Метеоризм: симптоми і лікування

Метеоризм – розвиток такого стану грунтується на скупченні великої кількості газів в ШКТ. Найчастіше це відбувається на тлі їх надлишкового утворення або недостатнього виведення з організму. Викликати розвиток такого розладу може широкий спектр факторів, які практично в усіх випадках пов’язані з протіканням гастроентерологічних проблем. Проте є категорія джерел, яка ніяк не пов’язана з наявністю того чи іншої недуги.

Підвищений метеоризм буде супроводжуватися ознаками того захворювання, яке його викликало. Найбільш часто такими симптомами виступають болі в шлунку, поява характерного бурчання в кишечнику і збільшення розмірів живота.

Щоб з’ясувати джерело такого прояву пацієнту потрібно пройти широкий спектр інструментальних процедур, які доповнюються лабораторними дослідженнями та заходами первинної діагностики.

Тактика того, як лікувати метеоризм безпосередньо залежить від етіологічного фактора, але в переважній більшості випадків досить консервативних способів терапії.

У міжнародній класифікації захворювань подібного розладу присвоєно власне значення. Код за МКХ-10 – R14.

Етіологія

У нормі В кишечнику здорової дорослої людини міститься від 200 до 900 мілілітрів газу. У добу виділяється приблизно до 500 мілілітрів, а найбільш частими місцями скупчення вважається дно шлунка та кишечник.

Про метеоризмі говорять у тих випадках, коли відбувається надлишкове скупчення газів, при цьому в петлях цього органу його обсяги можуть досягати трьох літрів. У таких ситуаціях кількість епізодів його виділення через пряму кишку може досягати тридцяти і більше разів, у той час як у нормі це має відбуватися не більше двадцяти разів.

Стати причиною появи сильного метеоризму може велика кількість провокуючих факторів, тому їх прийнято розділяти на патологічні і фізіологічні.

Перша категорія причин представлена типовими захворюваннями, при яких спостерігається вираження подібного ознаки. До них варто віднести:

• патологічний вплив гельмінтів, найпростіших і паразитів;
• кишкову непрохідність;
• патології органів травної системи – найбільш часто спостерігається метеоризм при гастриті будь-якої природи, дуоденіт, панкреатиті, коліті, ентероколіті та жовчнокам’яної хвороби;
• неврози і психоемоційні навантаження;
• дисбактеріоз кишечника;
• перебіг кишкових інфекцій в гострій формі;
• розвиток постхолецистектомічного синдрому – подібний стан розвивається після перенесеної пацієнтом операції по видаленню жовчного міхура;
• хронічні запори;
• недостатнє вироблення гормонів підшлункової залози;
• непереносимість лактози або глютену;
• утворення пухлин або спайок в прямій кишці. Сюди також варто віднести підвищене виділення газів при геморої, оскільки на тлі такої хвороби з’являються новоутворення у вигляді зовнішніх або внутрішніх гемороїдальних шишок;
• синдром роздратованого кишечника;
• онкологічні поразки ДПК або інших органів ШКТ;
• цироз печінки алкогольної природи;
• запалення легенів у дітей;
• стеноз або туберкульоз кишечнику;
• перитоніт;
• запальний процес в очеревині.

Фізіологічні причини метеоризму представлені:

• заковтуванням великої кількості повітря під час споживання їжі;
• нераціональним харчуванням, при якому основу меню людини складають важкозасвоювані вуглеводи;
• безконтрольним застосуванням лікарських препаратів, передозування якими призводить до виникнення подібного розладу. Найбільш часто це відбувається на тлі зловживання антибактеріальними речовинами;
• звичкою запивати їжу газованими напоями, не тільки солодкими, то також квасом, пивом і шампанським.

Фізіологічні причини метеоризму

Дуже часто відбувається вираження подібного ознаки після їжі, що обумовлюється споживанням в їжу наступних інгредієнтів:

• бобові культури;
• гриби і будь-які різновиди капусти;
• цибулю, часник і артишоки;
• редис, ріпа і редька;
• жирне молоко і кисломолочна продукція;
• груші та виноград, яблука та персики;
• свіжа випічка і кондитерські вироби;
• цільнозернові продукти;
• морозиво і твердий сир;
• каші, за винятком рисової.

Сюди також варто віднести всі продукти, збагачені клітковиною і крохмалем, оскільки вони сприяють розвитку процесів бродіння у кишечнику.

Окремо варто зазначити про причини метеоризму кишечнику у жінок — будь-які гормональні порушення призводять до підвищеного газоутворення і здуття живота, наприклад, дуже часто розвивається подібний стан під час клімаксу або в період виношування дитини. Більш того, метеоризм у вагітних спостерігається як на ранніх, так і на пізніх термінах внутрішньоутробного розвитку плода.

Абсолютно нешкідливим явищем вважається поява подібного ознаки у немовлят – у таких випадках його виникнення пов’язане з недосконалістю дитячої травної системи. Однак варто зазначити, що це стосується лише тих ситуацій, коли відсутні додаткові клінічні ознаки.

Метеоризм у дітей старшого віку формується на тлі вищезгаданих причин або пристрасті до шкідливих звичок, а саме выкуриванию сигарет.

Симптоматика

На тлі того, що в переважній більшості випадків метеоризм кишечника має патологічну природу, то природно, що він не буде складати повну картину протікання того чи іншої недуги.

