Старечий маразм (сенильная деменція) – це вікове захворювання, яке характеризується погіршенням когнітивних здібностей, занепадом психоемоційної діяльності і загальним виснаженням організму. Даного захворювання більше схильні люди, які перенесли або мають серцево-судинні захворювання, проте, точних причин розвитку цієї недуги немає. Слід зазначити, що в більшості випадків це незворотний патологічний процес, який найчастіше діагностується у людей після 65 років. Зустрічається і передчасний маразм, який може бути обумовлений певними патологічними процесами або травмами голови, ЦНС. Лікування старечого маразму повинен призначати тільки лікар, питання госпіталізації вирішується індивідуально.
Етіологія
Точної причини появи старечого недоумства не виявлено, однак клініцисти виділяють сприятливі первинні та вторинні фактори для розвитку. До першої групи відноситься наступне:
- хвороба Піка;
- хвороба Альцгеймера;
- хорея Гентінгтона;
- хвороба Паркінсона.
Також не виняток і генетична схильність. До вторинних етіологічним процесів можна віднести наступні:
- перенесені раніше аутоімунні захворювання;
- ВІЛ;
- серцево-судинні патології, в тому числі і вродженого характеру;
- онкологічні процеси в головному мозку;
- ураження ЦНС;
- важкі інтоксикації, в тому числі й алкогольні отруєння;
- атеросклероз;
- інфекційні захворювання;
- травми голови;
- часті стресові ситуації, постійне нервове перенапруження.
Слід зазначити, що сенильную деменцію може провокувати відразу кілька причин. Потрібно розуміти, що жоден з вищевказаних провокуючих факторів не слід розцінювати як 100% схильність до розвитку старечого маразму. У цьому випадку багато залежить від особливостей організму і анамнезу життя людини.
Класифікація
По мірі розвитку патологічного процесу, виділяють три стадії розвитку старечого маразму:
- перша, або початкова — погіршуються інтелектуальні здібності, але людина зберігає основні навички, немає проблем з довготривалою пам’яттю;
- друга — інтелектуальні здібності зникають, наростає депресивний стан, можуть бути проблеми з пам’яттю. Гігієнічні навички зберігаються;
- третя — повна неосудність, хворий не може доглядати за собою, спостерігаються проблеми з довготривалою пам’яттю.
У більшості випадків, на третій стадії розвитку старечого маразму спостерігаються ознаки кахексії, тобто виснаження організму. У цьому випадку, будь-яке стороннє захворювання може призвести до летального результату, так як імунна система дуже ослаблена, а обмінні процеси в організмі порушені.
Ознаки кахексії
Симптоматика
Початкові ознаки старечого маразму, як правило, неяскраво виражені і можуть проявлятися у вигляді незначного погіршення пам’яті, неуважність, що може списуватися на природні фізіологічні зміни з-за віку. У міру посилення патологічного процесу, можуть спостерігатися такі симптоми старечого маразму:
- розлади пам’яті — в початковій стадії хворий може забувати події, які відбувалися недавно. У міру посилення хвороби починаються проблеми з довготривалою пам’яттю;
- зміни в поведінці і психотип особистості — у хворого з’являються риси характеру, які раніше йому були не властиві;
- порушення логічного мислення;
- проблеми з орієнтацією в просторі і в часі;
- порушення мовленнєвої функції;
- депресія, підвищена тривога, плаксивість, без видимої на те причини;
- зорові і слухові галюцинації.
При наявності такої симптоматики потрібно звертатися за допомогою до лікаря, в цьому випадку до психоневролога.
Ігнорування цього симптому або неправильне лікування може призвести до ускладнень і навіть летального результату. Тому обов’язково потрібно проводити комплексну терапію. У більшості випадків, паліативне лікування, так як даний патологічний процес незворотній.
Діагностика
При наявності вищеописаною клінічної картини слід звертатися до психоневролога. Як правило, потрібна додаткова консультація психіатра.
Програма діагностики може включати в себе наступне:
- психологічні тести;
- електроенцефалографія;
- УЗД судин головного мозку;
- КТ та МРТ головного мозку.
Слід зазначити, що у більшості випадків даний недуга діагностується вже в другій або третій стадії розвитку.
Лікування
У цьому випадку мова йде тільки про підтримуючої терапії, так як повністю вилікувати дане захворювання неможливо. Всі медичні заходи спрямовані на гальмування процесу розвитку загибелі нейронів головного мозку і поліпшення якості життя хворого. Якщо стан здоров’я дозволяє, то лікування може проходити в домашніх умовах. Однак потрібно розуміти, що таким хворим потрібен практично постійний догляд.
Медикаментозна терапія може включати прийом таких препаратів:
- ноотропні (на початкових стадіях розвитку захворювання);
- антидепресанти;
- малі дози транквілізаторів;
- снодійні.
- седативні.
Дозування та режим прийому таких медикаментів може призначити тільки лікар. Самовільне прийом таких препаратів строго заборонений.
Крім прийому певних медикаментів, слід дотримуватися і загальні рекомендації:
- з доступу хворого слід прибрати всі небезпечні предмети;
- по мірі можливості хворого слід залучати до фізичних вправ, спілкування з родичами, близькими людьми;
- щодня, особливо перед сном, слід здійснювати прогулянки на свіжому повітрі.
Настійно рекомендується проводити лікування в домашніх умовах, так як перебування в стаціонарі може стати причиною стресу і нервового перенапруження хворого, що може погіршити перебіг хвороби.
Також слід приділяти увагу харчуванню хворого. Раціон у цьому випадку передбачає наступне:
- слід виключити з раціону важку їжу — жирне, смажене, занадто приправлене;
- харчування повинно бути збалансованим;
- споживання їжі повинно бути частим (не менше 4 разів на день), але невеликими порціями і з інтервалом між прийомами в 3 години;
- якщо у хворого є ознаки кахексії, то консистенція їжі повинна бути рідкою або пюреподібного.
Що таке старечий маразм і як його правильно лікувати, може сказати тільки лікар-психоневролог або психіатр. Слід розуміти і те, що важливо не тільки дотримання всіх рекомендацій лікаря, але і психоемоційна обстановка хворого.
Залежно від стадії розвитку захворювання, які лікар може призначати курс психотерапії, що допоможе хворому відновити або сформувати певні поведінкові реакції. Однак на третій стадії розвитку недуги це вже недоцільно.
Профілактика
Як такої профілактики старечого маразму не існує, так як точні етіологічні чинники цього порушення не встановлені. Знизити ризик розвитку цієї недуги можна, якщо застосовувати на практиці наступне:
- виключення стресів, психоемоційного перенапруження;
- профілактика серцево-судинних патологій;
- правильне, повноцінне харчування;
- достатня кількість відпочинку, помірні фізичні та розумові навантаження;
- своєчасне і правильне лікування всіх захворювань;
- виключення надмірного вживання алкоголю.
Крім цього, потрібно систематично проходити профілактичні медичні огляди і звертатися за медичною допомогою при поганому самопочутті, а не проводити терапію на свій розсуд.
