Симфизит – запальний процес лонного зчленування, який виникає під час виношування дитини або в післяпологовий період. В нормальному стані з’єднання лобкових кісток тазу є нерухомою конструкцією, але під впливом деяких факторів може розм’якшуватися. Дуже часто такі зміни проявляються у другому і третьому триместрі. Це обумовлено стрімким зростанням малюка і збільшенням кількості навколоплідної рідини. Але нерідко виражається симфизит після пологів. Це відбувається на тлі інтенсивного просування малюка по родових шляхах, через що травмується зчленування.
На сьогоднішній день медицині не до кінця відомі причини формування такого розладу. Фахівці пояснюють це недостатністю кальцію в організмі і гормональним дисбалансом. Головними ознаками недуги є яскраво виражена хворобливість в області лобка і внизу живота, особливо в нічний час доби або при спробі розвести ноги в сторони, перебуваючи в горизонтальному положенні. Крім цього, спостерігаються зміни в ході.
Діагностика патології заснована на аналізі історії хвороби пацієнтки, огляді спеціаліста, інструментальних обстеженнях, зокрема УЗД і рентгенографії області малого тазу і лобкового зчленування. У більшості випадків лікувати таке захворювання можна без хірургічного втручання, а саме – збагаченням їжі кальцієм або його прийомом у таблетках, протизапальними препаратами, виконанням комплексу спеціальних вправ і носінням підтримує бандажа. Але при наявності обтяжливих факторів здійснюється родова діяльність шляхом кесаревого розтину.
Етіологія
В даний час повністю не з’ясовані передумови формування даного розладу, але відомі дві основні гіпотези, які пояснюють патологічне розходження лобкових кісток і поява запалення:
- недостатність кальцію. Представницям слабкої статі, виношує дитину, необхідно вживати даний компонент у розмірі ста грам на добу;
- занадто велика кількість гормону релаксину, який виробляється яєчниками і плацентою. Він відповідає за процес розслаблення зв’язок лобкових кісток.
Іншими сприятливими факторами виникнення симфизита вважаються:
- генетичні розлади нормального функціонування опорно-рухового апарату. Такі захворювання можуть стати причиною рухливості суглобів, надмірній ламкості кісток і розтягування шкірного покриву;
- передують періоду вагітності неодноразові травми тазу;
- кілька пологів в анамнезі життя пацієнтки;
- малорухливий спосіб життя;
- наявність аналогічного розлади в період минулих вагітностей;
- висока маса плоду – більше чотирьох кілограм.
Різновиди
Існує класифікація симфизита у міру розходження лобкових кісток. Таким чином, є кілька ступенів тяжкості перебігу захворювання:
- початкова – розбіжність становить не більше одного сантиметра;
- середня – до двох сантиметрів;
- важка – більше двох див.
Крім цього, захворювання буває:
- пов’язане з виношуванням дитини формується під час вагітності, починаючи з першого триместру або в післяпологовий період;
- не має відношення до вагітності – в рідкісних випадках таке розлад розвивається як наслідок травми тазу або ж при професійному занятті спортом, зокрема воно виникає у бігунів.
Симптоми
Симптоми симфизита
Симфизит може проявитися в будь-який момент вагітності, але найчастіше діагностується на другому і третьому триместрі, коли плід починає активно рости. Симптомами захворювання є:
- набряки ураженої області;
- поява хворобливості і специфічного клацання при ходьбі або натисканні на область лобка, а також якщо довго знаходитися у вертикальному стані;
- поширення хворобливості на таз, пах, куприк і стегна;
- різкі спазми при спробі змінити положення тулуба;
- неможливість високо підняти прямі нижні кінцівки, лежачи на спині;
- зміна ходи – при цьому спостерігається пересування дрібними кроками;
- трудний процес підняття по сходах.
По мірі прогресування симфизита при вагітності, ознаки виражаються яскраво — біль з’являється не тільки при ходьбі. Знизити больові відчуття допоможе комплекс спеціальних вправ і носіння бандажа. Оскільки захворювання супроводжується інтенсивним больовим синдромом, сексуальні відносини при симфизите варто виключити.
