Ми давно знаємо, що алкоголь руйнує мозок. У цьому нічого нового. Але нове і набагато неприємніше відкриття полягає в тому, що безпосередню шкоду завдає не сам алкоголь. Ним займається «збиральна команда».
Йдеться про ацетальдегід.
На нещодавній зустрічі Дослідницького товариства з вивчення алкоголізму вчений з Університету Джорджії Налакшмі Баласубраманьян надала дані, що пов’язують хронічне зловживання алкоголем з механізмами розвитку хвороби Альцгеймера. Не просто побічно, саме на механістичному рівні. Винуватець тут — токсична сполука, яку виробляє наша печінка при метаболізмі етанолу.
Ацетальдегід непросто «сидить собі у куточку». Він роздмухує полум’я запалення та метаболічних порушень у мозку.
Зазвичай організм швидко позбавляється ацетальдегіду. Фермент під назвою ALDH2 буквально “поїдає” його на сніданок. Але за сильного вживання алкоголю ця система перевантажується. Токсин накопичується. Він залишається в організмі. І поки він там «гуляє», він викликає окислювальний стрес, перепади настрою та ранню соціальну ізоляцію, яку часто сприймають як звичайне роздратування через голод (hangry). Або за втому. Або за смуток.
Це сум? Чи перші ознаки нейродегенерації?
Поки що важко сказати напевно. У дослідженні використовувалися миші. Миші завжди.
Вчені взяли певну лінію: мишей із генетичним варіантом ALDH2*2. Так, люди та миші мають понад 95% загальної ДНК. Але ключовий момент тут саме цей ген.
У вас червоніє обличчя при вживанні алкоголю? Шкіра гаряча? Чи відчувається печіння? Швидше за все, у вас цей генетичний варіант. Більшість людей вважають «реакцію припливу» до алкоголю лише незначною косметичною незручністю. Це негаразд. Це біологічна сирена.
Люди з варіантом ALDH22 погано виводять ацетальдегід. Токсин залишається в організмі довше. Чим довше він там знаходиться, тим більша шкода. Зокрема, тау-білкам *, що наноситься і викликається загальне запалення в мозку. Це класичні маркери хвороби Альцгеймера.
Баласубраманьян називає це «прискореним старінням». Знаки на стіні з’являються задовго до того, як розпочнуться проблеми з пам’яттю.
Декілька застережень, адже паніка нікому не потрібна:
- Під «великою кількістю алкоголю» тут мається на увазі більше 15 порцій на тиждень для чоловіків та більше 8 порцій на тиждень для жінок на постійній основі.
– Це дані на гризунах. Підтвердження на людях поки що немає.
– Генетика заряджає рушницю, а середовище натискає на спусковий гачок. Наявність гена не засуджує вас до хвороби. Тяжку роботу з руйнування організму робить саме зловживання алкоголем.
Проте варто зробити паузу. Якщо після келиха вина ваші щоки стають яскраво-червоними, ваш мозок набуває більшого удару, ніж ви усвідомлюєте. Приплив крові лише верхівка айсберга. Під поверхнею токсин «пожирав» нейронні шляхи, пов’язані з ранніми стадіями хвороби Альцгеймера.
Панікувати не треба. Просто… можливо, варто по-іншому подивитись на третій келих. Наука перебуває в ранній стадії. Але механізм видається досить міцним.
