Микроаденома гіпофіза – доброякісне утворення, яке не перевищує 10 мм в розмірах, симптоматично проявляється не завжди. Обмежень за віком та статтю такий патологічний процес не має, однак, за статистикою, найчастіше зустрічається у жінок дітородного віку. Клініцисти припускають, що це може бути зумовлено зміною гормонального фону під час виношування дитини.
Зважаючи на те, що клітини такого типу найчастіше не продукують вироблення гормонів, симптоми у жінок, як і у чоловіків, виявляються далеко не завжди. Але при найменшій зміні гормонального фону необхідно пройти обстеження для виявлення освіти.
Клінічна картина на початкових етапах розвитку патології може бути відсутнім або протікати в латентній формі. Тому досить часто захворювання діагностується випадково – в ході обстеження щодо іншого патологічного процесу або ж при профілактичному огляді.
Лікування, якщо пухлина буде діагностована на ранній стадії розвитку, може проводитися консервативними методами. У всіх інших випадках микроаденома гіпофіза головного мозку видаляється шляхом хірургічного втручання.
Слід зазначити і те, що микроаденома гіпофіза і вагітність не завжди можливі одночасно. Так як це захворювання, так чи інакше, позначається на роботі гормонального фону, жінкам, які входять до групи ризику, потрібно планувати вагітність і в обов’язковому порядку проконсультуватися у ендокринолога та медичного генетика.
Прогноз буде носити індивідуальний характер, так як все залежить від розмірів пухлини, своєчасного початку лікування і загальних показників здоров’я пацієнта. У будь-якому випадку, чим раніше буде проведено висічення новоутворення, тим краще. Згідно міжнародної класифікації захворювань десятого перегляду, дане захворювання має окреме значення. Код МКХ 10 – D35.2.
Етіологія
Микроаденома гіпофіза
Однозначної етіологічної картини таке захворювання поки не має. Однак клініцисти стверджують, що микроаденома гіпофіза може бути спровокована такими етіологічними факторами:
- генетична схильність – якщо в сімейному анамнезі є такого роду захворювання, то ймовірність розвитку патологічного процесу у спадкоємців підвищується в рази;
- пологи з ускладненнями;
- часте абортивний переривання вагітності;
- прийом гормональних контрацептивів;
- погіршення гормональної функції периферичних залоз;
- ураження центральної нервової системи із-за травм або інфекційних захворювань.
Сприятливими факторами для розвитку такої патології є:
- наявність в сімейному анамнезі онкологічних захворювань;
- системні або аутоімунні патологічні процеси в організмі;
- наявність шкідливих звичок – тривалий стаж куріння, вживання наркотичних речовин;
- безконтрольний і тривалий прийом гормональних препаратів;
- захворювання, які негативно впливають на гормональний фон.
Зважаючи на те, що микроаденома гіпофіза не має точної етіологічної картини, на жаль, немає і специфічної профілактики.
Класифікація
Дане освіта класифікується за двома ознаками – за структурою і гормонального фону.
За структурою пухлина може бути:
- однорідною;
- кістозної.
Кістозна микроаденома може згодом перерости в злоякісне утворення.
Залежно від продукування гормонів, форма захворювання може бути:
- неактивній;
- яка продукує гормони.
Особливу небезпеку представляє саме неактивна микроаденома, оскільки вона ніяк себе не проявляє і тривалий час може протікати без симптомів.
Симптоматика
При микроаденоме гіпофіза загальна клінічна картина буде доповнюватися специфічною симптоматикою в залежності від того, які гормони продукуються клітинами, і які саме ділянки головного мозку будуть піддаватися негативному впливу.
Микроаденома гіпофіза симптоми загального характеру має наступні:
- головні болі, запаморочення без видимої на те причини;
- зниження гостроти зору, погіршення якості слуху;
- порушення координації рухів;
- погіршення пам’яті і когнітивних здібностей.
У додатковий симптоматичний комплекс можуть входити наступні ознаки:
- збільшення маси тіла без видимої на те причини;
- симптоматика слоновості;
- збільшення волосяного покриву там, де це не властиво за статевою приналежністю;
- зниження статевого потягу;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- загальне погіршення самопочуття;
- ламкість нігтів і волосся;
- у жінок можливе порушення менструального циклу;
- загострення вже наявних хронічних захворювань.
