Псевдотуберкульоз – гостре захворювання інфекційного характеру, що вражає шлунково-кишковий тракт. Збудник псевдотуберкульозу – кишкові бактерії. Проникаючи в тіло людини, вони пошкоджують шкірний покрив, а також життєво важливі органи. Весь цей процес супроводжується вираженим интоксикационным синдромом. Заразитися можуть люди всіх вікових категорій, але більш часто діагностують псевдотуберкульозу у дітей.
Збудник псевдотуберкульозу можна виявити в грунті, воді, а також в організмах багатьох видів тварин. Варто відзначити, що основним переносником кишкових бактерій є гризуни (миші, пацюки, хом’яки та інші). Бактерії досить стійкі до умов зовнішнього середовища, тому тривалий час можуть виживати в грунті або на продуктах харчування. При цьому їх здатність до розмноження зберігається протягом трьох місяців. Якщо провести теплову обробку, то вони відразу ж гинуть. Особливо ретельно слід проводити обробку продуктів, які зберігаються всю зиму, так як ймовірність інфікування їх бактеріями від гризунів дуже висока.
Основний шлях передачі кишкових бактерій, що провокують псевдотуберкульоз – харчової. Найчастіше зараження відбувається після вживання в їжу овочів і молочних продуктів, які були неповноцінно оброблені. Також варто виділити і водний шлях передачі. У тіло людини збудник може проникнути під час вживання води з відкритих водойм.
Псевдотуберкульозу у дітей і дорослих частіше діагностують у зимово-весняний період. Сезонність безпосередньо пов’язана з біологічними властивостями даного патологічного мікроорганізму – він активно розмножується при високій вологості та низькій температурі.
Патогенез
Після проникнення в організм людини з їжею і водою, бактерії закріплюються в шлунку, де починають активно розмножуватися. Після цього вони проникають в найближчі лімфовузли, провокуючи їх запалення (регіональний лімфаденіт). Діагностувати псевдотуберкульозу у дітей і дорослих на ранніх стадіях його прогресування досить складно. Як правило, симптоми патології в цей період не виявляються, тому пацієнт не звертається до медичного закладу.
Наявність інфекції діагностується тільки тоді, коли збудники проникли в багато життєво важливі органи. Внаслідок їх масової загибелі вивільнюється велика кількість токсинів. Тільки після цього у хворого починають проявлятися перші симптоми: інтоксикація, гіпертермія та інше.
Збудники вражають практично всі органи в тілі людини – на них формуються микроабсцессы, гранульоми, а також дистрофічні зміни. Все це призводить до порушення їх функціонування. Щоб уникнути розвитку небезпечних для здоров’я і життя ускладнень, необхідно якомога раніше провести діагностику хвороби, а також про його повноцінне лікування.
Класифікація
Зважаючи на те, що патологія має відносно стабільну клінічну картину і хвильовий протягом, клініцисти використовують таку класифікацію:
- легкий псевдотуберкульоз. У цьому випадку недуга себе проявляє раптово (гостра форма), але так само швидко проходить;
- затяжний. У цьому випадку хвороба може протікати протягом тривалого проміжку часу, при цьому періоди поліпшення і погіршення чергуються;
- хронічний. Симптоми виявляють себе слабо. Недуга протікає протягом декількох місяців.
Симптоматика
Псевдотуберкульоз зазвичай починається гостро. У пацієнта виникають такі симптоми:
Мова при псевдотуберкулезе
- гіпертермія;
- озноб;
- нудота і блювотні позиви;
- інтоксикаційний синдром;
- головний біль;
- больові відчуття в області живота. Больовий синдром має переймоподібний характер;
- болі в суглобах і м’язах.
Пізніше проявляються симптоми, що вказують на порушення роботи ШКТ – стілець стає рідким і в’язким, і має специфічний смердючий запах. Якщо збудники проникнуть в товсту кишку, то в екскрементах з’являться домішки слизу і крові. Людина постійно відчуває позиви до дефекації (до 15 разів на добу).
Характерний симптом патології – «капюшон» (гіперемія шиї та обличчя). Також змінює свій відтінок шкіра на стопах і кистях. Гіперемію можна виявити на 5 день хвороби. Поступово почервоніння зникають, але після них залишається легке лущення.
Часто під час прогресування псевдотуберкульозу проявляється ще один характерний симптом – білий наліт на язиці. Він може триматися до одного тижня, після чого зникає, а сама мова набуває малиновий колір.
Діагностика
При прояві хоч одного із зазначених вище симптомів необхідно звернутися до лікаря для проведення діагностики, підтвердження або спростування діагнозу. Лікарі застосовують специфічні методи діагностики, щоб виявити збудника – серологічні і бактеріологічні.
Для проведення бактеріологічного дослідження потрібно кров, цереброспінальна рідина і екскременти хворої людини. Щоб виявити наявність псевдотуберкулезных антигенів у фекаліях, вдаються до ІФА. Експрес-діагностика псевдотуберкульозу – РНГА з иммуноглобулиновыми діагностикумами і ВІДДІ.
Лікування
Лікування псевдотуберкульозу призначається тільки після ретельної діагностики. План лікувальних заходів складає лікар з урахуванням тяжкості перебігу хвороби, а також загального стану пацієнта.
Для лікування псевдотуберкульозу застосовують антибіотики, хіміопрепарати і сульфаніламіди. Тривалість такої терапії залежить від форми недуги. При локалізованій досить споживати ліки 10 днів, при генералізованій – не менше 14 днів. Також в терапію включають такі засоби:
- десенсибілізуючі;
- дезінтоксикаційні;
- загальнозміцнюючі;
- стимулюючі.
У разі неефективності консервативної терапії, лікарі вдаються до оперативного лікування. Також варто зазначити, що протягом всього курсу лікування, пацієнту необхідно буде дотримуватися сувору дієту. Дозволені продукти, які знижують навантаження на травний тракт.
Профілактика
Профілактика псевдотуберкульозу ґрунтується на:
- боротьби з переносниками – гризунами;
- контроль за станом сховищ з овочами;
- дотримання санітарно-гігієнічних заходів на харчових виробництвах.
Особиста профілактика:
- не вживати в їжу необроблені овочі і фрукти;
- не пити воду з відкритих водойм;
- суворо дотримуватися правил особистої гігієни.
Дотримання цих рекомендацій допоможе знизити ризик зараження кишковими бактеріями.
