Поліміозит – це системне захворювання запального характеру, що вражає м’язову тканину мускулатури верхніх і нижніх кінцівок. Як наслідок, розвивається больовий синдром, слабкість прогресує, а також поступово починають атрофуватися м’язи. Захворювання може вразити серце і легені.
Поліміозит відноситься до групи ідіопатичних запальних міопатій. Вражає людей різних вікових груп, але найчастіше хворіють діти від 5-15 років, а також дорослі люди від 40 до 60 років. Поліміозит може розвинутися на тлі іншої аутоімунної патології, а також у людей, в анамнезі яких є онкозахворювання.
Етіологія
Вчені припускають, що певну роль у розвитку даної недуги відіграють віруси (цитомегаловіруси). Також значна роль у цьому процесі відводиться антигенної схожості деяких вірусів і м’язової тканини людини.
Тригерні фактори, які можуть сприяти розвитку поліміозиту:
- травми;
- переохолодження;
- хронічна інфекція;
- алергія на синтетичні медикаментозні препарати;
- підвищена інсоляція.
Види
У медичних установах користуються нижче представленої класифікації для більш точної постановки діагнозу:
- первинний (ідіопатичний) поліміозит. Його також називають поліміозит дорослих. Вражає переважно жінок від 30 до 55 років. Початок захворювання поступовий. Спочатку уражаються м’язи шиї, потім патологічний процес поширюється на верхні та нижні кінцівки, гортань і стравохід. Як правило, недуга прогресує в хронічній формі, але періодично відбувається його загострення. При правильно підібраній методикою лікування прогноз сприятливий. Ця форма захворювання лікується медикаментозно, а також з застосуванням народних засобів;
- первинний дерматоміозит. Вражає переважно жінок працездатного віку. Захворювання починається раптово. В області суглобів і на обличчі утворюються еритематозні плями. У деяких клінічних випадках уражаються також і слизові оболонки;
- поліміозит, розвивається спільно зі злоякісними пухлинами. Основні фактори, що сприяють його розвитку – рак легенів, кишечника, шлунка або підшлункової залози. У цьому випадку лікування не завжди виявляється ефективним, тому прогноз у більшості випадків несприятливий;
- дитячий поліміозит. Супроводжується ураженням усіх органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, легенів, а також контрактурами. Важливо вчасно помітити перші симптоми захворювання, щоб провести діагностику і лікування, і не допустити розвитку ускладнень;
- поліміозит в поєднанні з іншими автоімунними захворюваннями. Недуга розвивається стрімко. Симптоми виражені і проявляються практично відразу;
- міозит з включеннями. Ця форма хвороби зустрічається вкрай рідко. Її відмінність від інших полягає в тому, що запальний процес вражає м’язи дистальних відділів кінцівок.
Характерні симптоми для різних видів поліміозиту
Форми захворювання за характером його перебігу:
- гостра. Захворювання швидко прогресує. У пацієнта розвивається дизартрія, дисфагія, атрофія м’язів. Симптоми яскраво виражені. У більш важких випадках уражається серце і легені. Необхідно в екстреному порядку проводити діагностику і лікування, так як при відсутності терапії можливий летальний результат;
- підгостра форма. Недуга прогресує поступово. Ураження внутрішніх органів не так великі, а атрофія м’язів кінцівок відбувається набагато пізніше;
- хронічний поліміозит. В цьому випадку відбувається ураження окремих м’язових волокон. Якщо вчасно провести діагностику і правильне лікування, то можна знизити больовий синдром та запобігти розвитку ускладнень. Як правило, прогноз сприятливий.
Симптоматика
- м’язовий синдром. Для нього характерна поява болю в м’язах при спробі здійснювати будь-які рухи, а також при промацуванні м’язових волокон. Поява болю супроводжується м’язовою слабкістю, яка поступово прогресує. З-за цього людина не може нормально здійснювати звичні для нього руху. Уражені м’язи набрякають і стають більш щільними. Якщо дані симптоми були помічені не вчасно, і не було проведено адекватне лікування, то з часом в уражених м’язах почнуться процеси атрофії і миофиброза;
- суглобовий синдром. У цьому випадку уражаються дрібні суглоби кисті, а також променезап’ясткові суглоби. Симптоми виражені яскраво. У місці ураження суглоба відзначається почервоніння, набряклість і болючість;
- ураження внутрішніх органів. У 50% пацієнтів хворих полимиозитом, відзначаються болі в животі, анорексія, діарея або запор. У деяких випадках можливий розвиток виразкового ураження слизової оболонки ШКТ. У випадки ураження дихальної мускулатури розвивається пневмонія. Також страждає і ССС — у пацієнта з полимиозитом розвивається аритмія, серцева недостатність, синдром Рейно. Якщо з’явилися симптоми цих захворювань, то лікування слід проводити тільки комплексне і в умовах стаціонару. Народні засоби в цьому випадку не допоможуть.
Симптоми поліміозиту
Діагностика
При появі перших симптомів поліміозиту, слід негайно звернутися за консультацією до кваліфікованого ревматолога, а не починати самолікування. Точна постановка діагнозу і призначення правильного плану лікування базується на даних інструментальних та лабораторних методів досліджень.
Лабораторні методи:
- ОАК. У ньому відзначається лейкоцитоз, а також прискорення ШОЕ;
- біохімічний аналіз крові. У ньому наголошується підвищення «м’язових ферментів» — АЛТ, альдолази, АСТ і КФК;
- ОАМ;
- аналіз калу.
Інструментальні методи:
- електроміографія;
- ЕКГ;
- УЗД органів черевної порожнини та серця;
- рентген-діагностика суглобів і легенів;
- гастроскопія.
Важлива роль у діагностиці поліміозиту відводиться біопсії м’язів. Цей метод є найбільш інформативним. Гістологічне дослідження здатне виявити наявність патологічних змін у 80% випадків.
Лікування
Хворим полимиозитом призначають глюкокортикостероїди. Доза препарату буде поступово знижуватися до підтримуючого рівня. Дана терапія не завжди надає належний ефект. А при міозиті з включеннями ефект взагалі відсутня. В деяких випадках можна додати до медикаментозної терапії і народні засоби. Тільки робити це можна з дозволу лікаря.
Якщо поліпшення не настає протягом 20 днів від початку лікування, то в такому випадку необхідно призначати антидепресанти. Як правило, лікарі призначають парентеральне введення метотрексату. Лікування цим препаратом проводиться строго під контролем лікаря! Також необхідно щомісяця здавати біохімічні проби печінки. При правильному лікуванні захворювання прогноз, як правило, сприятливий.
Народна медицина
Лікування народними засобами при полимиозите також ефективно. Як правило, така терапія полягає у використанні олій, мазей, різних розчинів, а також настоянок на спирту. Широко використовуються протизапальні компреси, які накладають на уражені ділянки суглобів і м’язів (ефективний народний метод лікування). Важливо правильно приготувати народні засоби, щоб вони принесли тільки користь, а не погіршили стан пацієнта.
Широко використовуються засоби:
- компрес з капусти. Ефективне народний засіб, яке допомагає зняти м’язовий біль;
- настоянка квіток бузку. Народне засіб, що знімає запалення в місці локалізації ураження. Готується з квіток бузку і спирту;
- перцовое масло. Це народний засіб можна приготувати самостійно, а можна придбати в аптеці.
