Стронгілоїдоз: симптоми і лікування

511

Стронгілоїдоз – хронічна хвороба, що викликається кишковою угрицей (Strongyloides stercorali) і що характеризується проявом різних патологій ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Цей паразит був вперше повноцінно описаний тільки в 1876 році. Автором опису став французький лікар Норманд. Саме він виділив цього гельмінта з екскрементів хворих людей.

Вивчення вугриці кишкової триває й донині. Інтерес до неї особливо зріс в останні кілька років, так як паразита все частіше стали виявляти у пацієнтів, які страждають на Снід. Стронгілоїдоз є недугою, який з однаковою частотою діагностується як у чоловіків, так і у жінок. Нерідко його виявляють у маленьких дітей.

Етіологія

Джерелом паразитів є хвора людина. З його екскрементами яйця вугриці кишкової потрапляють в грунт, де проходять наступну стадію свого розвитку. З яєць вилуплюються личинки паразита. До свого нового носія вони проникають через шкірний покрив, або через забруднені продукти харчування. Варто відзначити, що саме неповноцінна обробка продуктів перед вживанням є основною причиною зараження.

Не важливо, яким саме був шлях зараження, личинки завжди проходять по одному і тому ж шляху в тілі людини. Спочатку вони мігрують в шлунок, а після проникають і в кишечник. В даних органах самки вугриці кишкової відкладають яйця. Аналіз на стронгілоїдоз (беруться екскременти) зазвичай практично відразу дає можливість виявити наявність паразитів в люберкюновых залозах дванадцятипалої кишки.

Якщо симптоми стронгілоїдозі ігнорувати і не провести повноцінне його лікування, то незабаром гельмінти можна буде знайти по всьому кишечнику і в пілоричному відділі шлунка. Це надзвичайно небезпечно, так як активна життєдіяльність паразитів негативно позначається на функціонуванні життєво важливих органів і систем.

Стронгілоїдоз: симптоми і лікування
Механізм зараження стронгилоидозом

Симптоматика

Беручи до уваги той факт, що вугриця кишкова може паразитувати в багатьох тканинах і органах, симптоми стронгілоїдозі можуть бути досить різноманітними. Неважливо, якою була причина зараження, в будь-якому випадку протягом перших 3 тижнів недуга протікає приховано. Це інкубаційний період стронгілоїдозі. Після його закінчення починають поступово проявлятися перші тривожні симптоми. Примітний той факт, що проявляються вони хвилеподібно – періоди загострення змінюються періодами затишшя.

Основні симптоми стронгілоїдозі:

  • біль у животі, не має чіткої локалізації. Самому пацієнту складно вказати, де саме в нього найбільше проявляються хворобливі відчуття;
  • діарея носить стійкий характер. Особливо вона сильна в періоди загострення;
  • хворобливі відчуття в м’язових структурах;
  • біль в суглобових зчленуваннях;
  • концентрація еозинофілів у крові хворої людини значно зростає;
  • характерний симптом стронгілоїдозі – алергічна реакція на паразитів і продукти їх життєдіяльності. На шкірному покриві хворої людини поступово проявляються різні елементи висипу. Це можуть бути невеликі цятки, або пухирі, мають рожево-червоний відтінок;
  • спостерігається збільшена швидкість осідання еритроцитів в крові (виявляється при проведенні клінічного аналізу крові);
  • жовтушність склер і шкірного покриву. Даний симптом виявляє себе не у всіх клінічних ситуаціях.

Елементи висипу на шкірному покриві зазвичай зберігаються до 3 діб, після чого вони повністю зникають, не залишаючи за собою жодних слідів. Примітно те, що в разі стронгілоїдозі, такий симптом, як алергічний висип, виникає у пацієнта лише раз на рік. Пояснюється це міграцією кишкових угриць по судинах. У такі періоди загострення у пацієнта відзначається порушення сну, запаморочення, загальна слабкість. У разі проникнення личинок в бронхи до загальній клінічній картині приєднуються симптоми легеневих недуг.

У разі хронізації стронгілоїдозі спостерігається зміна клініки. Виходячи із виникають проявів, клініцисти виділяють 4 найбільш поширені форми недуги:

  • шлунково-кишкова. У цьому випадку в клініці домінують симптоми ураження ШЛУНКОВО-кишкового тракту. У хворого спостерігаються запори або ж часті проноси. В виділяється калі виявляється слиз і кров. Язик обкладений білим нальотом;
  • дуодено-желчнопузирная форма. Має свої характерні особливості – протікає повільно, в правому підребер’ї виникають болі тупого характеру. Також при цій формі стронгілоїдозі у хворого з’являється нудота, блювотні позиви, знижується апетит. При проведенні УЗД або рентгена у лікарів є можливість виявити деформований жовчний міхур;
  • легенева форма. Збудник проникає в повітроносні шляхи і провокує прогресування легеневих недуг. Може виникати кашель, задишка, болі в області грудини та інше;
  • нервово-алергічна форма. На шкірному покриві зараженого кишкової угрицей проявляються висипання, які сильно сверблять. Зникають вони досить швидко, але їх змінює головний біль, слабкість, безпричинна дратівливість.

Варто відзначити, що найчастіше стронгілоїдоз в людини проявляється у змішаній формі. Це говорить про те, що в людини можуть виявлятися усі зазначені вище симптоми. Найсильніше деструктивні процеси в організмі проявляються у людей зі зниженою реактивністю організму. Саме з цієї причини стронгілоїдоз часто виявляють у пацієнтів зі Снідом.

Стронгілоїдоз: симптоми і лікування
Симптоми стронгілоїдозі

Діагностичні заходи

Діагностикою стронгілоїдозі займається інфекціоніст. У стандартний план діагностики входять такі аналізи:

  • мікроскопія калу;
  • імуноферментний аналіз;
  • аспіраційна біопсія;
  • культуральне дослідження екскрементів;
  • полімеразна ланцюгова реакція.

Аналіз на стронгілоїдоз – найбільш інформативний метод діагностики. Для його проведення необхідно взяти кров або ж екскременти пацієнта. В калі можна виявити дорослі форми вугриці кишкової або ж личинки, а в крові – антитіла до даного паразита.

Лікувальні заходи

Лікування стронгілоїдозі проводиться за допомогою медичних протипаразитарних препаратів. Зазвичай пацієнтам призначають альбендазол або ж мінтезол. До їх складу входять активні речовини, що згубно впливають на всі форми паразитів: яйця, личинки і дорослі особини. Тривалість терапії зазвичай становить кілька днів. Після чого у пацієнта повторно беруться аналізи. Якщо результати будуть негативними, то людину можуть виписати з лікувального закладу. При отриманні позитивних результатів проводиться коригування плану лікування.

Виписка проводиться тільки в тому випадку, якщо в калі не буде виявлено гельмінтів, а в крові – антитіл до них. Для купірування найбільш яскраво проявляються ознак недуги вдаються до симптоматичної терапії.

Профілактика

Профілактичні заходи, в першу чергу, спрямовані на раннє виявлення людей, які вже були заражені кишковою угрицей, а також на протидію забруднення середовища екскрементами. Для того щоб знезаразити калові маси, вдаються до використання хлорного вапна. Раніше забруднений ґрунт обробляють різними добривами, а також пестицидом карбатиона.

Людям же, щоб уникнути зараження, важливо дотримуватися правил гігієни, відмовитися від ходіння по землі босими ногами, а також вживати в їжу ретельно вимиті і оброблені овочі, ягоди і фрукти.