Запаморочення – характеризується відчуттям того, що навколишні предмети і сама людина починає мимоволі рухатися в просторі. У більшості випадків це невинне відчуття і воно трапляється практично у всіх людей, але при регулярному прояві, особливо якщо людина описує його як сильне запаморочення, краще всього звернутися за консультацією до лікаря, оскільки ця ознака може означати протікання якого-небудь розлади. Люди, які хоча б раз відчували запаморочення, описують це почуття по-різному, наприклад, як нестійкість або хиткість під час ходьби, хитання або обертання, відчуття мимовільного падіння.
Основні симптоми розлади – це слабкість і нудота. Найбільш частими причинами виникнення запаморочення називають різку зміну положення тіла з сидячого в стояче, широкий спектр різноманітності травм голови, зловживання шкідливими звичками або тривалий вплив стресу. Запаморочення при вагітності, особливо на ранніх термінах, цілком закономірно, оскільки жіночий організм переносить безліч змін.
У дітей це прояв нерідко спостерігається під час тривалих подорожей на автомобілі або як адаптація організму до нового клімату. Основна ж причина вираження запаморочення, порушення функціонування вестибулярного апарату. Лікування запаморочення в основному спрямоване на ліквідацію симптомів і усунення основної причини виникнення цього порушення. Терапія призначається індивідуально для кожного пацієнта, і підбирається тільки фахівцем.
Етіологія
Причини запаморочення досить різноманітні, тому що такий симптом може виникнути на тлі несуттєвого фактора, так і стати проявом серйозного захворювання. До першої групи нешкідливих причин, тобто не пов’язаних з різними розладами, можна віднести:
- вживання у великих кількостях спиртних напоїв, нікотину чи наркотичних речовин;
- інтоксикація організму внаслідок прийому неякісної їжі;
- прийом деяких медикаментів, зокрема снодійних або антибіотиків, побічні дії яких викликають запаморочення;
- непереносимість тривалих поїздок на автомобілі або морському транспорті;
- заколисування на атракціонах;
- тривалий вплив на організм дуже низьких або високих температур;
- реакція організму на стресові ситуації.
Серед захворювань, що викликають запаморочення, виділяють:
- широке різноманітність черепно-мозкових травм;
- хронічні запалення вух;
- недостатній приплив крові до мозку. Саме з цієї причини виникає запаморочення при шийному остеохондрозі;
- запальний процес у вестибулярному апараті;
- онкологічні новоутворення в різних відділах мозку;
- енцефаліт;
- розсіяний склероз;
- зміни артеріального тиску;
- інсульти, при цьому запаморочення супроводжується загальною слабістю;
- психічні розлади, наприклад, при боязні відкритого або закритого простору, а також при виступі перед багатолюдною аудиторією;
- патології серцево-судинної системи;
- простудні інфекції, такі як ГРВІ або грип;
- вірусні захворювання, серед яких ВІЛ-інфекція;
- епілепсія;
- цукровий діабет;
- систематичне порушення слуху при хворобі Меньєра;
- скупчення солей кальцію у внутрішньому вусі. При русі головою людина відчуває нудоту і запаморочення.
Причини запаморочення
Крім цього, існують деякі специфічні причини запаморочення у жінок:
- передменструальний синдром;
- настання клімаксу у представниць жіночої статі;
- дотримання строгих дієт, під час яких жінки позбавляють себе різних вітамінів та поживних речовин;
- запаморочення при вагітності — виникають найчастіше на ранніх термінах як частина токсикозу, а на пізніх – на нервовому грунті з-за майбутніх пологів;
- емоційні виснаження, яким в особливій мірі схильні представниці слабкої статі;
- тривалий вплив прямих сонячних променів або солярію.
Різновиди
Залежно від чинників виникнення, розлад координації може бути:
- системним – проявляється через порушення взаємозв’язку мозку з вестибулярним апаратом. У свою чергу ділиться на периферичний, основна причина — це хронічні запальні процеси у вухах. Центральне – розвивається із-за недостатнього кровопостачання головного мозку;
- несистемним – до цієї групи відносять запаморочення при шийному остеохондрозі, тривалі стреси або затяжні депресії;
- фізіологічним – виникає при постійному подразненні вестибулярного апарату, наприклад, від атракціонів або поїздки в транспорті.
