Патологічний перелом: симптоми і лікування

212

Патологічний перелом – характеризується порушенням цілісності кістки, що відбувається із-за протікання метаболічних або деструктивних процесів. Відмінною рисою від звичайного перелому є те, що розвивається на тлі незначного травмуючого чинника.

Головною причиною розвитку такого стану є формування новоутворень різного характеру в кістковій тканині. Крім цього, існує досить широкий перелік захворювань, що призводять до такого недугу.

У порівнянні з травматичними переломами, патологічні не мають такої яскраво вираженої клінічної картини. Основу симптоматики, становить незначний больовий синдром, невелика набряклість ураженого сегмента, а значне зміщення спостерігається вкрай рідко.

Правильний діагноз представляється можливим встановити лише на підставі інструментальних обстежень пацієнта. Лікування патології дуже часто передбачає проведення хірургічної операції.

Міжнародна класифікація хвороб виділяє для захворювання кілька значень, які відрізняються в залежності від того, що послужило етіологічним чинником. Таким чином, код за МКХ-10 – М 80-Му 84.4.

Етіологія

Патологічних переломів у дітей і дорослих у всіх випадках передує перебіг тяжкої хвороби, яка негативно позначається на стані кісткової тканини. Тим не менш досить часто подібний стан є першою ознакою того чи іншої недуги.

Таким чином, найбільш часто такий прояв розвивається на тлі:

  • формування злоякісних або доброякісних новоутворень кісток. Приблизно в 50% випадків це відбувається з-за появи солитарных кіст;
  • протікання фіброзних остеодистрофій або фіброзної дисплазії;
  • розвитку хвороби Педжета або синдрому Реклінгхаузена – при цьому патологічні переломи кісток діагностуються в 40% випадків;
  • появи гигантоклеточных новоутворень злоякісного характеру. Примітно те, що таке порушення найчастіше з’являється з-за метастатичного процесу в кілька разів рідше при раку первинного характеру. Особливістю переломів при метастазуванні вважається їх множинність, нерідко у пацієнтів в ході інструментальної діагностики виявляється одночасно до трьох вогнищ порушення цілісності тієї чи іншої кістки;
  • остеопластичного кісткового карциноза;
  • хондром – це найпоширеніша форма доброякісних утворень, ускладнюється патологічними переломами;
  • остеопороз – при цьому основну групу ризику становлять представниці жіночої статі в постклимактерической вікової категорії. Найчастіше відбувається перелом шийки стегна, променевої кістки і хребців. Це може призвести не тільки до інвалідизації, але і стати причиною летального результату;
  • розвитку таких недуг, як ехінококоз та туберкульоз;
  • утворення кісткової мозолі;
  • течії остеопсатироза і недосконалого остеогенезу;
  • широкого спектру остеоартропатий;
  • неврогенних порушень;
  • абсцесів – це одна з найбільш частих джерел появи патологічного перелому хребта;
  • остеомієліту та третинного сифілісу – на цьому тлі часто відбувається порушення цілісності кістки гомілки.

В кілька разів рідше подібні переломи кісток обумовлені протіканням таких недуг:

  • сифіліс вродженої форми;
  • дитяча цинга;
  • рахіт;
  • гемофілія;
  • остеомаляція;
  • хвороба Бехтерева.

Через перебігу одного з вищевказаних захворювань провокатором перелому може послужити:

  • падіння з невеликої висоти;
  • сильний удар;
  • надмірне перенапруження м’язів.

Класифікація

Фахівці з галузі ортопедії або травматології виділяють кілька різновидів патологічного перелому у дітей і дорослих. Найбільш часто використовують наступні класифікації:

  • по цілісності шкіри – поділяються на відкриті та закриті;
  • в залежності від залучення суглоба – бувають внутрішньосуглобових і внесуставными;
  • по тяжкості протікання, можуть бути повними і неповними.

Патологічний перелом: симптоми і лікування
Типи переломів

В залежності від форми таке ускладнення багатьох недуг існує в наступних видах:

  • гвинтоподібний;
  • косий;
  • поздовжній;
  • поперечний;
  • осколковий;
  • клиновидний;
  • вколочений;
  • компресійний перелом хребта зустрічається найчастіше.

Симптоматика

Основним клінічним проявом такої патології як у дитини, так і дорослого є викривлення верхньої або нижньої кінцівки. Подібна деформація може бути обумовлена:

  • повторюваними переломами;
  • формуванням тріщин;
  • м’язової гіпотрофією.

