Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування

172

Виникнення ускладнень з концентрацією уваги і зосередженості, а також поява нейроповедінкового розлади свідчать про захворювання «синдром дефіциту уваги» або скорочено СДВ. Піддані впливу захворювання, насамперед діти, але не виключається прояв недуги і у дорослих. Проблеми захворювання характеризуються різними ступенями вираженості, тому СДВ не можна недооцінювати. Захворювання впливає на якість життя, її сприйнятливість, а також взаємовідносини з іншими людьми. Захворювання носить досить складний характер, тому у хворих спостерігаються проблеми з навчанням, виконанням будь-яких робіт і опануванням теоретичного матеріалу.

  • Діагностика
  • Лікування
    • Медикаментозне

    Саме дітки почасти стають заручниками цієї недуги, тому для запобігання такої недостатності варто дізнатися про неї якомога більше, ніж у і допоможе цей матеріал.

    Опис та види

    Це захворювання являє собою відхилення у людини, які викликаються високим інтелектом. Людина з таким нездужанням має труднощі не тільки з розумовим розвитком, але і з фізичним, що вже іменується як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю.

    Діти — це основний контингент, який схильний до прояву цього захворювання, але в рідкісних випадках зустрічаються симптоми нездужання і у дорослих. Згідно з багаторічними дослідженнями було встановлено, що виникнення синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю у дорослих пов’язано виключно з природою генів.

    У дітей синдром дефіциту уваги та гіперактивність зустрічається досить часто, причому він може бути виявлений як після народження, так і в більш пізньому віці дитини. Переважно зустрічається синдром у хлопчиків, і лише в рідкісних випадках у дівчаток. Якщо дивитися за прикладом, то практично в кожному навчальному класі є одна дитина з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю.

    Синдром підрозділяється на три види, які називаються:

    • Гіперактивність та імпульсивність. Цей вид характеризується властивими ознаками імпульсивність, запальність, нервозності і підвищеної активності у людини.
    • Неуважність. Проявляється виключно тільки одна ознака неуважності, і виключається ймовірність виникнення гіперактивності.
    • Змішаний вид. Найбільш частий вид, який проявляється навіть у дорослих. Характеризується переважанням перших і других ознак у людини.

    Мовою біології СДУГ — це дисфункція ЦНС, що характеризується формацією головного мозку. Проблеми головного мозку — є найбільш небезпечними і непередбачуваними захворюваннями.

    Причини виникнення

    Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    Причини СДУГ

    Розвиток синдрому дефіциту уваги і гіперактивності ховається в декількох причинах, які були встановлені вченими на підставі фактів. До цих причин відносяться:

    • генетична схильність;
    • патологічний вплив.

    Генетична схильність є першим фактором, за якою не виключається розвиток нездужання у родичів хворого. Причому в цьому випадку відіграє величезну роль, як далека спадковість (тобто захворювання диагностировалось у предків), так і ближня (батьки, бабусі, дідусі). Перші ознаки синдрому дефіциту уваги і гіперактивності у дитини призводять дбайливих батьків до лікувального закладу, де з’ясовується, що схильність до захворювання у малюка пов’язана саме з генами. Після обстеження батьків часто стає зрозумілим, звідки виник цей синдром у дитини, так як у 50% випадків це саме так.

    На сьогодні відомо, що вчені працюють над виділенням генів, які відповідають за цю схильність. Серед цих генів важлива роль приділяється ділянкам ДНК, які здійснюють контроль регулювання рівня дофаміну. Дофамін є основною речовиною, що відповідає за правильність роботи ЦНС. Порушення регулювання дофаміну через генетичної схильності призводить до захворювання синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю.

    Патологічний вплив займає чимале значення у відповіді на питання про причини прояви синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Патологічними факторами можуть послужити:

    • негативний вплив наркотичних речовин;
    • вплив тютюнових і алкогольних виробів;
    • передчасні або затяжні пологи;
    • загрози переривання.

    Якщо жінка під час вагітності дозволяла собі вживання заборонених речовин, то не виключається ймовірність народження дитини з гіперактивністю або цим синдромом. Велика ймовірність наявності синдрому дефіциту уваги і гіперактивності у дитини, народженої на 7-8 місяці вагітності, тобто недоношеної. У 80% таких випадків виникає патологія у вигляді СДУГ.

