Загострення хронічного панкреатиту: симптоми і лікування

140

Загострення хронічного панкреатиту — одна з фаз уповільненого з локалізацією запального процесу в підшлунковій залозі. Тривалість нападу яскравого прояву симптоматики може варіюватися від декількох годин до одного тижня, в деяких випадках довше.

Головними провокуючими факторами виступають зловживання спиртними напоями і порушення правил дієтичного меню, складеного лікуючим лікарем. Існує і безліч інших джерел.

Характерним клінічним проявом такого стану служить больовий синдром різного ступеня вираженості, але має тривалий період протікання. Симптомокомплекс включає в себе відрижку і печію, бурчання в животі і підвищене газоутворення, гарячку та озноб, відсутність апетиту і слабкість.

Діагноз підтверджується шляхом проведення широкого спектру лабораторно-інструментальних обстежень. Не останнє місце в процесі діагностування займають фізикальний огляд та інші маніпуляції первинної діагностики.

Лікування загострення хронічного панкреатиту проводиться як консервативними, так і хірургічними методиками. У першому випадку показаний прийом медикаментів, зокрема антибіотики, використання рецептів народної медицини і дотримання спеціально складеного дієтичного меню.

Етіологія

Запальне ураження підшлункової залози, що протікає в хронічній формі, — уповільнений процес, що супроводжується омертвінням тканин. Для такого варіанту перебігу характерне чергування стадій ремісії та загострення симптоматики.

Дотримання всіх правил, запропонованих лікарем, дає змогу уникнути повторного прояви неприємних клінічних ознак, однак під впливом несприятливих трапляються рецидиви.

Таким чином, загострення хронічного панкреатиту може бути спричинено наступними факторами:

  • вживання великої кількості спиртних напоїв, які навіть в малих дозах категорично заборонені пацієнтам з подібним діагнозом;
  • нераціональне харчування — споживанням всередину гострої і жирної їжі, інших заборонених продуктів;
  • токсичний вплив на хворий орган, що відбувається, коли людина безконтрольно приймає лікарські препарати без дотримання добової дозування та тривалості застосування, запропонованої лікарем;
  • перебіг виразкової хвороби ДПК або шлунка;
  • хронічне протягом холециститу;
  • звуження протоків підшлункової залози;
  • загострення жовчнокам’яної хвороби;
  • наявність захворювань бактеріальної або вірусної природи;
  • широке розмаїття травм черевної порожнини;
  • надлишкова маса тіла;
  • гормональний дисбаланс;
  • тривале емоційне перенапруження;
  • аутоімунні захворювання;
  • порушення функціонування жовчовивідних шляхів;
  • хірургічне втручання на органах черевної порожнини.

У деяких випадках причини, чому загострився хронічний панкреатит, залишаються невідомими. Основну групу ризику, схильну до частих загострень, становлять жінки у віці від 35 до 45 років.

Класифікація

Спираючись на етіологічні чинники, панкреатит в стадії загострення буває:

  • первинний — в результаті впливу медикаментів або спиртного, неправильного харчування або порушення процесу обміну речовин;
  • вторинний — виник на тлі збоїв в роботі органів травної системи, перебігу аутоімунних, інфекційних та ендокринологічних захворювань, загострення інших хронічних захворювань.

В залежності від клінічних проявів загострення хронічного панкреатиту може протікати в таких формах:

  • больова — головною ознакою виступають сильні болі в животі, людина не може вказати на вогнище;
  • диспептична — симптоми, що вказують на порушення травних функцій;
  • ложноопухолевая — супроводжується жовтяницею;
  • прихована.

Симптоматика

На ступінь вираженості клінічних ознак і тривалість того, скільки триває загострення хронічного перебігу запального ураження підшлункової залози, впливають такі фактори:

  • тривалість — чим довше протікає хронічний панкреатит, тим яскравішими будуть зовнішні ознаки в період загострень;
  • агресивність провокуючого джерела;
  • наявність у людини супутніх захворювань;
  • вікова категорія хворого.

Симптоми загострення хронічного панкреатиту представлені:

  • печією і печінням в загрудинної області;
  • больовим синдромом без чіткої локалізації, виникають у будь-який час доби і не мають відношення до прийому їжі;
  • здуттям передньої стінки черевної порожнини;
  • відрижкою з неприємним запахом нещодавно з’їденої їжі;
  • м’язовими і суглобовими болями;
  • підвищенням температурних показників і ознобом;
  • швидкою стомлюваністю і слабкістю;
  • дратівливістю;
  • виникненням характерного бурчання в животі;
  • відразою до їжі;
  • зниженням працездатності;
  • порушенням дефекації — найбільш часто виникає діарея;
  • присутністю неперетравлених частинок їжі і домішок крові в калових масах;
  • нудотою, закінчується блювотними позивами;
  • яскраво вираженим зниженням маси тіла;
  • сухість в ротовій порожнині;
  • підвищеним газоутворенням;
  • блідістю шкірних покривів;
  • білим нальотом мовою.

Не рідкість поява ознак такого захворювання, як біліарний панкреатит — це означає, що, крім підшлункової залози у патологічний процес залучається печінка.

В таких випадках ознаки загострення будуть включати в себе:

  • жовтушність шкірних покривів, видимих слизових оболонок і склер;
  • потемніння сечі;
  • знебарвлення фекалій;
  • гіркий присмак в роті;
  • шкірний свербіж.