За ступенем інтенсивності прояву це відчуття ділиться на:
- сильне запаморочення виникає в більшості випадків від різних хвороб або травм;
- легке запаморочення – причини його складають малорухливий спосіб життя або ж сидячі умови праці. Такий фактор обумовлюється тим, що з-за довгого тиску на хребет в головному мозку порушується кровообіг. Також сюди можна віднести вагітність і різку зміну положення тіла. В таких випадках проявляється запаморочення при нормальному тиску.
Класифікація запаморочень
Симптоми
Симптоми цього розладу для кожної людини індивідуальні, але існують загальні ознаки, що зустрічаються найбільш часто:
- оманливе відчуття обертання тіла або предметів у просторі;
- часті блювотні позиви і безперервна нудота;
- зниження слухової активності, що виникають із-за шуму або дзвону у вухах;
- відсутність у людини орієнтації у просторі;
- хиткість та нестійкість при ходьбі;
- відчуття прискореного серцевого ритму;
- підвищене потовиділення;
- нудота і запаморочення нерідко стають провісниками того, що жінка завагітніла;
- загальна слабкість організму;
- постійна сонливість;
- відчуття тяжкості в голові, особливо в потиличній зоні;
- потемніння або спалахи світла перед очима;
- зростання температури тіла;
- обмеження або біль при русі шиєю — нерідко такий симптом спостерігається при шийному остеохондрозі;
- однобічна глухота, слабкість та запаморочення – основні ознаки при злоякісних новоутвореннях в головному мозку;
- депресія і часті перепади настрою характерні для таких процесів у жіночому організмі як місячні, настання клімаксу, вагітність у перші три місяці. В даних випадках нерідко стає причиною втрати свідомості;
- зміна артеріального тиску.
У більшості випадків зменшити інтенсивність вищевказаних ознак допоможуть таблетки від запаморочення, але це зовсім не означає, що потрібно відкласти візит до лікаря.
Такі симптоми лише початкову прояв деяких захворювань, але якщо у хворого спостерігаються такі ознаки, його необхідно негайно доставити в медичний заклад:
- сильне запаморочення, що супроводжується слабкістю у нижніх і верхніх кінцівках, аж до того, що людина не може ходити або тримати деякі предмети;
- при гіпертонії або цукровому діабеті тривалий запаморочення може викликати коматозний стан або криз;
- втрата свідомості, особливо якщо в момент падіння чоловік травмував голову;
- підвищення температури тіла до сорока градусів;
- часті напади блювоти, більше п’яти разів на день;
- постійне запаморочення — може вважатися таким, якщо від нього не вдається позбутися ніякими способами протягом однієї години.
Помилковим вважається те, що запаморочення з’являється з-за надмірно низького або високого артеріального тиску — в деяких випадках, крім як у літніх людей може виникнути запаморочення при нормальному тиску.
Діагностика
Чим раніше людина звернеться за допомогою до лікарів, тим легше буде проводити лікування супутнього захворювання. Для діагностики пацієнту необхідно пройти консультації у таких лікарів, як невролог, терапевт, отоларинголог, окуліст, фахівець з інфекційних захворювань, кардіолог. Це потрібно для того, щоб виконати всебічний огляд пацієнта, оскільки запаморочення характерно для безлічі захворювань з різних галузей медицини. Крім цього, пацієнту необхідно:
- надати повну інформацію лікаря з приводу висловлення перших симптомів, інтенсивності і частоти їх прояву;
- пройти огляд на наявність неврологічних патологій;
- здати аналіз крові для лабораторного дослідження. Проводиться це для того, щоб ідентифікувати внутрішні запальні процеси, тому що запаморочення і слабкість досить часто є симптомами інфекцій;
- пройти обстеження для встановлення гостроти слуху та зору.
