Скарлатина являє собою інфекційне захворювання, що протікає у хворих в гострій формі та передається повітряно-крапельним шляхом. Примітно, що скарлатина, симптоми якої виявляються у вигляді вираженої мелкоточечной висипки, ангіни, лихоманки та інтоксикації, зустрічається не тільки у дітей, як помилково багато припускають, але і у дорослих. Відзначимо також і те, що в якості джерел інфекції хворі найбільш небезпечні у перші дні прояви у них цього захворювання.
Загальний опис
Збудником виступає стрептокок групи А, він же, у свою чергу, провокує і ряд інших стрептококових інфекцій у формі ангіни, ревматизму, хронічних тонзилітів, бешихи, стрептодермії та інших. Зокрема збудник скарлатини собою заселяє носоглотку (в деяких, хоча і рідкісних випадках, заселення піддається шкіра), що провокує виникнення на місцевому рівні запальних змін у цій галузі у вигляді ангіни, регіонального лімфаденіту. Екзотоксин, інтенсивно їм продукується, призводить, у свою чергу, до симптоматиці, властивої загальної інтоксикації, а також до екзантемі. В умовах, сприяючих мікробної інвазії, стрептокок провокує появу септичного компоненту, що проявляється у вигляді отиту, лімфаденіту, септицемії.
Значну роль у розвитку даного патологічного процесу відіграють беруть участь у виникненні і подальшому перебігу ускладнень на пізньому етапі захворювання алергічні механізми. Досить часто ускладнення розвиваються на тлі стрептококової інфекції або реінфекції.
В якості резервуара і, власне, джерела інфекції, виступає хворий на скарлатину, ангіну, а також будь-якого іншого типу клінічної різновидом стрептококової респіраторної інфекції. Як ми вже відзначили, що найбільш небезпечним періодом для оточуючих є перші дні перебігу захворювання у хворого, при цьому його контагіозність (тобто здатність до зараження) триває протягом трьох тижнів з моменту початку захворювання.
Що стосується чутливості до скарлатині, то вона досить висока. Виникає скарлатина у людей, які не мають антитоксичну імунітетом, інфікування відбувається за допомогою токсигенних штамів бактерій, які, в свою чергу, виділяють эритрогенные токсини (А, В, С). Поширеність захворювання є повсюдною, при цьому найчастіше відзначається скарлатина в регіонах, що характеризуються холодним і помірним типом клімату.
На підставі загального рівня захворюваності в комплексі з вивченням її динаміки протягом тривалого часу, наголошується, що переважно захворювання актуально серед дітей, зокрема – дошкільнят, які відвідують дитячі установи. Примітно, що захворюваність у дітей, чиє виховання відбувається вдома, наголошується в кілька разів нижче, ніж у категорії діток, які виховуються поза домом.
Скарлатина: класифікація захворювання
Хвороба скарлатина, симптоми якої служать для визначення загальноприйнятої на сьогоднішній день її класифікації, може відповідати наступним особливостям, визначальним, відповідно, її тип:
Поділ захворювання в залежності від його форми:
- типова скарлатина;
- атипова скарлатина:
- скарлатина атипова стерта (висип не з’являється);
- форми скарлатини, які мають агравированной (розповсюджується, посилюється) симптоматикою (геморагічна або гіпертоксична);
- скарлатина екстрабукальна (екстрафарінгеальная), абортивну.
Поділ захворювання залежно від ступеня його тяжкості:
- легка форма захворювання, перетекающая у форму стану середнього ступеня тяжкості;
- середньотяжка форма захворювання, перетекающая у важку форму;
- важка форма (септична, токсична або токсико-септична форма).
Поділ захворювання в залежності від особливостей його перебігу:
- гостра скарлатина;
- затяжна скарлатина;
- скарлатина, що протікає без ускладнень і алергічних сплесків;
- скарлатина, що протікає в комплексі з ускладненнями і алергічними сплесками.
Поділ захворювання в залежності від характеру виникаючих ускладнень:
- алергічна скарлатина (реактивний лімфаденіт, синовіт, нефрит тощо);
- гнійна скарлатина;
- мікст-інфекція;
- септикопіємії.
Скарлатина, перші симптоми, якій, власне, і є основними її проявами, характеризується гострим своїм початком, підвищенням температури, болем у горлі і симптоматикою інтоксикації, появою висипки і регіонального лімфаденіту. Розглянемо основні особливості перебігу захворювання у дітей і дорослих.
Скарлатина: симптоми у дітей
Тривалість інкубаційного періоду скарлатини становить близько тижня, проте можливо і подовження терміну до 12 днів. Початок захворювання, як ми вже зазначили, характеризується гостротою. Так, у дитини підвищується температура (до 40°C і більше), відзначається значне нездужання і головний біль, виникає біль при ковтанні, печіння в горлі. У частих випадках з’являється блювота, у деяких випадках можливі судоми, марення. Під нижньою щелепою запалюються лімфовузли, рот стає важко відкривати.
В якості постійного і типового супутника скарлатини виступає ангіна, для якої характерні прояви у вигляді яскравого фарбування червоним м’якого піднебіння і у вигляді збільшення мигдалин, причому на їх поверхні і в лакунах часто можна виявити виражений наліт. У деяких випадках скарлатина і симптоми цієї хвороби проявляється у вигляді виникнення сильних болів в животі, які мають схожість з болем при апендициті.
