Стеноз воротаря шлунка: симптоми і лікування

1453

Стеноз воротаря шлунка і дванадцятипалої кишки, який відомий багатьом під назвою пілоростеноз – це захворювання травного тракту, що розвивається в результаті звуження вихідного отвору воротаря шлунка. Це призводить до порушення проходження їжі з шлунку в порожнину кишечника. Це захворювання в запущених формах стає причиною розвитку небезпечних хвороб і змінює гомеостаз. Як правило, ця недуга – придбаний.

Причини появи хвороби

Стеноз воротаря між шлунком і дванадцятипалої кишкою розвивається внаслідок:

  • загоєння рубців, утворених після виразок. Рубець складається зі сполучної тканини, що робить його малорухливим і тому його поява стягує шлункові стінки;
  • раку внутрішніх стінок шлунка і дванадцятипалої кишки. Злоякісна пухлина росте в тканину, що сприяє зменшенню отвори, через що їжа потрапляє в кишечник. Щоб допомогти евакуювати вміст, м’язи шлунка починають зростати, що деякою мірою компенсує стеноз. Однак з плином часу навіть збільшену кількість м’язів припиняє справлятися з обсягом своєї роботи. Як наслідок, яка надходить у шлунок їжа, починає його поступово розтягувати. Вона в ньому зупиняється і починає гнити і бродити.

Стадії недуги

Стеноз воротаря шлунка має три стадії розвитку:

  • 1 стадія. Пілоростеноз на цьому етапі проявляється незначно, а отвір між шлунком і кишечником лише трохи закрито. Пацієнт скаржиться на відрижку, що має кислий присмак, а також відчуття переповнення шлунка після прийому їжі. Іноді способом полегшення відчуттів є блювота. Загалом, стан можна охарактеризувати як задовільний;
  • 2 стадія. Етап компенсації супроводжується постійним відчуттям переповнення шлунка, що супроводжується болями і відрижкою. При цьому після сеансу прийому їжі нерідко проявляється блювота, яка може полегшити відчуття. Хворий худне;
  • 3 стадія. Етап декомпенсації викликає прогресування хвороби. Шлунок пацієнта при цьому сильно розтягується, що супроводжується зневодненням і виснаженням. Часто при даній стадії стенозу шлунка з’являється симптом у вигляді блювоти з неприємних запахом, в якій можна виявити залишки їжі за кілька днів.

Симптоматика

Стеноз воротаря, розташованого між шлунком і дванадцятипалої кишкою, має різні симптоми, які розрізняються в залежності від типу недуги. Виділяють наступні ознаки хвороби:

  • при компенсованому типі захворювання спостерігається невелике звуження шлункових м’язів. Пацієнт відчуває переповненість шлунка, у нього часто виникає печія, для запобігання якої хворі нерідко приймають соду. Крім того, рідко виникає блювота приносить полегшення і до наступного прийому їжі усуває неприємні відчуття. Обстеження за допомогою рентгена допоможе виявити прискорення шлункової перистальтики, а також деяке уповільнення спорожнення кишечника. Ознаки хвороби можуть проявлятися протягом кількох років;
  • субкомпенсований тип недуги характеризується частою і рясною блювотою, яка позбавляє пацієнта від відчуття розпирання в шлунку. Стеноз вихідного відділу шлунка на даному етапі вже більш виражений. Найбільш характерною ознакою субкомпенсації є відрижка несвіжими (тухлими) продуктами, з’їденим напередодні. Пацієнт відчуває біль в епігастральній області. Рентген показує хвилі перистальтики зліва направо. Ознакою хвороби на цьому етапі, який можна визначити лише за допомогою рентгенограми, є розширення шлунка, а також порушення його транспортної функції – контрастне речовина здатна залишатися там протягом декількох годин або більше доби. Зазначені ознаки недуги можуть тривати близько 2 років;
  • декомпенсований тип хвороби являє собою серйозні порушення евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту. Нерідко декомпенсація – симптом виразкового захворювання. Хворий відчуває постійну тяжкість у шлунку, часті блювотні позиви. Також він відчуває спрагу з-за постійної втрати рідини внаслідок блювання. При цьому шкіра пацієнта стає в’ялою, риси обличчя набувають різкий вигляд. В подложечной області починають проявлятися контури розтягнутих шлункових тканин, а хвилі перистальтики зникають. Лікар може легко виявити звук плескоту при пальпації. Рентгенологічне дослідження виявляє зниження пропульсивної функції, а також велику кількість їжі.

Стеноз воротаря шлунка: симптоми і лікування
Стеноз воротаря шлунка

Якщо пацієнта постійно рве, то він може втратити велику кількість електролітів, що призведе до гипохлоремической комі.

Діагностика

Стеноз вихідного відділу шлунка можна виявити за допомогою:

  • дослідження рентгеном. Він допоможе визначити, збільшений розмір органу, наскільки знижена його перистальтична активність або звужене чи отвір між шлунком і дванадцятипалої кишкою. Також за допомогою рентгена можна виявити, який час потрібно для евакуації їжі в дванадцятипалу кишку;
  • езофагогастродуоденоскопія. Вона покаже, на якій стадії знаходиться процес звуження і деформації отвори між шлунком і дванадцятипалої кишкою, а також те, наскільки розширено орган;
  • спостереження за моторної функцією. Воно здійснюється за допомогою электрогастроэнтерографии, що дає лікарям можливість точно дізнатися тонус, активність, характер і частоту перистальтичних рухів під час прийому їжі і натщесерце;
  • УЗД.

Лікування недуги

Лікування недуги передбачає проведення операції. Терапія за допомогою ліків ділиться на:

  • лікування основних ознак недуги;
  • підготовку до операційного втручання;
  • коригування патологій водного і електролітного обміну, приведення в норму маси тіла.

Якщо стеноз воротаря виявлено на компенсованій стадії, то лікар призначить пацієнту лікування препаратами, дія яких спрямована на зниження запального процесу у виразці, так як його вщухання призведе до абсолютного відновлення прохідності в дванадцятипалої кишці. Крім того, фахівець пропише прийом медикаментів, які відновлюють кишкову і шлункову моторику. Вони називаються прокинетиками. Як правило, це допомагає зменшити симптоми недуги або ж повністю їх усунути.

Ряд клінічних випадків передбачає таке лікування, як ендоскопія. Вона передбачає розширення звуженої раніше отвори між шлунком і дванадцятипалої кишкою за допомогою балона. Використання цієї методики лікування призведе до припинення роботи пілоричного клапана, проте відновити прохідність. Проведення цієї процедури може бути протипоказано у деяких випадках чи не мати шансів на успіх. У такому випадку лікар призначить хворому порожнинну операцію відкритого типу.

На сьогоднішній день варіантів відновлення прохідності хірургічним методом існує чимало. При цьому рівень травматичності є мінімальним. Хірургічні методи лікування є найбільш ефективними.