Рак піхви: симптоми і лікування

841

Рак піхви – онкологічне захворювання, яке вражає слизову оболонку та стінки піхвової трубки. Слід зазначити, що в більшості випадків це захворювання носить вторинний характер, однак не виключається і первинне ураження. Небезпека цієї хвороби полягає в тому, що на початковій стадії розвитку хвороба розвивається без будь-яких ознак. У більшості випадків рак піхви діагностується вже в запущеній стадії, що істотно погіршує прогнози.

Обмежень щодо віку, це захворювання не має, однак у дітей і підлітків діагностується вкрай рідко. Згідно Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду рак піхви відноситься до злоякісних новоутворень піхви, код С52.

У цьому випадку можна зробити однозначні прогнози щодо ефективності лікування, так як все буде залежати від особистих клінічних показників пацієнтки, стадії, на якій був поставлений діагноз і розпочато лікування.

Етіологія

Точні етіологічні причини розвитку цього онкологічного процесу не встановлені. Однак клініцисти припускають, що рак піхви може розвиватися внаслідок наступних етіологічних факторів:

  • гормональні порушення;
  • опромінення;
  • робота з хімічними речовинами;
  • дисбаланс імунітету;
  • генетична схильність.

Окремо виділяють провокуючі фактори для цього захворювання:

  • критичне зниження естрогенів;
  • рак шийки матки;
  • перенесені раніше онкологічні захворювання, не тільки щодо сечостатевої системи;
  • наявність в анамнезі реконструктивних операцій;
  • хронічні інфекції сечостатевої системи;
  • механічне подразнення стінок піхви;
  • часті аборти;
  • неконтрольоване вживання гормональних контрацептивів;
  • куріння, зловживання алкогольними напоями тривалого характеру;
  • пізня родова діяльність з ускладненнями.

Слід зазначити, що найчастіше рак піхви розвивається на тлі іншого онкологічного захворювання. Також не виключається повторний розвиток недуги, як рецидив.

Класифікація

За характером походження рак піхви може бути:

  • первинним – виникає безпосередньо в тканинах стінок піхви;
  • вторинним – розвивається на тлі вже наявного в організмі онкологічного процесу.

За гістологічними ознаками захворювання може бути наступних форм:

  • аденокарцинома;
  • плоскоклітинний;
  • саркома;
  • меланома;
  • рабдоміосаркома.

Рак піхви: симптоми і лікування
Рак піхви

Крім цього, виділяють класифікацію раку піхви згідно ступеня розвитку:

  • нульова – обмежений, без ураження сусідніх м’яких тканин чи органів;
  • перша – онкологічний процес розвивається лише в межах піхви;
  • друга – метастазування спостерігається у прилеглих тканинах, але не доходить до стінок малого тазу;
  • третя – онкологія вражає не тільки вагіну, але і стінки тазу;
  • четверта – метастазування кишечника, стінок сечового міхура.

Починаючи з третього ступеня прогнози вкрай несприятливі. Навіть за умови проведення операції та подальших терапевтичних заходів робити прогнози щодо тривалості життя складно. Також високий ризик рецидиву.

Симптоматика

На початковій стадії розвитку рак піхви протікає практично безсимптомно, що і призводить до запізнілої діагностики.

У цілому основними клінічними ознаками цього онкологічного процесу є наступні симптоми:

  • погіршення процесу сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, біль під час здійснення фізіологічної потреби, часті позиви;
  • біль в області піхви, яка нерідко поширюється на область попереку, промежини і крижів;
  • виділення з піхви білого, сірого, жовто-зеленого кольору з різким неприємним запахом. На пізніх стадіях з домішками крові;
  • проблеми з менструальним циклом – порушення циклу або повна відсутність місячних, незначні або рясні виділення;
  • порушення з боку функціонування кишечника – часті закрепи, домішки крові в калі, нетримання калових мас, біль в області прямої кишки, яка може посилюватися під час акту дефекації;
  • набряклість ніг;
  • втрата ваги, без видимої на те гастроентерологічної причини;
  • дратівливість, апатичний настрій;
  • слабкість і млявість навіть після тривалого повноцінного відпочинку.

Важливо розуміти, що подібна клінічна картина не завжди може вказувати саме на рак піхви, підтвердити це або спростувати може тільки комплексне обстеження.

Діагностика

Діагностичні заходи включають в себе фізикальний огляд з пальпацією і лабораторно-інструментальні методи діагностики.

У цьому випадку, крім консультації гінеколога (який і проводить первинний огляд), потрібен огляд і консультація онколога.

Первинний огляд може включати в себе такі заходи:

  • збір особистого і сімейного анамнезу;
  • з’ясування гінекологічного анамнезу — періодичність менструального циклу, наявність захворювань гінекологічного характеру, родова діяльність, наявність абортів в особистому анамнезі;
  • гінекологічний огляд.

Крім цього, для уточнення діагнозу та ступеня розвитку онкологічного процесу, проводять наступні лабораторно-інструментальні методи обстеження:

  • ОАК і БАК;
  • аналіз крові на онкомаркери;
  • вагиноскопия;
  • цитологічне дослідження мазка зі слизової піхви;
  • біопсія тканини для подальшого гістологічного дослідження;
  • ректороманоскопія;
  • екскреторна урографія з контрастним речовиною;
  • УЗД органів черевної порожнини.

Рак піхви: симптоми і лікування
Ректороманоскопія

Якщо спостерігається симптоматика з боку інших систем організму, то проводять додаткові діагностичні заходи, характер яких залежатиме від локалізації прояву симптоматики.

Лікування

У більшості випадків хірургічне лікування, яке спрямоване на виконання таких завдань:

  • видалення пухлини;
  • запобігання метастазування в інші тканини і органи;
  • запобігання рецидиву.

Крім операції, до або після (а частіше і те, і інше) проводиться хіміотерапія при раку піхви вона дозволяє видалити всі дрібні метастази і істотно знижує ризик рецидиву онкології. Як аналог або доповнення може проводитися курс променевої терапії.

Можливі ускладнення

Це захворювання чревате серйозними ускладненнями навіть у тому випадку, якщо лікування розпочато вчасно і оперативно.

Рак піхви може супроводжуватися такими ускладненнями:

  • метастазування в прилеглі тканини й органи;
  • виразки на стінках піхви;
  • утворення свищів;
  • кровотечі із новоутворення;
  • безпліддя.

Не виключається і летальний результат.

При ранній діагностиці і коректному лікуванні прогноз сприятливий. У тому випадку, якщо лікування почато на пізніх стадіях (починаючи з 3-їй), прогноз буде залежати від загальної клінічної картини і морфологічної структури ракової пухлини.

Профілактика

На жаль, специфічних профілактичних заходів досі не розроблено. Тому доцільно дотримуватися тільки загальних профілактичних заходів:

  • дотримання особистої інтимної гігієни для недопущення інфекційних або запальних недуг з боку сечостатевої системи;
  • профілактика ЗПСШ;
  • відмова від куріння.

Важливо в профілактичних цілях відвідувати гінеколога. Пацієнткам, які мають в анамнезі онкологічне захворювання з боку сечостатевої системи, слід перебувати на диспансерному обліку у гінеколога і систематично проходити огляд – не менше одного разу на місяць протягом першого року після лікування, і раз у 3-6 місяців в наступні роки.