Нарколепсія являє собою такого роду неврологічне порушення, вплив якого позначається на здатності людини контролювати власний стан неспання і сну. Нарколепсія, симптоми якої супроводжуються надмірною сонливістю і не підлягають контролю нападами сну, проявляються протягом дня, є в деякому роді небезпечним захворюванням, тому як раптовий напад сну може виникнути в будь-який момент і за будь-якої дії.
Загальний опис
Як правило, розвивається нарколепсія у осіб молодого віку (15-25 років), переважно у чоловіків, хоча допускається можливість прояву нарколепсії і в будь-якому іншому віці. В якості основного передбачуваного чинника, що сприяє розвитку цього захворювання, спадковість розглядається, поєднується з впливом певних зовнішніх чинників, в якості одного з них можна позначити, наприклад, вірусні захворювання. В цілому ж причини, що провокують дане захворювання, остаточно не вивчені. Ряд фахівців дотримується думки щодо того, що причина нарколепсії полягає у відсутності такого біологічно активної речовини, за рахунок якого в головному мозку регулюються процеси, пов’язані з засинанням і з пробудженням, як такої речовини розглядається орексин (гипокретин).
Напад засипання при нарколепсії супроводжується, як зрозуміло, раптовим засипанням, поєднується з миттєвою втратою м’язового тонусу. Нарколепсія супроводжується постійною сонливістю і втомою, причому ці стани актуальні незалежно від загальної тривалості сну хворого. Знову ж таки, як зрозуміло, нарколепсія може стати серйозно перешкодою, позначається на рівні якості життя, в особливості, якщо мова йде про неконтрольовану і нерозпізнаною її формі.
Щодо поширеності нарколепсії є дані, що вказують на частоту її діагностування в середньому у 20-40 осіб з 100000. Існуючі на сьогоднішній день методи терапії спрямовані на коригування даного захворювання, але не на позбавлення від нього.
Нарколепсія: причини
Як уже зазначено, точних причин, які б пояснили природу цього захворювання, на даний момент немає. В якості основних варіантів розглядаються результати ряду досліджень. Так, за одними даними причини нарколепсії криються у виявленні генів, тісним чином пов’язані з розглянутим нами порушенням сну. За рахунок цих генів забезпечується контроль над освітою в головному мозку сигналів, пов’язаних із засипанням і пробудженням. За іншими даними нарколепсія обумовлюється вже виділеної вище нестачею в головному мозку гіпокретіна. Крім цього, були виявлені і такого роду аномалії різних областей головного мозку, за рахунок яких забезпечується участь в регулюванні фаз швидкого сну. Зазначені аномалії виступають в якості основного впливає чинника у розвитку симптоматики, актуальною для нарколепсії.
При поєднанні факторів, супутніх особистого життя пацієнтів з фактором генних порушень може, відповідно, розвинутися це захворювання. Дещо пізніше на підставі ряду досліджень, крім перерахованих особливостей розвитку захворювання, було виявлено, що може бути зв’язок між розвитком нарколепсії і деякими порушеннями в роботі імунної системи, що також може розглядатися в якості фактора, супутнього розвитку цього захворювання. Важливо відзначити, що проблеми психологічного масштабу, ні проблеми масштабу психіатричного причиною розвитку нарколепсії не є.
Нарколепсія: симптоми
Симптоми нарколепсії можна визначити наступною групою проявів, цієї супутньої патології:
- Надмірна сонливість в денний час. З-за надмірної сонливості в денний час обумовлюються проблеми, супутні ведення нормальної діяльності протягом дня. При цьому, як вже було зазначено, сонливість є супутнім загальним станом пацієнта фактором, що виявляється незалежно від того, скільки часу доводиться на його нічний сон. Таким чином, нарколепсія не є станом, спровокованим браком, наприклад, нічного сну – спати хворий може будь-кількість часу, нарколепсія у своїх проявах з цією умовою не пов’язана. Також у пацієнтів, що звертаються за допомогою лікаря стосовно надмірної сонливості в денний час, є скарги на сплутаність мислення, труднощі з концентрацією уваги, а також на брак енергії. Крім цього у них розвиваються депресивні стани, розвивається надмірна «выжатость» і виснаженість загального стану.
- Розвиток катаплексії. Під зазначеним станом розуміється такий стан, при якому відбувається раптова втрата м’язового тонусу, з-за чого розвивається, відповідно, раптова втома й втрачається контроль над станом м’язів. На тлі даного стану розвивається, в свою чергу, цілий комплекс проявів, які можуть проявлятися лише у вигляді невиразності мови, відтворної пацієнтом, так і у вигляді стану абсолютного виснаження організму, обумовленого конкретною групою м’язів і т. д.
