Целіакія у дітей: симптоми і лікування

487

Целіакія у дітей – спадкове захворювання, що вражає слизову оболонку кишечника, через непереносимість глютену, який у великій кількості міститься в злакових культурах. Найчастіше даний недуга розвивається у дітей починаючи з дворічного віку, ознаки при цьому виражаються слабо, але по мірі прогресування хвороби стають більш яскравими. У деяких випадках перші симптоми можна помітити у дитини грудного віку, у якого спостерігається непереносимість коров’ячого молока. Після виключення з раціону продуктів з вмістом білка глютену, стан поліпшується і приходить в норму протягом року.

Точних причин прогресування даної хвороби у дітей не встановлена, але вважається, що сприятливими факторами є – генетична схильність, аутоімунні захворювання, які несуть негативний вплив на слизову кишечника, деякі різновиди вірусних інфекцій. Основними проявами такої синдрому вважаються – відсутність апетиту та зниження маси тіла, рідкі і пінисті калові маси, збільшення обсягів живота, затримка в рості і статевий розвиток.

Діагностика захворювання грунтується на лабораторних изучениях калу і крові, біопсії кишечника та інструментальних обстеженнях дитини. Лікування такого синдрому грунтується на дотримання спеціальної дієти, прийом вітамінного комплексу і ферментів для поліпшення роботи травної системи. Без своєчасної терапії хвороба може стати причиною інвалідності або смерті дитини.

Етіологія

Головна причина виникнення синдрому непереносимості глютену полягає в генетичних порушень, що створюють сприятливі умови для пошкодження структури слизової кишечника при вживанні деяких злаків. Існує декілька сприятливих чинників, що сприяють розвитку хвороби:

  • наявність аналогічного розлади у близьких родичів;
  • синдром Дауна;
  • аутоімунні захворювання щитовидної або підшлункової залози, на тлі яких спостерігається атака імунної системи власних клітин;
  • цукровий діабет;
  • запальний процес у кишечнику, з-за якого в клітинах даного органу, відбувається скупчення лімфоцитів;
  • широкий спектр кишкових інфекцій;
  • гепатит хронічної форми;
  • тривалий вплив на дитину стресових ситуацій;
  • ускладнення після хірургічного втручання, наприклад, після видалення апендициту.

Однак точні причини формування захворювання у дітей до кінця не відомі.

Різновиди

Целіакія у дітей: симптоми і лікування
Тонка кишка при целіакії

У сучасній медицині існує кілька форм перебігу целіакії у дітей:

  • типова спостерігаються порушення функціонування ШЛУНКОВО-кишкового тракту і непереносимість будь-яких молочних продуктів;
  • атипичиная – симптоми захворювання можуть зовсім не виявлятися;
  • прихована – у більшості випадків протікає без вираження яких-небудь ознак;
  • латентна – прояви недуги повністю відсутні. Діагностика здійснюється за допомогою вивчення аналізів крові і калу;
  • рефрактерна – супроводжується яскраво вираженими симптомами. Від інших форм відрізняється тим, що при дотриманні дієти не спостерігається поліпшення стану дитини. Це стає причиною інвалідності або смерті.

Симптоми

Первинне прояв синдрому виражається не відразу. У малюків грудного віку ознаки починають виникати при введенні прикорму, коли в раціон додають глютеносодержащие продукти. Більш чітко дають про себе знати симптоми захворювання у малюків до року — починаючи з восьми місяців. У деяких дітей характерні риси виникають ближче до трьох років.

Ознаки даного розладу у малюків віком до двох років:

  • рідкі калові маси з вмістом частинок жиру, піни. Нерідко мають стійкий неприємний запах;
  • збільшення обсягів живота;
  • напади нудоти, закінчуються блювотою;
  • відставання в рості і наборі маси тіла від здорових однолітків;
  • постійна плаксивість і збудженість дитини;
  • затримка в психомоторному розвитку – діти пізніше за інших починають самостійно тримати голівку, проявляти інтерес до нових іграшок і людям, повзати і ходити.

Симптоми недуги у дітей старше двох років і підлітків:

  • діарея, сменяющаяся запорами;
  • блідість шкірного покриву;
  • підвищена стомлюваність;
  • затримка статевого дозрівання. У дівчат менструація може початися до п’ятнадцяти років або пізніше. Спостерігається недостатній розвиток молочних залоз;
  • відставання в рості – у дівчат він не перевищує 155 см, у молодих людей – 165 см;
  • алергічні реакції – поява на шкірі характерного висипання;
  • остеопороз – спостерігається зниження щільності кісткової тканини. Зустрічається у половини дітей з діагнозом целіакія. Після виключення злаків спостерігається відновлення щільності кісток. Весь процес займає не більше одного року. В деяких випадках може стати фактором виникнення інвалідності;
  • підвищене випадання волосся.

