Рак нирки: симптоми і лікування

Рак нирки – це таке злоякісне пухлинне утворення, яке розвивається в одній або в обох нирках, переважним чином виростає на основі епітеліального шару (поверхневого шару) ураженої органу і схильна до метастазування. Рак нирки, симптоми якого найчастіше відзначаються у чоловіків у віці 55-75 років, також діагностується у жінок, причому в період розгляду статистики останніх років спостерігається зростання захворюваності за жителям розвинених країн.

Загальний опис

Рак нирки в плані процесів, актуальних для нього, полягає в появі в нирці безконтрольно діляться злоякісних пухлинних клітин, за рахунок чого на їх основі утворюється пухлина. У переважній більшості розвиваються такі злоякісні утворення в області внутрішнього шару ниркових канальців, за рахунок чого визначена відповідна форма раку нирки – нирково-клітинна карцинома. Тут відразу слід зазначити, що саме цей тип пухлинних утворень проявляє себе на найбільш ранній стадії власного прогресу, причому до того, як почалося метастазування до іншим тканинам і органам. Дана особливість, як зрозуміло, дозволяє почати лікування раку на ранніх стадіях та досягти кращих результатів за рахунок більшої податливості захворювання до вживаних в його адресу заходам терапії.

Окремо визначимо для читача, що передбачає метастазування. Метастазуванням називається такий процес, при якому прогресування пухлинного захворювання в тому місці, де воно спочатку себе проявило, супроводжується утворенням вторинних вогнищ патологічного процесу. Це забезпечується за рахунок поширення клітин від первинної пухлини в інші тканини і органи з подальшим формуванням у них нових, вторинних пухлинних утворень. Саме процес метастазування розглядається в якості основного критерію, що вказує на злоякісний характер пухлини, і саме поява метастазів (тобто зазначених вторинних вогнищ зростання пухлини) визначає подальшу неможливість повного вилікування від раку при виключенні в лікуванні необхідності видалення таких метастатичних вузлів. У цілому прогноз по ракової пухлини визначає її невиліковність в тому випадку, якщо ураження метастазами зазнали життєво важливі органи, такі як головний мозок, печінка та ін

Тепер повернемося до розгляду основного захворювання, раку нирки. У середньому нирково-клітинний рак нирки розвивається у 250 тисяч осіб, у той час як летальний результат наступає для 100 тисяч осіб. При розгляді структури злоякісних патологій у рамках світового масштабу показників можна виділити, що нирково-клітинний рак нирки в середньому діагностується у 2% населення. Порядку в 4,3% випадків розвитку злоякісних утворень припадає на чоловічу стать, близько 2,9% випадків – на жіночий. При розгляді загальних показників п’ятирічної виживаності (на середніх показниках по стадіях і в цілому на даному визначенні в прогресуванні захворювання), виявлено, що на 2001-2005 роки вона склала приблизно 59,7%.

Рак нирки: причини

Конкретну причину, провокує розвиток раку нирки, на сьогоднішній день виявити не вдалося. Між тим, існує ряд факторів, що розглядаються як сприятливі для розвитку цього захворювання. В якості одного з таких достовірно можна виділити вік – помічено, що найчастіше рак нирки виявляється у віці від 40 років і старше. Також це куріння, стать та ожиріння. Зупинимося докладніше на основних таких факторах:

