Рефлюкс-езофагіт – одне з найбільш поширених захворювань, актуальних для стравоходу. Виникає воно в результаті безпосереднього контакту слизової стравоходу і вмісту кишечника. Зважаючи характерною підвищеної кислотності виникає ураження нижнього відділу стравоходу, внаслідок яких характерні для хвороби рефлюкс-езофагіт симптоми у вигляді печії, болю і тому подібних розладів травної системи.

Особливості хвороби

Простежування частоти захворюваності за реальними показниками не надається можливим, тому як протікає рефлюкс-езофагіт з симптомами слабкими, за яких звернення до фахівців, як правило, не відбувається. Між тим, звернення до лікаря є чи не обов’язковою, причому навіть в якості симптому гастриту або виразкової хвороби. Виникнення рефлюксу-езофагіту, до того ж може виступати в якості симптому виникнення грижі в стравохідного отвору діафрагмальної перегородки. В даному випадку мова йде про попаданні в отвір частини шлунка, у нормальному стані якого там бути не повинно в принципі. Є також і ряд конкретного типу продуктів, які провокують попадання в стравохід вмісту шлунка. Сюди, зокрема, відносяться шоколад і цитрусові, помідори та жирні страви. Додатково для дорослих сюди в якості супутніх продуктів попадання в стравохід виступають кава, алкоголь, а також куріння.

Рефлюкс-езофагіт: симптоми

Для кожної вікової категорії є власні характерні ознаки цієї хвороби. Так, рефлюкс-езофагіт, симптоми якого виникають у дітей, що проявляється у вигляді відрижки і частих зригувань, блювотою молоком і відрижка повітря. При піднятті дитину у вертикальному положенні спостерігається зниження виділених явищ, між тим, вже після наступного годування вони проявляються знову. При продовженні перебування в горизонтальному положенні рефлюкс-езофагіт посилюється в проявах, а тому головний кінець спального місця дитини слід трохи підняти або ж вище підкласти подушку – це дозволить зняти характерні симптоми.

Для більш старшого віку дітей характерною особливістю є наявність скарг на часті печії, відрижку кислим, нерідко виникає відчуття печіння в області за грудиною. Перераховані симптоми найчастіше актуальні після прийняття їжі, при нахилах корпусу тіла, в нічний час.

Що стосується дорослих, то тут найчастіше відзначаються хворобливі відчуття в області за грудиною, а також виникає найпоширеніший із симптомів, який має характер відчуття «грудки» в горлі. Крім того, характерні для рефлюкс-езофагіту симптоми можуть відповідати також і симптомами зовсім не стравохідного характеру, висловлюючись в постійному кашлі, осиплом голосі, хворобах зубів і т. д.

Збільшення закидання вмісту шлунка в стравохід може бути збільшено з цілого ряду різних причин. Так, це, насамперед, може бути пов’язано з порушенням, які виникають у моторики гастродуоденальної зони, що найчастіше актуально при наявності різного типу патології в органах травлення. Також це пов’язується з уповільненням в спорожнення шлунка. Примітно, що спорожнення шлунка в сповільненій ступеня спостерігається приблизно у 50% загального числа пацієнтів, що мають діагноз рефлюкс-езофагіту. За рахунок розтягування шлунка збільшується об’єм вмісту в шлунку, що, в свою чергу, сприяє виникненню і розвитку рефлюксу. За рахунок же порушення в пілородуоденальних моториці формується дуоденогастральний рефлюкс. В даному випадку мова йде не тільки про збільшення обсягу вмісту шлунка, але і формування додаткового чинника, що сприяє ушкодженню у цілому слизової оболонки.

Ступеня рефлюкс-езофагіту

Дане захворювання має власні ступеня, що його характеризують.

  • I ступінь – прояви полягають у окремого типу ерозіях, не зливаються між собою, а також еритеми, яка виникає в дистальному відділі стравоходу;
  • II ступінь – ерозивні ураження носять зливається характер, однак без загарбання всієї поверхні слизової;
  • III ступінь – прояв виразкових уражень в стравоході в області нижньої третини його частини. В даному випадку відбувається їх злиття при захопленні поверхні слизової в комплексі;
  • IV ступінь – виражається в хронічної виразки стравоходу і в стенозі.

Примітно, що середня тяжкість рефлюкс-езофагіту характеризується проявом печії не тільки після прийняття їжі. Так, болю набувають більш інтенсивний і частий характер, турбуючи хворого навіть у тому випадку, якщо він приймає дієтичну їжу. Частими є також прояви у вигляді відрижки повітрям, обложенности мови і неприємного присмаку у ротовій порожнині.

Форми рефлюкс-езофагіту

Дане захворювання носить характер гострого і хронічного прояву.

  • Гострий рефлюкс-езофагіт виявляється у запаленні стінок стравоходу при одночасній наявності хворобливих відчуттів, актуальних при прийомі їжі, а також рідини. Характерним для нього є підвищення температури при загальному нездужанні, за грудиною хворий відчуває неприємні відчуття вздовж ходу стравоходу. Також виникає печіння і болю в області шиї, рясне слиновиділення, відрижка, порушення функції ковтання.
  • Рефлюкс-езофагіт хронічний проявляється у хронічному запаленні стінок стравоходу, що супроводжується виникненням больових відчуттів в області за грудиною. Нерідко хронічний вид рефлюксу також і супроводжується гастритом. Саднение за грудиною може виникати також при бігу, додатково може виникати утруднення в диханні, гикавка, печія і навіть блювота.

