Трохантерит кульшового суглоба – це захворювання запального характеру, при якому уражаються зв’язки і м’язи в області кульшового суглоба. У медичній практиці дана патологія характеризується терміном вертельный бурсит.

Зустрічається дане захворювання зазвичай саме у жінок у віці 45 років і старше, коли з-за клімаксу в жіночому організмі відбуваються гормональні зміни. Але хвороба може розвинутися у чоловіків і жінок у більш ранньому або пізньому віці через попадання всередину мікроорганізмів або постійного травмування даній області.

Причини

Існує три форми вертельного бурситу:

  • асептична;
  • септична;
  • туберкульозна.

Асептична форма найбільш поширена – при ній запальний процес в зв’язковому апараті кульшового суглоба розвивається як наслідок впливу різних фізичних факторів. Зокрема, причини розвитку даної форми захворювання можуть бути наступними:

  • різке збільшення маси тіла (у тому числі при вагітності);
  • постійне носіння тягарів;
  • травматичні пошкодження суглоба, наприклад, при падінні на бік;
  • тривале перебування в одному і тому ж положенні (при малорухомому способі життя, при сидячій роботі і т. д.).

Якщо говорити про септичну форму захворювання, то вона виникає як наслідок активності стафілококів в організмі. Така патологія може зустрічатися у людей, які страждають від важких інфекційних захворювань, викликаних стафілококом, які мають в анамнезі хронічні запальні процеси (тонзиліт, каріозні зуби тощо).

Трохантерит кульшового суглоба: симптоми і лікування
Вертельный бурсит

Одна з найбільш очевидних форм трохантерита – туберкульозна. Виникає вона у людей, які в дитячому та дорослому віці перенесли це захворювання. Діагностика такої форми є найлегшою, так як на рентгені лікар може побачити туберкульозні вогнища, що свідчать про поразку і його характер. Діагностика інших форм трохантерита утруднена, внаслідок відсутності виражених клінічних змін в аналізах, і виражених деформацій на рентгені.

Симптоми

Симптоми такого захворювання пов’язані з його формою. Найбільш очевидні – при туберкульозному ураженні зв’язкового апарату стегна. При такій формі симптоми будуть наступні:

  • поступове наростання болю в ураженому суглобі з однієї або обох сторін;
  • розвиток набряків в місці ураженого суглоба;
  • відчуття болю при відведенні людиною ноги в сторону.

При туберкульозному трохантерите часто виникають такі ускладнення, як розвиток абсцесу і нагноєння в місці ураження. Тому іноді пацієнтам потрібне хірургічне лікування такої патології, оскільки консервативна терапія і лікування народними засобами не дають ніякого ефекту.

Симптоми захворювання при асептичній формі найменш виражені. Хвора людина може скаржитися на біль у суглобі без обмеження рухливості. Це дозволяє діагностувати трохантерит кульшового суглоба від різних артрозу, при яких, крім больових відчуттів в суглобі, також відзначається обмеження рухливості.

Крім того, при асептичній формі є такі симптоми, яких немає при артрозах, а саме:

  • наявність болючих точок;
  • вегетосудинні порушення в стопі ноги з ураженим суглобом.

Що стосується септичної форми, то вона найважча. У пацієнта спостерігаються такі симптоми, як підвищення температури тіла до фебрильних показників, порушення рухливості в суглобі за рахунок його руйнування стафілококовою інфекцією. При цій формі захворювання лікування хвороби може бути хірургічне (заміна суглоба), якщо людина занадто пізно звернувся за лікарською допомогою.

Особливості лікування

Своєчасне звернення до лікаря на стадії, коли тільки з’явилися симптоми, дозволяє людині повністю вилікуватися від патології. Якщо ж людина занадто пізно звертається за лікарською допомогою, прогноз перебігу захворювання може бути несприятливий, так як основним ускладненням даної патології є порушення руху в суглобі за рахунок руйнування кісткової тканини. Крім того, біль, яку людина при даному захворюванні відчуває спочатку при навантаженні, а потім і в спокої, доставляє йому масу неприємностей, і погіршує якість його життя.

При асептичній формі показане таке лікування, як:

  • забезпечення спокою пошкодженої кінцівки (іммобілізація);
  • використання фізіотерапевтичних методів, таких як електрофорез, ударно-хвильова терапія, магнітотерапія, парафінові аплікації та інші;
  • застосування прийомів лікувальної гімнастики;
  • прийом лікарських препаратів (знеболюючих таблеток, а також нестероїдних протизапальних засобів).

При туберкульозної формі захворювання лікування протитуберкульозними ліками, а при септичній – курс антибактеріальної терапії.

Народними засобами лікувати захворювання можна тільки в комплексі з медикаментозною терапією. Однак саме по собі лікування народними засобами не дає потрібного ефекту — воно дозволяє лише трохи притупити біль, в той час як запальний процес в зв’язковому апараті буде продовжувати зростати, що може призвести до розвитку ускладнень.

Найбільш поширені способи лікування народними засобами вертельного бурситу, це застосування різних настоянок для компресів і розтирань. Наприклад:

  • розтирання спиртовими розчинами ураженого суглоба (календула, ромашка та інші трави, настоянки на спирту);
  • зовнішнє і внутрішнє застосування настоянки шабельника (застосовувати з обережністю, так як це отруйна рослина).

Іноді лікувати захворювання припадає хірургічно – коли головка гомілкової кістки повністю руйнується. Тоді пацієнтам потрібна імплантація суглоба, в комплексі з медикаментозною терапією і фізіотерапією.