• Куріння. Даний фактор збільшує ризик розвитку раку нирок приблизно вдвічі при порівнянні з схильністю до цього захворювання некурящих пацієнтів, більш того, любителі сигар також потрапляють у групу ризику за даним критерієм. Додамо також, що куріння є фактором, що приводить до розвитку раку гортані, легенів, шлунку, сечового міхура і інших видів цього захворювання.
• Ожиріння. Як відомо, даний фактор досить часто розглядається в якості предрасполагающего, він сприяє порушенню гормонального обміну, провокуючи також і розвиток раку нирок. Таким чином, він також не є винятком – ризик в цьому випадку зростає в середньому на 20%.
• Чоловіча стать. Як уже зазначено, у чоловіків рак нирок діагностується частіше, ніж у жінок, причому співвідношення по частоті захворюваності для них вище в два рази.
• Тривалий прийом деяких препаратів. Зокрема В даному випадку розглядаються медикаментозні препарати, які використовуються без призначення лікаря і вживаються фактично безконтрольно.
• Наявність важких форм патологій нирок. Додатково тут можна виділити і такий фактор як тривале перебування пацієнта на діалізі, тобто з штучною ниркою, чому також сприяє повне порушення функцій даного органу.
• Тривале застосування хімікатів (органічні розчинники, барвники, миючі засоби тощо). Даний фактор є сприяючим не тільки до розвитку раку нирок, але і раку сечового міхура.
• Актуальні генетичні патології. Папиллярно-клітинна карцинома, хвороба Хиппел-Ліндау і т. д.
• Полікістоз нирок. Дана патологія може бути як природженою, так і придбаної. Характеризується утворенням в нирках великої кількості кіст (тобто бульбашок) з рідиною, і, власне, є одним з факторів, що привертають до розвитку ракового захворювання.
• Спадковість. Спадковість полягає в обтяженої сімейної історії хвороби, тобто наявність раку нирок у найближчих родичів. Особливо збільшується ризик можливого розвитку раку нирок при наявності його у сестер/братів.
• Расові особливості. Зокрема мається на увазі чорний колір шкіри – у представників негроїдної раси ризик дещо підвищений. Пояснити дану схильність на даний момент не вдається.
• Підвищений тиск. Підвищений артеріальний тиск (або гіпертензія) або препарати, що використовуються для його стабілізації – на даний момент остаточно невідомо, що конкретно слід розглядати в якості предрасполагающего фактора, однак заперечувати актуальність такого зв’язку не доводиться.

Додамо також, що відповідність того чи іншого фактору ризику з перерахованих зовсім не зумовлює обов’язкового розвитку раку нирок, як не обумовлює й неможливість розвитку цього захворювання при відсутності відповідності якому-небудь з цих чинників. Іншими словами, у кожному конкретному випадку історія хвороби строго індивідуальна, і вона може базуватися на різних факторах, що розглядаються в якості основи, її спровокувала.

Рак нирки: стадії

У відповідності з особливостями клінічної картини та особливостями прогресування захворювання, визначені відповідні стадії, на підставі яких, крім іншого, визначається відсоток за п’ятирічної виживаності. Цілком можливо, що читача зацікавить більш конкретна розшифровка цього визначення, тому ми дамо на нього відповідні пояснення.

Отже, під визначенням «п’ятирічна виживаність» мається на увазі використання зазначений у ньому строк за прогнозом на лікування пухлини. Термін цей, як зрозуміло, відповідає п’яти років. Достовірно встановленим фактом є той, що якщо пацієнт після проведення лікування на адресу раку проживе ще п’ять років, то є всі підстави для вказівки і того факту, що повторно даний вид раку у нього не розвинеться. Іншими словами, якщо вдалося прожити 5 років після лікування, то пацієнт повністю вилікувався від раку.

