Пупкова грижа у дітей: симптоми і лікування

488

Пупкова грижа у дітей – патологічний стан, що характеризується зміщенням внутрішніх органів, наприклад, кишечнику і сальника, за межі очеревини безпосередньо через пупок або пупкове кільце. Послужити фактором, що приводить до розвитку хвороби може неадекватне протікання вагітності, поява дитини на світ раніше покладеного терміну, а також неспроможність м’язових стінок або сполучної тканини в очеревині.

Зовні грижа проявляється у вигляді новоутворення, що володіє овальної або округлої формою і выпячивающегося в зоні пупка. Старші діти пред’являють скарги на появу поколювань і болів в проблемній області.

Оскільки симптоматика недуги досить специфічна, з встановленням правильного діагнозу не виникає проблем. Тим не менш процес діагностування повинен включати в себе інструментальні процедури.

Видалення пупкової грижі у дітей може бути здійснено як за допомогою консервативних методик, так і шляхом хірургічного втручання. Прогноз хвороби найчастіше носить сприятливий характер.

Міжнародна класифікація захворювань МКБ-10 виділяє для такої патології окреме значення, а саме код – К42.

Етіологія

Основною причиною формування такого дефекту вважається неспроможність передньої стінки очеревини, а точніше, слабкість і недорозвиненість пупкового кільця.

Варто відзначити, що при нормальному положенні речей, після появи малюка на світ пуповина відпадає, потім пупкове кільце зростається, а отвір перекривається рубцево-сполучною тканиною.

Проте в деяких випадках цього не відбувається, а зазначається формування грижового мішка, стінками якого служить черевна порожнина, а в якості вмісту може виступати:

  • кишечник – як тонка, так і товста кишка;
  • великий сальник – це м’які тканини, що прикривають кишечник.

Головним фактором, що приводить прийнято вважати обтяжену спадковість – присутність в дитинстві у одного з батьків подібної патології на 70% збільшує шанси розвиток аналогічного захворювання у нащадків.

Також утворення патологічного випинання в пупочном кільці може бути спровоковано:

  • кашлюк і бронхіт;
  • запальним ураженням легень;
  • дизентерією і дисбактеріозом;
  • фімозом і хронічними запорами.

Крім вищевказаних дитячих патологічних процесів, викликати грижу у дитини можуть:

  • вроджена форма гіпотиреозу;
  • гіпотрофія;
  • рахіт або асцит;
  • синдром Дауна;
  • наявність зайвої маси тіла у немовлят;
  • погано перев’язана пуповина;
  • сильний крик;
  • скупчення великої кількості газів в очеревині;
  • широкий спектр хвороб, які призводять до зниження тонусу м’язів очеревини, а також у клінічній картині мають такий симптом, як сильний кашель.

Основну групу ризику складають діти, народжені від матерів, які під час вагітності не відмовилися від пристрасті до шкідливих звичок, безконтрольно приймали медикаменти і в силу професійних особливостей контактували з хімічними речовинами або піддавалися опроміненню. У таку категорію також варто віднести недоношених немовлят, а також представниць жіночої статі, оскільки недуга в кілька разів частіше діагностується у дівчаток, ніж у хлопчиків.

Класифікація

Фахівцями в галузі педіатрії прийнято виділяти такі форми недуги:

  • вроджена пупкова грижа – зазначається у новонароджених з моменту появи на світло або ж розвивається в перші тижні або місяці життя. Поширеність ембріонального грижового мішка вкрай низька – зустрічається патологія в середньому у 2 із 7 тис. малюків. Сюди також варто віднести грижі пупкового канатика, яка формується на першому триместрі гестації – частота такого різновиду патології становить 1 до 5000, а її розміри варіюються від 5 до 10 сантиметрів;
  • придбана пупкова грижа – формується через невизначений проміжок часу, під впливом несприятливих факторів, наприклад, протікання тієї чи іншої патології, хронічні запори або підняття важких речей, що неприпустимо для дітей.

Симптоматика

Специфічною рисою пупкової грижі у дітей є те, що захворювання не має виразних симптомів, а діагностується візуально, особливо чітко розглянути грыжевый мішок можна під час:

  • сильного плачу;
  • кашлю;
  • напруження.

Опуклість в переважній більшості випадків має форму кола чи овалу, а обсяги її варіюються від 0.5 міліметрів до 2.5 сантиметрів, проте в деяких випадках мішок може досягати 10 сантиметрів. Крім таких проявів, інша симптоматика може повністю бути відсутнім. Тим не менш пупкова грижа у дітей симптоми має наступні:

  • дискомфорт і біль в області живота;
  • напади нудоти;
  • розлад стільця, що виражається в хронічних запорах;
  • відчуття поколювань в грижовому мішку;
  • збільшення обсягів живота;
  • дратівливість і примхливість – у немовлят;
  • чутливість дитини до змін погоди.