Целіакія у дітей: симптоми і лікування
Ендоскопічні ознаки целіакії

Ускладнення

При пізній діагностиці та лікуванні захворювання, а також при недотриманні дієти, є ймовірність розвитку таких ускладнень:

  • збереження симптомів даного розладу навіть при виконанні всіх правил щодо харчування;
  • формування виразок тонкої кишки;
  • безпліддя – спостерігається при важкому протіканні хвороби;
  • недостатність вітамінів в організмі;
  • значне розумовий і психічний відставання у розвитку;
  • підвищення вірогідності онкології органів ШКТ;
  • часті переломи кісток або інвалідність – на тлі зниження щільності кісток;
  • летальний результат – при стрімкому розвитку і важкому перебігу целіакії у дітей молодше двох років.

За дотримання безглютенової дієти впродовж всього життя багатьох із зазначених наслідків можна уникнути.

Діагностика

Первинний діагноз спеціаліст встановлює на основі огляду пацієнта, з’ясування можливих причин формування захворювань, наявності та інтенсивності тих чи інших симптомів. Огляд включає в себе вимірювання показників росту і маси тіла, пальпацію живота. Основну цінність при діагностиці целіакії у дітей відіграють лабораторні аналізи:

  • крові – загальний і біохімічний;
  • мікроскопічне і бактеріологічне дослідження калових мас;
  • генетичні тести.

Інструментальні методи для підтвердження діагнозу включають в себе – біопсію кишечника, під час якої проводиться забір невеликої частинки слизової оболонки для подальшого детального обстеження. ФГДС – дає можливість спеціалісту оглянути і оцінити структурний стан органів ШКТ. УЗД органів черевної порожнини – для пошуку і підтвердження наявності ушкоджень кишечника, порушень травлення. Денситометрія — дозволяє з’ясувати щільність кісткової тканини.

Крім цього, необхідна консультація алерголога-імунолога. Деякі фахівці під час діагностики просять кілька днів не давати дитині продукти з вмістом глютену, після чого повторюють деякі аналізи і оцінюють загальний стан пацієнта. При зміні показників в кращу сторону з точністю встановлюють діагноз «целіакія».

Лікування

Лікування целіакії у дітей обов’язково передбачає довічний відмова від злаків, що містять глютен, таких як пшениця, ячмінь і жито. Повністю виключають манну крупу, макаронні та хлібобулочні вироби на основі борошна з вищевказаних круп. Крім цього, варто обмежити вживання ковбас, копченостей, морозива, шоколаду, різних соусів, кетчупів і майонезів, кава і какао, консерви. Це обумовлено тим, що в них може міститися даний білок. Допускається прийом продуктів, приготованих з рисової і кукурудзяної муки, а також картоплі, риби, м’яса та фруктів. При дотриманні правильного харчування, перші поліпшення видно вже через місяць — повне відновлення слизової оболонки кишечнику відбувається протягом року.

Целіакія у дітей: симптоми і лікування
Безглютенова дієта

Крім цього, лікування даного синдрому спрямоване на усунення симптомів, не пов’язаних з ШКТ. Часто пацієнтам призначають:

  • препарати для підвищення рівня гемоглобіну;
  • медикаменти з вмістом кальцію і вітаміну Д – необхідних для зміцнення кісткової тканини. Нормалізація щільності кісток досягається приблизно через рік. В іншому випадку підвищена ламкість кісток може призвести до інвалідності;
  • вітамінні комплекси.

При необхідності призначають курси терапії у психотерапевта. При своєчасному і правильному лікуванні прогноз захворювання сприятливий.

Профілактика

Специфічної профілактики целіакії у дітей не існує, необхідно лише впродовж усього життя дотримуватися дієти, а в майбутньому відмовитися від шкідливих звичок – вживання спиртних напоїв та тютюнопаління. Для підтвердження спадкового чинника і наявності факторів потрібно проходити регулярні обстеження у фахівців — не менше двох разів на рік. При виникненні перших ознак синдрому негайно звертатися до медичної установи. Чим раніше розпочнеться лікування, тим вище ймовірність повного одужання і відсутності небажаних наслідків, серед яких інвалідність і смерть.