    Виділяють також і причини розвитку захворювання у дітей, якщо жінка, перебуваючи в положенні, захоплюється прийомом штучних харчових добавок, пестицидів, нейротоксинів та іншого. Також можливе провокування цього синдрому у дорослих унаслідок захоплення біодобавками, штучними гормонами і т. п.

    До кінця вивченими причинами провокування синдрому дефіциту уваги і гіперактивності є:

    • наявність інфекційних захворювань у вагітної;
    • хронічні хвороби;
    • несумісність резус-факторів;
    • погіршення екології.

    З цього випливає, що синдром дефіциту уваги та гіперактивність є незвичайне розлад, який виникає внаслідок дії одного або декількох вищесказаних факторів. Основною і доведеною вважається причина генетичного впливу.

    Симптоми захворювання

    Симптоми захворювання мають яскраво виражений прояв саме у дітей, тому розглянемо основні ознаки синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю у дитячому віці.

    Найчастіше поштовхом для звернення в лікувальні центри стають вихователі, вчителі і педагоги, які виявляють деякі відхилення у дітей. Симптоми захворювання мають наступні ознаки:

    Порушується зосередженість і увагу. Дитина не може зосередитися на чомусь одному, він постійно кудись йде, думає про щось своє. Виконання будь-якого завдання закінчується помилками, що викликане розладом уваги. Якщо звертатися до дитини, то виникає відчуття ігнорування мови, він все розуміє, але не може зібрати почуту мова в одне ціле. Діти з розладом уваги абсолютно не в змозі планувати, організовувати і виконувати різноманітні завдання.

    Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    Порушення уваги у дітей

    Симптоми також виражаються у вигляді неуважності, при цьому дитині властиво втрачати свої речі, відволікатися з будь-яких дрібниць. З’являється забудькуватість, а братися за виконання розумових справ дитина категорично відмовляється. У родичів виникає відчуття віддаленості дитину від усього світу.

    Гіперактивність. Проявляється спільно з синдромом, тому додатково батьки можуть відстежувати у дитини і такі симптоми:

  • Виникає часте рух руками і ногами. Дитина кудись постійно поспішає, але при цьому ніколи не зациклюється на виконанні яких-небудь дій.
  • Непосидючість на місці, постійні рухи і квапливість: дитина чимось нагадує дзигу, яка постійно перебуває у заведеному дії.
  • Постійно лізе туди, куди не дозволено і при цьому не зупиняється практично ні перед чим.
  • При проведенні часу зі своїми однолітками веде себе неспокійно, активно і не може просто грати в одну гру.
  • Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    Гіперактивність у дітей

  • Нарівні з цими ознаками у хворого спостерігається стійкий характер, який ніяк не впливає на захворювання синдром дефіциту уваги у дітей.
  • Імпульсивність. Симптоми імпульсивності включають в себе наступні види прояву:

  • Передчасний відповідь на питання, який не був озвучений до кінця.
  • Неправильні та швидкі відповіді на поставлені запитання.
  • Відмови від виконання будь-яких завдань.
  • Не слухає відповіді своїх однолітків, може їх перебивати під час відповіді.
  • Постійно розмовляє не по темі, можливо прояв балакучості.
  • Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    Імпульсивність — синдром СДУГ

    Симптоми синдрому дефіциту уваги з гіперчутливістю мають свої особливості прояву для різних категорій дітей в залежності від віку. Розглянемо детальніше.

    Симптоматика у дітей різного віку

    Розглянемо, які симптоми притаманні для дітей наступних вікових категорій:

    • дошкільного;
    • шкільного;
    • підліткового.

    У дошкільному віці від трьох до семи років симптоми відстежити досить складно. СДУГ у ранньому віці діагностується лікарем.

    З трирічного віку дбайливі батьки можуть помітити прояв гіперактивності у вигляді постійного руху дитини. Він не може знайти собі заняття, постійно метається з одного кута в інший, не приймається за виконання різних розумових завдань і постійно базікає. Симптоми імпульсивності обумовлені неможливістю стримування себе в тій чи іншій ситуації, дитина постійно перебиває батьків, перекрикує їх, ображається і навіть стає дратівливим.

