Пиосальпинкс – патологічний процес, що вражає органи жіночої статевої системи. Для нього характерно скупчення гнійної рідини в просвіті однієї або двох труб матки. Цей процес обумовлюється незначним або повним закупорюванням просвіту фаллопієвих труб. Найчастіше це відбувається на тлі якого-небудь запального або інфекційного процесу, який може локалізуватися не тільки в матковій трубі, але і в яєчнику і придатках.
Нерідко є ускладненням після патологічного процесу – сальпінгіту. Хвороба характеризується потовщенням стінок труб, виникненням їх набряклості. Саме це порушує їх прохідність, з-за чого утворюється порожнина, наповнена гнійним речовиною. Крім цього, запалена частина труби може зростатися з сусідніми органами, такими як яєчник, сальник або петлі кишечника. На тлі цього виникає висока ймовірність зараження крові – при розриві труби гній потрапляє в сечовий міхур, піхву або пряму кишку. На початку прогресування цієї недуги гнійна рідина має рідку консистенцію, але по мірі протікання вона стає густішою.
Основними симптомами пиосальпинкса вважаються гострі спазми в нижній частині черевної області, зростання температури тіла, прискорене серцебиття і специфічні виділення з піхви. Діагноз підтверджується за допомогою гінекологічного огляду та апаратних обстежень пацієнтки. Лікування пиосальпинкса тільки оперативне, після чого може бути призначена фізіотерапія.
Етіологія
Основною причиною такого хвороботворного процесу є проникнення в організм жінки інфекційних бактерій, зокрема – ентерококів, хламідій, гонококів, мікоплазм, стафілококів, бактерій туберкульозу та інших мікроорганізмів. Також існує кілька шляхів, через які дані патогенні мікроорганізми можуть проникнути в організм:
- безпосередньо з піхви як результат незахищених статевих актів;
- проходження через лімфатичні судини при деяких захворюваннях;
- зараження через кров, але тільки в тих випадках, коли є вогнище запалення;
- при здійсненні оперативних втручань, штучного або мимовільного припинення вагітності, неписьменних гінекологічних маніпуляцій. Набагато рідше причиною виникнення стає післяпологова інфекція.
Крім цього, сприяючими чинниками до появи пиосальпинкса можуть служити:
- інфекційні процеси органів черевної порожнини;
- застосування представницями слабкої статі внутрішньоматкових спіралей;
- сексуальні відносини під час менструацій;
- ранній початок сексуальних відносин;
- часта зміна партнерів;
- випадання матки;
- різке зниження імунітету.
Різновиди
В медичній сфері пиосальпинкс поділяється в залежності від перебігу патологічного процесу, може бути:
- гострим – характеризується розвитком хвороби протягом однієї чи декількох діб. Симптоми хвороби при цьому досить яскраво виражені. До них відносяться болючість внизу живота, нерідко пульсуюча і значна слабкість організму;
- хронічний – ознаки недуги проявляються слабо, але мають постійний характер, тобто спостерігаються протягом тривалого часу. Найчастіше це спазми в нижній частині живота, які посилюються і переходять в поперек при фізичної активності, статевому акті або менструації.
Симптоми
Пиосальпинкс
Основною ознакою пиосальпинкса є виникнення болю внизу живота. Інтенсивність болю більш виражена на ураженій стороні. Дуже часто біль відчувається в попереку, нижніх кінцівках, пахової області та крижах. Також часто зустрічаються наступні симптоми:
- гарячковий стан;
- підвищене потовиділення;
- сильна слабкість і нездужання;
- прискорений серцевий ритм;
- напади нудоти і мігрені;
- запори;
- порушення сечовипускання;
- розлад менструального циклу;
- виділення гною з піхви з неприємним запахом.
При хронічному протіканні пиосальпинкса вищевказані ознаки відчуваються постійно, а больові спазми посилюються після сильного переохолодження організму, під час або після сексуального акту, при фізичних навантаженнях.
