Пневмоніт – патологічний процес, в результаті якого відбувається ураження альвеол або плевральної тканини. Як правило, ця недуга не має інфекційної складової. При своєчасно розпочатому лікуванні не викликає ускладнень. При відсутності своєчасного і коректного лікування може призвести до летального результату. Досить часто гіперчутливий пневмоніт називають альвеолитом. Принципової різниці в цьому немає.
Етіологія
Етіологія цього захворювання ще не до кінця вивчена, однак, як показує практика, найбільш часто алергічний пневмоніт та його інші види розвиваються внаслідок таких етіологічних факторів:
- аспірація токсичних засобів у дихальні шляхи (гіперсенситивний пневмоніт);
- тривале лікування важкими медикаментами (лікарський пневмоніт);
- як наслідок вірусної інфекції;
- при ідіопатичній формі інтерстиціальної (проміжної) пневмонії;
- супутні захворювання дихальних шляхів;
- при патології сполучних тканин.
Клініцисти відзначають, що розвиток захворювання можливо навіть при наявності вищеописаних етіологічних факторів тільки в тому випадку, якщо у людини буде ослаблена імунна система. У групі ризику знаходяться люди, які мають шкідливі звички, ВІЛ-інфіковані або працюють з шкідливими токсичними речовинами. У дітей такі захворювання виявляються вкрай рідко.
У більш рідкісних випадках розвиток алергічного пневмоніту можливо при гіперчутливості до деяких продуктів харчування.
Форми
За характером етіологічних факторів розрізняють такі форми недуги:
- токсичний;
- ідіопатичний;
- алергічний пневмоніт;
- постлучевой пневмоніт;
- вірусний;
- деструктивний пневмоніт;
- аспіраційний;
- обтураційній;
- обструктивний пневмоніт.
Променевий пневмоніт
За характером перебігу розрізняють:
- гострий;
- хронічний;
- швидкоплинний.
Найбільш добре піддається лікуванню гостра форма недуги.
Симптоматика
На початковій стадії розвитку недуги симптомів може зовсім не бути. По мірі розвитку можна спостерігати такі ознаки пневмоніту:
- задишка, навіть у стані повного спокою;
- постійний сухий кашель, без видимої на те причини;
- підвищена температура тіла;
- дискомфорт в області грудної клітини, іноді болючі відчуття;
- напади задухи, особливо в нічний час доби.
Обтураційній пневмоніт може доповнюватися такими симптомами:
- різке схуднення;
- синюшність шкірних покривів;
- швидка стомлюваність, без видимої на те причини;
- підвищене потовиділення, особливо в нічний час доби або просто під час сну.
У дитини клінічна картина може також доповнюватися ознаками кисневого голодування.
При перших же проявах клінічної картини слід терміново звертатися за медичною допомогою, а не займатися самолікуванням. В іншому випадку можливий розвиток серйозних ускладнень і навіть летальний результат.
Діагностика
Після з’ясування анамнезу призначаються інструментальні і лабораторні дослідження. Як правило, в стандартний перелік досліджень входить наступне:
- загальне та біохімічне дослідження крові;
- загальний аналіз сечі;
- забір крові для визначення газового складу;
- рентген і КТ грудної клітки;
- бронхоскопія;
- посів мокротиння на склад живильного середовища.
У тому випадку, якщо за результатами дослідження не вдалося точно встановити діагноз, використовують методи диференціальної діагностики – проводять МРТ і біопсію тканин альвеолярних.
Тільки після встановлення точного діагнозу лікар призначає лікування. Самостійний прийом медикаментів, в цьому випадку, неприпустимий.
Лікування
Лікування пульмонита залежить від виду недуги і форми його розвитку. Як правило, програма лікування включає в себе медикаментозну терапію і дієту.
Медикаментозна терапія передбачає прийом таких препаратів:
- кортикостероїди;
- глюкокортикоїди;
- цитостатики;
- імуносупресори.
Прийом антибіотиків при даному виді недуги досить рідко дає позитивний результат. Виняток становить тільки вірусний пневмоніт.
Крім медикаментозної терапії, хворому призначають курс фізіотерапевтичних процедур:
- кисневі інгаляції;
- вітамінотерапія.
Так як ця недуга часто призводить до різкого зниження ваги, хворому призначають спеціальне харчування, яке буде багате на всі необхідні вітаміни і мінерали. Обов’язково раціон пацієнта повинен включати в себе такі продукти:
- свіжоприготовані соки;
- свіжі овочі, фрукти, зелень;
- молочні продукти;
- рибні та м’ясні бульйони з нежирних сортів;
- сирні запіканки.
Крім цього, хворому рекомендується щодня здійснювати неспішні прогулянки на свіжому повітрі і виключити фізичні навантаження.
При своєчасно розпочатому лікуванні і дотриманні всіх рекомендацій лікаря прогноз може бути позитивним.
Можливі ускладнення
Якщо лікування не буде розпочато вчасно і коректно, прогноз буде невтішним. Можливе утворення спайок, абсцесів, не виключено розвиток онкологічного захворювання.
Профілактика
Запобігти захворювання набагато простіше, ніж лікувати. Тому слід застосовувати на практиці наступне:
- виключення шкідливих звичок;
- помірні фізичні навантаження;
- виключення можливих алергенів;
- профілактика захворювань дихальної системи;
- своєчасне і повне лікування всіх захворювань.
В такому випадку можна істотно знизити ризик розвитку патології.
