Жирова емболія: симптоми і лікування

778

Термін «емболія» говорить про патологічної оклюзії кровоносних судин тими речовинами, які в нормі не можуть перебувати в них. Жирова емболія, отже, являє собою патологію, при якій судини закупорюються крапельками жиру, з-за чого відбувається порушення кровотоку зі всіма витікаючими звідси наслідками.

Найчастіше дана патологія розвивається на тлі травматичного пошкодження трубчастих кісток, при яких відбувається пошкодження кісткового мозку. Крім того, жирова емболія може розвинутися при інших патологічних станах, наприклад, при кардіогенному шоці. З-за того, що ознаки жирової емболії схожі з іншими патологіями, наприклад, пневмонією або черепно-мозковою травмою, підвищується ймовірність неправильної постановки діагнозу і, як наслідок, летального результату.

У групу ризику входять чоловіки молодого віку, які частіше схильні до розвитку даного ускладнення після скелетних переломів.

Причини

Це ускладнення розвивається в тих випадках, коли дрібні краплі жиру потрапляють в кровоносні судини. Відбувається це з різних причин, наприклад, після оперативних втручань з ампутації кінцівок або ж у людей з надмірною вагою при виникненні переломів. Також до розвитку даного патологічного стану може призвести цукровий діабет і збільшений тиск кісткового мозку.

Особливо часто жирова емболія зустрічається в тих випадках, коли люди втрачають багато крові (під час операцій, при великих травматичних ушкодженнях). У людей зі зниженим АТ ризик розвитку даного ускладнення теж досить високий.

Звичайно ж, не кожне травматичне пошкодження скелета супроводжується жировою емболією – ускладнення спостерігається в 10% випадків. У той же час летальність при даній патології досить велика і складає близько 50%.

Існують і інші причини, здатні викликати дане ускладнення, наприклад:

  • важкі опіки;
  • травматична обширне пошкодження м’яких тканин;
  • травми печінки.

Зрідка трапляється і так, що жирова емболія розвивається у людини, яка перенесла закритий масаж серця.

Механізм розвитку патології досить багатогранний. Основну роль у патогномонічно механізмі відіграє підвищений тиск кісткового мозку, яке сприяє проникненню частинок жиру у вени. Деякі дослідники припускають, що при згущенні крові, наприклад, при великій крововтраті, в ній ліпаза активується, що призводить до збільшення кількості жирових клітин.

Згідно ще однієї теорії, розвиток цього грізного ускладнення настає через зміни розмірів жирів плазми.

Різновиди

На сьогоднішній день у медичній практиці існує поняття трьох видів жирової емболії:

  • легеневої;
  • змішаної;
  • церебральної (мозговий, ниркової).

Різновид патології залежить від локалізації частинок жиру в тканинах легенів, у тканинах нирок або мозку, а також у різних органах організму. За типом перебігу емболія може бути блискавичною, при якій смерть наступає протягом декількох хвилин. Але найчастіше зустрічається гостра і підгостра форма. При гострій хвороба проявляється протягом декількох годин після перенесеного травматичного пошкодження, а при підгострій – в період від 12 годин до 3 діб.

При гострій і підгострій формі ймовірність летального результату знижується, так як у лікарів є час, щоб розчинити жирові клітини і відновити нормальний кровообіг.

Клінічні прояви

Перші симптоми патологічного стану проявляються через добу після перенесених травм або критичних станів. Вони виражаються появою дуже маленьких крововиливів, які найчастіше локалізуються на шкірі плечей, шиї, грудей і пахв. Ці крововиливи іноді настільки малі, що побачити їх без збільшувального скла буває проблематично. Зберігатися на тілі людини вони можуть протягом декількох годин або декількох днів. Такі симптоми, як крововиливу свідчать про те, що в капілярах сталася закупорка з травматичним пошкодженням.

Іноді, крововиливи виявляються на очному дні і кон’юнктиві. Крім того, огляд очного дна дає лікареві можливість побачити дрібні жирові тромби в просвітах судин. Якщо говорити про основні симптоми, то вони представлені чотирма характерними синдромами.

Перший синдром пов’язаний з порушеннями роботи центральної нервової системи. Його представляють такі симптоми, як:

  • порушення свідомості;
  • розвиток парезів і паралічів;
  • нестерпні головні болі;
  • ністагм;
  • маячня;
  • судоми і навіть кома.

Другий синдром – гіпертермічний. У людини піднімається температура до фебрильних показників і її нічим неможливо збити. Причина такої стійкої температури криється в тому, що вона виникає на тлі роздратування жирними кислотами терморегулювальних структур мозку.

Крім цих, є й інші симптоми, характерні для даної патології, а саме – порушення серцевої і дихальної діяльності (третє клінічне прояв). Людина скаржиться на задишку, аж до зупинки дихання, біль за грудниною, поява кашлю з домішкою крові в мокроті, тахікардію. При прослуховуванні легень можна виявити наявність дрібнокулькових хрипів, а при прослуховуванні серця є можливість визначити акцент другого тону.

І останнє, четверте клінічний прояв, стосується вже вищеописаних петехиальных крововиливів по тілу.

Окремо слід сказати про легеневий синдром, що розвивається при емболії легенів. Це найбільш часта форма патології, яка зустрічається у 60% хворих, і її характеризують такі симптоми:

  • поява сухого кашлю;
  • виділення кров’яний мокротиння пінистого характеру;
  • ціаноз і задишка.

Іноді єдиний видимий симптом при такій патології, як жирова емболія легенів – це артеріальна гіпоксемія.

При церебральній формі, тобто при ураженні мозку, переважають вищеописані симптоми, пов’язані з порушенням роботи ЦНС. А змішана форма, при якій відбувається ураження не тільки легенів і мозку, але і судин інших органів, зокрема нирок, що проявляється змішаною симптоматикою.

Дуже часто на тлі жирової емболії легень або мозку розвивається дихальна недостатність, що потребує введення дихальної трубки і початку ШВЛ. Такі заходи дозволяють не допустити кисневого голодування тканин і відновити микроциркуляторную функцію.

Лікування

При великих травмах, опіках та після перенесених важких клінічних станів, необхідна профілактика такого ускладнення, як жирова емболія. З метою недопущення розвитку симптоматики здійснюють заходи, спрямовані на поліпшення циркуляції крові по судинах та відновлення функцій дихальної системи. Також показано введення гепарину, з метою розрідження крові, і установка спеціальних кава-фільтрів, здатних затримувати жирові тромби.

Лікування жирової емболії має різну спрямованість, залежно від вираженості симптомів. В обов’язковому порядку при емболії легенів і мозку показано підключення апарату ШВЛ. З медикаментів лікування передбачає введення таких лікарських засобів, як: етиловий спирт на глюкозі (внутрішньовенно краплинно), а також реополіглюкіну і розчину глюкози.

Крім того, лікування проводиться препаратами дехолин, есенціале, липостабил, тобто засобами, здатними розщепити жирові тромби. Іноді призначають глюкокортикоїди. Неспецифічне лікування передбачає проведення дезінтоксикаційної терапії. Також лікування може бути хірургічним і полягає воно в стабілізації кісток при переломах з допомогою встановлення стержньових апаратів.