допомогою УЗД.
Тривалість гарячкового ознобу при гострій формі може тривати до 4 тижнів, після чого потроху знижується. При помірної інтоксикації організму людини перебіг захворювання є відносно легким, і тому більшість людей не поспішає звертатися в стаціонар.
Тривалий перебіг хвороби призводить до побледнению шкірних покривів по всьому тілу, а також до гіперемії обличчя і шиї. При обмацуванні запалених лімфовузлів виникає пальпація больових відчуттів. Також біль відчувається при натисканні на живіт, печінку і селезінку. Біль переважно гостра з віддачею в область паху.
Ступінь тяжкості, насамперед, залежить від виду збудника, тому симптоми можуть проявлятися як у легкого ступеня, так і у важкій.
Симптоми хронічної форми
Симптоми хронічної форми бруцельозу
Хронічна форма настає в разі адаптації організму до збудника, при цьому у людини ознаки захворювання періодично загострюються і вщухають. Даній формі властива симптоматика у вигляді легкій інтоксикації та відсутність підвищення температури тіла (іноді до 37,5). Якщо ж захворювання переходить в ремиссионную форму загострення, то у людини спостерігається симптоматика схожа з гострим виглядом.
При хронічному бруцельозі виникає ураження ЦНС, що відображається у вигляді появи:
- радикуліту;
- невралгії;
- невритів;
- розладів чутливості;
- плексити;
- не виключається розвиток діенцефального синдрому, що викликає гіпергідроз або вегетосудинну дистонію.
Для вагітних жінок, які хворіють хронічною формою недуги, властиво виникнення передчасних пологів. Іноді хронічний перебіг захворювання навіть призводить до загибелі плоду на ранніх стадіях після зачаття. Порушується менструальний цикл, відбувається гормональний збій, все веде до того, що провокується патологічне безпліддя.
У чоловіків збудники при хронічній формі нездужання викликають збої гормонів, виникнення імпотенції і в деяких ситуаціях безпліддя, що обумовлюється негативним впливом на яєчка.
Хронічний вид захворювання може тривати протягом 2-3 років, але якщо ж відбувається повторне інфікування, то період стає значно довше.
Симптоми резидуального бруцельозу
Симптоми підгострої форми бруцельозу
Резидуальна форма часто називається ще підгострій, якій властиво рецидивуючий перебіг. Такій формі притаманна наступна симптоматика: лихоманка і підвищення температури чергуються з періодами апірексіі. Проміжок між чергуваннями залежить від ступеня складності захворювання і може становити від двох днів до тижня.
Властиво постійне коливання температурного режиму тіла, протягом доби вона може підніматися і самовільно знижуватися. У хворого виникає чимала кількість скарг, серед яких виділяють: больові відчуття в м’язах, лімфовузлах, кістках та суглобах. Людині постійно хочеться пити, так як виникає пересихання мови. Мале відділення слини і часті запори також обумовлюють підгострий вид недуги.
Проводячи огляд хворого, виявляються целюліти і фіброзіти. Якщо проводити діагностику серцево-судинної системи, то результати покажуть наявність тахікардії і відносну брадикардію. Досить рідко при всіх формах захворювання спостерігається патологічне відхилення у розвитку дихальних органів, також не виключено формування фарингіту, бронхіту або ангіни.
У чоловіків підгостра форма недуги викликає розлади сечостатевих органів, поява орхіту або епідидиміту. У жінок же мимовільний аборт може виникнути на будь-якому місяці вагітності.
Виходячи з цього, варто приділити особливу увагу цьому захворюванню і при перших вищевказаних симптомів починати прийняття лікувально-оздоровчих заходів.
Діагностування і лікування
Діагностика бруцельозу
Симптоми захворювання підтверджуються в стаціонарі шляхом проведення діагностичних заходів. Діагностика недуги включає в себе проведення серологічного дослідження та взяття шкірно-алергічної проби Бюрне. Проводиться реакція аглютинації Райта, яка при позитивному результаті засвідчить переважання в організмі збудників бруцельозу. Підсумкове дослідження здійснюється за допомогою аналізу крові, який при наявності збудників в організмі покаже збільшений склад титрів антитіл. На підставі цього робиться висновок і відбувається перехід до лікування.
Лікування бруцельозу є комплексним, так як здійснюється зараження всього організму. Найбільш прийнятними способами лікування є застосування симптоматичних, етіологічних, патогенетичних засобів, а також фізіотерапевтичне та санаторне вплив. Обов’язковою є госпіталізація хворого, для можливості лікування бруцельозу допомогою крапельно-прищепного способу.
До відома! Людина, яка хворіє на бруцельоз, не представляє небезпеки для оточуючих, так як захворювання не передається від людини до людини. Головними і єдиними переносниками збудників недуги є виключно нещеплені тварини.
Лікування хвороби за допомогою ліків здійснюється за допомогою прийому антибіотичних препаратів широкого спектру дії. Прийом антибіотиків триває до півроку, після чого робиться перерва. При повторному діагностуванні виявляється ефективність препаратів. До антибіотичну препаратів ефективного впливу відносяться:
- Гентаміцин;
- Доксициклін;
- Стрептоміцин;
- Рифампіцин.
Для вагітних рекомендований прийом рифампіцину, надає щадне вплив на плід.
Препарат Рифампіцин
Хронічні форми рецидиву лікуються за допомогою призначення комплексного прийому вітамінів, стимуляторів кровотоку, антигістамінних засобів і кортикостероїдів. Етіотропна терапія при хронічній формі ніякого ефекту не дає.
Вакцинація є найбільш ефективним способом лікування і сприяє позбавленню від подразників у 80% випадків. Вакцинація включає в себе прищеплення противобруцеллезных компонентів.
Не виключається оперативне втручання на вкрай ускладнених стадіях захворювання, серед яких варто виділити ендокардит. Эндокардиту властиво закупорювання серцевих клапанів, після чого необхідно здійснити їх заміну, щоб уникнути летального результату.
Профілактика
Щоб знизити ймовірність ураження організму вірусами бруцельозу необхідно:
- не вживати в їжу молочної продукції, яка не піддавалась пастеризації (кип’ятіння);
- необхідно стежити за дотриманням гігієни і завжди працювати з тваринами в рукавичках;
- здійснювати вакцинацію тварин. Саме запобігання поширення бактерій у тварин за допомогою вакцинації сприяє ефективному запобіганню можливості захворювання людини.
Варто також пам’ятати, що навіть якщо після контакту людини з хворою твариною не здійснюється прояв перших ознак недуги, то важливо стежити за людиною впродовж півроку, щоб переконатися у відсутності захворювання.
