Микроаденома гіпофіза: симптоми і лікування

203

Микроаденома гіпофіза – доброякісне утворення, яке не перевищує 10 мм в розмірах, симптоматично проявляється не завжди. Обмежень за віком та статтю такий патологічний процес не має, однак, за статистикою, найчастіше зустрічається у жінок дітородного віку. Клініцисти припускають, що це може бути зумовлено зміною гормонального фону під час виношування дитини.

Зважаючи на те, що клітини такого типу найчастіше не продукують вироблення гормонів, симптоми у жінок, як і у чоловіків, виявляються далеко не завжди. Але при найменшій зміні гормонального фону необхідно пройти обстеження для виявлення освіти.

Клінічна картина на початкових етапах розвитку патології може бути відсутнім або протікати в латентній формі. Тому досить часто захворювання діагностується випадково – в ході обстеження щодо іншого патологічного процесу або ж при профілактичному огляді.

Лікування, якщо пухлина буде діагностована на ранній стадії розвитку, може проводитися консервативними методами. У всіх інших випадках микроаденома гіпофіза головного мозку видаляється шляхом хірургічного втручання.

Слід зазначити і те, що микроаденома гіпофіза і вагітність не завжди можливі одночасно. Так як це захворювання, так чи інакше, позначається на роботі гормонального фону, жінкам, які входять до групи ризику, потрібно планувати вагітність і в обов’язковому порядку проконсультуватися у ендокринолога та медичного генетика.

Прогноз буде носити індивідуальний характер, так як все залежить від розмірів пухлини, своєчасного початку лікування і загальних показників здоров’я пацієнта. У будь-якому випадку, чим раніше буде проведено висічення новоутворення, тим краще. Згідно міжнародної класифікації захворювань десятого перегляду, дане захворювання має окреме значення. Код МКХ 10 – D35.2.

Етіологія

Микроаденома гіпофіза: симптоми і лікування
Микроаденома гіпофіза

Однозначної етіологічної картини таке захворювання поки не має. Однак клініцисти стверджують, що микроаденома гіпофіза може бути спровокована такими етіологічними факторами:

  • генетична схильність – якщо в сімейному анамнезі є такого роду захворювання, то ймовірність розвитку патологічного процесу у спадкоємців підвищується в рази;
  • пологи з ускладненнями;
  • часте абортивний переривання вагітності;
  • прийом гормональних контрацептивів;
  • погіршення гормональної функції периферичних залоз;
  • ураження центральної нервової системи із-за травм або інфекційних захворювань.

Сприятливими факторами для розвитку такої патології є:

  • наявність в сімейному анамнезі онкологічних захворювань;
  • системні або аутоімунні патологічні процеси в організмі;
  • наявність шкідливих звичок – тривалий стаж куріння, вживання наркотичних речовин;
  • безконтрольний і тривалий прийом гормональних препаратів;
  • захворювання, які негативно впливають на гормональний фон.

Зважаючи на те, що микроаденома гіпофіза не має точної етіологічної картини, на жаль, немає і специфічної профілактики.

Класифікація

Дане освіта класифікується за двома ознаками – за структурою і гормонального фону.

За структурою пухлина може бути:

  • однорідною;
  • кістозної.

Кістозна микроаденома може згодом перерости в злоякісне утворення.

Залежно від продукування гормонів, форма захворювання може бути:

  • неактивній;
  • яка продукує гормони.

Особливу небезпеку представляє саме неактивна микроаденома, оскільки вона ніяк себе не проявляє і тривалий час може протікати без симптомів.

Симптоматика

При микроаденоме гіпофіза загальна клінічна картина буде доповнюватися специфічною симптоматикою в залежності від того, які гормони продукуються клітинами, і які саме ділянки головного мозку будуть піддаватися негативному впливу.

Микроаденома гіпофіза симптоми загального характеру має наступні:

  • головні болі, запаморочення без видимої на те причини;
  • зниження гостроти зору, погіршення якості слуху;
  • порушення координації рухів;
  • погіршення пам’яті і когнітивних здібностей.

У додатковий симптоматичний комплекс можуть входити наступні ознаки:

  • збільшення маси тіла без видимої на те причини;
  • симптоматика слоновості;
  • збільшення волосяного покриву там, де це не властиво за статевою приналежністю;
  • зниження статевого потягу;
  • збільшення лімфатичних вузлів;
  • загальне погіршення самопочуття;
  • ламкість нігтів і волосся;
  • у жінок можливе порушення менструального циклу;
  • загострення вже наявних хронічних захворювань.

