Нервовий зрив: симптоми і лікування

426

Нервовий зрив укладає в собі гострий приступ тривоги, в результаті якого відбувається серйозне порушення звичного для людини способу життя. Нервовий зрив, симптоми якого визначають цей стан до сімейства психічних розладів (неврозів), виникає в таких ситуаціях, при яких хворий знаходиться в стані раптового або надмірного стресу, а також стресу довгостроково поточного.

Загальний опис

В результаті нервового зриву з’являється відчуття відсутності можливості контролю над власними почуттями і діями, при яких, відповідно, людина повністю піддається панує над ним у цей період станам стресу, неспокою чи тривоги.

Нервовий зрив, незважаючи на загальну картину його прояви в багатьох випадках, є, між тим, позитивною реакцією з боку організму, а зокрема – захисною реакцією. У числі інших подібних реакцій можуть бути виділені, наприклад, сльози, а також набутий імунітет, що виникає на тлі психічного перенапруження в комплексі з інтенсивними і тривалими психічними навантаженнями.

Досягнення людиною критичного для психіки стану визначає нервовий зрив в якості своєрідного важеля, за рахунок активації якого відбувається вихід накопичилася нервового напруження. В якості причин нервового зриву можуть бути визначені будь-які події, будь то масштабні і інтенсивні в своєму впливі або ж, навпаки, незначні, але «тривало подтачивающие».

Вкрай важливо знати симптоми нервового зриву для своєчасного прийняття необхідних у цьому випадку заходів, адже мова йде насправді про вкрай серйозний розлад, при якому розвиток подій може відбуватися самим різним чином, починаючи від подальшого попадання в кардіологічне відділення і закінчуючи психоневрологічним диспансером.

Фактори, що провокують нервовий зрив

  • депресія;
  • стрес;
  • нестача вітамінів;
  • рухові розлади;
  • захворювання, пов’язані з функціями щитовидної залози;
  • шизофренія в анамнезі;
  • генетична схильність;
  • вживання алкоголю, наркотиків.

Нервовий зрив: симптоми

Нервовий зрив може характеризуватися різними проявами, які, зокрема, залежать від конкретного виду симптоматики. Так, симптоми нервового зриву можуть бути фізичними, поведінковими і емоційними за своїм типом прояву.

Фізичні симптоми:

  • порушення сну, які можуть полягати у тривалому періоді безсоння, так і в тривалому періоді сну;
  • запори, проноси;
  • симптоматика, що визначає проблематичність дихання в тому чи іншому варіанті прояви;
  • мігрені, часті головні болі;
  • втрата пам’яті;
  • знижене лібідо;
  • порушення, пов’язані з менструальним циклом;
  • постійна втома, крайній ступінь виснаження організму;
  • стан тривоги, стійкі панічні атаки;
  • виражені зміни апетиту.

Поведінкові симптоми:

  • поведінка, дивне для оточуючих;
  • виражені перепади настроїв;
  • раптові прояви гніву, бажання вчинення насильства.

Емоційні симптоми (дані симптоми є своєрідними провісниками майбутнього нервового зриву):

  • депресія, яка виступає не лише в якості симптому, що визначає можливість нервового зриву, але також і є причиною його можливої появи;
  • тривога;
  • нерішучість;
  • почуття неспокою;
  • почуття провини;
  • зниження самооцінки;
  • думки параноїдального змісту;
  • плаксивість;
  • втрата інтересу до роботи і суспільного життя;
  • зростання залежності від наркотичних препаратів, алкоголю;
  • поява думок про власну непереможність і велич;
  • поява думок про смерть.

Тепер розглянемо трохи детальніше прояви певної симптоматики, пов’язаної безпосередньо з нервовим зривом.

Порушення сну і апетиту, пригнічення емоційного стану, послаблення соціальних контактів у тій чи іншій сфері життя, дратівливість і агресивність – все це є основними симптомами, властивими нервового зриву. У людини з’являється відчуття загнаності в кут, при якому він, відповідно, виявляється в стані депресії.

Спроби надання допомоги з боку близьких людей в такій ситуації, як правило, призводять до прояву в їх адресу агресії і брутальності, що також передбачає логічне в такому стані відмова від будь-якої допомоги. Нервовий зрив також межує з симптоматикою, що вказує на перевтому, яка полягає в апатії і брак сил, крім цього втрачається інтерес до всього що відбувається і навколишнього.

Як вже зазначено вище в частині основних пунктів, нервовий зрив полягає не лише у змінах, пов’язаних з психоемоційним станом людини, але і безпосередньо пов’язується з його фізичним станом. Зокрема актуальності набувають порушення, пов’язані з діяльністю вегетативної нервової системи, вони полягають у надмірній пітливості, панічних атаках, сухості в роті і пр. Далі, слідом за поразкою нервової системи, відбувається і ураження серцево-судинної системи, а також ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

У першому випадку найпоширеніші зміни проявляються у вигляді гіпертонії і тахікардії (почастішання серцебиття), з’являються біль у серці, що визначається, відповідно, як стенокардія. Зазначена симптоматика вимагає надання лікарської допомоги, в іншому випадку розглядається стан просто може привести до інсульту чи інфаркту.

Що стосується ураження травної системи при нервовому зриві, то воно полягає у зміні апетиту (він або знижується, або зовсім зникає), в нападах нудоти. Стілець пацієнта також підлягає певним розладів у вигляді запорів або проносів. Дані стану також визначають необхідність певної корекції, причому в корекції не медикаментозної, орієнтованої на лікування органів ШКТ, а в корекції, орієнтованої на усунення безпосередньо нервового зриву, що є первинним станом, що впливає на перелічені прояви.

Таким чином, при адекватному та ефективному визначенні терапії на адресу нервового зриву, результат забезпечить позбавлення від супутньої симптоматики з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту та інших систем.

Лікування нервового зриву

Лікування нервового зриву визначається виходячи з врахування конкретних причин, які її спровокували, а також загальної ступеня вираженості актуальних проявів. При реактивних психозах лікування потрібно в рамках спеціалізованих клінік і стаціонарів. Полягає воно в призначенні медикаментозної терапії з застосуванням у ній нейролептиків, а також із застосуванням транквілізаторів.

Перевтома, яка також грає не останню роль у появі нервових зривів, вимагає санітарно-курортного лікування, причому краще, якщо санаторій буде місцевим, бо як зміна клімату нерідко виступає в якості додаткового стресового фактора.

У будь-якому варіанті стану основний метод корекції полягає в психотерапії, що також стосується і профілактики нервового зриву. В даному випадку лікарем будуть виявлені всі ті фактори, які спровокували нервовий зрив, після чого, в рамках відповідної психологічної корекції, їм буде сформована та реалізована відповідна схема, орієнтована на стійкість пацієнта до такого типу явищ.

При появі перелічених симптомів важливо без зволікань звернутися за допомогою до психолога або психотерапевта, або до невропатолога (невролог). Не варто халатно ставитися до нервового зриву, тому як межі психіки досить крихкі і ніколи достеменно невідомо, наскільки серйозними можуть стати наслідки такого стану пацієнта і його подальшого життя в цілому.