Проктосигмоїдит являє собою запалення, що формується в області слизової сигмовидної і прямої кишки. Дане захворювання виступає в якості найбільш частою форми, властивої проявів коліту. Його протягом носить рецидивуючий характер, при цьому воно протікає поряд із запальними змінами, що виникають в інших відділах ШКТ (гастроентеритом і ентеритом).
Також проктосигмоїдит існує і в окремій своїй формі, якою є спастичний коліт. Виникає проктосигмоїдит, симптоми якого носять вкрай виражений характер, переважно серед жінок, обумовлюючийсь порушеннями на гормональному фоні, а також перевтомою і тривалими стресами.
Загальний опис захворювання
При розгляді проктосигмоїдити можна зазначити, що захворювання, як і більшість їх видів у медицині, за своїм перебігом може бути гострим або хронічним. Відповідно з морфологічними змінами, провоцируемыми в області стінки кишки, визначена відповідна класифікація по даному захворюванню, яка зводиться до таких його форм:
- Атрофічний проктосигмоїдит;
- Гіпертрофічний проктосигмоїдит;
- Катаральний проктосигмоїдит;
- Гнійний проктосигмоїдит;
- Виразковий проктосигмоїдит;
- Виразково-некротичний проктосигмоїдит;
- Фібринозний проктосигмоїдит;
- Геморагічний проктосигмоїдит.
Причини захворювання
Окрема класифікація визначає і причини виникнення захворювання, у зв’язку з якою проктосигмоїдит буває:
- Аліментарний;
- Паразитарний;
- Інфекційний;
- Токсичний;
- Ішемічний;
- Застійний;
- Променевої.
Зупиняючись на причинах, що провокують виникнення такого захворювання як проктосигмоїдит, можна визначити, що з конкретикою у цьому питанні визначитися не завжди просто. Найчастіше фактори, що викликають це захворювання в його хронічній формі і без очевидних для нього причин, визначаються в наступному:
- неправильність у харчуванні (надмірне і регулярне вживання солоних і гострих страв, прянощів, алкоголю (проктосигмоїдит аліментарний);
- супроводжуються венозним застоєм області стінок прямої кишки, хронічні запори, а також травми слизової, одержувані за рахунок впливу щільних калових мас (проктосигмоїдит застійний);
- віковий фактор, при якому зміни, спровоковані атеросклерозом, також можуть відображатися і на судинах, за рахунок яких здійснюється харчування прямої і товстої кишки (проктосигмоїдит ішемічний).
Що стосується гострої форми захворювання, то вона виникає переважно інфекційним шляхом. При цьому збудник інфекції опинитися в прямій кишці може самими різними способами. Так, це може бути попадання через рот (холера, дизентерія, тощо, що, правда, зазвичай зачіпає в комплексі товсту кишку), попадання допомогою заднього проходу, що здійснюється через анальну мастурбацію або відповідний статевий контакт (в даному випадку стає можливим ураження прямої кишки специфічного характеру при сифілісі, гонореї тощо). Також потрапляння може бути гематогенним, що має на увазі під собою наявність інших запальних захворювань, актуальних як для прямої кишки, так і сусідніх з нею органів (тобто парапроктит, геморой, поліпи, вагініт, простатит, цистит, рак прямої кишки). Окремо слід також виділити і паразитарний проктит, при якому запалення в області кишкової стінки відбувається за рахунок наявності гельмінтів і пристінкових паразитів в просвітах товстої і тонкої кишки.
Гостра форма проктосигмоїдити також може виникнути при отруєнні якими-небудь отрутою, грибами, також цей діагноз нерідко стає наслідком прийому протягом тривалого періоду антибіотиків. У випадку з антибіотиками серйозним чином порушується баланс, властивий мікрофлори, а це, в свою чергу, може стати причиною ураження її слизової оболонки при дії патогенної мікрофлори. Променевої проктит, який також не можна обійти увагою, є захворюванням тривалим і досить важко піддається лікуванню. Виникає він при дії променевої терапії, яка проводиться з метою боротьби зі злоякісними пухлинами розглянутій області.
Проктосигмоїдит: симптоми гострої форми захворювання
Для даної форми захворювання характерним є наявність наступних симптомів:
- Загальна інтоксикація;
- Підвищення температури;
- Ломота в тілі, погіршення самопочуття в цілому;
- Інтенсивні в проявах болю в животі (гострі, переважно зосереджені в лівій клубової області);
- Часті позиви до дефекації (тенезми);
- Відчуття неповноти випорожнення кишечника при дефекації;
- Відчуття наявності чужорідного тіла, що знаходиться в кишці;
- Наявність домішок у калі (слиз, кров);
- Можливі запори;
- Метеоризм;
- Нудота;
- Частим проявом виступає нудота (з’являється внаслідок всмоктування продуктів розпаду в кров при одночасному наданні токсичного впливу на організм);
- Пальцевий метод дослідження прямої кишки визначає спазм, що виникає в області анального сфінктера при різкої хворобливості (з цієї причини даний метод застосовується дуже рідко).
Проктосигмоїдит: симптоми хронічної форми захворювання
В даному випадку симптоматика має практично ті ж прояви, але менш вираженого характеру. Серед основних проявів:
- Ниючі болі, особливо посилюються після дефекації. Також вони можуть іррадіювати до куприка або до області крижів;
- Свербіж в області заднього проходу.
Захворювання також характеризують тривалі ремісії. До рецидивів призводить прийом алкоголю, а також порушення дієти. Частими ускладненнями проктосигмоїдити є такі прояви як випадання прямої кишки, геморой, тріщини в області заднього проходу. Поширення запального процесу до параректальної клітковині може призвести до парапроктиту.
Катаральний проктосигмоїдит: симптоми
Дана форма захворювання характеризується тими ж симптомами, які виникають в інших його формах. Утворюється захворювання внаслідок ураження товстого кишечника, запалення сигмовидної кишки в значній мірі виражено. Що стосується причин, то вони можуть бути самими різними, а тому для конкретики в діагнозі, насамперед, слід провести комплексне обстеження, що орієнтоване на визначення наявності кандидозу, глистової інвазії та дисбактеріозу. Додатково призначають ірігоскопії, що дозволяє провести детальний аналіз, який визначає індивідуальні особливості, властиві будови товстої кишки.
Діагностика захворювання
Основним інструментальним методом для діагностування проктосигмоїдити є ректоскопія. Якщо процедура проводиться в умовах неспеціалізованого установи, то цей діагноз встановлюється досить часто, чому сприяє реакція прямої кишки безпосередньо на підготовку її до клізм, це, власне, і створює помилкову видимість актуальних змін запального характеру. З цієї причини важливим є цитологічне дослідження вмісту кишечника, посів калу, а також біопсія слизової кишки.
Лікування проктосигмоїдити
У числі основних методів, що застосовуються в лікуванні захворювання, відзначаються дієта, мікроклізми, антибіотикотерапія і свічки. Важкі виразкові проктити, як, власне, і приктосигмоидиты, вимагають призначення гормонотерапії.
Для діагностування проктосигмоїдити, а також для визначення необхідного курсу лікування на підставі специфіки захворювання в кожному конкретному випадку, слід звернутися до проктолога.