Додатковими ознаками можуть служити:

  • незначний або помірно виражений больовий синдром, локалізація якого буде відрізнятися в залежності від того, яка кістка була схильна патології. Наприклад, при переломі ключиці болючість буде локалізуватися у верхній частині грудної клітини, поразка стегнової кістки призведе до болю в нозі, рідше відзначається кульгавість при ходьбі. Вкрай рідко зустрічається порушення цілісності кісток черепа, але навіть в таких серйозних випадках больові відчуття за своєю максимального ступеня вираженості будуть нагадувати мігрень;
  • слабовираженная набряклість проблемної зони;
  • формування кісткової мозолі.

Під час діагностики значне зміщення і крововиливи виявляються досить рідко. Найбільш часто відзначається наявність таких ознак:

  • компресійні ураження;
  • поява надгибов і великих тріщин;
  • вдавлення або перелому трубчастих кісток.

Вищезгадані фактори, а також відсутність патологічної рухливості призводить до того, що пацієнти пізно звертаються за кваліфікованою допомогою.

В деяких випадках подібна симптоматика може доповнюватися клінічними ознаками тієї хвороби, яка могла спровокувати патологічний перелом ключиці, шийки стегна, гомілки, ребра або хребта.

Діагностика

При виникненні симптоматики слід проконсультуватися у травматолога, однак подальші діагностичні заходи також може зробити лікар-ортопед або онколог.

Встановлення правильного діагнозу ґрунтується на здійсненні широкого спектра інструментальних обстежень, але не останнє місце в діагностиці займають такі лікарські маніпуляції:

  • ознайомлення з історією хвороби та життєвим анамнезом пацієнта – для виявлення хронічного недуги, який міг стати провокатором патологічного перелому хребця або порушення цілісності кістки будь-якої іншої локалізації;
  • здійснення ретельного фізикального огляду, який полягає в пальпації проблемної області. Під час такого процесу клініцист стежить за реакцією хворого;
  • проведення детального опитування пацієнта – для встановлення ступеня вираженості основної симптоматики і можливої наявності додаткових ознак.

Найбільшою діагностичною цінністю, серед лабораторних досліджень, має загальноклінічний аналіз крові. Оскільки патологічний перелом стегна, ребра, ключиці або іншої кістки іноді виступає в якості першого симптому тієї чи іншої патології, то таке діагностичне захід допоможе з’ясувати, який саме негативний процес протікає в організмі пацієнта.

Інструментальна діагностика включає в себе:

  • рентгенографію – процедура має найбільше значення у визначенні причини розвитку такої патології;
  • КТ і МРТ – проводиться для отримання точної картинки проблемної області і оцінювання стану кістки, що також допоможе встановити форму патологічного перелому шийки стегна або ребра, ключиці або гомілки, хребта або черепа;
  • сцинтиграфію – дають можливість виявити присутність метастаз;
  • денситометрію – процедура показана при підозрі на остеопороз;
  • біопсію – дає можливість встановити характер хвороби-провокатора, що викликала появу перелому ключиці або будь-якої іншої локалізації.

Патологічний перелом: симптоми і лікування
Проведення денситометрії

Лікування

Схема терапії переломів патологічного характеру завжди хірургічна і спрямована на досягнення наступних цілей:

  • купірування больових відчуттів;
  • полегшення догляду за потерпілим від патології;
  • раннє відновлення працездатності;
  • поліпшення психоемоційного стану пацієнта;
  • попередження розвитку ускладнень.

Тактика хірургічного лікування патологічних переломів диктується етіологічним чинником. При утвореннях доброякісної природи показано повне висічення ураженої ділянки, а у випадках зі злоякісними пухлинами на перший план виходить хіміотерапія та променева терапія.

В інших випадках звертаються до:

  • ендопротезування;
  • зміцненню ураженого сегмента кістковим цементом;
  • заміщення дефекту трансплантатом;
  • фіксації уламків кістки за допомогою цвяхів, пластин, штифтів, гвинтів або апарата Ілізарова.

Профілактика і прогноз

Специфічних профілактичних заходів, що попереджають формування патологічного перелому ключиці, стегна, гомілки або будь-якої іншої кістки не існує. Необхідно лише кілька разів на рік походити повний огляд в медичній установі з відвідуванням усіх фахівців. Це дасть можливість або виявити протікання патологічного процесу, або на ранній стадії діагностувати подібне захворювання.

Що стосується прогнозу, то він часто сприятливий – патологічні переломи благополучно зростаються. Однак не варто забувати про розвиток ускладнень хвороби-провокатора.