Основними додатковими симптомами прийнято вважати:

• розпирання і відчуття тяжкості в животі;
• поява характерного бурчання;
• газову кольку, яка являє собою приступообразную біль, що має тип переймів;
• нудоту, доповнювану частими блювотними позивами – лише в деяких випадках блювота приносить полегшення стану. При важкому протіканні якого-небудь гастроентерологічного недуги в блювотних масах можуть бути патологічні домішки;
• зниження апетиту або повна відраза до їжі, особливо до жирних страв або молочної продукції;
• відрижку і печію;
• здуття живота або кишечнику;
• порушення ЧСС;
• розлад сну;
• головні болі і запаморочення;
• дратівливість і часту зміну настрою;
• м’язову слабкість;
• загальне нездужання та зниження працездатності;
• задишку не тільки при фізичному навантаженні, але і в стані спокою;
• розлад акту дефекації, що може виражатися в рясної діареї або запорах, а також в чергуванні подібних ознак;
• підвищення температури тіла;
• свербіж і печіння в ділянці анального отвору;
• придбання вимушеного положення тіла, частіше колінно-ліктьового, для зниження інтенсивності прояву деяких симптомів.

Пацієнтам необхідно враховувати, що дана симптоматика, яка доповнює виражений метеоризм, є найбільш поширеною, що не виключає можливість присутності інших клінічних ознак.

Діагностика

У випадках виникнення одного або кількох згаданих вище симптомів необхідно проконсультуватися у гастроентеролога. Саме цей фахівець зможе не тільки з’ясувати причину, але й визначити, як позбутися від метеоризму у того чи іншого пацієнта.

Діагностування ґрунтується на комплексному підході і включає в себе:

• вивчення історії хвороби пацієнта;
• аналіз життєвого анамнезу людини – нарівні з попередньої маніпуляцією, в деяких випадках це дозволить встановити найбільш характерний етіологічний фактор, будь то хронічне захворювання ШКТ або непереносимість якого-небудь продукту, внаслідок чого виникає метеоризм після їжі;
• ретельний фізикальний огляд, який, перш за все, спрямований на пальпацію і перкусію передньої стінки черевної порожнини. Крім цього, включає в себе вимірювання температури, артеріального тиску і ЧСС. Іноді може знадобитися пальцеве дослідження прямої кишки;
• детальний опитування хворого – для з’ясування того, які ознаки доповнюють клінічну картину метеоризму;
• загальноклінічний та біохімічний аналіз крові – для пошуку характерних особливостей, притаманних протікання запального інфекційного або іншого патологічного процесу;
• загальний аналіз сечі та мікроскопічне вивчення калових мас;
• рентгенографію як із застосуванням контрастної речовини, так і без нього;
• гастроскопію і колоноскопію;
• ректороманоскопію і УЗД;
• дуоденальне зондування;
• біопсію – при підозрі на онкологію;
• КТ та МРТ.

Гастроскопія

Після того, як будуть проведені всі діагностичні заходи та вивчено їх результати, гастроентеролог або направить пацієнта на обстеження до інших фахівців з більш вузьких областей медицини, або приступить до усунення подібного розладу у дитини або дорослого.

Лікування

Причини і лікування метеоризму в дорослих пацієнтів іншої вікової категорії – це два фактори, що прямо залежать один від одного.

Якщо такий прояв було викликано протіканням якої-небудь хвороби, то терапія буде носити індивідуальний характер, і може включати в себе як консервативні, так і хірургічні методики.

У випадках появи метеоризму після їди або на тлі передозування медикаментами специфічного лікування не потрібно. Достатньо лише дотримуватися правила харчування, призначені лікарем, а також повністю відмовитися від того чи іншого препарату.

Симптоматична терапія, направлена лише на ліквідацію такого симптому, може бути здійснена за допомогою:

• лікарських засобів, крім тих, що викликали подібний ознака;
• народних засобів медицини.

Найбільш ефективні препарати від метеоризму представлені:

• піногасниками – «Еспумізан», «Антифлат Ланнахер», «Дисфлатил» і «Боботик»;
• энтеросорбентами – білий або чорний активоване вугілля, «Поліфепан», «Смекта», «Неосмектин», «Энтегнин» і «Діосмектит»;
• спазмолітиками – «Но-Шпа», «Спазмол», «Бускопан», «Спазмонет» та ін;
• комбінованими речовинами – «Панкреофлат», «Метеоспазмил» і «Пепфіз».

Лікування метеоризму народними засобами передбачає застосування:

• імбиру і м’яти;
• валеріани і фенхелю;
• кропової води;
• насіння моркви;
• меліси і часнику;
• полину і кмину.

Варто зазначити, що лікування метеоризму при вагітності та у дітей здійснюється під суворим контролем лікаря, оскільки не всі медикаменти і нетрадиційні методики терапії дозволено використовувати для пацієнтів таких категорій.

Профілактика

Для попередження появи підвищеного газоутворення і здуття живота у чоловіків та жінок необхідно дотримуватися наступних нескладних правил:

• повністю відмовитися від шкідливих звичок;
• звести до мінімуму споживання продуктів, що сприяють метеоризму;
• приймати тільки ті ліки, які виписав клініцист;
• своєчасно лікувати захворювання, у клінічній картині яких є подібний прояв і не допускати їх хронізації;
• регулярно проходити повне медичне обстеження.

Сам по собі постійний метеоризм не є загрозою для життя людини. Однак нерідко звільнена від нього, подальшого лікування первопричинного фактора не відбувається, що загрожує розвитком ускладнень.