Ви коли-небудь заходили до старого підвалу або занедбаної будівлі і відчували незрозуміле почуття тривоги? У той час як багато хто відразу робить висновки про примари або неспокійні духи, наука припускає, що винуватець може бути набагато приземленішим: інфразвук.
Нові дослідження показують, що ці «моторошні» відчуття можуть бути насправді біологічною реакцією на низькочастотні звуки, що знаходяться нижче за поріг людського слуху.
Невидимий стресор: що таке інфразвук?
Інфразвук – це звукові хвилі з частотою нижче 20 Герц (Гц). Оскільки ці хвилі надто низькі, щоб людське вухо могло сприйняти їх як окремі звуки, ми не «чуємо» їх у традиційному розумінні. Натомість вони виявляються як фізичні чи емоційні відчуття.
Поширені джерела інфразвуку включають:
– Сильні погодні явища та шторми
– Інтенсивний дорожній рух
– Вібрацію сантехніки та промислового обладнання
Біологічний зв’язок: кортизол і занепокоєння
Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Behavioral Neuroscience, дає переконливе уявлення про те, як ці невидимі хвилі впливають на людське тіло. Дослідники провели контрольований експеримент, в якому учасники піддавалися впливу інфразвуку частотою 18 Гц, одночасно слухаючи музику.
Результати були вражаючими:
– Підвищення стресу: У учасників, які зазнавали впливу інфразвуку, спостерігався значно вищий рівень кортизолу — основного гормону стресу в організмі — у слині.
– ** Емоційні зрушення: ** Незалежно від того, яка музика грала, учасники під впливом інфразвуку відчували себе більш роздратованими. Багато хто також сприймав музику як «сумнішу», ніж вона була насправді.
– Несвідоме виявлення: Що цікаво, більшість учасників не могли усвідомлено визначити, що піддаються впливу інфразвуку, хоча їхні тіла явно на нього реагували.
Чому наш мозок «бачить» привидів
Якщо звук невидимий і нечутний, чому це призводить до думок про паранормальне? Експерти припускають, що це поєднання еволюційних інстинктів виживання та психологічної «помилкової атрибуції».
1. Еволюційна мережа безпеки
Доктор Аарон П. Брінен з Університету Вандербільта пояснює, що наш мозок запрограмований на виживання через обережність. Еволюція благоволить тому індивіду, який при шерехах у кущах прийме хижака за реальну загрозу, а не просто за шум вітру. Коли тіло виявляє невиразну, невидиму загрозу (таку як інфразвук), мозок починає шукати їй пояснення.
2. Помилкова атрибуція збудження
Психологи називають це явище помилковою атрибуцією збудження. Тіло відчуває фізичний «стрибок» напруги чи тривоги, але оскільки джерело (звук) не виявляється, розум заповнює прогалини.
«Якщо це відбувається в контексті, вже налаштованому на містику — наприклад, у старій “занедбаній” будівлі, — мозок може інтерпретувати цей занепокоєння через доступні культурні уявлення про привиди або присутність потойбічних сил». – Доктор Теа Галлахер, NYU Langone Health
Коротше кажучи, ми не просто уявляємо речі; ми відчуваємо реальну фізіологічну реакцію, а потім використовуємо наше культурне розуміння – привидів, шпигунів чи монстрів – щоб надати цьому сенсу.
Чи є інфразвук прихованим ризиком для здоров’я?
Хоча короткочасна дія інфразвуку може сприйматися просто як щось «жахливе», дослідників турбують наслідки тривалого впливу. Якщо інфразвук діє як постійний, невидимий екологічний стресор, може сприяти розвитку хронічних проблем зі здоров’ям.
Тривале підвищення рівня кортизолу пов’язане з:
– порушенням сну та емоційними розладами
– зниженням імунної функції
– Високим кров’яним тиском
– Проблемами із травленням та порушеннями пам’яті
Висновок
Відчуття того, що вас переслідують, може бути не надприродною подією, а біологічною реакцією на невидиме шумове забруднення. Переосмислюючи цей досвід, наука відводить нас від забобонів на краще розуміння того, як навколишнє середовище непомітно формує наше психічне та фізичне благополуччя.