Оскільки симптоми мікроаденоми не мають специфічного характеру, в більшості випадків пацієнти можуть просто ігнорувати клінічну картину, що і призводить до запізнілої діагностики.

Як тільки почали з’являтися перші ознаки патологічного процесу, потрібно негайно звертатися за медичною допомогою, а не намагатися усунути недуга самостійно, шляхом проведення симптоматичних медичних заходів.

Діагностика

Микроаденома гіпофіза: симптоми і лікування
Діагностика мікроаденоми гіпофіза

Як лікувати це захворювання, лікар може визначити тільки після того, як буде визначений діагноз і ступінь важкості перебігу патологічного процесу.

Діагностична програма проводиться в два етапи.

На першому проводиться фізикальний огляд хворого, в ході якого лікар повинен визначити наступне:

  • як давно стали проявлятися перші симптоми;
  • характер перебігу клінічної картини;
  • наявність онкологічних захворювань у сімейному анамнезі;
  • образ життя пацієнта, наявність шкідливих звичок, харчування, сфера діяльності;
  • приймає пацієнт які-небудь препарати без припису лікаря.

Подальша діагностична програма може включати в себе:

  • забір крові для загального і біохімічного аналізу;
  • загальний аналіз сечі;
  • визначення рівня гормонів;
  • тест на концентрацію гормонів в корі надниркових залоз і щитовидної залозі;
  • КТ та МРТ головного мозку;
  • радиоиммунный метод дослідження гормонів гіпофіза.

Якщо є підозра на онкологічне захворювання, то додатково проводиться тест на онкомаркери, а віддалена пухлина піддається гістологічному дослідженню.

Лікування

Микроаденома гіпофіза лікування передбачає як консервативне, так і радикальне. Однак слід зазначити, що консервативна терапія має місце тільки в тих випадках, коли недуга діагностований на самих ранніх стадіях. У всіх інших випадках видалення пухлини можливо тільки шляхом операбельного втручання.

Медикаментозне лікування грунтується на прийомі таких препаратів:

  • Соматостатин;
  • тиреостатики;
  • Парлодел;
  • Каберголін.

Препарати можуть призначатися як в одиничному вигляді, так і за певною схемою. Також практикується лікування Достинексом. У будь-якому випадку гормональні засоби призначає тільки лікар, а самостійно приймати їх не можна.

У тому випадку, якщо прийом препаратів не дає належного терапевтичного ефекту або ж вони (препарати) зовсім не мають сенсу при певній клінічній картині, призначається хірургічне видалення пухлини.

Лікування мікроаденоми гіпофіза таким способом може здійснюватися за такими методиками:

  • хірургічне видалення новоутворення;
  • висічення пухлини за допомогою радіохірургічного методу.

Останній спосіб лікування є найменш травматичним і не вимагає подальшої тривалої реабілітації хворого.

Микроаденома гіпофіза: симптоми і лікування
Видалення мікроаденоми через ніс

На жаль, навіть своєчасне і комплексне лікування такого захворювання не дає гарантії того, що пухлина не утворюється знову. Ситуація ускладнюється у тому випадку, якщо є протипоказання до проведення хірургічного втручання або прийому гормональних препаратів.

Прогноз

Прогноз буде носити виключно індивідуальний характер, так як багато чого залежить від типу пухлини, сімейного та особистого анамнезу, а також від загальних показників здоров’я пацієнта.

Окремо слід сказати про можливість зачаття дитини – у більшості випадків це неможливо. Якщо ж розвиток пухлини сталося вже тоді, коли жінка в положенні, виношування малюка повинно здійснюватися під суворим контролем лікаря.

Профілактика

Профілактичні заходи по відношенню до даного захворювання полягають у наступному:

  • виключення зловживання спиртними напоями;
  • ведення здорового способу життя – правильне харчування, помірні фізичні навантаження;
  • заходи щодо запобігання інфекційних та неврологічних захворювань;
  • виключення стресів, сильних нервових переживань і інших порушень психологічного характеру.

Крім цього, слід систематично проходити профільний медичний огляд для раннього діагностування такого патологічного процесу.