Кривошея у дітей – являє собою вроджену аномалію шийній ділянці хребетного стовпа, а точніше, грудино-ключично-соскоподібного м’яза. Хвороба діагностується досить рідко – лише у 2% з усього числа новонароджених.
Основний фактор, що приводить до подібної деформації, це травми, отримані під час пологової діяльності. Крім цього, розвитку такої патології сприяє протіканню великої кількості інших захворювань.
Клінічно хвороба виражається у вимушеному похилому положенні голови, асиметричності рис обличчя, неможливість повноцінно повернути голову, неправильної ході, проблеми із зором і викривленні хребта.
Завдяки специфічною симптоматикою, зрозуміти, що у дитини кривошея не становить ніякої праці, а правильний діагноз встановлюється дитячим ортопедом вже на етапі первинного огляду. Тим не менш діагностика також включає в себе ряд інструментальних процедур.
Тактика лікування залежить від тяжкості перебігу недуги і етіологічного фактора, від чого можуть застосовуватися як консервативні, так і хірургічні способи терапії.
Міжнародна класифікація захворювань десятого перегляду МКХ-10 виділяє для такої патології наступний код – М43.6.
Етіологія
На тлі того, що існує кілька варіантів протікання кривошиї, клініцистам відомо велика кількість факторів, відповідних тій або іншій формі недуги.
Вроджена або первинна кривошея у немовляти обумовлюється впливом:
- ускладненого перебігу періоду гестації, дополняющегося важким токсикозом, загрозою викидня, маловодием, передчасним відшаруванням плаценти, еклампсією та прееклампсією;
- травм, отриманих в ході появи немовляти на світ;
- багатоплідній вагітності;
- аномального розташування плоду всередині утроби матері;
- появи дитини на світ неприродним шляхом.
М’язова кривошия у дітей вважається реакцією на такі причини:
- недорозвиненість м’язів шийних хребців;
- рубцевого ураження або вкорочення кивального м’яза;
- міозит в незалежності від варіанту перебігу;
- наявність у немовляти саркоми або синдрому Гризеля.
Остеогенних і артрогенний вид недуги найчастіше вважається наслідком аномалій розвитку шийного відділу, що найчастіше викликано:
- зрощенням хребців;
- клиноподібною формою хребців;
- присутністю додаткових шийних ребер.
Кістково-суглобова різновид хвороби обумовлюється:
- травмуванням або переломами шиї;
- пошкодженням антлато-аксіального зчленування;
- туберкульоз шийного відділу;
- плином остеомієліту або актиномікозу;
- формування онкологічних або доброякісних утворень в районі шиї.
Нейрогенний тип кривошиї у немовлят і старших дітей вважається наслідком:
- гіпоксії плода;
- внутрішньоутробного інфікування малюка;
- ДЦП;
- поліомієліту або енцефаліту;
- новоутворень ЦНС.
Рефлекторний тип патології досить часто зустрічається при:
- недугах привушних залоз;
- ураженні соскоподібного відростка;
- переломах ключиці.
Причини дермо-десмогенной форми патології представлені:
- синдромом крилоподібні шиї;
- хворобою Шерешевського-Тернера;
- великим рубцюванням шкірного покриву;
- глибокими або обширними опіками;
- протіканням запалення в регіональних лімфатичних вузлах;
- широким спектром травм;
- появою флегмони у клітковині шиї.
Вторинна кривошея, тобто придбана за своїм походженням, дуже часто формується на тлі:
- косоокості та інших патологій очей;
- лабиринтита, нейросенсорної туговухості та інших недуг, вражаючих внутрішнє вухо;
- неадекватного догляду за малюком – сюди варто віднести неправильну позу для сну, постійне носіння на руках.
Як виглядає кривошея
Класифікація
По відношенню від часу формування кривошея ділиться на:
- вроджену – вважається найпоширенішою різновидом недуги;
- придбану – формується у людей абсолютно будь-якої вікової категорії.
Фахівцями в галузі ортопедії прийнято розділяти патологію на такі види:
- м’язову;
- кісткову;
- компенсаторну – виникає на тлі зниження гостроти зору або погіршення слуху;
- артрогенную або остеогенну;
- нейрогенну;
- дерма-десмогенную – це наслідок первинних або придбаних деформуючих процесів;
- рефлекторну – найчастіше провокується запаленнями;
- настановну кривошею – це наслідок того, що дитину постійно кладуть спати на один бік;
- помилкову або спастичну кривошею – найчастіше діагностується у новонароджених дітей, а провокує її підвищений тонус шийних м’язів.
Спираючись на локалізацію ураження, подібна патологія буває:
- правобічна;
- лівостороння;
- двостороння.