Найбільш часто ігнорування вищезазначених ознак загрожує розвитком ускладнень, найбільш поширеним серед яких є обмеження грижі, на що можуть вказувати такі клінічні прояви:

  • мігрень;
  • постійна нудота і часті блювотні позиви;
  • поява домішок крові в калових масах;
  • проблеми з відходженням газів;
  • некерованість грижового мішка при горизонтальному положенні тіла;
  • штучність опуклості.

Пупкова грижа у дітей: симптоми і лікування
Маленька пупкова грижа у дитини

Діагностика

Діагностування пупкової грижі не представляє труднощів – діагноз встановлюється на етапі здійснення педіатром або дитячим хірургом заходів первинної діагностики, які включають в себе:

  • вивчення історії хвороби – для визначення недуги, спровокував формування пупкового мішка;
  • збір життєвого анамнезу і аналіз перебігу вагітності – для встановлення найбільш вірогідного для того чи іншого пацієнта предрасполагающего фактора;
  • ретельний огляд і пальпацію випинання – сюди також варто віднести кашельну пробу;
  • детальний опитування родичів хворого – це дозволить встановити інтенсивність вираженості клінічних проявів.

Додаткові способи, як визначити пупкову грижу у дітей, включають в себе такі інструментальні процедури:

  • УЗД і рентгенографію органів, що входять до складу очеревини;
  • ірігоскопії – це рентгеноскопія кишечнику із застосуванням контрастної речовини;
  • герниографию.

Пупкова грижа у дітей: симптоми і лікування
Іригоскопія

Діагностика пупкової грижі ембріонального характеру можлива за допомогою проведення акушерського УЗД.

Подібну патологію необхідно диференціювати від омфалоцеле (аномалія передньої черевної стінки, при якій внутрішні органи виходять за її межі) і гастрошизиса (вроджений дефект передньої черевної стінки).

Лікування

На тлі того, що пупкові грижі у дитини грудного віку та старших дітей часто схильні до самостійного лікуванню, щодо захворювання займають вичікувальну тактику.

Самостійного усунення патологічного випинання можна досягти за допомогою:

  • викладання дитини на живіт;
  • лікувального масажу;
  • курсу гімнастичних вправ при пупкової грижі;
  • плавання.

Способи того, як лікувати пупкову грижу без здійснення операції включають в себе:

  • накладення пов’язки з лейкопластиру;
  • застосування пупкового бандажа.

Варто зазначити – якщо діаметр пупкового кільця не перевищує 1.5 сантиметри, то ознаки патології самостійно зникають при досягненні пацієнтом віку 5-7 років.

Рекомендаціями до проведення операції з видалення пупкової грижі у дітей прийнято вважати:

  • гігантські обсяги грижового мішка;
  • відсутність самостійного лікування в дитинстві;
  • розвиток такого ускладнення, як обмеження.

Операція по грыжеиссечению носить назву герніопластика – це лапароскопія пупкової грижі, яка передбачає повернення вмісту мішка в очеревину з його подальшим видаленням і зміцненням грижових воріт.

Обмеження пупкової грижі передбачає резекцію некротизованої області тонкої кишки і подальше відновлення її цілісності.

Можливі ускладнення

Перелік того, чим небезпечна пупкова грижа у дітей, може включати в себе:

  • обмеження грижового випинання;
  • невправляемость вмісту мішка;
  • спайковий процес;
  • копростаз – це стан, для якого характерна затримка фекалій в кишечнику;
  • кишкову непрохідність;
  • відмирання тканин частини кишечника.

Профілактика і прогноз

Щоб запобігти розвитку ембріональної, вродженої та набутої пупкової грижі у дитини батькам слід дотримуватися таких нескладних правил профілактики:

  • контроль над адекватним перебігом вагітності;
  • недопущення фізичного перенапруження і підняття важких речей дитиною;
  • застосування пупкового бандажа або лейкопластырной пов’язки – показано у випадках появі перших ознак недуги;
  • боротьба з хронічними запорами і сильним кашлем;
  • забезпечення повноцінного харчування, збагаченого вітамінами;
  • щоденне проведення гімнастики;
  • викладання немовлят на животик на рівну поверхню приблизно на 20 хвилин тричі на добу;
  • регулярне проходження огляду у педіатра.

Крім недопущення розвитку патології, вищевказані заходи профілактики сприяють самовидужання пупкових гриж.

Найбільш несприятливим прогнозом мають ембріональні пупкові грижі, оскільки вони часто супроводжуються іншими вадами розвитку. В інших випадках результат часто позитивний – досягається повне одужання. Варто відзначити, ускладнення в цьому випадку є рідкістю, рецидиви – малоймовірні, летального результату – не зафіксовано.