    Ігри з такими дітьми призводять до руйнівних наслідків: вони ламають іграшки, виливаючи всю свою енергію; для них нічого не варто заподіяти шкоду своїм одноліткам і навіть дітям старше. Хворі СДУГ є свого роду вандалами, для яких немає нічого істотного. Їх мозок практично не контролює їх рухів. Також притаманні симптоми відставання в розвитку від своїх однолітків.

    Досягаючи семирічного віку, коли приходить пора відправлятися в школу, у дітей з СДУГ проблеми все більше зростають. Діти з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю не в змозі процвітати за своїми однолітками в плані розумового розвитку. На уроках вони поводяться нестримано, не звертають уваги на зауваження вчителя, так і зовсім не слухають представлений матеріал. Вони можуть прийматися за виконання завдання, але вже через деякий час активно переходять на інше, не закінчивши першого.

    У шкільному віці СДУГ у дітей проявляється чіткіше, так як це активно помічається викладацьким складом. Серед усіх дітей у класі хворі СДУГ помітні навіть неозброєним оком, для цього достатньо провести пару уроків, і виявити наявність синдрому у дітей не складе труднощів навіть людині без медичної освіти.

    Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    Поведінка дітей з СДУГ у школі

    Діти не тільки відстають у розвитку, але і всіма способами намагаються підбивати своїх однолітків до цього: вони зривають уроки, заважають виконувати будь-які дії своїм однокласникам, а також в більш пізньому віці можуть сперечатися і навіть огризатися з учителем. Для вчителя в класі такий дитина є справжнім випробуванням, з-за якого проведення уроків стає нестерпним.

    Досягаючи підліткового віку, симптоми СДУГ починають трохи стихати, але насправді відбувається якась зміна ознак захворювання. Імпульсивність змінюється суетливостью і виникненням почуття внутрішнього неспокою. Підлітки приймаються за виконання тих чи інших завдань, але все також закінчується безуспішно, як би вони не старалися.

    Безвідповідальність і несамостійність — все це ознаки синдрому дефіциту уваги і гіперчутливості у підлітків. Вони не в змозі (навіть у цьому віці) виконувати уроки самостійно, відсутня організованість, планування дня і розподіл часу.

    Відношення з однолітками погіршується, так як вони ведуть спілкування не на належному рівні: грублять, не стримуються у висловлюваннях, не дотримуються субординації з вчителями, батьками та однокласниками. Нарівні з цим невдачі призводять до того, що у підлітків занижується самооцінка, вони стають все менш психоустойчивыми та і все більш дратівливими.

    Вони відчувають до себе негативне ставлення батьків та однолітків, що зумовлює зародження негативних і навіть суїцидальних думок. Батьки постійно ставлять їх у поганий приклад, тим самим викликають нелюбов і антипатію до своїм сестрам і братам. У сім’ї діти з синдромом дефіциту уваги і гіперчутливістю стають нелюбимими, особливо якщо в будинку підростає не один малюк.

    Симптоматика хвороби у дорослих

    Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    СДУГ у дорослих

    Симптоми у дорослих у порівнянні з дітьми відрізняються, але це не змінює кінцевого результату. Властива все та ж дратівливість, плюс до цього додаються депресивні розлади і боязнь спробувати себе в новій сфері. У дорослих симптоми носять більш потайний характер, так як на перший погляд ознаки обумовлені спокоєм, але в той же час і неврівноваженістю.

    На роботі дорослі з СДУГ не відрізняються кмітливістю, і тому робота простими клерками є їх максимумом. Нерідко їм складно справлятися з розумовими видами робіт, тому їм не доводиться вибирати.

    Психічні розлади і замкнутість призводять до того, що хворий СДУГ знаходить знеболювальне від проблем в алкогольних, тютюнових, психотропних та наркотичних речовин. Все це тільки посилює ситуацію і викликає повну деградацію людини.

    Діагностика

    Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    Ультразвукова доплерографія

    Діагностування захворювання не підтверджується на якому-небудь спеціальному обладнанні, а здійснюється за рахунок спостереження за поведінкою дитини, за його розвитком і розумовими здібностями. Діагноз встановлюється кваліфікованим лікарем, який бере до уваги всі відомості від батьків, педагогів і однолітків.