До першого (значно рідше – другого) дня на шкірному покриві відзначається поява яскраво-рожевою або червоною дрібною висипу, що виявляється у вигляді червоних цяток до 2мм, дещо виступають над його поверхнею. Розростання висипу відбувається уздовж всього тіла, що нагадує гусячу шкіру червоного кольору. Велика інтенсивність висипань наголошується в областях пахвових западин і шкірних ліктьових складок. Можливо супровід висипки сверблячкою.
Личко дитини значно відрізняється від інших областей тіла. Так, рожева висипка зосереджується в області скронь і лоба, на щічках з’являється досить яскравий рум’янець. Підборіддя, верхня губа і носик бліді. Враховуючи блідість забарвлення носогубного трикутника, забарвлення губ буквально кидається в очі власній яскравістю. Піднебінні дужки, піднебіння, язичок і мигдалини при скарлатині яскраво-червоного кольору, у деяких випадках можливе утворення на мигдалинах невеликих ділянок скупчення гною і гнійників.
Тривалість висипань становить приблизно близько 5 днів, після чого вона блідне, що супроводжується також і зниженням температури. До другого тижня хвороби шкіра починає лущитися. Спочатку язик обкладений, проте з другого-третього дня відбувається поступове його очищення і вже до четвертого дня він набуває характерний для цього захворювання вид: зазначається його яскраво-червоне забарвлення, а також виступають сосочки.
Виникає лущення шкіри, як правило, зазначається на 5-6 день захворювання, тривалість лущення становить близько трьох тижнів. В деяких випадках можливі ускладнення гнійного масштабу запалення, що зачіпають різні види органів. Примітно, що нерідко перенесенню скарлатини супроводжує згодом розвиток ревматизму.
Як уже зазначено, скарлатина та її симптоми у відповідності з рядом властивих їй проявів схожа з ангіною, а тому встановлення точного діагнозу з цієї причини не завжди є можливим, відповідно, інфікована дитина залишається рознощиком інфекції скарлатини.
Скарлатина: симптоми у дорослих
На сьогоднішній день найбільш поширеними варіантами перебігу скарлатини є такі її форми, як екстрабукальна, токсико-септична і стерта, і якщо зупинятися на розгляді цього захворювання у дорослих, то саме дві останні форми часто в них відзначаються.
Стерта форма захворювання характеризується появою висипки світлого кольору, а також незначними змінами, яким піддаються ротова порожнина та носоглотка. Прояви даної симптоматики, як правило, мають невираженний характер, це ж. У свою чергу, призводить до її ігнорування інфікованою людиною. Супроводжує дану форму скарлатини висип досить швидко сходить, що не викликає у хворих особливих занепокоєнь на її рахунок.
Що стосується токсико-септичної форми скарлатини, то вона спостерігається нечасто, проте саме для неї характерна найбільша тяжкість симптоматики і наслідків. У дітей ця форма захворювання в принципі не зазначається, тобто, це чисто «доросла» форма захворювання. Симптоми цієї форми скарлатини досить небезпечні і сильні в проявах, зокрема серед них виділяють знижений артеріальний тиск, погано прощупывающийся і слабкий пульс, охолодження верхніх і нижніх кінцівок (стоп, долонь), приглушений стукіт серця.
Ускладненнями цієї форми захворювання є ураження нирок, серця і суглобів, некротична ангіна, отити і т. д. Природно, що більшість читачів цікавить не тільки на словах скарлатина та її симптоми – фото основних проявів доступно нижче.
Ураження шкіри висипом при скарлатині
Діагностування скарлатини
Насамперед, скарлатина вимагає диференційованого підходу в її діагностуванні з такими захворюваннями, як краснуха, кір, дерматити, псевдотуберкульоз. Іноді характерні для неї фібринозні нальоти, в особливості при виході їх за межі мигдаликів, вимагають диференціації від дифтерії.
Для діагностики використовуються лабораторні методи. Експрес-діагностика на увазі під собою застосування РКА, за допомогою якої є можливість виявлення антигенів стрептококів.
Лікування захворювання
На сьогоднішній день лікування захворювання проводиться вдома, якщо, звичайно, мова йде не про ускладнених варіантах його перебігу. Дотримується постільний режим протягом близько 10 днів. В якості етіотропного препарату застосовується пеніцилін, тривалість прийому якого становить 10 діб. В якості альтернативних препаратів можуть бути застосовані макроліди, а також цефалоспорини. Тривалість курсу лікування в певній лікарем дозування становить 10 днів.
Актуальність для хворого протипоказань щодо прийому цих препаратів визначає можливість використання в цьому випадку напівсинтетичних пеніцилінів, а також лінкозамідів. Додатково призначаються полоскання горла з використанням ромашки, евкаліпта, календули і пеніциліну. У стандартних дозуваннях пропонуються антигістамінні препарати та вітаміни.
При виникненні симптомів, властивих скарлатині, необхідно звернутися до терапевта, додатково знадобиться і такий фахівець, як інфекціоніст.