• I стадія. Дана, 1 стадія раку нирки, характеризується незначними розмірами пухлинного освіти, зокрема її діаметр становить близько не більше 7 сантиметрів. Пухлинні клітини присутні тільки в рамках ураженого органу, власне нирки, поширення їх до лімфовузлів і до інших органів не відбувається. При цій стадії адекватне і своєчасне лікування раку нирок визначає для хворого можливість одужання приблизно 81-90% (тобто саме в межах зазначеного інтервалу визначена розглянута нами вище п’ятирічна виживаність по захворюванню).
• II стадія. 2 стадія раку нирки характеризується досягненням пухлинного утворення розмірів від 7 сантиметрів і більше, при цьому воно все також зосереджено в рамках області ураженого органу, відповідно, поширення лімфовузлів та іншим органам немає. У середньому п’ятирічна виживаність на даному етапі становить близько 74%, знову ж таки, за умови забезпечення адекватного та своєчасного лікування захворювання.
• III стадія. Ця, 3 стадія раку нирки, характеризується тим, що сама пухлина залишається в рамках меж нирки, але при цьому відбулося поширення ракових клітин до лімфовузлів (тобто, як зрозуміло, мова йде вже про метастазуванні). Також можливий варіант, при якому на даному етапі пухлинне утворення почало виростати безпосередньо в судини (мається на увазі зокрема виростання в великі їх види, це порожня або ниркова вена). Що стосується п’ятирічної виживаності на дану стадію, то в середньому вона становить 53%, якщо, звичайно, проводиться своєчасне і адекватне лікування на адресу раку.
• IV стадія. Ця стадія захворювання може проявлятися у двох варіантах форм. Так, тут може йти мова про виростанні пухлинного утворення в наднирник, який, як, мабуть, читачам відомо, є ендокринної залозою, розташованої біля вершини даного органу. Крім цього, другим варіантом, розглядається метастазування раку до інших органів, а це можуть бути кістки, легені, печінка тощо П’ятирічна виживаність хворих з даного періоду становить близько не більше 10%.

Особливості метастазування

Метастазування при раку нирки відбувається лімфогенним або гематогенним шляхом. Виявлення метастаз зазвичай відбувається у чверті пацієнтів в момент встановлення відповідного діагнозу. В цілому виживання хворих при метастазуванні складає близько півроку-року, близько 10% з них проживає два роки. В середньому у 30-50% пацієнтів після нефректомії (операції з повного видалення ураженого пухлиною органу) розвивається метахронное метастазування. Найчастіше метастазування зачіпає легені (в середньому в 76% випадків), лімфовузли (64%), а також кістки (у 43% випадків) і печінку (приблизно в 41% випадків). Поразка ними контралатеральної нирки відбувається в 25% випадків, поразка ипсилатерального і контралатеральной наднирників відбувається в 19 і в 11,5% випадках відповідно, уражається головний мозок у 11,2% випадків.

Метастатичне ураження нирок при раку також може супроводжуватися спонтанною регресією та подальшою стабілізацією стану. Регресія має на увазі під собою стан, при якому відзначається спад симптоматики, притаманною захворювання, на тлі чого настає повне одужання. Спонтанна форма регресії відзначається в середньому на 0,4-0,8% випадків раку нирки, в переважній більшості така картина характерна для стану регресії легеневих метастаз. Що стосується стабілізації захворювання, яка має на увазі під собою відсутність зростання метастаз і відсутність подальшого їх появи, то вона актуальна в 20-30% випадків. Аналогічно стабілізація стану допускається у пацієнтів без супутнього метастазування.

Зазначені феномени в обов’язковому порядку підлягають обліку в тих випадках, коли розглядається варіант реалізації системного або хірургічного лікування хворих при актуальні ризики, але з можливістю подальшого життя без необхідності в реалізації будь-яких заходів лікування взагалі унаслідок можливого збільшення в цьому випадку терміну їх життя.

Рак нирки: симптоми

Характеризує розглянуте нами захворювання клінічна картина грунтується на типових проявах симптоматики. В якості основних проявів тут розглядається гематурія, біль і пухлина, прощупываемая в області живота пацієнта. Між тим, перераховані симптоми виявляють себе комплексно лише у випадку запущеного перебігу захворювання, в той час як на ранніх стадіях перебігу раку може проявлятися один-два симптоми із зазначених.

