Стеноз воротаря шлунка і дванадцятипалої кишки, який відомий багатьом під назвою пілоростеноз – це захворювання травного тракту, що розвивається в результаті звуження вихідного отвору воротаря шлунка. Це призводить до порушення проходження їжі з шлунку в порожнину кишечника. Це захворювання в запущених формах стає причиною розвитку небезпечних хвороб і змінює гомеостаз. Як правило, ця недуга – придбаний.
Причини появи хвороби
Стеноз воротаря між шлунком і дванадцятипалої кишкою розвивається внаслідок:
- загоєння рубців, утворених після виразок. Рубець складається зі сполучної тканини, що робить його малорухливим і тому його поява стягує шлункові стінки;
- раку внутрішніх стінок шлунка і дванадцятипалої кишки. Злоякісна пухлина росте в тканину, що сприяє зменшенню отвори, через що їжа потрапляє в кишечник. Щоб допомогти евакуювати вміст, м’язи шлунка починають зростати, що деякою мірою компенсує стеноз. Однак з плином часу навіть збільшену кількість м’язів припиняє справлятися з обсягом своєї роботи. Як наслідок, яка надходить у шлунок їжа, починає його поступово розтягувати. Вона в ньому зупиняється і починає гнити і бродити.
Стадії недуги
Стеноз воротаря шлунка має три стадії розвитку:
- 1 стадія. Пілоростеноз на цьому етапі проявляється незначно, а отвір між шлунком і кишечником лише трохи закрито. Пацієнт скаржиться на відрижку, що має кислий присмак, а також відчуття переповнення шлунка після прийому їжі. Іноді способом полегшення відчуттів є блювота. Загалом, стан можна охарактеризувати як задовільний;
- 2 стадія. Етап компенсації супроводжується постійним відчуттям переповнення шлунка, що супроводжується болями і відрижкою. При цьому після сеансу прийому їжі нерідко проявляється блювота, яка може полегшити відчуття. Хворий худне;
- 3 стадія. Етап декомпенсації викликає прогресування хвороби. Шлунок пацієнта при цьому сильно розтягується, що супроводжується зневодненням і виснаженням. Часто при даній стадії стенозу шлунка з’являється симптом у вигляді блювоти з неприємних запахом, в якій можна виявити залишки їжі за кілька днів.
Симптоматика
Стеноз воротаря, розташованого між шлунком і дванадцятипалої кишкою, має різні симптоми, які розрізняються в залежності від типу недуги. Виділяють наступні ознаки хвороби:
- при компенсованому типі захворювання спостерігається невелике звуження шлункових м’язів. Пацієнт відчуває переповненість шлунка, у нього часто виникає печія, для запобігання якої хворі нерідко приймають соду. Крім того, рідко виникає блювота приносить полегшення і до наступного прийому їжі усуває неприємні відчуття. Обстеження за допомогою рентгена допоможе виявити прискорення шлункової перистальтики, а також деяке уповільнення спорожнення кишечника. Ознаки хвороби можуть проявлятися протягом кількох років;
- субкомпенсований тип недуги характеризується частою і рясною блювотою, яка позбавляє пацієнта від відчуття розпирання в шлунку. Стеноз вихідного відділу шлунка на даному етапі вже більш виражений. Найбільш характерною ознакою субкомпенсації є відрижка несвіжими (тухлими) продуктами, з’їденим напередодні. Пацієнт відчуває біль в епігастральній області. Рентген показує хвилі перистальтики зліва направо. Ознакою хвороби на цьому етапі, який можна визначити лише за допомогою рентгенограми, є розширення шлунка, а також порушення його транспортної функції – контрастне речовина здатна залишатися там протягом декількох годин або більше доби. Зазначені ознаки недуги можуть тривати близько 2 років;
- декомпенсований тип хвороби являє собою серйозні порушення евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту. Нерідко декомпенсація – симптом виразкового захворювання. Хворий відчуває постійну тяжкість у шлунку, часті блювотні позиви. Також він відчуває спрагу з-за постійної втрати рідини внаслідок блювання. При цьому шкіра пацієнта стає в’ялою, риси обличчя набувають різкий вигляд. В подложечной області починають проявлятися контури розтягнутих шлункових тканин, а хвилі перистальтики зникають. Лікар може легко виявити звук плескоту при пальпації. Рентгенологічне дослідження виявляє зниження пропульсивної функції, а також велику кількість їжі.
Стеноз воротаря шлунка
Якщо пацієнта постійно рве, то він може втратити велику кількість електролітів, що призведе до гипохлоремической комі.
Діагностика
Стеноз вихідного відділу шлунка можна виявити за допомогою:
- дослідження рентгеном. Він допоможе визначити, збільшений розмір органу, наскільки знижена його перистальтична активність або звужене чи отвір між шлунком і дванадцятипалої кишкою. Також за допомогою рентгена можна виявити, який час потрібно для евакуації їжі в дванадцятипалу кишку;
- езофагогастродуоденоскопія. Вона покаже, на якій стадії знаходиться процес звуження і деформації отвори між шлунком і дванадцятипалої кишкою, а також те, наскільки розширено орган;
- спостереження за моторної функцією. Воно здійснюється за допомогою электрогастроэнтерографии, що дає лікарям можливість точно дізнатися тонус, активність, характер і частоту перистальтичних рухів під час прийому їжі і натщесерце;
- УЗД.
Лікування недуги
Лікування недуги передбачає проведення операції. Терапія за допомогою ліків ділиться на:
- лікування основних ознак недуги;
- підготовку до операційного втручання;
- коригування патологій водного і електролітного обміну, приведення в норму маси тіла.
Якщо стеноз воротаря виявлено на компенсованій стадії, то лікар призначить пацієнту лікування препаратами, дія яких спрямована на зниження запального процесу у виразці, так як його вщухання призведе до абсолютного відновлення прохідності в дванадцятипалої кишці. Крім того, фахівець пропише прийом медикаментів, які відновлюють кишкову і шлункову моторику. Вони називаються прокинетиками. Як правило, це допомагає зменшити симптоми недуги або ж повністю їх усунути.
Ряд клінічних випадків передбачає таке лікування, як ендоскопія. Вона передбачає розширення звуженої раніше отвори між шлунком і дванадцятипалої кишкою за допомогою балона. Використання цієї методики лікування призведе до припинення роботи пілоричного клапана, проте відновити прохідність. Проведення цієї процедури може бути протипоказано у деяких випадках чи не мати шансів на успіх. У такому випадку лікар призначить хворому порожнинну операцію відкритого типу.
На сьогоднішній день варіантів відновлення прохідності хірургічним методом існує чимало. При цьому рівень травматичності є мінімальним. Хірургічні методи лікування є найбільш ефективними.