Бактеріальний вагініт: симптоми і лікування

Бактеріальний вагініт (син. бактеріальний кольпіт) – це захворювання запального характеру, що вражає органи жіночої статевої системи, яке в гінекології займає одне з лідируючих місць. Варто зазначити, що нерідко патологія розвивається в період виношування дитини.

Основною причиною розвитку інфекційно-запального процесу є проникнення і розмноження в піхву хвороботворних агентів. Крім цього, серед факторів також виділяють гормональний дисбаланс і невиконання правил інтимної гігієни.

В клінічній картині на перший план виходить такий ознака, як підвищення обсягів і зміна консистенції вагінальних виділень. Симптоматика також включає в себе свербіж і печіння в області статевих органів, часті позиви до випущення урини і погіршення загального стану.

Встановлення правильного діагнозу вимагає здійснення широкого спектра лабораторних досліджень, які в обов’язковому порядку доповнюються гінекологічним оглядом та інструментальними процедурами.

Схема лікування бактеріального вагініту в незалежності від етіологічного фактору має тільки консервативний характер – полягає в пероральному прийомі медикаментів і місцевому використанні лікарських речовин.

Етіологія

Як і будь-який інший інфекційно-запальний процес, бактеріальний вагініт або кольпіт розвивається на тлі проникнення і збільшення чисельності патогенної мікрофлори у піхві.

Найбільш часто, як патологічного агента виступають:

• гонокок;
• трихомонада;
• хламідія;
• збудники туберкульозу;
• бліда трепонема;
• мікоплазма;
• уреаплазма.

Захворювання також може бути спровоковано умовно-патогенними мікроорганізмами, які є складовими нормальної мікрофлори, але під впливом несприятливих факторів призводять до виникнення симптомів цієї недуги. Таким чином, в рідкісних випадках провокаторами можуть бути:

• протеї;
• кишкові палички;
• стрептококи;
• синьогнійна паличка;
• гарднерелла.

В деяких ситуація вагініти можуть носити змішаний характер – при цьому крім вищевказаних хвороботворних бактерій можуть бути гриби і віруси, наприклад, вірус папіломи людини та найпростіші гриби з сімейства кандида.

До сприяючих чинників розвитку бактеріального вагініту варто віднести:

• застосування невідповідних гігієнічних прокладок;
• часте носіння синтетичної білизни;
• безконтрольне використання вагінальних спринцювань і душів;
• тривалий прийом оральних контрацептивів;
• часта схильність до стресів або нервово-психічним переутомлениям;
• опромінення організму;
• навмисне абортивний переривання вагітності;
• безладне використання медикаментів, зокрема глюкокортикоїдів, антибіотиків і цитостатиків;
• несприятливі екологічні умови;
• нераціональне харчування;
• порушення менструального циклу;
• наявність в історії хвороби гострих або хронічних хвороб, що вражають органи сечостатевої системи;
• ранній початок статевого життя;
• тривале використання внутрішньоматкової спіралі;
• часта зміна статевих партнерів;
• гостра інтоксикація;
• схильність до розвитку алергічних реакцій;
• пристрасть до нетрадиційного сексу.

Бактеріальний вагініти у вагітних нерідко обумовлюється:

• позаматковою вагітністю;
• мимовільними абортами;
• інфікуванням амніотичної оболонки або навколоплідних вод – такий патологічний стан також носить назву хориоамнионит;
• передчасної родової діяльністю;
• внутрішньоутробним інфікуванням плода;
• найближчим післяпологовим періодом.

Причини бактеріального вагініту

Досить рідкісним явищем вважається розвиток кольпіту у дівчаток – в таких випадках етіологічні фактори можуть бути представлені:

• недосконалістю захисної системи піхви та імунної системи організму;
• секрецією естрогену в невеликих кількостях;
• недостатньою кислотністю піхви;
• протіканням ендокринних патологій;
• дитячим нетриманням урини;
• фурункульоз;
• широким спектром хронічних інфекцій, наприклад, гайморитом або ангіну;
• попаданням паразитів або бактерій з ануса у піхву;
• зараженням гонококами або трихомоніазом – проникнення патологічного агента здійснюється від дорослих хворих, а саме через брудну білизну або спільне користування забрудненими предметами. У новонароджених дівчаток інфікування відбувається безпосередньо при пологах;
• внутрішньоутробним інфікуванням плода хламідіями або мікоплазмою, оскільки такі бактерії можуть проникати через плаценту;
• незахищеним статевим контактом доцільно відносити таку причину до дівчаток підліткового віку;
• недостатньою гігієною у віковій категорії від 2 до 6 років.