Крім цього, існує ряд апаратних досліджень, що виявляють порушення у внутрішніх органах або головному мозку. До таких методів належать:
Електроенцефалографія (ЕЕГ)
- УЗД артерій, що забезпечують мозок кров’ю. За допомогою обстеження можна визначити звуження або недорозвиненість артерій;
- МРТ – проводиться для докладного вивчення структури мозку, а також для виявлення можливої наявності онкологічних новоутворень;
- рентгенографія як всього хребта, так і шийного відділу;
- тести для визначення функціонування вестибулярного апарату;
- ЕЕГ – реєстрація сигналів, що проводяться клітинами мозку.
Після додаткових консультацій у нейрохірурга і невролога, лікуючий лікар підбирає найбільш ефективне лікування індивідуально для кожного пацієнта.
Лікування
При спалахах сильного запаморочення і слабкість в домашніх або робочих умовах, потрібно дізнатися про принципи першої допомоги:
- необхідно відразу ж прийняти сидяче положення;
- постаратися сфокусуватися на одному предметі;
- звільнитися від тісного одягу;
- забезпечити потік свіжого повітря в приміщенні;
- не виконувати різких рухів головою і шиєю;
- постановка холодних компресів на лоб.
Всі ці заходи повинен виконати сам хворий або людина, що знаходиться поруч. Після нормалізації стану негайно їхати в клініку або викликати лікарів на будинок.
Абсолютно у всіх випадках основна мета лікування – усунути симптоми супутнього захворювання або неврологічних розладів. В основному пацієнтам призначають:
- антигістамінні лікарські речовини;
- транквілізатори або заспокійливі – для нормалізації емоційного фону і зняття тривожності;
- медикаменти проти частої блювоти і постійної нудоти;
- ліки, спрямовані на поліпшення кров’яного потоку до вестибулярному апарату і поліпшення живлення мозку;
- препарати, що сприяють нормалізації кров’яного тиску, навіть у тих випадках, коли спостерігалося запаморочення при нормальному тиску;
- антибактеріальні або противірусні речовини при виявленні запалень вуха;
- гормональні препарати.
Рекомендації з лікування запаморочення
Хірургічне втручання показане лише в тих випадках, коли за результатами обстеження були виявлені злоякісні новоутворення в головному мозку, а також при патологіях будови артерій, які забезпечують приплив крові до даного органу.
Окремо варто відзначити лікування запаморочення у жінок, які виношують дитину, так як не всі медикаменти дозволені до вживання. У таких випадках необхідно дотримуватися нескладних правил:
- раціоналізувати режим дня, залишати для відпочинку достатню кількість часу;
- обмежитися від будь-яких фізичних навантажень;
- не змінювати різко положення тіла;
- проводити велику кількість часу на свіжому повітрі;
- регулярно проходити огляд акушера-гінеколога.
Якщо з якихось причин людина не зможе приймати лікарські речовини або таблетки від запаморочення, можна скористатися народними методиками терапії, але тільки після попередньої консультації у лікаря. Таке лікування включає в себе рецепти з:
- ефірних олій, таких як рицинова, обліпихову і ялівцеве. Такий сумішшю можна змащувати віскі, зони над бровами і за вухами, потилицю, облямівку губ і носа, закапувати у вуха;
- настоянки глоду, шипшини і пустирника;
- м’яти, липи і кореня півонії — використовувати у вигляді чаю;
- фрешів з моркви і буряка;
- відвару петрушки конюшини;
- збору мите, меліси і липи;
- імбирного чаю;
- граната – поліпшує кровопостачання;
- морської капусти, що містить у собі велику кількість йоду і фосфору, що покращує роботу вестибулярного апарату.
Профілактика
Профілактика частого і сильного запаморочення полягає в:
- дотримання здорового способу життя;
- зменшення додавання солі в страви;
- обмеження напоїв, що містять кофеїн;
- раціональне харчування, яке повинно бути збагачене вітамінами та поживними речовинами;
- проведення великої кількості часу на свіжому повітрі;
- виконання помірних фізичних навантажень;
- уникнення по можливості стресових і хвилюючих ситуацій;
- плавних рухах головою і шиєю;
- поліпшення якості сну за допомогою ортопедичних матраців;
- прийом таблеток від запаморочення і заколисування в транспорті;
- звернення до лікаря при перших симптомах прояву порушення координації;
- своєчасному обліку вагітної у акушера-гінеколога;
- профілактичних оглядах в медичному закладі не менше двох разів на рік.