Симптоматика
У випадках раннього розвитку недуги помітити присутність такого порушення можна відразу ж після появи дитини на світло або в перші дні життя малюка. Для пізньої форми освіти кривошиї характерно прояв приблизно на 3 тижні життя дітей. Варто відзначити, що легкий варіант протікання такого захворювання може залишатися непоміченим не тільки батьками, але і педіатром протягом досить тривалого проміжку часу в кілька місяців.
Клініцисти виділяють наступні основні симптоми кривошиї у дітей:
- постійне нахил голови в один бік;
- деформація м’язів обличчя;
- викривлення хребта в зоні шиї;
- збільшення розмірів кивального м’яза;
- болі і наполеглива плач або крик при повороті голови;
- стиск руки в кулачок і стиснення ноги з ураженої сторони;
- потовщення щоки і низьке розміщення очної щілини;
- недорозвиненість вушної раковини;
- неправильне будова нижньої щелепи.
Симптоми кривошиї у дітей
Вищевказані ознаки кривошиї, але тільки при первинному походження, нерідко доповнюються такими відхиленнями:
- неправильний прикус;
- недорозвиненість суглобів тазової області;
- розщілини верхньої губи або піднебіння;
- надмірно коротка вуздечка мови;
- плагиоцефалия.
Відсутність кваліфікованої допомоги стає причиною виникнення непоправних наслідків.
Діагностика
Як визначити кривошею у дитини знає педіатр або спеціаліст дитячої ортопедії. Поставити правильний діагноз клініцист зможе вже після огляду малюка, однак, щоб розпізнати різновид і природу недуги необхідно проведення різних інструментальних заходів.
Перший етап діагностування в обов’язковому порядку повинен включати в себе:
- ознайомлення з історією хвороби дитини – для встановлення найбільш характерного патологічного етіологічного фактора;
- збір і аналіз анамнезу життя, в тому числі вивчення інформації щодо перебігу вагітності та пологової діяльності;
- ретельний фізикальний огляд малюка;
- детальний опитування батьків хворого – для складання повної симптоматичної картини.
Другий крок діагностики – здійснення наступних інструментальних процедур:
- рентгенографія та ультрасонографія хребетного стовпа;
- МРТ і КТ шийного відділу хребта;
- электронейрография;
- електроміографія;
- УЗД м’яких тканин;
- нейросонографія;
- реоенцефалографія.
Лабораторні дослідження при протіканні подібного недуги не мають діагностичної цінності.
Лікування
Терапія здійснюється відразу ж після підтвердження діагнозу – в першу чергу застосовують консервативні методики, а саме:
- лікувальний масаж комірцевої зони;
- курс ЛФК – при кривошиї складається індивідуально для кожного хворого залежно від вікової категорії та тяжкості протікання хвороби;
- фізіотерапевтичні процедури – сюди варто віднести парафінові аплікації, прогрівання і електрофорез;
- носіння пластикового головодержателя або шийного ортеза (бандажа);
- застосування гіпсової пов’язки;
- використання коміра Шанца.
Лікування кривошиї у дітей
При важкому протіканні хвороби, а також при безрезультативності вищевказаних способів терапії в лікуванні кривошиї у дітей звертаються до лікарського втручання. Операція може бути спрямована на:
- розсічення кивального м’яза;
- подовження м’яза за допомогою пластичної операції;
- усунення рубців;
- спондилодез шийного відділу.
У відновлювальному періоді показано здійснення комплексу лікувальної фізкультури та масажу при кривошиї у дітей.
Ускладнення
Якщо не лікувати подібне захворювання, не виключається виникнення наступних наслідків:
- пізнє прорізування тимчасових зубних одиниць;
- затримка в розвитку найпростіших навичок – діти пізніше однолітків починають сидіти, повзати і ходити;
- плоскостопість;
- викривлення хребта;
- сколіоз і остеохондроз;
- одностороннє порушення або повна відсутність слуху чи зору;
- косоокість;
- підвищення внутрішньочерепного тиску;
- амбліопія;
- ВСД;
- хронічні головні болі;
- вальгусна деформація стоп.
Профілактика і прогноз
Щоб не виникало проблем з формуванням такого недуги, батькам варто дотримуватися таких нескладних профілактичних правил:
- контроль над нормальним адекватним перебігом періоду гестації та пологів;
- забезпечення немовляті правильної пози для сну;
- здійснення спеціально призначеної для немовлят гімнастики і масажу;
- недопущення травмування шиї;
- регулярне обстеження малюків у педіатра.
Рання діагностика і комплексна терапія хвороби у 90% випадків призводить до повного позбавлення від патології. Розвиток ускладнень спостерігається вкрай рідко і тільки у дітей старшої вікової категорії.
Дитина, якій був поставлений діагноз кривошея, повинен аж до повноліття перебувати на постійному спостереженні у фахівця з дитячої ортопедії.