Ускладнення
У випадках спроб самостійного діагностування та лікування симфизита, а також при несвоєчасному зверненні за допомогою до лікарів, може розвинутися тяжке ускладнення. Єдиним наслідком захворювання є повний розрив лобкового зчленування. Це може призвести до неможливості самостійно стояти на ногах, піднімати їх і відповідно пересуватися. У таких випадках носіння бандажа не допоможе виправити проблему. Жінкам призначають кесарів розтин.
Діагностика
Процес встановлення діагнозу здійснюється шляхом з’ясування скарг, інтенсивності та першого часу прояву симптомів, а також можливих факторів, які могли стати причиною утворення такого захворювання.
Інструментальне обстеження при симфизите складається з:
- УЗД області локалізації патологічного процесу – необхідно для визначення стадії недуги;
- рентгенографії – таку процедуру можна проводити жінкам, виношує дитину, тому здійснення відбувається поза періоду виношування малюка. Рентген є обстеженням, призначеним для вивчення відстані між кістками лобкового зчленування, підтвердження їх зміщення. Також це незамінний спосіб контролю над процесом відновлення та ефективності лікування.
В деяких випадках можуть знадобитися додаткові консультації таких фахівців, як фізіотерапевт і хірург-ортопед. Після проведення всіх досліджень визначається індивідуальна тактика терапії захворювання – кесарів розтин, медикаментозне лікування з носінням бандажа і виконанням вправ.
Лікування
В залежності від протікання симфизита, а також на основі обстежень визначається індивідуальна тактика лікування даного розладу. Основу терапії становить зменшення болючого синдрому. Медикаментозне лікування включає в себе:
- прийом вітамінного комплексу та кальцію;
- призначення нестероїдних протизапальних препаратів характеру – їх необхідно приймати для зняття запалення і усунення болючості;
- постійне носіння бандажа;
- комплекс спеціальних гімнастичних вправ, розроблених для вагітних жінок;
- фізіотерапію, що складається з впливу на уражену область низькочастотного магнітного поля.
Бандаж при симфизите
Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування симфизита застосовується на початковому ступені перебігу хвороби. У таких випадках представниця жіночої статі може самостійно, природним шляхом народити малюка.
При тяжкому перебігу захворювання, а також при наявності таких свідчень, призначається кесарів розтин. До таких факторів відносять:
- розходження лобкового зчленування більше ніж на один сантиметр;
- нестерпний біль в області лобка при природній пологової діяльності;
- анатомічна будова – вузький таз є показником до виконання кесаревого розтину не тільки при цьому розладі;
- великий плід – більше чотирьох кілограм.
Комплекс гімнастичних вправ і бандаж – це основа лікувального процесу, яку також застосовують для усунення симфизита після пологів. Бандаж має вигляд пов’язки, виконаної з щільного матеріалу. Його призначення – утримувати кістки тазу в нормальному і комфортному для жінки положенні. Одягати його потрібно тільки в лежачому положенні, застібаючи настільки слабко, наскільки це можливо. Довго його носити не треба, а лише в тих випадках, якщо планується тривала прогулянка або необхідно буде довго стояти. У нічний час доби його необхідно знімати, для того щоб уникнути здавлювання внутрішніх органів.
Профілактика
Специфічних профілактичних заходів від симфизита не існує, оскільки не з’ясовано причини його формування. Дотримуючись нескладних рекомендацій можна знизити ризик формування захворювання:
- правильно харчуватися. Виключити з раціону жирні, гострі і солоні страви, а також солодкі борошняні вироби. Необхідно збагатити їжу вітамінами, мінералами та поживними кальцієм;
- вчасно ставати на облік у акушера-гінеколога і регулярно проходити огляди;
- носити бандаж, не довго, лише при тривалих прогулянках. На ніч його необхідно знімати;
- виконання вправ лікувальної гімнастики;
- кілька годин на день проводити за пішими прогулянками на свіжому повітрі;
- вибір раціональної методики пологової діяльності – оцінити показання і протипоказання до природних пологів та здійснення кесаревого розтину.
Прогноз симфизита безпосередньо залежить від ступеня розбіжності лонного зчленування і інтенсивності вираження ознак. Незважаючи на те, що такий розлад не несе негативного впливу на життя жінки та дитини, необхідно як можна скоріше розпочати ефективне лікування. Після пологів відзначається стихання болю, відновлення гормонального балансу, а також проходить набряклість.