Ускладнення
Можливі наслідки такого захворювання діляться на кілька умовних груп, ті, які виникають на тлі несвоєчасного або неправильного лікування, і ті, які формуються після терапії. До першої групи можна віднести зараження крові, що може спричинити за собою ураження внутрішніх органів і летальний результат. До другої групи ускладнень відносяться:
- утруднення прохідності маткових труб;
- неможливість завагітніти;
- підвищений ризик формування позаматкової вагітності.
Для того, щоб не виникли такі неприємні наслідки, жінкам рекомендується регулярно проходити огляд у гінеколога, не чекаючи вираження перших симптомів.
Діагностика
Під час діагностичних маніпуляцій фахівцю необхідно відрізнити пиосальпинкс від захворювань, що мають схожу симптоматику. До таких хвороб відносяться – гострий апендицит, холецистит, пієлонефрит або кіста яєчника. Діагностика цього розладу складається з збирання докладної інформації про виникнення перших симптомів хвороби, їх інтенсивності. Лікарю необхідно з’ясувати, чи були у пацієнтки раніше гінекологічні проблеми або операції.
Після цього проводиться огляд, який обов’язково включає в себе піхвове обстеження. Це означає, що лікар на дотик позначає обсяги органів жіночої репродуктивної системи, а також виявляє їх рухливість. При цьому недугу запалені труби матки можуть займати весь простір малого тазу, чого матка прощупується з великим трудом.
Велике значення в діагностиці має апаратне обстеження пацієнтки, яке включає в себе:
- УЗД області малого тазу;
- діагностичну лапароскопію – дозволяє визначити місце локалізації патологічного процесу. В цьому випадку це не тільки процедура для діагностики, але і спосіб лікування, при якому здійснюється видалення гнійної рідини та введення антибіотиків;
- паркан невеликої кількості мазка з піхви, для подальшого мікроскопічного вивчення, зокрема для виявлення чутливості бактерій до антибіотиків.
Додатково проводяться тести для визначення наявності захворювань, що передаються через статевий акт, або хвороботворних мікроорганізмів. При розриві пиосальпинкса необхідні додаткові консультації уролога чи проктолога.
Лікування
Після підтвердження діагнозу пацієнтку негайно поміщають в стаціонар. Лікування хвороби грунтується на поєднанні хірургічного втручання і прийому лікарських препаратів. При такому розладі здійснюється декілька операцій, які складаються з:
- проколювання пиосальпинкса і відсмоктування гнійного вмісту. Після чого в цю порожнину вводять антибіотики або антисептики;
- лікувальної лапароскопії – виконання аналогічних маніпуляцій тільки через кілька невеликих надрізів на животі. Під час операції може бути здійснена ліквідація ураженої маткової труби;
- видалення придатків.
При ускладненому протіканні хвороби застосовується висічення тіла і шийки матки.
Лікування медикаментами передбачає прийом антибіотиків, вітамінних комплексів і протизапальних препаратів. Крім цього, післяопераційна терапія складається із застосування фізіотерапевтичних засобів, таких як електрофорез, терапія ультразвуком або лазерним випромінюванням, гінекологічний масаж, грязьові і парафінові компреси. У випадках, коли жінка вже перенесла одну з хірургічних операцій, при плануванні вагітності необхідно буде пройти повторне лікування за допомогою лапароскопії.
Профілактика
Профілактика виникнення такого захворювання, як пиосальпинкс, що полягає у:
- своєчасної терапії патологічних процесів органів репродуктивної системи та хвороб, що передаються статевим шляхом, не чекаючи виникнення перших симптомів;
- розумному дотриманні особистої гігієни;
- відмову від незахищених та безладних статевих стосунків;
- обмеження переохолоджень організму;
- дотримання здорового способу життя.
Крім цього, представницям слабкої підлоги необхідно відвідувати гінеколога не менше двох разів на рік.