Гематурія зокрема має на увазі під собою таке розлад, при якому в крові визначається наявність домішки з крові, що розглядається в якості основного критерію, що свідчить про наявність в нирці пухлинного освіти. Як правило, кров у сечі з’являється спонтанним і неочікуваним чином, без супутніх причин, якими можна було б пояснити це явище. Кров в сечі може відзначатися як у межах короткого проміжку часу, так і тривало, припинення найчастіше настає раптово. Далі, через кілька днів після припинення, знову можна її знайти. Іноді в сечі можна виявити згустки крові червоподібного типу. При неоперабельній стадії раку гематурія набуває дещо іншої форми і розглядається вже як досить важкого прояви захворювання з супутньою такої втрати крові анемією.

Що стосується такого прояву, як біль, то вона проявляється у неінтенсивному варіанті, тупий, ниючий, зосереджується з боку ураженого органу (власне нирки). При гематурії обмечается посилення болю, чого супроводжує симптоматика, що виявляється при нирковій коліці. Затримка сечі, що виникає на тлі значного скупчення в сечовому міхурі кров’яних згустків, що призводить до відповідних розладів сечовипускання. Поява у пацієнта гематурії вимагає невідкладного проведення обстеження хворого, проводиться обстеження у відділенні урології.

При промацуванні може виявлятися пухлинне утворення або зміни нирки (її збільшення), що, в свою чергу, може служити підтвердженням діагнозу «рак нирки», однак це зовсім не виключає і аналогічного діагнозу при відсутності виявлення при промацуванні подібних змін.

У деяких випадках злоякісні пухлинні утворення в нирках можуть супроводжуватися стійким підвищенням температури у хворого. Підвищена температура протягом тривалого періоду часу, в основному показники субфебрильные (від 37 до 37,5 градусів), іноді фебрильна температура (в межах 38-39 градусів), в цілому допускаються коливання в показниках. У рамках ранніх стадій прояви раку нирки підвищена температура обумовлюється розвитком імунної реакції на адресу вплив на пухлинних антигенів на організм, якщо ж температура виявляється на пізніх стадіях захворювання, то тут вже йдеться про актуальні запальних процесах і некрозу (омертвіння тканин). Враховуючи такі особливості, при нез’ясованої причини підвищеної температури у вечірній час у чоловіка у віці від 40 років і старше важливо враховувати можливу актуальність розглянутого нами захворювання навіть без інших супутніх симптомів.

В якості додаткового симптому розглядається розширення вен з боку сім’яного канатика в тій області, де зосереджена пухлина, що даний прояв не зникає при прийнятті пацієнтом горизонтального положення, що є додатковою ознакою, що вказує на те, що пухлина виросла в венозні судини. Прогресування захворювання супроводжується проростанням пухлини в область нижньої порожнистої вени, за рахунок чого розширюються шкірні вени області черевної стінки. Визначається це як «голова Медузи».

Пухлина нирок у дітей проявляється без відповідності зазначеної картині проявів симптоматики, найчастіше виявлення патології відбувається випадково, наприклад, під час огляду на предмет зовсім іншого захворювання або під час купання.

Таким чином, можна виділити, що захворювання супроводжується специфічної і неспецифічної симптоматикою. Неспецифічна симптоматика полягає в вже зазначеному підвищенні температури, а також в додатково можливих при даної патології проявах у вигляді підвищеної слабкості і стомлюваності, запамороченні, зниженому апетиті і втрати ваги, підвищеному тиску, пітливість. Специфічна – це кров у сечі, кров’яні згустки в ній, пухлинне утворення з боку черевної порожнини, збільшена нирка, біль.

Ознаки метастазування при раку нирки можуть полягати у таких проявах симптоматики, це кашель і кровохаркання (актуально при поразці метастазами легенів), виражений больовий синдром. Метастази в кістки супроводжуються виникненням патологічних переломів. У пацієнтів також виявляються виражені головні болі, частими супутниками стають радикуліти та невралгії, неврологічна симптоматика (що вказує на ураження метастазами головного мозку). Метастазування в область печінки супроводжується розвитком у пацієнтів жовтяниці.

