Сірчана пробка — це процес, при якому відбувається закриття слухового проходу через накопичення сірки і бруду, що може призвести до погіршення або повної втрати слуху. Слід зазначити, що проявляється така патологія не тільки в погіршенні слуху. Клініцисти відзначають, що сірчана пробка у вусі може супроводжуватися запамороченням, головним болем, нудотою і блювотою. Самостійно (за допомогою сторонніх предметів або крапель) видаляти пробку настійно не рекомендується, так як це може призвести до поглиблення патологічного процесу і розвитку серйозних ускладнень.
Етіологія
Накопичення сірки у вухах — це природний фізіологічний процес. Без патологічних змін в цьому органі, її видалення відбувається самостійно — під час жування, ковтання і тому подібних дій. До утворення сірчаної пробки у вухах дитини чи дорослого можуть призвести такі етіологічні фактори:
- недотримання гігієни. Сюди слід віднести і неправильне застосування ватних паличок для очищення вух;
- вузький слуховий прохід, який робить неможливим природний відхід сірки;
- надмірне виділення вушної сірки;
- тривале знаходження в запиленому приміщенні;
- часті отити;
- вікові зміни;
- дерматологічні захворювання шкіри зовнішнього слухового проходу.
Правильне застосування ватних паличок для гігієни вуха
Крім цього, клініцисти відзначають, що патологічне накопичення сірки у вухах може бути зумовлено частим носінням навушники вакуумного типу (так як вони глибше проникають в слуховий прохід) або слухового апарату.
Щоб не спровокувати ускладнення, видалення сірчаної пробки повинно здійснюватися лікарем. В іншому випадку скупчення маси можна проштовхнути глибше, що призводить до глухоти.
Симптоматика
Як правило, на початкових етапах розвитку патологічний процес протікає безсимптомно. Клінічна картина починає проявлятися тоді, коли відбувається практично повне перекриття слухового проходу — до 70%. На цьому етапі формування сірчаної пробки клінічна картина може проявлятися наступним чином:
- значне погіршення слуху в одному або обох вухах, в деяких випадках може наступати повна глухота;
- відчуття закладеності;
- хворий чує відлуння коли розмовляє.
Якщо патологічний процес розвивається ближче до барабанної перетинки, то можуть спостерігатися наступні ознаки:
- порушення координації;
- нудота, іноді з блюванням;
- головний біль;
- часта позіхання;
- сухий кашель, без видимої на те причини.
Схема розташування сірчаної пробки у вусі
У тому випадку, якщо процес накопичення сірки відбувається тривалий час і пробка не віддаляється, то можливий розвиток запального процесу в вушному проході. Загальні симптоми сірчаної пробки можуть доповнюватися наступним:
- відчуттям рідини у вусі;
- виділенням гнійного ексудату;
- підвищеною температурою тіла.
Слід зазначити, що наявність такої клінічної картини у дитини або дорослого не завжди говорить про те, що утворилася сірчана пробка. Точний діагноз може поставити тільки після обстеження ЛОР.
Діагностика
При наявності вищеописаною клінічної картини слід звертатися до Лора. Програма діагностики може включати в себе наступні заходи:
- ретельний фізикальний огляд, з уточненням скарг, анамнезу захворювання та життя;
- отоскопія;
- огляд вушного проходу за допомогою пуговчатого зонда — такий метод діагностики використовується в тих випадках, коли лікареві потрібно оглянути вухо, але без видалення сірки.
Стандартні лабораторні обстеження призначаються украй рідко і лише в тих випадках, коли присутня клінічна картина запального процесу.
Лікування
Як позбутися від сірчаної пробки у вусі, може сказати тільки лікар після огляду вушного проходу. Метод видалення залежатиме від ступеня розвитку патологічного процесу. У більшості випадків видалення конгломерату здійснюється вологим або сухим способом.
У першому випадку, процес вилучення відбувається наступним чином: пацієнт сідає на стілець і доктор впорскує теплий розчин з верхньої стінки слухового проходу.
У більш складних випадках видалити пробку за одну таку процедуру не представляється можливим. Тому для розм’якшення конгломерату може використовуватися перекис водню — закопувати потрібно не частіше 4-х разів на день по 2-3 краплі. Як альтернативу пероксиду водню, можна використовувати краплі «А-церумен», але тільки за погодженням з лікуючим лікарем.
Сухий метод видалення використовується рідше, так як він може бути болючим. У такому випадку лікар за допомогою спеціального гачка видаляє пробку по частинах. По завершенні процесу слуховий прохід промивається теплим антисептичним розчином, для запобігання розвитку запального процесу.
Видалити сірчану пробку в домашніх умовах можна тільки в тому випадку, якщо є повна упевненість в тому, що причиною порушення слуху є саме сірчана пробка. Однак, це крайня міра і після цього, навіть якщо слух нормалізується, слід звернутися до Лора.
Самовільно видалити сірчану пробку можна тільки за допомогою перекису водню, закапав 2-3 краплі у вушний прохід. Як аналог, можна використовувати для цього спеціальні краплі. Застосовувати ватяні палички або інші сторонні предмети для того, щоб видалити пробку, не можна. Такими діями можна не тільки «заштовхати» пробку глибше, але і пошкодити вушний прохід, що призведе до негативних наслідків.
Видалення сірчаної пробки вологим способом
Слід зазначити, що «А-церумен» для видалення сірчаних пробок може бути заборонено:
- при порушенні цілісності барабанної перетинки;
- при наявності отоларингологічних захворювань;
- якщо в минулому пацієнт переніс гнійний отит;
- при наявності непереносимості компонентів препарату.
В цілому, слід розуміти, що тільки лікар знає, як видалити сірчані пробки у вухах правильно. Самостійні процедури вдома — крайня міра.
Профілактика
Для запобігання утворення сірчаних пробок, клініцисти рекомендують дотримувати наступні рекомендації:
- очищення слухового проходу повинна здійснюватися не частіше, ніж 1-2 рази в 7 днів;
- для гігієнічних процедур краще використовувати ватяні палички зі спеціальними обмежувачами;
- тим, хто використовує слуховий апарат або навушники, необхідно раз на місяць закопувати вуха спеціальними краплями.
При перших же проявах вищеописаною клінічної картини потрібно звертатися до лікаря, а не займатися самолікуванням.