Призвести до загострення хронічного бактеріального вагініту можуть:

• алкогольне сп’яніння;
• простудні захворювання;
• переохолодження організму;
• перебіг менструації;
• заняття незахищеним сексом.

Крім вищевказаних причин, формуванню інфекційно-запального процесу у піхві сприяє будь-імунодефіцитний стан.

Класифікація

В залежності від того, яка хвороботворна бактерія стала поштовхом до розвитку патології, подібне захворювання буває:

• специфічним;
• неспецифічним – до такої категорії збудників відносяться умовно-патогенні мікроорганізми. Варто зазначити, що у дівчаток така різновид недуги зустрічається найбільш часто.

Поділ хвороби за характером протікання:

• гострий бактеріальний вагініт – характеризується яскравим проявом симптоматики, що виражається в початку розвитку хвороби. Своєчасна терапія гарантує швидке одужання сприятливий прогноз;
• підгострий бактеріальний вагініт – є перетином гострого та хронічного перебігу. Аналогічно попередній різновиди володіє високою вірогідністю успішного результату;
• хронічний бактеріальний вагініт – відрізняється тривалим перебігом протягом кількох місяців або навіть років, при цьому відзначається чергування загострення і зникнення клінічних ознак.

Симптоматика

Симптоми бактеріального вагініту

Як і багато інфекційно-запальні захворювання органів статевої системи, кольпіт володіє специфічними і яскраво вираженими симптомами. Першим проявом, що вказує на протікання такого недуги, виступають рясні виділення з піхви, які можуть бути:

• білими або жовтими;
• кремовими або прозорими;
• слизовими або гнійними;
• густими або рідкими;
• з домішками крові;
• з неприємним запахом або без нього.

Збільшення кількості виділень можуть сприяти статевий акт або прийняття душу.

На тлі такої ознаки розвиваються такі симптоми бактеріального вагініту:

• болі і кровотечі, що з’являються під час сексуального контакту;
• сверблячка і різі в піхву, що посилюються під час процесу сечовипускання;
• набряк статевих губ;
• больові відчуття в нижніх відділах живота;
• часті позиви до спорожнення сечового міхура;
• відчуття розпирання і спека в районі малого тазу;
• виникнення слабкого або вираженого запаху «протухлої риби»;
• розчісування зовнішніх статевих органів, що призводить до їх травмування;
• збільшення обсягів лімфатичних вузлів, розташованих у зоні паху.

Ознаки бактеріального кольпіту у дітей представлені:

• рясними гнійними виділеннями, мають зеленуватий відтінок і залишають після себе скоринки;
• почервоніння зовнішніх статевих органів, а також шкірного покриву в області внутрішньої поверхні стегон;
• болем при сечовипусканні;
• помилковими позивами до дефекації;
• зміною обсягів регіональних лімфовузлів в більшу сторону.

Крім цього, така хвороба у жінок, підлітків і дівчаток нерідко супроводжується загальним нездужанням і незначним підвищенням температурних показників.

Діагностика

Як лікувати бактеріальний вагініт і провести його діагностику знає фахівець з області гінекології. Незважаючи на присутність характерної клінічної картини, процес діагностування передбачає здійснення цілого комплексу заходів.

В першу чергу, клініцист повинен особисто виконати кілька маніпуляцій, зокрема:

• ознайомитися з історією хвороби – це вкаже на патологічні причини бактеріального вагініту;
• зібрати та проаналізувати життєвий анамнез пацієнтки – для пошуку факторів, що спровокували виникнення або загострення такого захворювання;
• провести ретельний гінекологічний огляд з обов’язковим дворучним піхвовим дослідженням і використанням спеціального інструментарію;


Гінекологічний огляд

• детально опитати пацієнтку – для з’ясування першого часу появи і ступеня вираженості симптомів вагініту бактеріальної природи.