- Поява галюцинацій. Переважно сюди відносяться ілюзорні переживання, за характером виникнення у пацієнтів вони досить яскраві та реалістичні, навіть лякають. Галюцинації можуть проявлятися у певних варіантах власних різновидів, будучи, наприклад, гипнагогическими, тобто з’являються безпосередньо перед засипанням, а також гипнопомпическими, тобто такими галюцинаціями, які супроводжують у власному виникненні станом пробудження пацієнта. Таким чином, при галюцинаціях виникають незвичні явища, чуються звуки. Галюцинації в цілому можуть обумовлювати розвиток тривожних станів у пацієнтів, зважаючи на особливості їх прояву.
- Розвиток сонного паралічу. Даний симптом супроводжується розвитком тимчасової недієздатності, тобто відсутністю здатності говорити або пересуватися, що обумовлюється засипанням пацієнтів або, навпаки, їх пробудженням. Тривалість прояву зазначених епізодів нетривала і складає порядку декількох хвилин або навіть секунд. Як правило, зникнення ознак паралічу відбувається при торканні до пацієнта. Завершення нападу супроводжує відновлення здатності до відтворення мови і до пересуванню, в залежності від того, яка з функцій, відповідно, була «заблокована».
В цілому можна доповнити картину прояви захворювання тим, що симптоми нарколепсії можуть проявляти себе як одразу в повному обсязі, так і супроводжуватися поступовим їх розвитком і посиленням, що відзначається протягом багатьох років.
Діагностування і лікування
Діагностика нарколепсії супроводжується оцінкою загального стану пацієнта на прийомі лікаря, за рахунок чого можуть бути виключені або, навпаки, підтверджені інші захворювання, що характеризуються подібним з нарколепсією проявом симптоматики.
В умовах сомнологической лабораторії фахівцем проводиться вивчення загальної історії хвороби звернувся до нього пацієнта, чому сприяє також проведення фізикального обстеження комплексного масштабу.
Переважно в діагностиці застосовується два основних варіанти тестування, це MSLT-тест і полисомнография. Полисомнография полягає у проведенні дослідження, при якому пацієнт залишається в окремій кімнаті, до його шкірі приєднуються дрібні електроди, їх кріплення забезпечується за рахунок клейкою железообразной субстанції. Прикріпленими електродами здійснюється реєстрація ряду параметрів, таких як серцевий ритм, особливості м’язової активності, внутрішньомозкові хвилі, руху очей. На підставі результатів такого тесту можна визначити, актуальні чи інші розлади, супутні нарколепсії, що дозволяє отримати більш повне уявлення про особливості перебігу цього захворювання в кожному конкретному випадку.
Що стосується MSLT-тесту, то він проводиться вже на наступний день після полісомнографії. Тут пацієнту необхідно заснути при попередньому закріплення електродів на тілі, тривалість сну становить близько 20 хвилин. Для цього робиться кілька спроб, при проміжку між ними в 2-3 години.
На підставі проведення зазначених двох тестів стає зрозуміло, спровокована чи симптоматика, що турбує пацієнтів, саме нарколепсією або має місце інша патологія, що супроводжується такими симптомами.
Що стосується лікування, то воно, як вже було зазначено спочатку, є більшою мірою симптоматичним. Ці симптоми можна полегшувати або в деякій мірі контролювати, але вилікуватися від захворювання поки неможливо. За рахунок допустимого впливу прояви нарколепсії можуть бути скорочені, за рахунок чого, в свою чергу, допускається можливість ведення нормального життя. Для лікування сонливості можуть застосовуватися різного типу стимулятори (аналоги амфетаміну). Для усунення симптоматики, супутньої аномалій настання фази швидкого сну застосовуються антидепресанти.
Полегшення проявів симптоматики, супутньої нарколепсії, можна досягти також за рахунок зміни способу життя. Зокрема це передбачає необхідність у відмові від нікотину, алкоголю, виключення кофеїну і споживання важкої їжі. Крім цього, важливо дотримуватися режиму денного і нічного сну – нічний сон повинен бути тривалим, денний, навпаки, скороченим (в межах 10-15 хв.). Вітаються в даному питанні фізичні вправи, дотримання режиму харчування.
При появі симптомів, що вказують на актуальність нарколепсії, необхідно звернутися до невролога.