Езофагіт також буває катаральним, характеризуючись набряком, що виникає в слизовій стравоходу і гіперемією, а також ерозивним, характер розвитку якого визначають гострі інфекції.

Біліарний рефлюкс езофагіт: симптоми

Порушення процесу перетравлення їжі, при якому вміст шлунка виявляється в кишечнику при виклику запалення і подразнення в ньому, а також затікання вмісту кишечника в шлунок визначає рефлюкс. Відповідно, що утворився на тлі цього процесу гастрит визначається як рефлюкс-гастрит. Причини, які спровокували рефлюкс, визначають його тип, який може бути дуоденальним або біліарний.

Зупинимося на такому вигляді, як біліарний рефлюкс-езофагіт, симптоми якого виражаються у відчутті важкості і переповнення в шлунку, що актуально в процесі прийому їжі, а також відразу ж після нього. Додатково зазначимо гіркоту і відрижку, неприємний присмак, який відчувається в роті, нудоту, різного роду порушення стільця (запори, які чергуються з проносами, а також здуття живота). Переважно біліарний рефлюкс-гастрит не виражається больовим симптомом. При виникненні болю вона носить ниючий і тупий характер, загострюється після їжі. Примітно, що дане захворювання призводить до порушення засвоєння організмом корисних речовин, одержуваних через їжу. З цієї причини спостерігається значна втрата ваги, анемія, освіта на губах «заїди», загальна слабкість, а також сухість шкіри.

Причини біліарного рефлюкс-езофагіту

Даний тип захворювання пов’язаний з наявністю порушень жовчовивідної системи, а також з порушеннями в моториці (тобто з дискінезією), неслаженностью роботи сфінктерів. Таким чином, порушення провокують збій в послідовності і в силі тиску, що виникають у кишечнику і жовчних протоках. Далі на рефлекторному рівні виникають збої в компресії проток шлунка і підшлункової. Зважаючи на виникнення билинарного типу порушень просочене за рахунок ферментів жовчі і підшлункової залози, вміст дванадцятипалої кишки виявляється в шлунку, обпалюючи його і формуючи, тим самим, гастрит. Найчастіше билинарный рефлюкс-езофагіт поєднується з таким діагнозом як біліарний дуоденіт (або ж запалення дванадцятипалої кишки). Пояснюється дане поєднання роздратуванням, виробленим жовчю, яка виділяється з процесу нормального травлення.

Ерозивний рефлюкс-езофагіт: симптоми

Езофагіт в такому його вигляді, при якому слизова стравоходу піддається глибоке ураження, визначається як ерозивний рефлюкс-езофагіт, симптоми якого проявляються у вигляді печії і відрижки, нудоти (зрідка – блювання), біль у ділянці за грудиною, відчуття хворобливості ковтання і наявності «грудки» в горлі. Незважаючи на те, що ці прояви в цілому характерні для езофагіту, в даному випадку вони носять більш виражений характер, відповідно, приносячи більше занепокоєнь і дискомфорту хворому.

Посилення перебігу захворювання провокують погрішності в харчуванні, які полягають у використанні кислих продуктів різного типу, кофеїну та алкоголю. Нерідко перебіг хвороби посилюють і лікарські препарати, навіть настільки незначні, на перший погляд, як парацетамол, анальгін, аспірин і т. д.

Лікування рефлюкс-езофагіту

Для лікування рефлюкс-езофагіту в будь-якій його формі, природно, що слід усунути першопричину, тобто, захворювання, що спровокувало його виникнення. До таких відноситься гастрит і невроз, гастродуоденіт або виразкова хвороба. При визначенні правильної терапії симптоми рефлюкс-езофагіту можуть згодом мати менш виражений характер, при цьому з її ж допомогою можна буде знизити шкідливий вплив, який чиниться шлунковим вмістом, яке потрапляє у стравохід. Також терапія в правильній її формі дозволить підвищити загальну стійкість для слизової стравоходу, сприяючи швидкому очищенню шлунка після прийняття їжі.

Першочерговим моментом лікування езофагіту є не що інше, як дієта, при якій слід виключити гостру і жирну їжу, шоколад, томати, цитрусові, кофеїн і, по можливості, куріння.

Додатково спеціаліст прописує ліки, дія яких зменшує кислотність шлунка, зокрема до таких належать антациди. Наприклад, новий препарат Антарейт. Його компоненти діють комплексно на травну систему: нейтралізує підвищену кислотність шлункового соку, захищає слизову стравоходу і шлунка, викликаючи печію і біль, поглинає надлишок газів, запобігаючи появу відрижки і метеоризму. Препарат не всмоктується з шлунку, що дозволяє уникнути негативних побічних дій і «синдрому рикошету» — посилення печії після закінчення дії засобу, що виникає при прийомі інших антацидних препаратів. Виразкова хвороба, а також ерозії передбачають прийом препаратів антисекреторної дії (інгібітори протонної помпи або Н2-блокатори). За рахунок цього зменшується внутрішлунковий тиск, що забезпечує загальну стійкість шлунка до прийому їжі. Додатково за рахунок цього нормалізується моторика кишечника, а також усуваються всі симптоми, характерні для рефлюкс-езофагіту. Щоб уникнути посилення симптомів, що виникають при лежачому положенні, підкладаються додаткові подушки для підведення верхньої частини тіла – дана міра посприяє зменшенню печії, а також болю, що виникає в грудині.

Для діагностування рефлюкс-езофагіту, а також супутніх його виникнення хвороб, слід звертатися до гастроентеролога. На основі скарг пацієнта, тривалості та тяжкості хвороби, а також морфологічної і ендоскопічної оцінки змін, що їм буде визначено відповідне лікування.