Лабораторні дослідження підтверджують діагноз, представлені:

• вимірюванням кислотності піхвового середовища, що проводиться за допомогою хімічних реактивів;
• мікроскопічним вивченням мазка, взятого з піхви;
• бакпосевом виділень із статевих шляхів;
• ПЛР-тестами;
• загальноклінічні аналізом крові і урини;
• біохімією крові.

Інструментальні процедури обмежуються здійсненням ультрасонографії черевної порожнини.

Лікування

Купірувати неприємну симптоматику подібного недуги і ліквідувати хвороботворну бактерію можна за допомогою консервативних терапевтичних методик. Медикаментозне лікування бактеріального вагініту передбачає прийом:

• антибактеріальних, протимікробних або протигрибкових препаратів;
• знеболюючих та протизапальних засобів;
• гормональних речовин – проводиться суворо за показаннями;
• вітамінних комплексів.

Консервативна схема терапії також передбачає використання вагінальних супозиторіїв з антисептичною і антибактеріальним ефектом. Для лікування бактеріального вагініту найбільш ефективними є такі свічки:

• «Метрогіл»;
• «Гиналгин»;
• «Кліон-Д»;
• «Метронідазол»;
• «Кліндаміцин»;
• «Пімафуцин».

Застосування вищевказаних лікарських речовин у випадках розвитку бактеріального вагініту при вагітності або у дітей проводиться під суворим контролем лікаря.

Орієнтовні схеми лікування бактеріального вагініту

Крім цього, не забороняється використання народних засобів медицини, що передбачають приготування сидячих ванночок з відварів на основі:

• чистотілу або календули;
• хвоща або ромашки;
• чебрецю і кори дуба;
• шавлії і деревію;
• розмарину і листя волоського горіха;
• солодки або конюшини.

Нетрадиційне лікування такої хвороби попередньо обговорюється з клініцистом. Також схема терапії включає в себе дотримання щадного раціону, який передбачає відмову від спиртного, жирних та гострих страв, обмеження споживання солодощів і збагачення раціону кисломолочними продуктами, бобовими, дієтичними сортами м’яса і риби.

Варто відзначити, що на весь період лікування показаний сексуальний спокій. У процесі терапії жінок нерідко цікавить питання – чи можна завагітніти при бактеріальному вагініті? Подібний стан не впливає на можливість зачаття, але перед тим, як завести дитину від недуги рекомендується повністю позбутися.

Можливі ускладнення

Небажання пацієнток звертатися за кваліфікованою допомогою загрожує розвитком наступних наслідків:

• вульвовагініт;
• ендометрит;
• оофорит;
• сальпінгоофорит;
• цистит;
• уретрит;
• підвищена сприйнятливість до ЗПСШ;
• неможливість зачати дитину.

У випадках формування запально-інфекційного процесу у представниць жіночої статі в період виношування малюка, серед ускладнень можуть бути:

• загроза викидня;
• передчасні пологи;
• невиношування вагітності;
• хориоамнионит;
• внутрішньоутробне інфікування плода;
• поява на світ немовляти з недостатньою масою тіла;
• слабкість пологової діяльності;
• перитоніт і сепсис.

Профілактика і прогноз

Уникнути розвитку бактеріального вагініту або попередити загострення захворювання можна за допомогою дотримання нескладних профілактичних заходів, серед яких:

• повна відмова від згубних пристрастей;
• повноцінне харчування;
• носіння бавовняного нижньої білизни;
• недопущення переохолодження організму;
• застосування тільки тих медикаментів, які випише лікар;
• виконання правил інтимної гігієни;
• помірна фізична активність;
• заняття захищеним сексом;
• своєчасне виявлення і повне лікування будь-яких патологій, які можуть призвести до кольпіту;
• регулярне відвідування гінеколога.

Рання діагностика і комплексна терапія забезпечує сприятливий прогноз і повне одужання пацієнтки. Проте не варто забувати про можливі рецидиви хвороби та виникненню ускладнень, однак найчастіше це відбувається тільки при ігноруванні ознак хвороби і повній відсутності лікування бактеріального вагініту.