Рубромікоз (руброфітія): симптоми і лікування

1599

Рубромікоз або руброфітія – це часто зустрічається грибковий недуг, який вражає переважно підошви, гладку шкіру, долоні і нігті. Збудником патології виступає червоний трихофітон – специфічний грибок.

  • Діагностика
  • Лікування
  • Профілактика
  • Етіологія

    Збудник недуги підрозділяється на кілька видів:

    • оксамитовий;
    • гипсовидный;
    • пухнастий.

    Більш небезпечним для здоров’я людини є саме гіпсовий підвид грибкового мікроорганізму. Найчастіше з-за його патологічного впливу розвивається руброфітія стоп.

    Зараження

    Як правило, інфікування даними недугою відбувається внаслідок тривалого і тісного контакту з вже хворою людиною. Але так як цей вид грибка володіє високою вірулентністю, часто зустрічаються клінічні ситуації, коли зараження відбувалося через побутові предмети. Якщо в цей час почати застосовувати антибактеріальні препарати або ж цитостатики, то це буде сприяти інокуляції збудника.

    Поширенню спор в організмі сприяють наступні стани:

    • порушення загального тонусу кровоносних судин;
    • порушення кровотоку в кінцівках, переважно в нижніх. Такий стан розвивається в результаті наявності фонових захворювань. Приміром, облітеруючого ендартеріїту.

    Якщо людина вже один раз перехворів рубромикозом, то це не говорить про те, що в подальшому це ж захворювання не зможе його знову «атакувати». Після перенесення хвороби імунітет до нього не виробляється.

    Клініцисти досі сперечаються про те, яким же є інкубаційний період при рубромикозе. Причина в тому, що людина може тривалий час служити носієм спір патогенного грибка. І при цьому у нього не буде жодних клінічних симптомів цієї недуги. У такому випадку він стає небезпечним, так як поширює суперечки серед здорових людей.

    Симптоматика

    Симптоми захворювання залежать від місця локалізації патологічного процесу. У медицині виділяють кілька обмежених форм розвитку рубромикоза, а також генералізовану форму.

    Рубромікоз (руброфітія): симптоми і лікування
    Симптоми рубромикоза

    Рубромікоз стоп

    Рубромікоз стоп найбільш часто розвивається в людському організмі. Його діагностують у 90% випадків всіх захворювань, прогресування яких було спровоковано патогенної активністю цього виду грибка. Точний інкубаційний період недуги назвати складно. Перша ознака розвитку патології – одночасне ураження міжпальцевих складок. Цей симптом доставляє людині дискомфортні відчуття. Якщо не розпочати лікування, то патологічний процес поширюється і на підошви. Візуально можна відзначити наступне:

    • шкіра стає сухою;
    • пізніше приєднується гіперемія (почервоніння);
    • шкірний малюнок стає все більш чітким;
    • відзначається сильне мукоїдне лущення (найбільш чітко вона проявляється в місцях локалізації борозенок).

    Якщо на цьому етапі розвитку патології не провести адекватне лікування рубромикоза, то недуга перейде на бічні і тильні поверхні пальців і стоп. У дітей також приєднується ще один симптом, який значно ускладнює діагностику – ексудація. Зазвичай в цей час його починають лікувати від іншої хвороби, тому рубромікоз може перерости в хронічну форму. В такому випадку уражаються також нігті та інші прилеглі ділянки шкірного покриву.

    Рубромікоз кистей

    Рубромікоз кистей розвивається в результаті самозаражения. В окремих клінічних випадках недуга розвивається первинно. Клінічні прояви рубромикоза у цій формі такі ж, як і при рубромикозе стоп. Єдина відмінність полягає в тому, що ця патологія проявляється менш яскраво за рахунок того, що людина більш часто миє руки і може просто не помічати зазначених симптомів. Пізніше по периферії вогнищ микозного ураження утворюється характерний переривчастий валик.

    Рубромікоз нігтів

    Рубромікоз нігтів, як правило, діагностують при вже наявних ураженнях шкірного покриву. У рідкісних випадках недуга може виникнути спонтанно і індивідуально. Для рубромикоза нігтів характерним є ураження всіх нігтьових пластинок на кінцівках.