Оскільки симптоми мікроаденоми не мають специфічного характеру, в більшості випадків пацієнти можуть просто ігнорувати клінічну картину, що і призводить до запізнілої діагностики.
Як тільки почали з’являтися перші ознаки патологічного процесу, потрібно негайно звертатися за медичною допомогою, а не намагатися усунути недуга самостійно, шляхом проведення симптоматичних медичних заходів.
Діагностика
Діагностика мікроаденоми гіпофіза
Як лікувати це захворювання, лікар може визначити тільки після того, як буде визначений діагноз і ступінь важкості перебігу патологічного процесу.
Діагностична програма проводиться в два етапи.
На першому проводиться фізикальний огляд хворого, в ході якого лікар повинен визначити наступне:
- як давно стали проявлятися перші симптоми;
- характер перебігу клінічної картини;
- наявність онкологічних захворювань у сімейному анамнезі;
- образ життя пацієнта, наявність шкідливих звичок, харчування, сфера діяльності;
- приймає пацієнт які-небудь препарати без припису лікаря.
Подальша діагностична програма може включати в себе:
- забір крові для загального і біохімічного аналізу;
- загальний аналіз сечі;
- визначення рівня гормонів;
- тест на концентрацію гормонів в корі надниркових залоз і щитовидної залозі;
- КТ та МРТ головного мозку;
- радиоиммунный метод дослідження гормонів гіпофіза.
Якщо є підозра на онкологічне захворювання, то додатково проводиться тест на онкомаркери, а віддалена пухлина піддається гістологічному дослідженню.
Лікування
Микроаденома гіпофіза лікування передбачає як консервативне, так і радикальне. Однак слід зазначити, що консервативна терапія має місце тільки в тих випадках, коли недуга діагностований на самих ранніх стадіях. У всіх інших випадках видалення пухлини можливо тільки шляхом операбельного втручання.
Медикаментозне лікування грунтується на прийомі таких препаратів:
- Соматостатин;
- тиреостатики;
- Парлодел;
- Каберголін.
Препарати можуть призначатися як в одиничному вигляді, так і за певною схемою. Також практикується лікування Достинексом. У будь-якому випадку гормональні засоби призначає тільки лікар, а самостійно приймати їх не можна.
У тому випадку, якщо прийом препаратів не дає належного терапевтичного ефекту або ж вони (препарати) зовсім не мають сенсу при певній клінічній картині, призначається хірургічне видалення пухлини.
Лікування мікроаденоми гіпофіза таким способом може здійснюватися за такими методиками:
- хірургічне видалення новоутворення;
- висічення пухлини за допомогою радіохірургічного методу.
Останній спосіб лікування є найменш травматичним і не вимагає подальшої тривалої реабілітації хворого.
Видалення мікроаденоми через ніс
На жаль, навіть своєчасне і комплексне лікування такого захворювання не дає гарантії того, що пухлина не утворюється знову. Ситуація ускладнюється у тому випадку, якщо є протипоказання до проведення хірургічного втручання або прийому гормональних препаратів.
Прогноз
Прогноз буде носити виключно індивідуальний характер, так як багато чого залежить від типу пухлини, сімейного та особистого анамнезу, а також від загальних показників здоров’я пацієнта.
Окремо слід сказати про можливість зачаття дитини – у більшості випадків це неможливо. Якщо ж розвиток пухлини сталося вже тоді, коли жінка в положенні, виношування малюка повинно здійснюватися під суворим контролем лікаря.
Профілактика
Профілактичні заходи по відношенню до даного захворювання полягають у наступному:
- виключення зловживання спиртними напоями;
- ведення здорового способу життя – правильне харчування, помірні фізичні навантаження;
- заходи щодо запобігання інфекційних та неврологічних захворювань;
- виключення стресів, сильних нервових переживань і інших порушень психологічного характеру.
Крім цього, слід систематично проходити профільний медичний огляд для раннього діагностування такого патологічного процесу.
