Плексит – запальний процес великих нервових сплетень, зокрема шийного, плечового, попереково-крижового. Захворювання вражає людей абсолютно будь-якої вікової категорії, від чого нерідко діагностується у малюків у перші місяці життя. При зверненні за допомогою до фахівця або неправильному лікуванні, недуга може стати причиною втрати працездатності та інвалідності. У міжнародній класифікації хвороб (МКХ 10) цей розлад має власний код, залежно від природи розвитку – G 54, G 55, М 50 і 51 М.
Стати причиною прогресування даного захворювання може травма нервового сплетення при переломах, наявність в анамнезі таких захворювань, як туберкульоз, цукровий діабет або сифіліс, алергія або передозування лікарськими препаратами. У новонародженого хвороба розвивається на тлі родових травм. Вираженість симптомів залежить від виду, локалізації і ступеня тяжкості хвороби. Першою ознакою є біль, що виражається постійно і збільшується при русі або виконання незначних фізичних навантажень.
Підтвердження діагнозу здійснюється за допомогою огляду фахівцем, а також на основі лабораторних аналізів крові і апаратного обстеження пацієнта. Тактика лікування визначається залежно від природи недуги. Без своєчасного лікування будь-якої форми захворювання може наступити повна втрата працездатності і інвалідність – це основні ускладнення плекситу плечового суглоба, шийного та попереково-крижового відділів.
Етіологія
Головний фактор формування плекситу – це порушення передачі нервового імпульсу через нервові сплетення. Сприятливими обставинами є:
- киснева недостатність нервової тканини з-за тривалого здавлювання новоутвореннями, нерухомістю кінцівок;
- ускладнення після тяжких хірургічних втручань;
- цукровий діабет, сифіліс, туберкульоз та інші інфекційні процеси;
- алергія на продукти харчування, медикаменти або вакцини;
- передозування препаратами;
- несприятливі умови навколишнього середовища;
- шкідливі умови праці;
- порушення обмінних процесів;
- отруєння організму хімічними речовинами;
- широкий спектр різноманітності травми – падіння, вивих, резанное або колотое поранення;
- родова травма.
Різновиди
Існує кілька класифікацій плекситу, що розрізняються по багатьом факторам. За місцем виникнення запального процесу розрізняють:
- плечовий плексит – хвороботворний процес може поширитися на всю руку, значно знижуючи або повністю усуваючи можливість рухів;
- патологія шийного відділу;
- запалення поперекового і крижового сплетення – в хвороботворний процес втягується нижня кінцівка;
- куприковий плексит – вкрай рідкісна форма розладу.
Плексит плечового суглоба
За способом поширення патологічного процесу захворювання ділиться на:
- односторонній – з ураженням лівої або правої кінцівки;
- двостороннє.
По тяжкості протікання розлад нервового сплетення поділяється на:
- часткове – патології піддаються окремі нервові стовбури;
- тотальне – поразка поширюється на всю структуру сплетення.
Симптоми
Клінічна картина захворювання відрізняється в залежності від місця прояви недуги. Таким чином, плексит плечового суглоба виражається такими ознаками, як:
- приступоподібні болі, що поширюються по всій пошкодженої кінцівки;
- зниження чутливості в плечі й кисті;
- м’язова слабкість;
- обмеження рухових функцій;
- набряк ураженої області;
- блідість шкірного покриву;
- підвищена ламкість нігтьових пластин;
- значна пітливість долонь.
Симптоми плекситу шийного відділу:
- прояв хворобливості в передньої і бічної частини шиї, який посилюється при нахилах і поворотах;
- поширення болю в область потилиці, лопаток і вух;
- утруднення рухів головою;
- постійна гикавка, що доставляє дискомфорт;
- порушення чутливості.
Симптоми плекситу
Прояви плекситу попереково-крижового відділу:
- локалізація болю в попереку з поширенням на нижню кінцівку з ураженої сторони;
- залучення в патологічний процес внутрішніх органів малого тазу;
- значне зниження чутливості ніг до зовнішніх подразників;
- зниження рухової активності;
- пітливість ніг;
- шкіра на ураженій області холодна на дотик, бліда, іноді з плямами синюватого відтінку;
- зміна ходи – спостерігається сильна кульгавість.
Симптомами плекситу куприкового сплетення є – порушення випущення урини і калових мас, розлад статевої функції.
Діагностика
Попередньо встановити діагноз плексит плечового суглоба, шийного відділу або попереково-крижового сплетення, фахівець може шляхом вивчення анамнезу, з’ясування можливих причин формування розлади, першого часу і ступеня вираженості симптомів недуги. Додаткову інформацію дозволить отримати ретельний огляд пацієнта, а також оцінка сили м’язів кінцівок і шиї, стану шкірного покриву і нігтьових пластин.
Лабораторні вивчення аналізу крові спрямовані на виявлення додаткових ознак хвороби – збільшення концентрації лейкоцитів. Апаратні обстеження пацієнта полягають у проведенні:
- УЗД органів області малого тазу;
- электронейрографии – вимірювання швидкості проходження нервового імпульсу;
- електроміографії – методика, що дозволяє оцінити активність м’язів;
- рентгенографія ураженої області;
- КТ суглобів;
- МРТ усього тіла.
Для диференціації плекситу від інших розладів зі схожими ознаками знадобляться консультації спеціалістів з інших сфер медицини, зокрема – гінекології, урології, онкології, нейрохірургії, травматології, ортопедії.
Лікування
Лікування плекситу спрямована на повну ліквідацію факторів виникнення розладу. При інфекційній природі недуги пацієнтам призначають противірусні та антибактеріальні препарати. Плексит метаболічного характеру усувається за допомогою нормалізації рівня цукру. Лікарське втручання необхідне при посттравматичному і компресійному типі недуги. Терапія полягає у видаленні пухлин і згустків крові, які можуть здавлювати сплетіння. При будь-якій етіології плекситу призначають:
- болезаспокійливі і гормональні медикаменти;
- вітамінний комплекс;
- фізіотерапію – проводиться лікування струмом і магнітним полем, голковколювання і водолікування;
- курс лікувальної фізкультури як в реабілітаційному кабінеті, так і в домашніх умовах.
Профілактика
Профілактичні заходи від плекситу плечового суглоба, шийного відділу та попереково-крижового сплетення полягають у дотриманні простих правил:
- обмеження від переохолоджень шляхом носіння теплого одягу в холодну пору року;
- харчування має бути збалансоване і збагачене вітамінами, клітковиною і поживними елементами;
- своєчасне і повноцінне усунення запальних і інфекційних процесів, які можуть стати причиною виникнення даного розладу;
- приймати ліки тільки за призначенням лікаря, дотримуючись встановленої дозування;
- правильне ведення вагітності.
У випадках не вчасно розпочатого лікування плекситу, захворювання має несприятливий прогноз – поява парезів, паралічів, інвалідності. В інших ситуаціях прогноз прямо залежить від природи хвороби, наявності супутніх розладів, віку пацієнта та ефективності терапії.