    Характерні симптоми:

    • освіта смужок білого або жовтого забарвлення на бічних або ж інших вільних частинах нігтьової пластинки;
    • якщо патологія нігтів перейшла в гіпертрофічну форму, то в цьому випадку нігті стають більш товстими, але при цьому ламаються і кришаться;
    • без належного лікування ситуація ускладнюється подногтевым гіперкератозом;
    • якщо недуга перейшов у атрофічну форму, то нігтьова пластинка поступово стоншується і деформується. Без адекватного лікування вона може повністю зруйнуватися, і її залишки можна буде побачити виключно в місці розташування нігтьового валика.

    Генералізована форма

    Генералізована форма розвивається в тому випадку, якщо організм людини вже вразили обмежені форми патології. Існує кілька причин генералізації хвороби:

    • прийом антимікробних препаратів;
    • захворювання органів;
    • патології ЦНС;
    • безконтрольний прийом цитостатиків.

    Еритематозно-сквамозна форма

    Еритематозно-сквамозна форма хвороби може вразити абсолютно будь-яку ділянку шкіри. Патологічний процес супроводжується сильним, практично нестерпним, сверблячкою. Визначити в цей час розвиток саме рубромикоза дуже складно, так як недуга ретельно маскується під інші патології. Осередки микозного ураження розташовуються групами і схильні формувати характерні гірлянди, кільця або дуги.

    Характерна ознака – формування патологічного переривчастого валика. Недуга може протікати в хронічній формі. Як правило, загострення відбувається в теплу пору року.

    Фолликулярно-вузлова форма

    Фолликулярно-вузлова форма протікає більш важко і виразно. На цьому етапі розвитку патології відбувається глибоке ураження шкіри гомілок, стоп, сідниць, а також передпліч. Патологічні елементи, що формуються в результаті розвитку рубромикоза, поступово все більше розростаються. Зовні вони дуже схожі з вузлуватою еритемою. У цей час дуже важливо почати грамотне лікування недуги, щоб не виникло небезпечних ускладнень.

    Діагностика

    Рубромікоз (руброфітія): симптоми і лікування
    Культуральне дослідження

    Клінічні прояви рубромикоза дуже складно сплутати з іншими захворюваннями, так як вони дуже специфічні. Іноді досить просто провести ретельний огляд пацієнта, щоб поставити йому діагноз. Для його підтвердження вдаються до наступних методів:

    • цитологічне дослідження;
    • посів;
    • культуральне обстеження.

    Лікування

    Лікування рубромикоза повинно бути комплексним. Тільки в такому разі можна досягти найбільш позитивних результатів. Якщо людину найбільше турбує набряк і мокнуть ураженої ділянки, то лікар в обов’язковому порядку призначає застосування заспокійливих примочок або ж гелів. Важливо також нормалізувати нормальну роботу ШЛУНКОВО-кишкового тракту і провести лікування захворювань, які може мати людина.

    У разі прояви алергії показано призначення десенсибілізуючих мед. засобів, а також медичних засобів, дія яких спрямована на зниження вироблення гістаміну.

    Як тільки запальний процес стихне, пацієнту призначаються кератолітичні синтетичні медичні препарати, які допоможуть провести відділення потовщення епідермісу. Проводити терапію при його наявності можна, так як через нього протигрибкові мазі не зможуть проникнути в більш глибокі шари шкіри. Краще всього видаляти епідерміс під час прийняття мильно-содових ванн за допомогою ножиць.

    Як тільки уражений шар епідермісу був видалений, починається безпосереднє лікування самого недуги. У такому разі показано проводити ретельну обробку шкіри і нігтів спеціальними противомикотическими препаратами. Їх використовують як для зовнішнього так і для внутрішнього застосування (таблетовані форми).

    Якщо у людини розвинувся рубромікоз гладкої шкіри, то в такому випадку немає ніякої необхідності видаляти шар епідермісу – лікування протигрибковими препаратами і народними засобами (з дозволу лікаря) можна починати відразу ж.

    Важливо під час лікування дотримувати певну дієту. Вона повинна включати в себе велику кількість білків, а також їжі, яка містить вітаміни А і Е (необхідні для якнайшвидшого відновлення ушкодженого шкірного покриву).

    Профілактика

    Профілактиці цієї хвороби приділяється особлива увага, так як вона дуже поширена серед міського населення країни. В обов’язковому порядку регулярно оглядаються службовці басейнів, саун, лазень. Якщо ж людина сам регулярно відвідує такі заклади, то йому рекомендовано раз на кілька місяців проходити профілактичний огляд у дерматолога, щоб виключити можливість розвитку захворювання.