Рак нирки: ураження пухлиною органу

Діагностування

Діагностика раку нирки зводиться до реалізації наступних заходів:

• УЗД. Досліджуються нирки, органи черевної порожнини, заочеревинні лімфовузли. За рахунок даного методу припускається можливість виявлення в ураженому органі вузлового освіти, а також проводиться оцінка його розмірів, актуальність залучення в патологічний процес прилеглих тканин, лімфовузлів і великих судин.
• КТ, МРТ. Методи, що допускають більш детальне дослідження актуального ураження нирок пухлиною, а також дають можливість визначити або виключити метастазування.
• Пункційна біопсія. Метод застосовується при неясних випадках розвитку пухлинного утворення в області нирки, використовується при попередньому проведенні УЗД, КТ або МРТ, як методів, не визначили конкретну картину патологічного процесу. Наявність злоякісного пухлинного освіти визначається зі 100%-вою точністю.
• Екскреторна урографія. Має на увазі під собою не що інше, як рентгенівські знімки, які, як можна припустити, самі по собі є досить застарілим методом діагностики, хоча за рахунок них і є можливість проведення оцінки функціональних особливостей ураженого органу, що необхідно, зокрема для подальшого планування резекції нирки як органосохраняющей операції.
• Сцинтиграфія. В даному випадку йдеться про проведення радіоізотопного дослідження нирок, за рахунок чого допускається можливість оцінки функції нирок, а також ступеня їх ураження. На підставі результатів також визначаються характерні для пухлинного утворення особливості, зокрема доброякісний або злоякісний характер воно має і пр.
• Ангіографія. Іноді використовується і такий метод, зокрема його застосування актуально при значних розмірах пухлинного освіти. Він передбачає під собою дослідження ниркових судин за рахунок внутрішньовенного контрастування, крім цього є можливість оцінки ступеня залучення прилеглих великих судин в патологічний процес.
• Цистоскопія. Даний метод полягає в проведенні ендоскопічного дослідження області сечового міхура, він застосовується для визначення конкретного джерела, що викликало кровотечу і зумовило, таким чином, гематурію. Крім того, даний метод дозволяє підтвердити/виключити можливу наявність пухлинного утворення в області сечового міхура.
• Додаткові методи діагностики. В якості таких розглядається рентгенографія органів області грудної клітини, а також дослідження скелета, за рахунок чого є можливість виключення віддаленого метастазування.

Лікування

Лікування раку нирки, що забезпечує можливість на подальше одужання, має на увазі під собою хірургічне втручання. Операції на нирці можуть проводитися в наступних варіантах:

• Нефректомія – дана оперативна міра втручання грунтується на повному видаленні нирки, застосовується з II стадії захворювання, а також при проростанні пухлинного утворення в середу ниркової миски, необхідною умовою є нормальна функціональність другої нирки.
• Резекція нирки. Даний метод полягає у видаленні третини нирки або її половини з боку розташування в ній пухлинного утворення, застосовується він при досягненні невеликих розмірів пухлиною (більше 4 см), при молодому віці пацієнтів, а також у разі, якщо другий нирці виявлено порушення її функцій.
• Комбіноване оперативне втручання. Полягає у видаленні нирки, а також частини органів, що знаходяться в безпосередній близькості до неї, великих судин; застосовується даний метод оперативного втручання при значних розмірах пухлини, а також при актуальному проростанні в тканини перерахованих областей.

Додатково лікування може включати променеву терапію (опромінення середовища ложа нирки, що зазнала видалення). Віддалені метастази в одиничному їх кількості вимагають проведення операції з їх видалення. При множинних метастазах без можливості комплексного їх видалення застосовується хіміотерапія та імунотерапія – вплив даних заходів дає можливість скоротити розміри пухлинних утворень за рахунок відповідного впливу.

При появі симптомів, що вказують на можливу актуальність такої патології, як рак нирки, необхідна консультація уролога і онколога.