Коли вищезгадана симптоматика має високу ступінь вираженості, необхідно надання першої допомоги хворому і негайний виклик бригади медиків на будинок.

Перша допомога при загостренні хронічного панкреатиту об’єднує в собі такі правила:

  • постраждалого укладають на бік, щоб людина не захлинувся власними блювотними масами, краще всього в колінно-ліктьову позу;
  • повне виключення споживання будь-якої їжі або рідини;
  • холодний компрес.

Варто відзначити, що людині ні в якому разі не можна давати приймати лікарські препарати.

Загострення хронічного панкреатиту: симптоми і лікування
Ознаки загострення хронічного панкреатиту

Діагностика

Провести адекватну діагностику і призначити ефективне лікування загострення хронічного панкреатиту може лікар-гастроентеролог. Основу діагностування складають лабораторно-інструментальні обстеження, яким в обов’язковому порядку передує первинна діагностика:

  • вивчення історії хвороби — для пошуку патологічного стану, що могло стати джерелом відновлення симптоматики;
  • збір і аналіз анамнезу — щоб встановити, який фізіологічний провокатор став причиною загострення;
  • пальпація і перкусія живота;
  • вимірювання температурних показників;
  • оцінка стану шкіри, слизових і склер;
  • детальне опитування пацієнта — для складання повної картини перебігу хронічного панкреатиту в період загострення.

Лабораторні дослідження:

  • біохімічний аналіз крові;
  • загальний аналіз крові і урини;
  • мікроскопічне вивчення калових мас;
  • аналіз крові на цукор;
  • імунологічні тести.

Серед інструментальних обстежень варто виділити такі процедури:

  • ультрасонографія очеревини;
  • рентгеноскопія;
  • гастроскопія;
  • ЕФГДС;
  • КТ та МРТ.

Лікування

Після підтвердження правильного діагнозу звертаються до консервативних терапевтичним методиками. В першу чергу пацієнтам показаний прийом лікарських препаратів. Таким чином, медикаментозне лікування включає в себе:

  • дезінтоксикаційні речовини;
  • антациди і ферменти;
  • анестетики та знеболюючі засоби;
  • антибіотики і холінолітики;
  • інгібітори протеаз;
  • седативні препарати;
  • гепатопротектори — якщо загострення супроводжується ознаками такого стану, як біліарний панкреатит;
  • вітамінні комплекси.

При хронічному панкреатиті свою ефективність показали фізіотерапевтичні процедури:

  • лікарський електрофорез;
  • магнітотерапія;
  • прогрівання;
  • грязелікування;
  • голкорефлексотерапія.

Дієта при загостренні хронічного панкреатиту — одна з основних методик терапії. Має ряд власних правил:

  • перші 2-3 дні нападу показано лікувальне голодування;
  • часте і дробове споживання їжі;
  • зведення до мінімуму споживання жирів і вуглеводів;
  • повна відмова від жирних, гострих і солоних страв, копченостей, маринадів, алкогольних і газованих напоїв, кави і будь-яких солодощів;
  • рясний питний режим — дозволяється пити лужні води без газу, зелений чай, кисіль Ізотова і какао на воді;
  • ретельне подрібнення і пережовування інгредієнтів страв;
  • вся їжа повинна бути теплою;
  • приготування їжі шляхом варіння і пропарювання. Не більше 2 разів у тиждень вирішуються запечені і тушковані страви.

Всі рекомендації щодо того, яким має бути харчування при загостренні хронічного панкреатиту, надає лікар, але за основу береться дієтичне меню № 5а.

Загострення хронічного панкреатиту: симптоми і лікування
Дієта при загостренні хронічного панкреатиту

Лікування хронічного панкреатиту в стадії загострення передбачає використання рецептів народної медицини, що спрямоване на приготування відварів і настоїв на основі:

  • звіробою і м’яти;
  • шавлії і ромашки;
  • полину і календули;
  • шипшини і меліси;
  • деревію і валеріани;
  • кульбаби та крушини.

Дуже важливо пам’ятати, що лікування в домашніх умовах має бути попередньо узгоджено з лікарем.

При відсутності позитивної динаміки від консервативних методик звертаються до хірургічного втручання. Лікувати хронічний панкреатит оперативним шляхом можна за допомогою:

  • видалення каменів з жовчних проток;
  • резекції підшлункової залози;
  • тренажу жовчних проток.

В цілому лікування триває 1 місяць, але дієту потрібно дотримуватися ще півроку після загострення.

Профілактика і прогноз

Щоб уникнути розвитку загострень хронічного панкреатиту у жінок у чоловіків розроблено ряд нескладних профілактичних заходів, серед яких:

  • повна відмова від шкідливих звичок;
  • утримання маси тіла в межах норми;
  • дотримання здорового і повноцінного меню;
  • прийом тільки тих медикаментів, які призначить лікар — необхідно бути вкрай уважним до того, як правильно приймати антибіотики;
  • уникнення травм очеревини;
  • раннє виявлення і усунення будь-яких патологій, які можуть спровокувати загострення;
  • регулярне проходження профілактичного огляду в клініці.

Симптоми загострення хронічного панкреатиту і лікування, призначене вчасно і грамотно, визначають, яким буде прогноз. Часто все закінчується сприятливо — завдяки терапевтичним і профілактичним правилами вдається досягти тривалої ремісії. Однак якщо не лікувати загострення, то високі ризики розвитку раку підшлункової залози, що може привести до летального результату.