    Діагностування СДУГ здійснюється з допомогою наступних методик:

  • Збір інформації про дитину з приводу звернення до лікаря.
  • Дослідження дофаминового обміну.
  • Для виявлення діагнозу лікар може призначити проходження ультразвукової доплерографії, ЕЕГ і відео-ЕЕГ.
  • Проводиться неврологічний огляд, на якому не виключено застосування методики NESS.
  • Генетичне обстеження батьків для виявлення причин захворювання.
  • МРТ. Повне дослідження людини покаже та інші відхилення, які, можливо, могли вплинути на провокування недуги.
  • Не виключається методів проведення нейропсихологічного тестування для дітей шкільного і старшого віку.
  • На підставі всіх цих проведених методик попередній діагноз СДВ та гіперчутливість або підтверджується або спростовується.

    Лікування

    Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    Лікування СДВГ

    Лікування СДВГ повинно включати в себе комплексний вплив, яке повинно бути обумовлено використанням методик щодо корегування поведінки, психотерапії та нейропсихологической корекції. Лікування передбачає також вплив не тільки за допомогою різних методик на хворого, але і допомогу батьків, педагогів і родичів.

    Спочатку лікар проводить бесіду з оточуючими дитини особами і пояснює їм особливості захворювання. Основною особливістю є те, що таке негативне і відчайдушна поведінка дитини не є умисним. Для позитивного впливу на пацієнта, що сприяє його оздоровлення, необхідно, щоб оточуючі особи ставилися до нього позитивно. Адже, перш за все, саме з цього і починається лікування.

    Перед батьками постають два основні завдання, які вони повинні виконувати і стежити за цим:

    Завдання №1: виховання не повинно включати в себе жалісне ставлення до дитини і вседозволеність. Не слід жаліти його, звертатися до нього з надмірною любов’ю, це зумовить тільки загострення симптомів.

    Завдання №2: не пред’являти підвищених вимог і завдань, з якими він не зможе впоратися. Це буде сприяти тому, що у нього буде зростати нервозність і падати самооцінка.

    Для дітей з СДУГ зміна настрою батьків надає набагато більше негативного впливу, ніж на нормальних діток. Лікування повинне виходити і від вчителів, з якими діти проводять більшу частину свого часу. Вчитель повинен контролювати ситуацію та стосунки дітей у класі і всіляко прищеплювати любов і добропорядність. При проявах агресії хворого СДУГ не слід лаяти і тим більше викликати батьків, а варто спробувати роз’яснити йому правильне ставлення. Адже варто пам’ятати, що всі прояви його є ненавмисними.

    До відома! Не можна також, щоб дитина відчув від оточуючих, що з ним поводяться як з хворим. Це занизити його самооцінку і призведе тільки до загострення симптомів.

    Лікування медикаментами

    У комплексі застосовується лікування за допомогою прийому медикаментів, які формуються за індивідуальними показниками. До медикаментозних препаратів для подолання захворювання СДУГ відносяться наступні ліки:

  • Для стимуляції ЦНС: Метилфенідат, Декстроамфетамін, Пемолин.
  • Трициклічні антидепресанти: Іміпрамін, Амітриптилін, Тіоридазин.
  • Речовини ноотропного ряду: Ноотропіл, Церебролізин, Семакс, Фенібут.
  • Синдром дефіциту уваги: симптоми і лікування
    Препарат Семакс

    Саме стимулятори впливають на оздоровлення людини з СДУГ. Було з’ясовано, що лікування цими препаратами має на увазі вплив патогенетичних факторів, які мають цілеспрямований вплив на мозкову систему.

    Основним плюсом таких препаратів є швидкість впливу на оздоровлення пацієнта, тобто ефект видужування помітний вже практично в перший тиждень після вживання ліків. Серед ознак лікування варто виділити прояв більшої уважності, меншою отвлекаемости, спроби довести будь-яку справу до кінця.

    Лікування СДВГ останнім часом здійснюється за допомогою неврологічного препарату Глиатилина. Цей препарат характеризується високими показниками метаболічної та нейропротективной ефективністю. Лікування Глиатилином передбачає позбавлення від симптомів неуважність і гіперактивності. Варто також пам’ятати, що своєчасне лікування сприяє якнайшвидшої нормалізації стану здоров’я пацієнта.